Тема: Зміст поняття суспільства. Базисні компоненти суспільного життя 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: Зміст поняття суспільства. Базисні компоненти суспільного життя



Суспільство – сукупність людей, які об’єднані конкретними інтересами, потребами або взаємними симпатіями, або певним видом діяльності, спільною територією, історією, культурою.

Суспільством можна називати спільність за таких умов:

- постійна спільна територія,

- цілісність і сталість (єдине ціле)

- поповнення завдяки природному приросту населення,

- певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей,

- автономність і самодостатність, самовідтворення, саморегуляція, саморозвиток.

Початком соціальної реальності, її висхідним є соціальна дія. В дії є і суперечності, і рушійні сили, і устремління в майбутнє, тобто все, що характерно для соціальної діяльності.

Дія людини спонукається певною її потребою. Цілеспрямована дія обумовлюється незадоволеністю. Незадоволеність знімається, якщо досягнута, вирішена поставлена мета. А мета - це очікуваний результат: задоволення потреб. Макс Вебер виділяє такі типи соціальної дії: традиційна – визначається звичайно; афективна - визначається емоціями, почуттями; ціннісно-раціональна - визначається метою і ціле-раціональна - використання різних засобів.

Природно, що основні проблеми соціального життя відображаються в соціальних діях. І аналіз соціальної дії вказує, які проблеми і як їх реалізовувати. Це вже проблема потреб як джерела соціального розвитку і проблема мотивації - початок діяльності. Умовою задоволення потреб людини, реалізації її життєвої мети виступає орієнтація на інших. Без орієнтації на інших, без взаємодії з іншими, без урахування інтересів інших, можливості їх реакції на дії, практично неможливо здійснення сподівань, мети та ін.

Ось тут важливу роль відіграє соціальна взаємодія. Це така форма спілкування осіб, соціальних спільностей, верств, угрупувань, за якою систематично здійснюється їх вплив один на одного, реалізується соціальна дія кожного з партнерів, досягається пристосування дій одного до дій іншого, спільності у розумінні ситуації, сенсу дій і певний ступінь солідарності або згоди між ними.

Виділяють такі рівні соціальної взаємодії: міжособистісні, групові, соціальні (рівень спільності та суспільства).

В кожній соціальній ситуації кожен з нас виконує певну роль: викладач, студент, дружина, син, донька і т. д. Поняття соціальної ролі означає сукупність вимог, які пред'являють до осіб, що займають певні соціальні позиції.

Виконання соціальної ролі - це завжди реальна поведінка людини в певній ситуації, яка може відрізнятися від приписаної ролі. Все тут залежить від того, як ми усвідомлюємо дану роль, як ведемо себе в певній ситуації, чи виходимо за рамки життєвого "сценарія" чи ні.

Досить часто в соціальних процесах спостерігаються такі соціальні явища як конфлікт. Конфлікт (в перекладі з латинської - сутичка) - це сутичка двох або більше різноспрямованих сил, забезпечення їх інтересів в умовах протидії.

Соціальні конфлікти - зіткнення інтересів різних соціальних спільностей, соціальних верств, угрупувань, а приватний випадок прояву соціальних суперечностей - одна з його форм, що характеризуються явно вираженим протистоянням суспільних сил або проблем, що виступають ядром конфлікту, а також усвідомленням конфліктуючими сторонами своїх протилежних інтересів і мети діяльності.

Соціальні конфлікти в історії людства спостерігаються на найрізноманітніших рівнях.

На макрорівні соціальні конфлікти відбуваються у процесі вирішення об'єктивних суперечностей в соціальних революціях, що ведуть до відмирання одних суперечностей і виникнення або зародження нових. На мікросоціальному рівні конфлікт обумовлений діяльністю окремих особистостей, які переслідують певні соціальні інтереси.

Конфлікти бувають агоністичні (примиримі) і антагоністичні (непримиримі). Антагоністичні конфлікти, якщо упущені можливості вирішення, переростають у хронічні і навіть непримиренні. Пошук же взаємних компромісів може привести спочатку до зняття гостроти конфлікту, а потім і перетворення його в примирення.

До позитивних функцій конфлікту, за Л.Козером, відносяться:

1. розрядка напруги між антагоністами і відновлення їх взаємовідносин;

2. "комунікативно-інформаційна" і "зв'язуюча";

3. творення і конструювання суспільного об'єднання;

4. стимулювання і збудження соціальних змін.

Отож соціальний конфлікт або стає джерелом прискорення розвитку суспільства, або породжує соціальний хаос.

Поняття "діяльність" вживається і вивчається багатьма науками - політологією, соціологією, психологією та іншими. Коли діяльність розглядають в соціальному аспекті, то мають на увазі специфічну людську форму активного ставлення до оточуючої дійсності, зміст якої становить її доцільну зміну і перетворення.

Соціальна діяльність включає в себе мету, засіб, результат і сам процес діяльності. В структурі її можна виділити три взаємопов’язані компоненти:

1. усвідомленість діяльності;

2. суспільно обумовлений характер діяльності;

3. продуктивність діяльності.

В залежності від характеру відношення людини до оточуючого світу і взаємодії її з іншими людьми соціальна діяльність поділяється на такі найважливіші види:

- матеріально-перетворююча;

- пізнавальна;

- ціннісно-орієнтаційна;

- комунікативна;

- художня;

- політична.

Категорія діяльності конкретизується за сферами діяльності: трудова, дозвільна, освітня, споживацька і т. п.; за її соціальними формами (колективна, масова, індивідуальна і т.д.).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.26.135.252 (0.008 с.)