Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Оцінка психосоціальних факторів ризику
Проведення оцінки психологічних та соціальних факторів у пацієнтів з ССЗ та осіб з ФР розвитку ССЗ визначає обсяг заходів профілактики. У багатьох країнах використовують стандартизовані підходи для оцінки ступеня депресії, тривоги, ворожості, соціально-економічного статусу, рівня психосоціального стресу та типу особистості D [115, 123]. Інформацію щодо попередньої оцінки цих факторів лікарем при зборі анамнезу пацієнта викладено у таблиці 6.
Таблиця 6. Основні запитання для оцінки психосоціальних факторів ризику в клінічній практиці
Низький рівень освіти та/або відповідь «Так» мінімум на одне питання свідчить про те, що рівень ризику у пацієнта перевищує той, який визначено за допомогою шкали SCORE або виділення пріоритетних категорій. Лікарю потрібно обговорити з пацієнтом питання щодо впливу психосоціальних факторів на якість життя та розвиток ССЗ та розглянути можливість призначення індивідуальних заходів корекції (див. Розділ 4.5). Не рекомендується проводити рутинний скринінг депресії у всіх пацієнтів – за умови відсутності можливостей надання медичної допомоги це не призводить до покращання прогнозу щодо ССЗ [124].
Найбільш важлива нова інформація Останній метааналіз показав, що симптоми тривоги та тип особистості D підвищують ризик розвитку ССЗ і сприяють погіршенню їх клінічного перебігу.
Існуючі недоліки у доказовій базі: Доказова база щодо того, що рутинний скринінг психосоціальних ФР сприяє зменшенню виникнення ССЗ та розвитку їх ускладнень є недостатньою, а проведення такого скринінгу поки що не призводить до оптимізації моделі надання медичної допомоги.
Інші біомаркери ризику Основні тези • Нові біомаркери незначною мірою модифікують рівень ризику, визначений за допомогою моделі оцінки ризику SCORE. • У пацієнтів, чий рівень ризику при визначенні за допомогою SCORE помірний, можна визначати рівень високочутливого СРБ і гомоцистеїну. Незважаючи на те, що кількість нових ФР розвитку ССЗ щороку збільшується, підхід з використанням доказової бази щодо клінічної ефективності потенційних ФР значно обмежує їх прогностичну цінність. Вибір нових біомаркерів у даних КН проводився виключно з урахуванням результатів порівняльних досліджень – щодо прогностичної цінності нових порівняно з традиційними ФР – у визначенні або модифікації рівня захворюваності або смертності упродовж 10-річного періоду. Використовували лише ті біомаркери, рівень яких можна було визначити за допомогою стандартизованих методик, які пройшли атестацію, які вважали за доцільне впровадити у клінічну практику, з урахуванням співвідношення вартості та ефективності при проведенні оцінки рівня індивідуального ризику в масштабах популяції. Після виключення нових біомаркерів, які мають відношення до метаболізму глюкози, ліпідного обміну та специфічних біомаркерів ушкодження органів-мішеней, аналіз яких проводиться у відповідних розділах (див. Розділ 4), виділено дві групи системних біомаркерів, які можуть бути використані для оцінки ризику ССЗ: Маркери запалення – СРБ, фібриноген. Маркери гемостазу – гомоцистеїн, ліпопротеїн-асоційована фосфоліпаза А2 (LpPLA2).
Рекомендації щодо тромботичних маркерів гемостазу
Рекомендації щодо маркерів запалення
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 108; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.219.63.90 (0.007 с.) |