Тема: Соціологія особистості. Типологія особистості

Людина - це біо-соціальна істота. Особистість - це соціальна сторона людини. Людина в соціології розглядається як член соціальної групи. Для життя в спільноті у нього виробляються соціальні риси. Поняття особистості характеризує соціальну сторону людини. До соціальних якостей особистості відносяться: самосвідомість, ціннісні орієнтації, відповідальність, цілі діяльності, соціальний статус, соціальні ролі, норми та цінності, рівень освіти, активність, самостійність у прийнятті рішенні та ін.

Соціологія особистості - галузь соціології, що вивчає особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин крізь призму суспільно- історичного прогресу, цінностей, взаємозв’язків особи і груп, суспільства в цілому.

Розуміння сутності особистості – одне з найскладніших питань сучасності. Соціологія по-різному трактує поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», хоча в повсякденному житті ми часто вживаємо ці слова як однакові за значенням.

Людина – поняття вказує на якісну відмінність людей від тварин, характеристика людини як представника природи в цілому.

Індивід – означає людину як окремого представника людського роду.

Індивідуальність – вказує на успадковані і набути особливі якості, які відрізняють одну людину від іншої.

Особистість – стійкий комплекс якостей, яких людина набуває протягом життя, взаємодіючи з іншими людьми, групами, суспільством і цілому.

Риси особистості:

- певна міра незалежності, автономії від суспільства;

- наявність самосвідомості, самооцінки, самоконтролю;

- наявність внутрішньої духовної структури, тобто потреб, інтересів, цінностей, мотивів, соціальних норм, переконань.

Структура особистості складається з таких рівнів:

1. генетичні, успадковані компоненти, психофізіологічні задатки,

2. індивідуально-психологічні задатки,

3. соціальні властивості, які формуються під впливом соціальних відносин, в процесі діяльності людини.

Соціальна поведінка людини залежить передусім від її потреб і інтересів.

Потреби – внутрішні стимули її активності, те, що забезпечує її існування і самозбереження. Найпоширенішою є класифікація потреб А.Маслоу.

З потребою пов'язаний інтерес – конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямованої на досягнення цієї потреби.

Ціннісні орієнтації - це соціальні, моральні цінності важливі для людини, це орієнтація на певні цінності, такі як: матеріальний добробут, здоров'я, сімя, знання, повага оточуючих, віра, вільний час, задоволення, свобода та ін.

Залежно від типу значущих цінностей людина організовує і направляє свою діяльність. Люди розрізняються за ціннісними орієнтаціями. Іншою важливою рисою особистості є самооцінка, самосвідомість. Якщо думка людини про себе збігається з думкою оточуючих, то це адекватна самооцінка, що говорить про нормальний соціальному розвитку людини. Якщо людина вважає себе краще, ніж думають про нього оточуючі, то це завищена самооцінка. Якщо таке розходження дуже сильне - людина виглядає смішним в очах інших людей, його домагання невиправдані і він постійно зазнає невдачі у своїх справах. Якщо людина думає про себе гірше, ніж вважають його оточуючі, то це занижена самооцінка. У цьому випадку людина не бере на себе відповідальність, діє нижче своїх можливостей і не домагається в житті того, що міг би досягти виходячи з його здібностей. Як занижена, так і завищена самооцінки ускладнюють соціальну взаємодію людини.