Тема: «курація хворих. Написання історії хвороби»

 

Актуальність теми.

Для формування лікарського мислення та відпрацювання хірургічних практичних навичок вкрай важливі робота студентів з хворими (збирання скарг, анамнезу хвороби та життя), опанування методів фізикального обстеження, робота в ендоскопічному та рентгенологічному кабінетах, в кабінеті УЗД. Практичні навички роботи як у пе рев’язувальній (догляд за раною, дренажами, зміна пов’язок, видалення дренажів, знят тя швів, розведення рани, хірургічне оброблення гнійного вогнища), так і в операційній (асистування на операціях, катетеризація центральних вен, введення в наркоз, перели вання препаратів крові) потрібні для роботи лікаря загальної практики. Вінцем прак тичної роботи майбутнього лікаря є курація хворого та написання історії хвороби.

 

Мета.

1. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів.

2. Визначати фактори ризику, етіологічні та патогенетичні чинники хвороби.

3. Визначати типову клінічну картину.

4. Виявляти різні варіанти перебігу й ускладнення захворювання.

5. Складати план обстеження хворих.

6. На підставі аналізу даних лабораторного й інструментального обстеження проводити диференційний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз.

7. Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику.

8. Оцінювати працездатність хворого.

9. Демонструвати володіння морально деонтологічними принципами медичного працівника та принципами фахової субординації.

 

Студент має знати:

1. Принципи асептики й антисептики.

2. Методологію встановлення діагнозу.

3. Правила ведення медичної документації, зокрема історії хвороби.

4. Обсяг об’єктивного та додаткового обстеження.

5. Тактику й алгоритм консервативного та оперативного лікування.

6. Основи реабілітації хворих при основних хірургічних захворюваннях.

7. Практичні принципи діагностики та лікування хворого хірургічного профілю.

8. Правила поведінки в перев’язочній і операційній.

9. Алгоритм дій під час курації хворих, написання історії хвороби.

 

Студент має вміти:

1. Збирати скарги, анамнез хвороби та життя.

2. Визначати етіологічний чинник захворювання.

3. Проводити фізикальне обстеження.

4. Встановити діагноз.

5. Призначити план лабораторної та інструментальної діагностики.

6. Призначити обсяг лікувальних заходів при конкретній хірургічній патології.

7. Працювати в ендоскопічному та рентгенологічному кабінетах, кабінеті УЗД.

8. Працювати в перев’язувальній в якості лікаря (догляд за раною, дренажами, зміна пов’язок, видалення дренажів, зняття швів, розведення рани, хірургічне оброблення гнійного вогнища).

9. Працювати в операційній (асистування на операціях, катетеризація центральних вен, введення в наркоз, переливання препаратів крові).

10. Провести курацію хворого.

11. Написати історію хвороби.

 

Викладення теми.

Схема історії хвороби з хірургії:

І. Паспортна частина.

ІІ. Скарги хворого.

ІІІ. Анамнез хвороби.

IV. Анамнез життя.

V. Загальне об’єктивне обстеження.

VI. Локальне об’єктивне обстеження.

VII. Попередній діагноз.

VIII. План додаткового обстеження хворого:

– лабораторні дослідження;

– інструментальні дослідження;

– консультації спеціалістів іншого фаху.

IX. Диференційний діагноз.

X. Клінічний діагноз.

XI. План лікування: консервативного; хірургічного (передопераційний епікриз, протокол операції, анестезії).

XII. Щоденник.

XIII. Епікриз.

XIV. Заключний діагноз (зазначають на титульному листку).

XV. Ускладнення.

XVI. Супутні захворювання.

XVII. Страховий анамнез.

 

Література.

Основна:

1. Хірургія: підручник з хірургії / За ред. Березницького Я.С., Захараша М.П., Мішалова В.Г., Шідловського В.О. — Т. ІІ. — Дніпропетровськ: Дніпро VAL, 2007. — 628 с.

 

Додаткова:

1. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. докт. мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 т. — Т. 1. — 2 ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. — 287 с.