Медична допомога при відмові від куріння

Відмова від тютюнокуріння – комплексний і важкий процес, тому що ця звичка викликає фармакологічну та психологічну залежність.Найбільш важливим прогностичним фактором успішної відмови від куріння є мотивація, рівень якої може бути збільшений за умови адекватної підтримки з боку лікаря. Порада лікаря – чітка та недвозначна – щодо необхідності повної відмови від куріння є важливим елементом початку процесу припинення куріння та збільшує шанси на успіх (СШ 1.66, 95% ДІ 1,42- 1.94) [225, 254]. Важливим імпульсом для відмови від куріння є підтвердження діагнозу ІХС, особливо у випадку необхідності реваскуляризації, наприклад, АКШ, ПКВ або інших хірургічних втручаннях на судинах. Оцінка готовності до відмови від тютюнокуріння, короткий підсумок щодо негативного впливу на стан здоров’я та узгодження плану дій з датами візитів з метою моніторингу та підтримки є вирішальними першими позитивними кроками у клінічній практиці (рис. 7).

Заходи по відмові від тютюнокуріння, розпочаті на госпітальному етапі, потрібно продовжити тривалий час після виписки – для досягнення поставленої мети [255]. При розробці програми відмови від тютюнокуріння щодо психологічної підтримки та використання фармакологічних препаратів рекомендується враховувати інформацію щодо анамнезу курця – рівень щоденного споживання тютюну та ступінь залежності (зазвичай проводиться з використанням тесту Fagerström) [256]. Рекомендується надати поради стосовно можливого збільшення маси тіла після відмови від тютюнокуріння, яке може досягати 5 кг, і те, що позитивний ефект відмови від куріння може бути нівельований за рахунок збільшення ризику від надмірної маси тіла.

.

Фармакологічні засоби

Більшість людей, які хочуть кинути курити, роблять це без сторонньої допомоги. Використання фармакологічних препаратів призводить до вагомого збільшення частоти відмови. Отже, на додаток до надання порад та підтримки пацієнта, рекомендується застосовувати НЗТ, а у деяких випадках – такі препарати, як варениклін або бупропіон. НЗТ, варениклін та бупропіон, як правило, призначаються в рамках програми лікування абстинентного синдрому у випадку, коли пацієнт бере на себе зобов'язання відмовитися від куріння із зазначенням певної дати [253]. НЗТ – у формі жувальної гумки, трансдермальних нікотинових пластирів, назального спрею, інгаляторів і сублінгвальних таблеток – широко застосовуються для допомоги у найбільш важкі перші місяці або тижні відмови [225]. Усі доступні форми НЗТ мають однакову ефективність: це було показано у систематичному огляді досліджень щодо відмови від куріння з використанням НЗТ у порівнянні з контролем (СШ=1,58; 95%, ДІ 1.50-1.66) [213]. Описано успішний досвід при відсутності побічних ефектів застосування нікотинового пластиру у пацієнтів з ІХС [257].

 

Рис. 7. Модифікований алгоритм припинення вживання тютюну ВООЗ

 

Довготривала ефективність антидепресанту бупропіону аналогічна ефекту НЗТ. Результати метааналізу 36 досліджень щодо оцінки ефективності бупропіону в порівнянні з контрольною групою для довгострокового припинення куріння показали рівень відносної ефективності препарату 1,69 (95% ДІ 1.53-1.85), при цьому не отримано доказів збільшення ефективності при використанні комбінації НЗТ та бупропіону [258].

Використання часткового агоністу нікотинових рецепторів вареникліну збільшувало у 2-3 рази частоту успішного припинення куріння у порівнянні з тими, хто намагався відмовитися від куріння без сторонньої допомоги, в тому числі у пацієнтів з ССЗ [259, 260]. У деяких дослідженнях показано перевагу вареникліну порівняно з бупропіоном та НЗТ [258, 261]. Частота розвитку побічних ефектів незначна, але, зважаючи на їх характер – пригнічення настрою, збудження, поява суїцидальних думок, рекомендується провести оцінку психіатричного анамнезу та ризику самогубства перед призначенням цих препаратів. Рекомендується відмінити прийом препаратів – окрім НЗТ – або відкласти їх прийом на більш пізній термін призначення при супутніх захворюваннях або високому рівні тривожності пацієнта. Результати метааналізу 14 рандомізованих контрольованих досліджень за участі 8216 пацієнтів свідчать про наявність незначного, але статистично значущого підвищення ризику розвитку серцево-судинних подій, пов'язаних з використанням препарату варениклін [262]. Однак Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency) зробило висновок, що незначне підвищення ризику розвитку подій з боку серцево-судинної системи, пов'язані із застосуванням вареникліну, компенсується тими перевагами, які будуть отримані внаслідок відмови від куріння [263]. Цитизин більш дешевий препарат групи часткових агоністів нікотинових рецепторів, доступний у деяких європейських країнах, також збільшує шанс на відмову від куріння, але існуюча на даний час доказова база не є достатньою [264].

Антидепресант нортриптілін та антигіпертензивний препарат клонідин також допомагають кинути палити [258, 265], але через наявність побічних ефектів вони відносяться до препаратів другої лінії. Усі фармакологічні препарати, спрямовані на допомогу у відмові від куріння, слід призначати коротким курсом – інформація щодо їх безпеки та ефективності при тривалому застосуванні на даний момент відсутня.