Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Пухлина головки підшлункової залозиДоброякісні або злоякісні новоутворення підшлункової залози, одним із клініч них проявів яких є механічна жовтяниця. Злоякісна пухлина в структурі захворю вань підшлункової залози посідає друге місце після хронічного панкреатиту. Ризик захворювання з’являється після 30 років, пік його спостерігають після 60 років. У 75% пухлина локалізується в головці залози і проявляється механічною жовтяницею. Пухлина рано дає метастази. Патологічна анатомія. Найчастішою злоякісною пухлиною є рак (різні види аденокарцином), який в 75% локалізується в ділянці головки залози. Доброякісні пухлини не досягають значних розмірів і часто супроводжуються гормональною ак тивністю. Клінічні ознаки пухлини підшлункової залози: 1. Скарги: • дожовтяничний період: – неінтенсивний біль, який посилюється вночі; – оперізувальний біль або локалізований у надчеревній ділянці; – іррадіація болю в спину; – прогресуюче зниження маси тіла без видимої причини; – чергування закрепів і проносів; – рясний маслянистий каловий вміст (стеаторея); • жовтяничний період: – наростаюча стійка безбольова жовтяниця; – болючий шкірний свербіж, іноді до появи жовтяниці; – пропасниця, підвищення температури тіла під вечір; – знебарвлений кал, темний колір сечі (колір пива). 2. Історія захворювання: – не інформативна. 3. Об’єктивні ознаки: • огляд: – стан залежить від вираженості та тривалості жовтяниці; – шкірні покриви сухі, тургор знижений; – колір шкіри землисто сірий, при жовтяниці — спочатку лимонно жовтий, з її наростанням — жовто зелений; – сліди розчухувань на шкірі; • пальпація: – живіт м’який; – помірно болючий у підчерев’ї або праворуч і вище пупка; – може визначатися пухлиноподібне неболюче утворення, що не зміщується, без чітких меж; – печінка збільшена, ледь болюча; – позитивний симптом Курвуазьє. Діагностика пухлини підшлункової залози: – УЗД; – КТ; – ЕРХПГ; – цитологічне та гістологічне дослідження біопсійного матеріалу, отриманого під час діагностичної пункції (під контролем сонографії або КТ) або операції. Диференційна діагностика механічної жовтяниці при пухлині підшлункової залози: – пухлина позапечінкових проток; – пухлина ВСДПК; – холедохолітіаз; – холангіт; – хронічний обструктивний панкреатит. Лікування пухлини підшлункової залози, ускладненої механічною жовтяницею: а) радикальні операції: панкреатодуоденальна резекція; б) симптоматичні операції: біліодигестивні обхідні анастомози. Жовчнокам’яна хвороба Фізіологія жовчовивідної системи: 1. Утворення жовчі в печінці: а) утворена печінковими клітинами жовч потрапляє в первинні жовчні капіляри; б) із жовчних капілярів жовч потрапляє у жовчний каналець; в) із жовчного канальця жовч потрапляє у ворітні жовчні, сегментарні та внутрішньопечінкові ходи; г) із внутрішньопечінкових ходів жовч потрапляє у праву та ліву печінкові протоки, потім у загальну печінкову протоку, холедох і ДПК.
2. Склад жовчі: а) вода й електроліти; б) жовчні пігменти; в) білок; г) ліпіди (фосфоліпіди, холестерин, жовчні кислоти і їхні солі).
3. Функції жовчного міхура: а) депонування жовчі в проміжках між їдою; б) концентрація жовчі: – всмоктування води й електролітів слизовою оболонкою жовчного міхура призводить до десятиразового збільшення концентрації солей і пігментів, які містяться в жовчі; – секреція слизу в порожнину жовчного міхура сприяє захисту слизової оболонки та просуванню жовчі через міхурову протоку в разі скорочення жовчного міхура; в) виділення жовчі із жовчного міхура у позапечінкові протоки і ДПК: – потрапляння харчової грудки зі шлунка в ДПК призводить до закислення кишки і подразнення її слизової оболонки; – виділення у кровотік травного гормону — холецистокініну; – розслаблення сфінктера Одді і скорочення жовчного міхура під впливом нейрогуморальних факторів; – виділення жовчі у ДПК. Причини утворення жовчних конкрементів: – перенасичена концентрація жовчі у жовчному міхурі; – порушення моторики жовчного міхура; – інфікованість вмісту жовчного міхура. Механізм утворення конкрементів у жовчному міхурі: 1. Печінкові фактори: – порушення активності печінкових ферментів сприяє підвищенню рівня холестерину і холестерин 7 & гідроксилази, що знижує утворення жовчних кислот; – порушення кількісного співвідношення в жовчі холестерину, жовчних кислот і фосфоліпідів.
2. Фактори жовчного міхура: – запалення слизової оболонки жовчного міхура посилює порушення складу печінкової жовчі; – наявність контамінованої жовчі, запалення слизової оболонки жовчного міху ра призводить до десквамації епітелію, гіперсекреції мукоїдних субстанцій, що є цент рами кристалізації; – мікробна флора у жовчному міхурі сприяє кон’югації жовчних кислот, які легко реабсорбуються слизовою оболонкою, підсилюючи літогенність жовчі; – порушення моторно евакуаторної функції жовчного міхура.
3. Кишкові фактори: – наявність дуоденостазу сприяє контамінації жовчі внаслідок висхідної інфекції (дуоденохоледохеальний рефлюкс); – хронічні захворювання тонкої кишки сприяють порушенню абсорбції та втраті жовчних кислот, неможливості їх компенсації печінковими клітинами; – зниження кількості жовчних кислот у жовчі призводить до підвищення літогенності жовчі. Фактори ризику розвитку ЖКХ: – гепатити; – застосування пероральних контрацептивів; – цукровий діабет; – резекція здухвинної кишки в анамнезі; – серпоподібно клітинна анемія. Діагностика захворювань жовчного міхура: 1. Лабораторна діагностика: а) дослідження дуоденального вмісту, отриманого під час дуоденального зондування: – мікроскопічне дослідження дуоденального вмісту; – біохімічне дослідження дуоденального вмісту. 2. Інструментальна діагностика: – УЗД — дає змогу оцінити стан жовчного міхура, його вміст, діаметр і стан позапечінкових і внутрішньопечінкових жовчних проток; – КТ є точнішим, але і дорожчим методом дослідження; – ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ): – візуальний огляд шлунка, ДПК і ВСДПК); – контрастування та рентгенологічна фіксація стану позапечінкових, внутрішньопечінкових проток і панкреатичної протоки; г) черезшкірна черезпечінкова холангіографія під контролем УЗД: – при механічній жовтяниці дає змогу уточнити рівень перешкоди, її можливу причину і сприяє декомпресії протокової системи; ґ) рентгенологічна діагностика (нині не застосовують): – пероральна холецистографія; – внутрішньовенна холангіографія. Варіанти перебігу ЖКХ: 1. Безсимптомний холедохолітіаз (камені позапечінкових жовчних проток). 2. Хронічний калькульозний холецистит. 3. Гострий холецистит. 4. Холедохолітіаз.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 142; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.19.56.45 (0.005 с.) |