Страта – це соціальний шар(прошарок) індивідів, що відрізняються за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства

У соціальній стратифікації розрізняють три основних шару: вищий, середній і нижчий соціальні класи. Кожен шар складається з ряду професійних груп. Щоб віднести ту чи іншу професію до певного соціального класу слід з'ясувати наявність трьох основних показників: доходу, рівня освіти і престижу професії. Всі три показника об'єднуються в один соціально-економічний індекс професії. Певна величина соціально-економічного індексу відповідає кожному соціальному класу. Як бачимо, показник ставлення до власності тут не має значення. Один клас плавно переходить в інший зі зміною величини соціально-економічного індексу роду занять. Основною причиною поділу або диференціації суспільства є розходження в соціальному становищі і інтересах. Але крім цього, соціальні групи відрізняються стилем життя, чином думки, соціальним поведінкою, культурою і т. п.

Вивчаючи соціальну структуру, ми фактично охоплюємо все суспільство. Суспільство характеризується певним типом соціальної структури. Так, найбільш оптимальною, з точки зору стабільності суспільства, є така соціальна структура, в якій до середнього класу належить більшість населення. Іншими словами, переважна частина суспільства має доходами достатніми для гідного існування. Якщо ж більшість населення належить до нижчого класу, середній клас невеликий, а верхівка суспільства у багато разів багатшими інших, то таке суспільство нестабільно. Соціальна структура України поки не є оптимальною, але держава ставить мету домогтися збільшення середнього класу і наблизитися до загальноцивілізаційних стандартам. Іноді під соціальною структурою розуміють загальне найменування для ряду різних структур суспільства: соціально-демографічну, соціально-професійну, соціо-культурну і т. п. На підставі цього виділяються різні показники соціальної диференціації. Наприклад, для соціально-професійної структури мають значення рівень кваліфікації, поділ працівників на виконавців і керівників; робітників та інженерів. Для соціально-демографічної структури значимі відмінності в соціальному становищі, інтересах осіб різної статі, віку.

Соціальну структуру вивчають для розуміння причин подій, що відбуваються в суспільстві. Взаємовідносини між соціальними групами є причиною багатьох соціальних явищ. Іноді ознакою соціального розподілу (диференціації) є не один, а сукупність показників. У сучасних дослідженнях пропонується використовувати як показники соціального розподілу ознаки стилю життя. Це особливо часто робиться в маркетингових соціологічних дослідженнях. Наприклад, для виділення груп населення споживають певний товар, застосовують такі ознаки як: структура вільного часу, музичні смаки, район проживання і т. п.

Соціальна мобільність. Соціальна структура суспільства постійно змінюється. Люди змінюють свій соціальний статус, тобто соціальне становище. Соціальні переміщення з класу в клас іменуються соціальною мобільністю. Розрізняють наступні види соціальної мобільності.

1. Вертикальна і горизонтальна мобільність. Вертикальна мобільність означає соціальне переміщення вгору або вниз по соціальних сходах зі зміною статусу. Горизонтальна мобільність означає переміщення без зміни статусу, наприклад, зміна професії з однаковим соціально-економічним індексом, зміна місця проживання.

2. Групова та індивідуальна мобільність. Індивідуальна мобільність означає зміну соціального статусу окремим індивідом завдяки особистим зусиллям. Групова мобільність означає зміна статусу відразу всієї соціальної групи або класу. Так, в результаті більшовицького перевороту 1917 р. дворянство з вищого ступеня соціальної сходи перемістилося вниз. Індивідуальна мобільність властива демократичним цивілізованим державам. Групова мобільність - болючий процес, наслідок соціальних катастроф.

3. Відкрита і закрита мобільність. Відкрита мобільність властива демократичним суспільствам і означає відсутність законодавчих труднощів у процесі соціальних переміщень. Закрита мобільність властива тоталітарним режимам, які створюють значні перешкоди для соціальних переміщень. 5. Об'єктивна і суб'єктивна мобільність. Об'єктивна мобільність означає реальне соціальне переміщення. Суб'єктивна мобільність означає зміну способу мислення, звичок, норм, спрямованість до іншого соціальним статусом у свідомості. Дослідження в галузі соціальної структури використовуються для вивчення політичних, культурних, економічних проблем.

Соціальний статус – це місце людини в суспільстві, її становище стосовно інших, яке визначається за соціально значущими для соціальної системи критеріями. Статуси бувають природжені (стать, раса, національність), набуті (мати, студент, бізнесмен, службовець, політик), змішані (набуті і природжені одночасно, звання олімпійського чемпіона). Статусів може бути декілька, але головний той, який визначає стиль життя людини, коло спілкування і т.і.

В кожній соціальній ситуації кожен з нас виконує певну роль: викладач, студент, дружина, син, донька і т. д. Поняття соціальної ролі означає сукупність вимог, які пред'являють до осіб, що займають певний соціальний статус.