ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інші заходи, спрямовані на відмову від куріння



Як індивідуальні, так і групові заходи, спрямовані на модифікацію способу життя, є ефективними [225, 266-268]. Підтримка з боку партнера та сім'ї є дуже важливою. Підтримка інших членів сім'ї, які курять та відмовляються від куріння разом з пацієнтом, є великою допомогою. Лікарі та опікуни повинні подавати приклад і не курити. Не існує переконливих доказів ефективності використання таких заходів, як акупунктура, акупрессура, лазерна терапія, гіпноз або електростимуляція при відмові від куріння [269].

 

Найбільш важлива нова інформація

• Нова інформація щодо негативних наслідків пасивного куріння призвела до посилення рекомендації щодо уникання пасивного куріння.

 

Існуючі недоліки у доказовій базі:

• Існує потреба в інформації щодо більш ефективних, безпечних та економічно ефективних засобів по відмові від куріння.

 

Харчування

Основні тези

• Здорове харчування відповідає наступним ознакам:

Насичені жирні кислоти мають забезпечувати <10% загальної енергетичної цінності добового раціону, їх потрібно замінювати поліненасиченими жирними кислотами.
Вміст транс-ненасичених жирних кислот має бути мінімальним, не рекомендується їх вживання у складі продуктів промислового виробництва, їх вміст має складати <1% загальної енергетичної цінності добового раціону за рахунок продуктів природного походження.
Вживання кухонної солі має становити <5 грамів на день.
Рекомендується вживати 30-40 грамів харчових волокон на день у складі продуктів з цільного зерна, овочів і фруктів.
Рекомендується вживати 200 грамів фруктів на день (2-3 порції).
Рекомендується вживати 200 грамів овочів на день (2-3 порції).
Рекомендується вживати рибу принаймні двічі на тиждень, в один із прийомів – жирну рибу.
Споживання алкоголю повинно бути обмежене до двох склянок на день – 20 грамів в перерахунку на чистий етанол – для чоловіків та однієї склянки на день – 10 грамів в перерахунку на чистий етанол – для жінок.

 

• Енергетична цінність раціону повинна бути обмежена і достатня для підтримки (або досягнення) нормальної маси тіла – тобто, ІМТ <25 кг/м2.

• У випадку дотримання рекомендацій щодо здорового харчування додаткове вживання харчових добавок недоцільне.

 

   
Рекомендації щодо харчування

Рекомендації Клас Рівень Ступінь Рекомендації
Рекомендується дотримуватись засад здорового харчування – це основа профілактики серцево-судинних захворювань. I B Сильний 270-276

 

Вступ

Відомо, що характер харчування впливає на розвиток ССЗ – як за рахунок впливу на рівень ФР, таких як рівень ЗХС, АТ, масу тіла та розвиток ЦД, так і через інші механізми. Дотримання засад здорового харчування знижує ризик розвитку інших захворювань із хронічним перебігом, наприклад, онкологічних. Доказова база щодо впливу харчування на розвиток ССЗ ґрунтується, переважно, на результатах обсерваційних досліджень. Вплив характеру харчування вивчається на різних рівнях. Найбільш детальний – вивчення впливу окремих складових раціону харчування. Інший спосіб – вивчення впливу окремих продуктів або груп продуктів, цей шлях дає можливість формування дієтичних рекомендацій. Крім того, інтерес представляють окремі режими харчування, наприклад, середземноморська дієта, вплив якої є найбільш вивченим. Підхід щодо дослідження впливу режимів харчування може розглядатися як еквівалент переходу від оцінки окремих ФР до оцінки загального ризику. У недавніх публікаціях EHN (European Heart Network) представлено огляд впливу характеру харчування на розвиток ССЗ [277].

Складові продуктів харчування

Складові продуктів харчування, які впливають на ризик ССЗ – це жирні кислоти (в основному, впливають на рівень ліпопротеїнів), мінерали (в основному, впливають на рівень АТ), вітаміни та харчові волокна.

 

Жирні кислоти

Роль вмісту жиру в раціоні та складу жирних кислот у профілактиці ССЗ шляхом зміни характеру харчування почали вивчати з 50-х років минулого століття. Для проведення заходів профілактики, склад жирних кислот є більш важливим елементом, ніж загальний вміст жиру в раціоні. Рівень наших знань щодо впливу різних класів жирних кислот (насичені, мононенасичені і поліненасичені) та конкретних жирних кислот у цих класах (наприклад, n-3 та транс-ненасичені жирні кислоти) на різні фракції ліпопротеїдів у крові значно збільшився.

 

Насичені жирні кислоти

У 1965 році, А. Keys зі співавторами [278] описали вплив заміни в раціоні харчування насичених жирних кислот на ненасичені на зниження рівня ЗХС у крові. Ця інформація була цікавою, виходячи з відомого зв’язку між рівнем ЗХС та розвитком ССЗ. Проте, після більше ніж 40 років досліджень продовжуються обговорення впливу вмісту насичених жирних кислот в раціоні на виникнення ССЗ. Нещодавно проведений метааналіз когортних досліджень не виявив збільшення відносного ризику ІХС або ССЗ при збільшенні споживання насичених жирних кислот [279], хоча цей факт можна пояснити методичними недоліками проведення досліджень [280]. Дані епідеміологічних клінічних досліджень є послідовними у висновках про те, що ризик розвитку ІХС скоротився на 2-3% порівняно з 1% при заміні насичених жирних кислот поліненасиченими жирними кислотами [270]. Така залежність не була чітко показана у разі заміни насичених жирних кислот на вуглеводи і мононенасичені жирні кислоти. Тому зниження споживання раціону насичених жирних кислот не більше 10% від загальної енергетичної цінності добового, замінивши їх поліненасиченими жирними кислотами, залишається важливою дієтичною рекомендацією для профілактики ССЗ.

Ненасичені жирні кислоти

Мононенасичені жирні кислоти мають сприятливий вплив на рівень ЛПВЩ, у разі, якщо вони замінюють насичені жирні кислоти та вуглеводи в раціоні харчування [281]. Поліненасичені жирні кислоти знижують рівень холестерину у крові і, меншою мірою, впливають на рівень ЛПВЩ, якщо вони замінюють насичені жирні кислоти в раціоні харчування. Поліненасичені жирні кислоти можуть бути розділені на дві підгрупи: омега-6 жирні кислоти, в основному з рослинної їжі, та омега-3 жирні кислоти, в основному з риб'ячого жиру та тваринних жирів. Жирні кислоти ейкозапентаєнова і докозагексаєнова кислоти, представники омега-3 групи, мають важливе значення. Вони не впливають на рівень холестерину, але як було показано, знижують смертність від ІХС та від інсульту [271,282]. За даними різних досліджень, низькі дози ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот пов'язані з більш низьким ризиком смертності від ІХС, але не із захворюванністю ІХС. Одна з гіпотез диференційованого ефекту – це попередження фатальних серцевих аритмій [271].

Підклас ненасичених жирних кислот з так званою «транс-конфігурацією» – транс-жирні кислоти – підвищують загальний рівень холестерину і знижують рівень ХС ЛПВЩ. Ці жирні кислоти містяться в маргарині та хлібобулочних виробах. Харчова промисловість усунула частину трансгенних жирних кислот зі своїх виробів, але можна отримати позитивний ефект від подальшого їх зниження. Невелика кількість трансгенних жирів у раціоні залишається, оскільки вони містяться в жирі молока та м'яса жуйних тварин. Заміна 1% трансгенних жирних кислот з насичених на мононенасичені або поліненасичені жирні кислоти знижує загальне співвідношення ХС/ЛПВЩ на 0,31, 0,54 і 0,67 відповідно [283]. Метааналіз проспективних популяційних досліджень показав, що, в середньому, вживання трансгенних жирних кислот більш ніж 2% в енергетичній цінності раціону підвищує ризик розвитку ІХС на 23% [272]. Рекомендується, щоб вміст трансгенних жирних кислот складав <1% загальної енергетичної цінності добового раціону: чим менше, тим краще.

Харчовий холестерин

Вплив холестерину, який міститься в продуктах, на рівень холестерину в крові є слабким у порівнянні з впливом жирних кислот. Якщо дотримуватися рекомендацій щодо зниження споживання насичених жирів, це зазвичай призводить до зниження споживання холестерину. Деякі настанови зі здорового харчування (в тому числі ця) не дають конкретних рекомендацій щодо споживання холестерину з продуктами; інші рекомендують обмежене споживання – < 300 мг/день.

 

Мінерали

Натрій

Вплив споживання натрію на АТ добре відомий. Метааналіз показав, що навіть помірне зменшення споживання натрію на 1 г/добу знижує АТ на 3,1 мм рт.ст. при гіпертензії і на 1,6 мм рт.ст. у пацієнтів з нормальним рівнем АТ [284]. Дослідження DASH показало залежність доза-ефект між скороченням споживання натрію і зниженням АТ [285]. У більшості західних країн споживання солі є високим (~ 9-10 г/добу), у той час як рекомендоване максимальне споживання становить 5 г/добу [1]. Оптимальне споживання може бути ~ 3 г/добу. Оброблені продукти є потужним джерелом натрію. Нещодавнє дослідження у США показало, що зменшення споживання солі на 3 г/добу може призвести до зниження на 5,9-9,6% захворюваності ССЗ (низька і висока оцінка, заснована на різних припущеннях), зниження на 5,0-7,8% розвитку інсульту та зниження на 2,6 -4,1% смертності від будь-яких причин [286].

 

Калій

Калій є ще одним мінералом, який впливає на АТ. Основними джерелами калію є фрукти та овочі. Чим вище споживання калію, тим менше АТ. Ризик розвитку інсульту значно залежить від кількості споживання калію: відносний ризик розвитку інсульту у найвищому квінтилі споживання калію (в середньому 110 ммоль/день) майже на 40% нижче, ніж в найнижчому квінтилі споживання (в середньому 61 ммоль/день [287].

 

Вітаміни

Вітаміни А і Е

У багатьох проспективних обсерваційних дослідженнях спостерігається зворотний зв'язок між рівнем вітаміну А, Е та ризиком розвитку ССЗ. Цей захисний ефект пояснюється їх антиоксидантними властивостями. Проте, в дослідженнях з втручаннями, які ставили за мету підтвердження причинно-наслідкових зв’язків цих відносин, не вдалося підтвердити результат обсерваційних досліджень [288].

 

Вітаміни групи В (В6, фолієва кислота, В12) і гомоцистеїн

Вітаміни В6, В12 і фолієва кислота вивчалися щодо їх потенціалу знижувати рівні гомоцистеїну як ФР розвитку ССЗ [289]. Проте, залишається питання, чи гомоцистеїн є маркером ризику або причиною пов'язаних факторів. Кокранівське співробітництво дійшло висновку в метааналізі восьми РКВ, що втручання зі зниження гомоцистеїну не знизило ризик фатального/нефатального інфаркту міокарда (ВР 1,03, 95% ДІ 0,94-1,13), інсульту (ВР 0,89, 95% ДІ 0,73-1,08) або смерті від усіх причин (ВР 1,00, 95% ДІ 0,92-1,09) [290]. Були завершені і опубліковані три великі випробування з вторинної профілактики [291-293]. Усі випробування [ефективність при зниженні рівня холестерину і гомоцистеїну (SEARCH), вітаміни для профілактики інсульту (VITATOPS), фолати, вітаміни В6 і В12 і/або омега-3 жирні кислоти (SU.FOL.OM3)] дійшли висновку, що прийом добавок фолієвої кислоти і вітаміну В6 та/або В12 не захищає від розвитку серцево-судинних захворювань. Таким чином, добавки вітамінів групи В для зниження рівня гомоцистеїну не знижує ризик.

 

Вітамін D

Деякі епідеміологічні дослідження показали зв'язок між дефіцитом вітаміну D та серцево-судинними захворюваннями. Проте, переконливих доказів того, що при вживанні вітаміну D поліпшується прогноз серцево-судинних захворювань, не вистачає, але дослідження ведуться [294].

4.3.2.4. Клітковина

Споживання клітковини знижує ризик розвитку ССЗ. Хоча механізм не з'ясований повністю, проте відомо, що збільшення споживання клітковини обумовлює менший приріст рівня глюкози після їжі при вживанні страв багатих вуглеводами, та знижує рівень ЗХС і ЛПНЩ [295]. Важливим джерелом клітковини є цільнозернові продукти, бобові, фрукти та овочі. Американський інститут медицини рекомендує споживання 3,4 г/МДж дорослим, що еквівалентно споживанню ~30-45 г/добу [296]. Це споживання вважається оптимальним профілактичним рівнем.





Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.113.182 (0.01 с.)