Профілактика серцево-судинних захворювань економічно ефективна

Для того, щоб інтерпретувати динаміку епідемії ССЗ, дуже важливо диференціювати показники летальності та попередження клінічних подій. Деякі автори надають перевагу таким показникам, як ступінь використання науково обґрунтованих методів лікування, таких як тромболізис, застосування препаратів ацетилсаліцилової кислоти (АСК), інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), перкутанне коронарне втручання (ПКВ) та аорто-коронарне шунтування (АКШ) [26,27], інші – методам корекції основних ФР, таких як куріння, артеріальна гіпертензія (АГ) і дисліпідемія [28].

Проект MONICA, який було виконано в 1980-1990 рр., показав, що динаміка розвитку коронарних подій у часі лише частково може бути пов’язана з динамікою рівня ФР [16]. Існує виражений зв'язок між змінами рівня ФР та змінами частоти виникнення коронарних подій, і майже половина зниження частоти коронарних подій у чоловіків пов’язана зі змінами рівня ФР, у жінок цей зв’язок менш виражений.

Крім того, існує значний зв'язок між змінами тактики лікування та рівнем летальності. Таким чином, був зроблений висновок щодо того, що як заходи первинної профілактика, так і лікування ССЗ мають виражений вплив на рівень смертності. У багатьох центрах, що приймали участь у реалізації проекту MONICA, було виявлено істотні відмінності частоти розвитку кардіоваскулярних подій протягом 10 років. Пояснення цього факту – і вплив на фактори, пов'язані зі способом життя, і покращення методики лікування пацієнтів – відіграють однаково важливу роль.

Іншим підходом вивчення динаміки захворюваності та летальності від ССЗ є застосування моделей, таких як модель смертності IMPACT [29]. Ґрунтуючись на інформації про зміни ФР розвитку ССЗ і результати лікування, отриманої за результатами рандомізованих контрольованих досліджень щодо ефективності різних методів лікування, цей підхід дозволяє оцінити очікуваний вплив на смертність від ІХС залежно від віку і статі. Ця модель застосовувалася в різних країнах; результати цих досліджень досить послідовні, аналогічні тим, що виявлені в інших дослідженнях з цієї проблеми, і наведені на Рис. 1. Позитивні зміни основних ФР, зокрема куріння, рівнів АТ і холестерину, обумовили більше половини випадків зниження смертності від ІХС, хоча їх ефект частково нейтралізується за рахунок збільшення поширеності ожиріння та ЦД 2 типу; близько 40% зниження смертності від ІХС обумовлені поліпшенням лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ), серцевої недостатності та іншої кардіоваскулярної патології. Результати клінічних досліджень також показали, що зниження смертності від ІХС наступає через короткий час після реєстрації позитивних змін – як на індивідуальному, так і на популяційному рівні – щодо характеру харчування або відмови від куріння [30].

Рис.1 Відсоток зниження смертності від ІХС, що обумовлені лікуванням і змінами ФР в різних популяціях (адаптовано з Di Chiara та ін.) [31]

Встановлено, що ефективними заходами профілактики є здоровий спосіб життя, корекція ФР та застосування (при наявності показань) фармакологічних препаратів. NICE – Національний інститут здоров'я та клінічної досконалості (National Institute for Health and Clinical Excellence) – було проведено оцінку як загальнолюдських, так і економічних наслідків впровадження заходів профілактики ССЗ [32] та отримано позитивні висновки, більшість спільнот з інших країн займають аналогічну позицію [33]. Згідно з доповіддю NICE, реалізація популяційного підходу може принести численні вигоди й економію:

• Зменшення розриву нерівностей в доступності медичної допомоги.

• Зменшення числа серцево-судинних подій.

• Профілактика інших захворювань, таких як онкологічні, захворювання легень та ЦД 2 типу.

• Економія щодо заходів надання медичної допомоги пацієнтам з ССЗ, а саме – зниження витрат на медикаменти, зменшення кількості візитів пацієнтів на етапі первинної та амбулаторної допомоги.

• Економія в результаті зменшення витрат на виробництві через хворобу в осіб працездатного віку, зменшення витрат на лікарняні листи, зниження витрат на пенсію у людей, які достроково вийшли на пенсію через хворобу.

• Покращення якості та тривалості життя людей.