Профілактика серцево-судинних захворювань: пожиттєвий підхід 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Профілактика серцево-судинних захворювань: пожиттєвий підхід



Профілактика ССЗ в ідеалі починається під час вагітності і триває до кінця життя. У повсякденній практиці зусилля з профілактики, як правило, спрямовані на людей середнього і похилого віку із встановленим діагнозом ССЗ (тобто, вторинна профілактика) або осіб з високим ризиком розвитку першої серцево-судинної події [наприклад, чоловіків і жінок з комбінацією таких ФР, як куріння, підвищений АТ, ЦД або дисліпідемія (тобто, первинна профілактика)]; впровадження стратегії профілактики ССЗ у людей молодого і літнього віку або у тих, хто має помірний або низький ризик виникнення захворювання, залишається обмеженим, але це може привести до істотної користі. Профілактика, як правило, ділиться на первинну та вторинну, хоча при ССЗ відмінності між ними умовні, зважаючи на безперервний розвиток атеросклеротичного процесу. За пропозицією Джеффрі Роуза декілька десятиліть тому було визначено два підходи щодо профілактики ССЗ: популяційна стратегія та стратегія високого ризику [19].

Популяційна стратегія спрямована на зниження поширеності ССЗ на популяційному рівні шляхом нормалізації способу життя і спрямована на населення в цілому. Реалізація цієї стратегії досягається шляхом проведення заходів на рівні державних або громадських органів. Прикладом таких заходів є заборона куріння і зниження вмісту кухонної солі в їжі. Це привносить позитивні зміни на рівні популяції, але ефективність на рівні окремої особи важко оцінити. Вплив такого підходу на загальну кількість серцево-судинних подій у населення може бути значним, тому що більшість подій виникає у великій групі людей з невисоким ризиком.

Стратегія високого ризику передбачає, що профілактичні заходи спрямовані на боротьбу з ФР у пацієнтів з дуже високим ризиком – як на осіб, які не мають ССЗ, але знаходяться у верхній частині розподілу загального серцево-судинного ризику, так і осіб з наявним ССЗ. Хоча для окремої особи такий підхід приносить значний ефект, для популяції в цілому він не є демонстративним, враховуючи низьку частку осіб високого ризику. Впродовж тривалого часу популяційна стратегія вважалася більш економічно ефективною, ніж стратегія високого ризику, але після появи високоефективних гіполіпідемічних препаратів впровадження програм з відмови від куріння та зниження вартості антигіпертензивних препаратів ефективність стратегії високого ризику зросла [20]. На даний час досягнуто консенсусу щодо того, що найбільший профілактичний ефект досягається у випадку поєднання обох стратегій.

Важливо зазначити, що за останні десятиліття існує достатня доказова база того, що підвищений ризик ССЗ виникає у (дуже) молодому віці. Навіть дія ФР ще до народження може впливати на ризик ССЗ впродовж життя [21], як було показано в дослідженні потомства жінок з Нідерландів, чия вагітність припала на період голоду у Другу світову війну [22]. Хоча діти мають дуже низький абсолютний ризик розвитку ССЗ, але діти з відносним високим ризиком у порівнянні зі своїми однолітками матимуть вищий ризик виникнення ССЗ у більш старшому віці через реалізацію дії ФР [23]. Таким чином, здоровий спосіб життя в молодому віці має вирішальне значення, хоча причини етичного порядку не дозволяють провести відповідні рандомізовані клінічні дослідження – наприклад, селективне впровадження шкільних програм з медико-санітарної освіти або програм щодо припинення куріння. Крім того виявилось, що недостатня увага до впровадження заходів профілактики ССЗ серед людей старших вікових груп є необґрунтованою. Дослідження показали, що профілактичні заходи (наприклад, зниження АТ і відмова від куріння), незважаючи на літній вік, мають позитивний ефект [24, 25]. Ці факти свідчать про те, що профілактика ССЗ повинна проводитись впродовж всього життя, однак позитивний вплив – такий, наприклад, як зниження рівня фатальних та нефатальних серцево-судинних подій або поліпшення якості життя – завжди необхідно оцінювати з точки зору потенційної шкоди втручань (серед них – побічні ефекти ліків і психологічні наслідки оцінки здорової людини як «хворої») і відповідних матеріальних витрат.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 102; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.205.5.65 (0.005 с.)