Їх оперативного усунення не тільки для повної фізіологічної реабілітації

Потерпілих, а й для їхньої соціальної адаптації. У таких випадках період реабілітації,

Як правило, значно затягується: одномоментне виконання реконструктивних

Операцій в ослаблених хворих неможливе. Потрібні тривала передопераційна підготовка

І подальша функціональна реабілітація перед черговим втручанням.

Таким чином, клінічний перебіг травматичної хвороби характеризується певними

Клінічними проявами, загрозою розвитку первинної і вторинної поліорганної

Недостатності, гнійно-септичних ускладнень, затяжним періодом реабілітації.

Принципи лікування травматичної хвороби. Уявлення про травматичну хворобу

формує комплексний, плановий підхід до лікування тяжкопоранених. Лікування

Має ґрунтуватися на принципах, які відображають розвиток патологічного процесу

В різні періоди перебігу травматичної хвороби. На підставі патогенезу травматичної

Хвороби визначено принципи, що формують програму лікувальних заходів

При тяжкій шокогенній травмі.

Програма включає комплекс інтенсивної протишокової терапії з певною послідовністю

Виконання хірургічної корекції ушкоджень (І.А. Єрюхін). Виділяють

Сім основних принципів лікування потерпілих із тяжкими травмами.

Найраніший початок інфузійної терапії. Інфузійна терапія обов’язково має починатися

З долікарського етапу медичної допомоги і тривати під час транспортування

Тяжкопоранених. По суті, це один із головних заходів, який не тільки забезпечує

Захист основних процесів тканинного метаболізму в період розвитку

Травматичного шоку, а й значною мірою зумовлює сприятливий перебіг раннього

Післяшокового періоду. Рання інфузійна терапія запобігає поглибленню шокового

Стану, гіпоксії, ацидозу. З метою відновити мікроциркуляторну перфузію тканин

І усунути розлади гемостазу використовують реологічно активні середовища

(сольові розчини, реополіглюкін, реоглюман). Кристалоїдні та колоїдні плазмоза-

Мінники сприяють поповненню ОЦК та відновленню мікроциркуляторної перфузії.

За можливості рано, але за суворими показаннями, починають поповнювати

Глобулярний об’єм крові і плазмовтрати (еритроцитна маса, свіжа кров, свіжа

Нативна плазма та ін.).

Швидка евакуація поранених у спеціалізовані центри політравми. Час від ушкодження

До початку адекватного лікування визначає шанси як на виживання потер629

РОЗДІЛ III. ХІРУРГІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Пілого, так і на одужання. У пізніші терміни, у міру розвитку і прогресування ускладнень,

Діагностика значно утруднена, оскільки патологічний процес прогресує,

А клінічні його прояви суттєво змінюються. У зв’язку з цим оптимальна організація

Рятувальної служби, компетентність лікарів та сучасне обладнання спеціалізованого

Стаціонару є визначальними і вирішальними для своєчасної діагностики.

Виконання екстрених хірургічних втручань в єдиному комплексі протишокових

Заходів. Наявність у потерпілих загрозливих для життя наслідків травми: асфіксії,

Зовнішньої або внутрішньої тривкої кровотечі, ушкодження серця — потребують

Проведення невідкладних, екстрених хірургічних втручань негайно. Паралельно

Здійснюють інтенсивну протишокову терапію.

Закріплення процесу довготривалої компенсації. Відмова від поширених хірургічних

Втручань і травматичного транспортування поранених у період із З—4-ї по

У добу сприяє закріпленню ефекту протишокової терапії і формуванню

Процесу довготривалої компенсації. Надзвичайно енергомісткі механізми термінової

Компенсації за природного розвитку посттравматичного періоду виснажуються

До кінця 2—3-ї доби, а збережений біоенергетичний потенціал поступово переключається