Особливості процесу надання медичної допомоги

Ефективна профілактика ССЗ включає:

1. Виявлення чинників, захворювань та станів, що можуть мати негативний вплив на розвиток ССЗ та визначають рівень загального ризику ССЗ.

2. Корекцію (немедикаментозну та медикаментозну) ФР, що піддаються модифікації, упродовж життя.

3. Навчання пацієнтів з питань профілактики ССЗ, залучення їх до моніторингу ФР, підтримання у них мотивації щодо дотримання здорового способу життя та рекомендацій лікаря.

У КН з профілактики ССЗ Європейського товариства кардіологів 2012 року перелік заходів корекції з доведеною ефективністю включає відмову від тютюнокуріння, дотримання засад здорового харчування, підтримку адекватного рівня фізичної активності, корекцію психосоціальних ФР, підтримку оптимальної маси тіла, нормалізацію рівня артеріального тиску (АТ), нормалізацію рівня ліпідів. Обов’язковою складовою заходів щодо корекції ФР є навчання пацієнтів з питань здорового способу життя, попередження ССЗ, підтримання у них мотивації щодо збереження здоров’я та дотримання рекомендацій лікаря.

Основний обсяг медико-організаційних заходів щодо профілактики ССЗ проводиться в ЗОЗ, які надають первинну медичну допомогу. Заходи профілактики ССЗ проводяться у всіх пацієнтів, незалежно від наявності або відсутності ССЗ або інших захворювань, і потребують, перш за все, виявлення ФР розвитку ССЗ та визначення ризику ССЗ з використанням стандартизованих моделей оцінки. Для оцінки ризику у європейській популяції використовується модель SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation), яка розроблена у декількох варіантах: для країн з високим та низьким рівнем розвитку ССЗ та для деяких окремих країн (Бельгія, Німеччина, Греція, Голландія, Швеція, Польща, Іспанія), в тому числі, в електронному варіанті (http://www.escardio.org/Guidelines-&-Education/Practice-tools/CVD-prevention-toolbox/SCORE-Risk-Charts?hit=heartscore). Україна, як і ряд країн колишнього СРСР, відноситься до країн з високим рівнем розвитку ССЗ. Компонентами моделі є вік, стать пацієнта, статус тютюнокуріння, рівень систолічного АТ та рівень загального холестерину (ЗХС). Визначення ризику за SCORE рекомендується проводити особам чоловічої статі від 40 років та жіночої статі від 50 років, у яких немає цукрового діабету (ЦД), хронічної хвороби нирок (ХХН) або ССЗ (ІХС, гострий інфаркт міокарда (ГІМ), гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) в анамнезі, облітеруючий атеросклероз артерій кінцівок). Градація рівня ризику за SCORE наведена у розділі 4. У молодих людей з ФР рекомендується застосовувати шкалу відносного ризику SCORE, яка показує, наскільки наявний рівень ризику вищий, ніж в особи з ідеальним профілем ФР. Незважаючи на відсутність досліджень щодо впливу визначення ризику ССЗ у клінічній практиці на захворюваність та смертність від ССЗ, застосування моделей оцінки ризику регламентується КН з профілактики, тому що вони дозволяють клініцисту оцінити ризик швидко та з достатнім рівнем достовірності, що допомагає прийняти зважене клінічне рішення.

В цілому, комплекс медико-організаційних заходів щодо профілактики ССЗ у ЗОЗ, що надають первинну медичну допомогу, включає:

1. Виявлення у пацієнтів ФР, захворювань та станів, що сприяють розвитку ССЗ.

2. Визначення загального або відносного ризику розвитку ССЗ з використанням шкали SCORE.

3. Проведення заходів щодо зменшення загального ризику розвитку ССЗ:

3.1. Навчання пацієнтів з питань профілактики ССЗ і здорового способу життя.

3.2. Корекцію ФР – немедикаментозну і медикаментозну.

3.3. Підтримання у пацієнтів мотивації щодо збереження здоров’я і корекції ФР.

4. Моніторинг виявлених ФР та ступеня їх корекції в осіб з високим рівнем ризику та пацієнтів з ССЗ.

5. Періодичну повторну оцінку рівня ризику ССЗ пацієнтів з низьким та помірним рівнем ризику.

При наданні вторинної медичної допомоги велику роль у профілактиці ССЗ відіграють лікарі-кардіологи. Це стосується, в першу чергу, консультативної допомоги лікарям первинної допомоги щодо уточнення вірогідного діагнозу ССЗ у пацієнтів високого ризику та визначення рівня ризику у пацієнтів низького та помірного ризику з використанням інструментальних методик, які не можуть бути проведені у ЗОЗ, що надають первинну медичну допомогу.

КН регламентують проведення додаткових інструментальних обстежень особам без ССЗ, чий рівень ризику є помірним (при визначенні за шкалою SCORE) з метою уточнення рівня ризику (розділ 4). До переліку рекомендованих для визначення показників відносяться:

1. Товщина комплексу «інтіма-медіа» (КІМ) сонної артерії та виявлення атеросклеротичного ураження сонної артерії при проведенні ультразвукового дослідження (УЗД):

2. Визначення індексу «гомілка-плече».

3. Визначення вмісту коронарного кальцію.

4. Оцінка результатів проби з дозованим фізичним навантаженням.

Обсяг обстежень, які можуть бути проведені у ЗОЗ вторинної допомоги з метою оцінки ризику, визначається матеріально-технічною базою закладу.

Комплекс заходів щодо профілактики ССЗ є універсальним для ЗОЗ всіх видів надання медичної допомоги. Роль лікаря ЗОЗ, що надають вторинну та третинну медичну допомогу, полягає в оцінці ефективності заходів корекції ФР, призначених у ЗОЗ первинної медичної допомоги, та підсилення мотивації пацієнта до виконання вимог здорового способу життя, корекції ФР та прихильності до медикаментозного лікування. У разі необхідності проводиться корекція рекомендацій, наданих у ЗОЗ первинної медичної допомоги.

Важливим аспектом профілактики ССЗ є адекватне лікування хворих на АГ, ЦД, пацієнтів з ХХН, яке проводиться у відповідності до чинних УКПМД. Залучення лікарів-спеціалістів з метою корекції супутніх захворювань та станів, а також – для немедикаментозної корекції ФР (лікаря-психолога – програма відмови від тютюнокуріння, лікаря з лікувальної фізкультури – оптимізація режиму фізичної активності тощо) також може проводитись у ЗОЗ, що надають вторинну та третинну медичну допомогу.

Підвищення ефективності заходів профілактики ССЗ потребує системного підходу, наступності та участі всіх працівників ЗОЗ. Заходом з доведеною ефективністю є залучення медичних сестер до проведення заходів щодо підвищення поінформованості пацієнтів та моніторингу корекції ФР. Цей аспект проблеми потребує уваги та впровадження в Україні.

Ефективне впровадження УКПМД «Профілактика серцево-судинних захворювань» у практику надання медичної допомоги в Україні потребує проведення заходів щодо підвищення поінформованості лікарів та медичних сестер з питань профілактики ССЗ та проведення профілактичного консультування. Проведення таких занять доцільно організовувати в усіх ЗОЗ на етапі розробки і впровадження ЛПМД «Профілактика серцево-судинних захворювань». Програма підготовки має включати основні питання:

- сучасні аспекти профілактики ССЗ впродовж життя з використанням заходів з доведеною ефективністю;

- методика проведення профілактичного консультування;

- моніторинг ФР та підтримання мотивації пацієнтів щодо їх корекції та дотримання засад здорового способу життя.

ІІІ. Основна частина

ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА