Кого слід лікувати і які цілі?

Загалом, ЗХС плазми повинен бути <5 ммоль/л (~190 мг/дл), і ХС ЛПНЩ <3 ммоль/л (~115 мг/дл). В осіб високого серцево-судинного ризику терапевтичні цілі повинні бути нижчими (див. нижче).

Найбільший пріоритет щодо лікування віддається пацієнтам з ССЗ, незалежно від їх рівнів ліпідів. [484] Цільовий рівень холестерину у пацієнтів дуже високого ризику ССЗ ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (менше ~70 мг/дл) або ≥50% зниження ХС ЛПНЩ від початкового, коли цільовий рівень не може бути досягнутий.

У пацієнтів високого ризику ССЗ слід розглядати цільовий рівень ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л (менше ніж ~100 мг/дл).

В осіб середнього ризику ССЗ (за шкалою SCORE рівень ризику ≥1 до <5%), цільовий рівень ХС ЛПНЩ <3,0 ммоль/л (менше ~115 мг/дл).

У безсимптомних осіб першим етапом є оцінка серцево-судинного ризику та ідентифікація тих компонентів ризику, які можуть бути модифіковані. [42] Оцінка ризику повинна переглядатися з 5-річним інтервалом, якщо серцево-судинний ризик низький і/або немає істотних змін щодо оцінки великих ФР.

Оцінка загального ризику недоцільна у пацієнтів з сімейною гіперхолестеринемією, оскільки ЗХС >8 ммоль/л (~320 мг/дл) і ХС ЛПНЩ >6 ммоль/л (~240 мг/дл), з визначенням, ставить таких пацієнтів у групу високого загального ризику ССЗ. Сімейна гіперхолістеринемія є успадкованим станом з поширеністю ~1 на 500 осіб європейського походження (гетерозигодні), в основі якого лежить мутація гену рецептора ЛПНЩ і характеризується дуже високим рівнем холестерину (зазвичай 5-10 ммоль/л або ~200-400 мг/дл). [42]

Успіх гіполіпідемічної терапії залежить від рівня початкового ризику, чим більше ризик, тим більш виражена ефективність. (Таблиця 16). Не спостерігається відмінностей в ефективності терапії між жінками та чоловіками, різними віковими групами, навіть і віці 75 років, хоча успіх гіполіпідемічної терапії у здорових жінок не доведений. [485]

Хоча низький рівень ЛПВЩ є незалежним ФР розвитку ССЗ, немає певних цільових терапевтичних рівнів, загальноприйнята концентрація <1,0 ммоль/л (~40 мг/дл) у чоловіків і <1,2 ммоль/л (~45 мг/дл) у жінок. Відповідно, рівень тригліцеридів натще повинен бути >1,7 ммоль/л (~150 мг/дл).

 

Пацієнти з захворюваннями периферичних артерій

Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок і захворювання сонних артерій є станами, еквівалентними серцево-судинним ФР і цим пацієнтам рекомендується гіполіпідемічна терапія, не залежно від рівня ліпідів у плазмі. [472,486] Проте, збільшення товщини КІМ не є показанням до гіполіпідемічної терапії у пацієнтів з відсутністю візуалізації атеросклеротичних бляшок, недоведеною ІХС або відсутністю інших ФР изику. Хоча аневризма черевного відділу аорти також є станом, еквівалентним серцево-судинним ФР, немає даних, які підтверджують, що статинотерапія у цих випадках призводить до зниження периопераційної серцево-судинної захворюваності та летальності у таких пацієнтів. [220,487] Користь гіполіпідемічної терапії при атеросклерозі інших артерій (наприклад, ниркових) необхідно довести. [488]

 

Профілактика інсульту

Протилежно більш раннім дослідженням, останні дослідження показали, що високий рівень холестерину є ФР ішемічного, але не геморагічного інсульту. [489] Великі дослідження ефективності статинів продемонстрували значне зниження частоти інсультів у пацієнтів з серцево-судинною патологією, в основному, завдяки зниженню частоти ішемічних інсультів. [469] Підвищення концентрації тригліцеридів і ХС ЛПНЩ також асоціювалося зі збільшенням рівня негеморагічних інсультів. [490,491] Таким чином, пацієнти з ішемічною цереброваскулярною хворобою вимагають такої ж уваги щодо контролю ліпідів плазми крові, як і пацієнти з ІХС. З метою профілактики інсульту терапія статинами повинна бути розпочата в усіх пацієнтів з доведеним атеросклеротичним ураженням судин і у пацієнтів високого ризику для запобігання розвитку та прогресування ІХС. Після цереброваскулярних подій, статини мають призначатися пацієнтам з не кардіоемболічним ішемічним інсультом або транзиторною ішемічною атакою для запобігання подальших серцево-судинних подій, але з урахуванням ризику геморагічного інсульту, якщо немає очевидного атеросклеротичного ураження судин або високого серцево-судинного ризику.