Гідравлічний розрахунок системи опалення будівлі, яка проектується 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Гідравлічний розрахунок системи опалення будівлі, яка проектується



Гідравлічний розрахунок системи опалення полягає у визначенні діаметрів трубопроводів при відомих теплових навантаженнях і наявному перепаді тисків теплоносія Pр на вводі та пов'язанню тисків, що витрачаються в стояках і магістральних трубопроводах.

Перш ніж розпочати гідравлічний розрахунок, необхідно виконати наступне:

· накреслити розрахункову схему системи опалення з розміщенням запірно-регулюючої арматури, повітрозбірників, поворотів і вигинів трубопроводів;

· на кожному опалювальному приладі проставляємо теплові навантаження приладів Qпр, Вт, які дорівнюють тепловтратам відповідних приміщень;

· розрахункове циркуляційне кільце (найбільш протяжне і навантажене) розбиваємо на розрахункові ділянки - відрізки трубопроводів одного діаметра з постійним тепловим навантаженням (постійними витратами теплоносія) і проставляємо порядкові номери розрахункових ділянок, починаючи нумерацію від теплового вводу за ходом теплоносія по подавальній магістралі до кінцевого опалювального приладу та по зворотній магістралі до теплового вводу;

· проставляємо теплові навантаження магістральних ділянок, що визначаються сумою теплових навантажень стояків, які обслуговуються цією ділянкою.

Після складання розрахункової схеми приступаємо до гідравлічного розрахунку, що може бути виконаний будь-яким з відомих методів. У даному курсовому проекті розглядається метод розрахунку за питомими втратами тиску на 1 пм розрахункового кільця при постійному перепаді температури води в стояках і здійснюється розрахунок двох кілець: розрахункового циркуляційного та малого (через найближчий стояк цього напрямка).

Розрахунок виконується у наступній послідовності:

1) у розрахунковій таблиці (додаток C) проставляємо на кожній ділянці теплові навантаження та довжини;

2) визначаємо необхідні витрати теплоносія (води) на ділянці, G д, кг/год, за формулою:

, (5.14)

де Q д - теплове навантаження розрахункової ділянки, Вт;

b1 і b2 - поправочні коефіцієнти на крок номенклатурного ряду опалю­вальних приладів прийнятого типу і на спосіб їх установки, що вибираються за додатками Т і Ф;

c в - теплоємкість води, c в=4,19 кДж/(кг×°С);

t г, tо - температура води на вході і виході системи опалення, °С;

3) знаходимо середню величину питомої втрати тиску на тертя для розрахункового циркуляційного кільця, Rср, Па/м, за формулою:

, (5.15)

де Pр - наявний перепад тиску в системі опалення, Па; в курсовому проекті Рр не розраховуємо, а приймаємо – 6000 ÷10000 Па

S l - сума довжин ділянок розрахункового циркуляційного кільця, м (за

графою 4 додатка С);

В - коефіцієнт, що враховує частку втрат тиску на подолання опору тертя від

загального наявного перепаду тисків Рр; при природній циркуляції в системі В =0,5, при насосній В =0, 65.

 

4) за додатком Н залежно від відомих величин Rс р і G д знаходимо дійсні питомі втрати тиску R, Па; діаметри трубопроводів dу, мм, і швидкість води u, м/с, намагаючись, щоб значення R було як можна ближче до Rср (більше або менше).

Діаметри труб належить вибирати так, щоб швидкість зростала без різких стрибків при збільшенні теплових навантажень та не перевищувала гранично допустимих величин за умовою безшумної роботи системи (не більше 1,5 м/с).

 

 

5) за додатком П визначають суму коефіцієнтів місцевих опорів Sx на розрахунковій ділянці.

6) розраховуємо втрати тиску на тертя по довжині ділянки Rl, Па, і в місцевих опорах Z = Sx× r в×u2/2g, Па, де r в - густина води, кг/м3. Величини Z, які розраховано залежно від Sx× і ×u наведено у додатку Р;

7) знаходимо повні втрати тиску на кожній ділянці (Rl + Z), Па. Складаючи їх по всьому розрахунковому циркуляційному кільцю, визначаємо повну втрату тиску в кільці S(Rl + Z) і порівнюємо її з наявним перепадом тиску на вводі, при цьому повинна дотримуватися умова S(Rl + Z) £ 0,9 Рр;

8) визначаємо величину запасу або нев`язки тиску, що використовується, у відсотках:

. (5.16)

При розрахунку найбільш протяжного та навантаженого кільця допускається залишати запас наявного перепаду тиску Рр на невраховані розрахунком опори мережі не більше 10%.

Пов'язання втрат тиску на вузлових точках (тобто для неосновних циркуляційних кілець) провадиться без врахування втрат на загальних ділянках. Втрати тиску в циркуляційних кільцях однотрубних систем опалення, розрахованих з постійним перепадом температур теплоносія в стояках, не повинні розрізнятися більше ніж на 15% при тупиковій схемі розводки магістралей і на 5% - при попутній; в двотрубних системах відповідно - на 25% і на 15%.

Якщо ця умова не дотримується, слід на окремих ділянках збільшити або зменшити діаметр трубопроводу, завдяки цьому змінивши величину втрат тиску. З метою забезпечення гідравлічної сталості системи необхідно прагнути, щоб втрати тиску в розрахунковому стояку складали якомога більшу частку від втрат тиску в розрахунковому циркуляційному кільці.

Для запису змінених діаметрів належить залишати вільні рядки в розрахунковій таблиці (додаток С).

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 181; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.160.133.33 (0.178 с.)