Віріанти розміщення червоподібного відростка. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Віріанти розміщення червоподібного відростка.



Червоподібний відросток зазвичай відходить від задньовнутрішнього сегмента купола сліпої кишки, на 2–3 см донизу від клубово ободовокишкового переходу в місці сходження трьох teniae. Розрізняють п’ять основних варіантів розташування червоподібного відростка відносно сліпої кишки:

1) низхідне (каудальне) — 40–50% випадків;

2) бокове (латеральне) — 25%;

3) внутрішнє (медіальне) — 17–20%. Топографічна близькість відростка до тон кої кишки і органів малого таза нерідко визначає те, що гострий апендицит симулює їх запалення (аднексит, цистит, ентерит). Таке розташування зумовлює утворення відмежованих «бокових» інфільтратів (абсцесів) при деструктивному апендициті. Клінічно гострий аппендицит за такого варіанту розташування симулює ентерит, а при деструктивних формах створює сприятливі обставини для виникнення розли того перитоніту, міжпетлевих інфільтратів (абсцесів);

4) переднє (вентральне) — 8–15%, для якого характерне утворення передніх пристінкових інфільтратів (абсцесів);

5) заднє (ретроцекальне, дорзальне) — 9–13%. За такого розташування відросток йде у висхідному напрямку, інколи досягаючи правої нирки, навіть печінки, а гост рий апендицит може симулювати ниркову коліку, пієліт, паранефрит. Розрізняють такі варіанти заднього розташування відростка:

5.1. Внутрішньочеревний.

5.2. Внутрішньостінковий (інтрамуральний).

5.3. Позаочеревинний.

 

Етіологія.

Жодна із відомих у минулому теорій виникнення гострого апендициту (застою і закритих порожнин Делафуа, глистної інвазії Рейндорфа, ангіоневротична Рікке ра, інфекційна Ашофа, «мигдалика черевної порожнини» Г.А. Давидовського, функціональної залежності від баугінієвої заслінки та пілоруса І.І. Грекова, фазово го розвитку запального процесу І.Д. Анікіна) не може пояснити виникнення і роз виток патологічного процесу в конкретному випадку гострого апендициту.

Нині прийнято вважати, що гострий апендицит виникає на тлі зміненої загальної та місцевої реактивності організму у тих ділянках відростка, в яких розвинулися дистрофічні зміни тканин. Останні зазвичай є результатом порушення кровопоста чання (ішемії) відповідних зон чи цілого відростка у відповідь на нервово регуля торні кортико вісцерального, вісцеро вісцерального чи автовісцерального поход ження спазми артерії червоподібного відростка чи її тромбозу.

 

Патогенез.

Обструкція порожнини відростка (копроліти, м’язовий спазм, глисти) → виник нення замкнутої порожнини дистальніше місця обструкції → заповнення замкнутої порожнини слизом, трансудатом → підвищення тиску в замкнутій порожнині, що утворилася → дисфункція нервово рефлекторного апарата червоподібного відрост ка через стискання нервових закінчень → спазм м’язової оболонки та судин у стінці відростка → ішемія стінки відростка з трофічними змінами з боку слизової оболонки → проникнення інфекції з замкнутої порожнини в слизову оболонку (первинний афект Ашофа) → розвиток запалення → набряк стінки відростка → гнійна деструк ція стінки відростка (на цьому етапі інфекція проникає в черевну порожнину, що призводить до розвитку ускладнень) → некротичні зміни стінки відростка.

Запальний процес у червоподібному відростку може розвиватися за такими напрямками:

1. Запальний процес (з лікуванням чи, частіше, без нього) не переходить у дест руктивну (незворотну) стадію і регресує або без наслідків, або з трансформацією у вторинний хронічний апендицит.

2. Запальний процес прогресує з утворенням деструктивної (незворотної) ста

дії. Якщо такому хворому не виконано апендектомію, з’являються ускладнення:

2.1. Апендикулярний інфільтрат різної локалізації, який (на тлі лікування чи без нього) може регресувати з трансформацією у кишкову норицю і вторинний хро нічний апендицит чи прогресувати з трансформацією в апендикулярний абсцес.

2.2. Апендикулярний абсцес трансформується у вторинний хронічний апенди цит або проривається у вільну черевну порожнину з переходом у розлитий гнійний перитоніт чи в порожнину кишечника — самовилікування (або теж вторинний хронічний апендицит).

2.3. Перфорації відростка і виникнення розлитого гнійного перитоніту (чи від

межованого абсцесу).

2.4. Пілефлебіт (при апендикулярному абсцесі чи перитоніті, частіше емпіємі), прогресуючи, трансформується у гнійний тромбофлебіт, поодинокі чи множинні абсцеси печінки, сепсис.

 

Класифікація.

Клінічна класифікація (В.І. Колесов, 1959):

І. Гострий, простий (поверхневий) апендицит:

а) без загально клінічних ознак із вираженими, швидко зникаючими, місцеви

ми проявами;

б) з незначними загально клінічними ознаками і вираженими місцевими проя

вами захворювання.

ІІ. Деструктивний апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний):

а) з клінічною картиною захворювання середнього ступеня тяжкості й ознака

ми місцевого перитоніту;

б) з тяжкою клінічною картиною й ознаками місцевого перитоніту. ІІІ. Ускладнений апендицит:

а) з апендикулярним інфільтратом;

б) з апендикулярним гнояком (абсцесом);

в) з розлитим перитонітом;

г) з іншими ускладненнями (пілефлебіт, сепсис).

Зазначена класифікація є базовою, що після багатьох років обговорення набу

ла коротшої, загальновживаної форми: І. Гострий простий апендицит.

ІІ. Гострий деструктивний апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфора

тивний):

1. З місцевим невідмежованим перитонітом.

2. Ускладнений:

а) апендикулярним інфільтратом різної локалізації;

б) апендикулярним абсцесом різної локалізації;

в) розлитим гнійним перитонітом;

г) пілефлебітом;

ґ) абсцесами печінки;

д) сепсисом.

Ускладнення гострого апендициту зумовлені пізнім звертанням до лікаря, помил

ками у встановленні діагнозу та як наслідок несвоєчасним проведенням операції.

Розрізняють три форми морфологічних змін у разі гострого апендициту:

– проста форма гострого апендициту;

– флегмонозна форма гострого апендициту;

– гангренозна форма гострого апендициту.

1. Проста форма гострого апендициту (під час огляду):

– червоподібний відросток дещо напружений, серозна оболонка його гіперемо

вана, набрякла;

– у порожнині відростка — серозна рідина без запаху;

– мікроскопічно — набряк слизової оболонки відростка, місцями ерозії.

2. Флегмонозна форма гострого апендициту (під час огляду):

– червоподібний відросток потовщений, напружений, гіперемований, вкритий фібрином;

– у порожнині відроска — гній;

– у черевній порожнині — непрозорий серозний або гнійний ексудат, очереви

на місцями тмяна;

– мікроскопічно — лейкоцитарна інфільтрація тканин відростка, місцями —

гнійна деструкція його стінки.

3. Гангренозна форма гострого апендициту (під час огляду):

– некроз ділянок стінки відростка, можлива перфорація його стінки, в просвіті відростка —некротичний детрит;

– у черевній порожнині — гнійний або некротичний вміст;

– мікроскопічно — тромбоз судин відростка, некротичні зміни його стінки.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 268; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.91.106.157 (0.012 с.)