Мультимодальні поведінкові втручання

Поєднання знань та навичок медичного персоналу різного профілю (наприклад, лікарів, медсестер, психологів та фахівців з харчування, кардіореабілітації та спортивної медицини) з метою проведення різнопланових втручань сприяє оптимізації профілактичної діяльності [35, 202, 204, 205].

Мультимодальні поведінкові втручання рекомендується застосовувати, в першу чергу, в осіб дуже високого ризику та у людей з клінічними проявами ССЗ. Ці заходи включають пропаганду здорового способу життя через зміну моделі поведінки, в т.ч., корекцію харчування, фізичні тренування, програми навчання заходам релаксації, контроль маси тіла і програми відмови від куріння для постійних курців [204]. Всі ці заходи позитивно впливають на клінічні симптоми захворювання, прихильність до медикаментозної терапії, зміну моделі поведінки та результат лікування ССЗ [195, 197, 198]. Рекомендується проводити корекцію психосоціальних чинників (стреси, соціальна ізоляція і негативні емоції), які перешкоджають зміні моделі поведінки як індивідуально, так і при проведенні групових консультацій [195, 204].

Існує доказова база того, що більш тривалі та ґрунтовні заходи призводять до досягнення кращих довгострокових результатів по відношенню до зміни поведінки і результатів лікування [195, 202]. Особи з низьким соціально-економічним статусом, пацієнти похилого віку або жіночої статі можуть потребувати розробки індивідуальних програм для забезпечення специфічних потреб щодо інформаційної та емоційної підтримки [202, 206].

Найбільш важлива нова інформація:

• Існуюча доказова база свідчить про те, що когнітивно-поведінкова стратегія є базовим компонентом заходів, спрямованих на зміну способу життя.

 

Існуючі недоліки у доказовій базі:

• Існуюча доказова база недостатня для вибору найбільш ефективного комплексу заходів в окремих групах пацієнтів (наприклад, молодий/старий, чоловіки/жінки, високий/низький соціально-економічний статус).

 

Куріння

Основні тези

• Припинення куріння є основним заходом, що позитивно впливає на серцево-судинну систему.

• Заходи популяційної профілактики, включаючи заборону куріння в публічних місцях, мають вирішальне значення для сприйняття куріння як реальної небезпеки для здоров'я.

 

Рекомендації щодо боротьби з курінням

Рекомендації	Клас	Рівень	Ступінь	Рекомендації
Куріння є сильним та незалежним ФР розвитку ССЗ; його необхідно уникати.	I	B	Сильний	207, 208
Пасивне куріння підвищує ризик розвитку ССЗ та його необхідно уникати.	I	B	Сильний	209, 210
Рекомендується заохочувати осіб молодого віку не починати палити.	I	C	Сильний
Усім курцям потрібно надавати рекомендації по відмові від куріння.	I	A	Сильний	212, 213

 

Вступ

Куріння є доведеною причиною розвитку ряду захворювань, причиною 50% випадків смерті курців, яких можна було б уникнути, половина з цих випадків пов’язана з ССЗ. Куріння призводить до підвищення ризику розвитку усіх ССЗ – ІХС, ішемічного інсульту, атеросклеротичного ураження периферичних артерій, аневризми черевної аорти. Оцінка за шкалою SCORE свідчить про збільшення вдвічі ризику смерті курців упродовж найближчих 10 років порівняно з тими, хто не палить. Відносний ризик розвитку ГІМ у курців >60 років вдвічі вищий, відносний ризик у курців <50 років у п'ять разів вищий порівняно з тими, хто не має цієї звички [214, 215].

Поширеність куріння в країнах Європи знижується, але залишається високим серед осіб, які мають низький рівень освіти; збільшення відмінностей щодо відмови від куріння, пов’язаних з рівнем освіти, виявлено в багатьох європейських країнах в останні роки [214, 216, 217]. При проведенні дослідження EUROASPIRE III було виявлено, що 30% респондентів були курцями на момент розвитку у них ГІМ, і цей показник знижувався наполовину, в середньому, через 1,5 роки. Опитування також показало недостатнє використання науково обґрунтованих методів припинення куріння [33].

Історично склалося, що курцями в основному були чоловіки, але за останній час рівень поширеності куріння серед жінок зрівнявся з показниками у чоловіків, а у деяких регіонах навіть перевищив їх. Ризик, пов'язаний з курінням, пропорційно вищий у жінок порівняно з чоловіками [215, 218]. Це може бути пов'язано з особливостями метаболізму нікотину – жінки засвоюють нікотин швидше, ніж чоловіки, особливо, у випадку прийому пероральних контрацептивів [219].

Коментар робочої групи:

Офіційна статистика, опублікована МОЗ України та Державною службою статистики, свідчить про зниження поширеності тютюнокуріння в Україні упродовж останніх років: частка осіб, віком 12 років і старше, які мають звичку тютюнокуріння, зменшилась з 25,6% у 2008 р. до 22,3% у 2011 р. Перерахунок даних Держкомстату для осіб, старше 18 років свідчить про те, що у 2011 році поширеність куріння серед дорослих чоловіків становила 46%, серед дорослих жінок – 6%, в середньому по країні – 24%. За інформацією прес-служби МОЗ України, поширеність тютюнокуріння в Україні зменшилась з 22,3% у 2011 р. до 21,8% у 2012 р., переважно – серед молодих осіб: у 2011 р. цю звичку мали 23,0% осіб віком 14-29 років, а у 2012 р. – 20,4%. Загалом у 2008-2012 рр. кількість курців в Україні, за даними Державної служби статистики, скоротилася з 10,07 млн. осіб до 8,35 млн. осіб або на 17% за чотири роки. У 2008-2013 роках реалізація сигарет в Україні зменшилася з 124 млрд. штук до 75 млрд. штук. Щорічне оціночне споживання сигарет мешканцями України скоротилося з 85 млрд. сигарет у 2008 році до приблизно 60 млрд. сигарет у 2011-2012 роках. Проте проблема тютюнокуріння все ще потребує подальшої уваги в Україні, і введення нових обмежень на законодавчому рівні спрямоване на її вирішення.