Мета і задачі курсового проектування

ЗМІСТ

	Вступ
1.	Мета і задачі курсового проектування
2.	Завдання на проектування
3.	Склад проекту
4.	Методичні вказівки щодо виконання курсового проекту
5.	Зміст складових пояснювальної записки
5.1.	Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій будівлі, яка проектується
5.1.1.	Розрахунок стіни
5.1.2.	Визначення термічного опору залізобетонної плити
5.1.3.	Розрахунок горищного перекриття або безгорищного покриття.
5.1.4.	Розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом
5.1.5.	Розрахунок підлоги на грунті
5.1.6.	Розрахунок вікон
5.1.7.	Розрахунок вхідних дверей до будинку
5.2.	Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується
5.3	Конструювання системи опалення будівлі, яка проектується
5.4.	Гідравлічний розрахунок системи опалення будівля, яка проектується
5.5.	Розрахунок опалювальних приладів приміщень будівлі, яка проектується
5.6.	Підбір обладнання вузла вводу
6.	Організація монтажно-експлуатаційних робіт систем опалення
6.1.	Методи проведення робіт
6.2.	Монтаж, пуск, налагодження і випробування систем опалення
6.2.1.	Установка нагрівальних приладів
6.2.2.	Прокладка труб усередині будинку
6.2.3.	Пуск і налагодження систем опалення
6.3.	Експлуатація систем опалення
	Додаток А 1,2,3 Завдання на курсове проектування за варіантами
	Додаток А 4
	Додаток Б
	Додаток В
	Додаток Г
	Додаток Д
	Додаток Е
	Додаток Ж
	Додаток И
	Додаток К
	Додаток Л
	Додаток М
	Додаток Н
	Додаток П
	Додаток Р
	Додаток С
	Додаток Т
	Додаток У
	Додаток Ф
	Додаток Х
	Додаток Ц
	Додаток Ш
	Додаток Щ
	Список джерел інформації

 

Вступ

 

Курсове проектування є важливим заключним етапом вивчення навчальної дисципліни “Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря”. У процесі курсового проектування студенти не тільки систематизують і закріплюють свої знання з предмету, але й значно їх розширюють.

Курсові проекти, до складу яких входять виконані наочні посібники, є більш цінними роботами. Вони характеризують наявність практичних навичок у студентів, що дуже важливо для майбутнього молодшого спеціаліста з обслуговування теплотехнічного обладнання і систем. Курсове проектування є невід’ємною частиною навчального процесу і формування майбутнього фахівця.

 

 

Мета і задачі курсового проектування

 

Метою курсового проектування є:

- поглибити, закріпити і систематизувати знання студентів з навчальної дисципліни “Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря”;

- розвити навички самостійного прийняття рішень при проектуванні обладнання і систем;

- навчити практично застосовувати отримані теоретичні знання при вирішенні питань конструктивно-планувального характеру.

Задачами курсового проектування є:

- отримання навичок практичної роботи з проектування систем опалення;

- отримання навичок використання нормативних та інформаційно-довідкових документів і матеріалів;

- отримання навичок складання і оформлення технічної документації.

 

Завдання на проектування

 

1. Вибір окремих даних здійснюється за таблицею у додатку А 1. Для виконання курсового проекту передбачено 30 варіантів. Номер варіанту відповідає номеру у списку навчального журналу.

У курсовому проекті передбачено 6 типових планів поверху. Плани наведені у додатку А 3. На цих планах наведені всі необхідні розміри для виконання проекту.

Варіант конструкції зовнішніх огороджуючих конструкцій наведений у додатку А 2.

Для усіх варіантів курсового проекту необхідно прийняти однаковими наступні дані:

теплоносієм у тепловій мережі є перегріта вода з температурою у підвідному трубопроводі t_г = 95ºС та температурою у відвідному трубопроводі t_о = 70ºС;

система теплопостачання – закрита;

житлова будівля має підвал і горище;

в підвалі будинку передбачається встановлення елеваторного вузлу;

висота поверху:

7-и поверхової будівлі – 2,7 м;

6-ти поверхової будівлі – 2,8 м;

Розрахунок тепловтрат виконується у вигляді таблиці. (Додаток М)

Гідравлічний розрахунок трубопроводів виконується у вигляді таблиці.

(Додаток C)

 

Склад проекту

 

1. Графічна частина (2 листа формату А-1 і А-2) виконується олівцем. Всі надписи виконуються стандартним шрифтом. Заповнення повинно бути щільним, не менше 70 %. У графічній частині відображається:

лист 1 – будівельні плани будівлі (план типового верху, план підвалу, план горища), на яких повинні бути нанесені магістральні трубопроводи, стояки, опалювальні прилади центрального опалення (М 1: 100 або М 1: 200);

– на планах повинні бути вказані координаційні вісі, діаметри трубопроводів, номери приміщень;

– схема системи опалення виконується в аксонометричній проекції (М 1: 100 або М 1: 200);

– Специфікацію матеріалів і обладнання системи опалення розміщують над штампом і заповнюють зверху вниз за формою, наведеною в додатку Е.

Схему теплового вводу виконують в одну лінію з експлікацією запірно-регулюючої та контрольно-вимірювальної арматури.

Умовні позначення на кресленні повинні відповідати вимогам [3].

– на схемах системи опалення вказують:

а) теплове навантаження і напір на вводі

б) позначення, діаметр та ухил магістральних трубопроводів;

в) запірно-регулюючу арматуру;

г) опалювальні прилади;

д) прилади для видалення повітря;

є) стояки системи опалення, їх позначення;

ж) дренажні пристрої.

– 1-2 креслення вузлів системи опалення (М 1:20 або М 1:50);

лист 2 – елеваторний вузол (М 1:100);

– вузли елементів обладнання;

– специфікація.

2. Пояснювальна записка (20-30 аркушів формату А-4) наступного змісту:

Вступ

1. Загальна частина

1.1. Коротка характеристика будівельної частини

1.2. Кліматичні дані місця будівництва

1.3. Конструкція зовнішніх огороджувальних конструкцій та їх теплотехнічні характеристики

2. Розрахункова частина

2.1. Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

2.2. Розрахунок тепловтрат приміщень

2.3. Конструювання системи опалення

2.4. Гідравлічний розрахунок трубопроводів

2.5. Розрахунок опалювальних приладів приміщень

2.6. Розрахунок і підбір обладнання елеваторного вузлу

3. Організація монтажно-експлуатаційних робіт систем опалення

3.1. Методи ведення робіт

3.2. Монтаж, пуск, наладка і випробування систем опалення

3.3. Експлуатація систем опалення

Список джерел інформації.

 

Курсового проекту

Курсовий проект є відповідальним етапом навчального процесу і дозволяє оцінювати кваліфікацію студента з обраної спеціальності.

Курсовий проект має розроблятися з дотриманням вимог ЄСКД щодо оформлення текстових документів і ГОСТ 21-605-82. При виконанні курсового проекту доцільне використання електронно-обчислювальної техніки.

Загальні вимоги до оформлення курсового проекту

Оформлена пояснювальна записка повинна мати:

- титульний аркуш;

- завдання на курсове проектування;

- зміст розділів пояснювальної записки;

- список використаної літератури.

Пояснювальна записка виконується на стандартних аркушах формату А-4 (210 ´297 мм).

Пояснювальна записка виконується чорнилами, чорною пастою чітким почерком або друкується на друкарській машині чи комп’ютері.

Сторінки повинні бути пронумеровані.

Надписи і заголовки розділів і таблиць необхідно виконувати шрифтом № 7 та № 5 без підкреслень.

Кожна сторінка повинна мати рамку і штамп. Текст повинен розташовуватися наступним чином: спочатку рядка від рамки не менше ніж 5 мм, наприкінці рядка – не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядку тексту – не менше 10 мм.

Титульний аркуш пояснювальної записки повинен бути виконаний згідно з визначеними вимогами.

Помарки та виправлення тексту не припускаються.

Відстань між заголовками та текстом повинна бути 10 мм.

Наприкінці текстового документу розміщують список використаної літератури у порядку посилань на неї у тексті. Список розпочинається заголовком “Список використаної літератури”, написаний шрифтом, що має розмір 5 мм.

У тексті пояснювальної записки не припускається:

- скорочення слів;

- використання у тексті математичних знаків “+” (слід писати “плюс”), “-” (“мінус”);

- застосування математичних знаків без цифр (=, %);

- усі таблиці, якщо їх більше однієї, необхідно нумерувати.

Систем опалення

 

Методи проведення робіт

 

Монтаж санітарно-технічних пристроїв виконується тільки на промисловій основі й обов'язково поділяється на два етапи: заготівельні роботи (перший етап) і монтажні або складальні роботи (другий етап).

Заготівельні роботи виконуються або в центральних заготівельних (ЦЗМ) або дільничних (ДЗМ) майстернях, або на заводах.

До складу заготівельних робіт входить виготовлення деталей і вузлів систем в обсязі, що виключає їхнє виготовлення безпосередньо на місці монтажу, тобто на будівельному об'єкті.

Тому в заготівельних майстернях не тільки виготовляються всі деталі систем, але і виконується комплектація деталей по вузлах і частковий їхній монтаж. На будівельні об'єкти доставляються вже укомплектовані і змонтовані по вузлах деталі.

Монтаж санітарно-технічних пристроїв з готових деталей здійснюється, в основному, двома методами: послідовним і паралельним. По першому, послідовному, методу монтаж здійснюється звичайно в малоповерхових будинках, у яких завершені основні будівельні роботи. Отже, закінчення будівництва і введення в експлуатацію об'єкта буде залежати від терміну закінчення монтажних робіт.

Перевагою методу є можливість швидкого розгортання монтажних робіт і закінчення їх у короткий термін, тому що можливість затримки з боку суміжних будівельних організацій виключається. Однак при сучасних темпах будівництва, коли виникає необхідність часткового пуску, наприклад, системи опалення до закінчення всього монтажу послідовний метод не може бути застосований.

При паралельному методі монтаж санітарно-технічних пристроїв виконується одночасно з виконанням будівельних робіт. Цей метод дозволяє скоротити загальний термін спорудження будинку і, отже, знизити загальну вартість будівництва.

Паралельний метод передбачає проведення будівельних і монтажних робіт потоковим методом за графіком виробництва усіх видів робіт на будівництві. Застосування потокового методу можливо тільки при завчасній заготівлі деталей систем, що монтуються, своєчасній і комплексній доставці виробів на споруджуваний об'єкт і максимальної механізації всіх робіт. Сприяє організації провадження робіт потоковим методом і будівництво будинків із блоків і панелей, що сполучають будівельні конструкції із санітарно-технічними пристроями.

Будівельний об'єкт, у якому необхідно виконати монтажні роботи, поділяється по горизонталі і вертикалі на дільниці-захватки. Кількість дільниць-захваток визначається умовою виконання монтажних робіт у кожній захватці в максимально короткий час.

У свою чергу, внутрішні санітарно-технічні роботи поділяються на два послідовно виконуваних цикли: установка приладів (перший цикл), монтаж вузлів трубопроводів і іспит систем (другий цикл).

Монтажу внутрішніх санітарно-технічних пристроїв у будинку передує виконання робіт, віднесених до нульового циклу, таких, як створення зовнішніх каналів і прокладка в них теплових мереж з виконанням монтажу теплового пункту прокладка газопроводу з пристроєм вводу в будинок; прокладка транзитних систем теплопостачання, водопостачання і каналізації, що проходять у середині корпуса; прокладка уведення водопроводу, прокладка зовнішноьї каналізації, випусків і трубопроводів нижче рівня підлоги підвалу.

 

Систем опалення

 

Варіант 1

Утеплювач за рахунком

а) вапняно-піщана штукатурка

густина ρ – 1600 кг/м³,

товщиною - d = 0,02 м

б)кладка із цегли глиняної

густина ρ – 1800 кг/м³,

товщиною - d = 0,510 м

б) утеплювач – плити пінополістирольні

густина ρ – 40кг/м³,

в) сітка із скловолокна на клейовому розчині

г) штукатурка зі складного розчину

густина ρ – 1700 кг/м³,

товщиною - d = 0,02м

 

Варіант 2

 

а)цегляна кладка з глиняної звичайної цегли на

цементно – піщаному розчині

густина ρ – 1800 кг/м³;

товщиною - d = 0,120м.

б) утеплювач – пінополіуретан за рахунком;

в) цегла ρ – 1800кг/м³ δ – 0,380м;

г)штукатурка вапняно - піщана δ – 0,015м

 

 

Варіант 3

 

а).штукатурка цементно – піщана δ – 0,020м;

б) цегляна кладка з глиняної звичайної цегли на

цементно – шлаковому розчині

ρ – 1700кг/м³ δ – 0,120м;

в) утеплювач – пінополіуретан за рахунком;

г) цегла ρ – 1700кг/м³ δ – 0,380м;

д)штукатурка вапняно - піщана δ – 0,010м

Варіант 1

Утеплювач за рахунком

а)утеплювач - плити з жорсткого пінополіуретану

густина ρ – 40 кг/м³;

б) пустотна залізобетонна плита

товщиною - d = 0,22 м

в) штукатурка вапняно – піщана

товщиною - d = 0,010 м

 

 

Варіант 2

Утеплювач за рахунком

а) утеплювач - плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому

густина ρ – 70 кг/м³;

б) пустотна залізобетонна плита

товщиною - d = 0,22 м

в) штукатурка вапняно – піщана

товщиною - d = 0,010 м

 

 

Варіант 3

Утеплювач за рахунком

а) утеплювач - плити екструзійні

густина ρ – 50 кг/м³;

б) пустотна залізобетонна плита

товщиною - d = 0,220-260м

в) штукатурка вапняно – піщана

товщиною - d = 0,010 м

 

Варіант 4

Утеплювач за рахунком

а) утеплювач - плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокністі

густина ρ – 40 кг/м³;

б) пустотна залізобетонна плита

товщиною - d = 0,22 0м

в) штукатурка вапняно – піщана

товщиною - d = 0,015 м

 

 

Конструкція підлоги

 

Варіант 1

 

а)дубовий паркет

товщиною - d = 0,02 0м

 

б)бетонна стяжка

товщиною - d = 0,040 м

 

в) утеплювач – плита STROPROCK

товщиною - d = 80мм

 

г) пустотна залізобетонна плита

товщиною - d = 0,220м

 

д) штукатурка вапняно – піщана

товщиною - d = 0,015 м

 

 

Варіант 2

а)дубовий паркет

товщиною - d = 0,020м

 

б)бетонна стяжка

товщиною - d = 0,040 м

 

в) утеплювач – плита STROPROCK

товщиною - d = 100мм

 

г) пустотна залізобетонна плита

товщиною - d = 0,220м

 

д) штукатурка вапняно – піщана

товщиною - d = 0,020 м

 

ДОДАТОК А.3

Варіант № 1

 

Варіант № 2

Варіант № 3

 

Варіант № 4

 

 

Варіант № 5

 

Варіант № 6

ДОДАТОК А.4

Розрахункова температура зовнішнього повітря для деяких населених пунктів України [4,10]

№ з/п	Найменування пункту будівництва	Температура зовнішнього повітря, °С	Температурна зона	Кількість градусо-діб опалювального періоду
Абсолютно мінімальна tа	Середня найхолоднішої доби tхс	Середня п'яти найхолодніших діб tхп	Середнянайбільш холодного періоду tп
1.	Вінниця	-36	-26	-21	-10
2.	Київ	-32	-26	-21	-10
3.	Полтава	-37	-27	-22	-11
4.	Харків	-36	-28	-23	-11
5.	Миколаїв	-30	-22	-19	- 7
6.	Луганськ	-42	-29	-25	-10
7.	Маріуполь	-31	-28	-23	- 9
8.	Дніпропетровськ	-34	-26	-24	- 9
9.	Запоріжжя	-34	-25	-23	- 9
10.	Львів	-34	-23	-19	- 7
11.	Керч	-26	-19	-15	- 4
12.	Кіровоград	-35	-25	-21	- 9
13.	Одеса	-29	-21	-18	- 6
14.	Рівно	-36	-25	-21	- 9
15.	Сімферополь		-20	-16	- 4
16.	Ужгород	-28	-22	-18	- 6
17.	Херсон	-32	-22	-18	- 7
18.	Умань	-37	-26	-21	- 9
19.	Тернопіль	-34	-25	-21	- 9
20.	Чернігів	-34	-27	-22	-10
21.	Донецьк	-38	-29	-24	-10
22.	Житомир	-33	-25	-21	- 9
23.	Кривий Ріг	-33	-25	-23	- 9
24.	Луцьк	-34	-24	-20	- 8
25.	Мелітополь	-33	-26	-19

 

ДОДАТОК Б

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальноїконструкції житлових та громадських будинків R_{q min}, м² К/Вт

 

№№	Вид огороджувальної конструкції	Значення Rq min для температурної зони
I	II	III	IV
	Зовнішні стіни	2,8	2,5	2,2	2,0
	Покриття та перекриття неопалювальних горищ	3,3	3,0	2,6	2,2
	Перекриття над неопалювальними підвалами, що розташовані нижче рівня землі	2,5	2,3	2,0	1,8
	Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади	0,5	0,5	0,5	0,45
	Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки	0,44	0,41	0,39	0,32
	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків	0,6	0,56	0,54	0,45
	Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху	0,25	0,25	0,25	0,25

 

ДОДАТОК В

Умови експлуатації огороджувальних конструкцій залежно від вологісного режиму приміщень і зон вологості [5]

 

Вологісний режим приміщень	Умови експлуатації А і Б
Сухий	А
Нормальний	Б
Вологий	Б
Мокрий	Б

 

 

Примітка. Для житлових будинків відносна вологість повітря в приміщеннях

j = 55% (нормальний вологісний режим), внутрішня температура t_в= 20⁰С. Для громадянських будівель приймають нормальний вологісний режим з

j = 50 - 60%.

 

 

ДОДАТОК Г

Теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій [5]

№ №	Найменування матеріалів	Об'ємна вага, g о , кг/м^3	Розрахункові коефіцієнти (за умов експлуатації А і Б)
Теплопровідності, l, Вт/(м×К)	Теплозасвоєння S, Вт/(м^2 К)
А	Б	A	Б
	Бетони та розчини
	Залізобетон		1,92	2,04	17,98	18,95
	Керамзитобетон на керамзитовому піску		0,20	0,26	3,03	3,78
	Перлітобетон		0,19	0,23	3,24	3,84
	Бетон на гравії або щебені		1,74	1,86	16,77	17,88
	Бетони ніздрюваті		0,16 0,24	0,18 0,27	2,65 3,66	2,90 3,98
	Вапняно-піщаний розчин		0,76	0,93	9,60	11,09
	Складний розчин (пісок, вапно, цемент)		0,70	0,87	8,95	10,42
	Цементно-піщаний розчин		0,70	0,81	8,69	9,76
	Пісок для будівельних робіт		0,47	0,58	6,95	7,91
	Цегляна кладка з суцільної цегли
	Глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині		0,70	0,81	9,20	10,12
	Глиняної звичайної на цементно-шлаковому розчині		0,64	0,76	8,64	9,70
	Глиняної звичайної на цементно-перлітовому розчині		0,58	0,70	8,08	9,23
	Силікатної на цементно-піщаному розчині		0,76	0,87	9,77	10,90
	Трепельної на цементно-піщаному розчині		0,47	0,52	6,26	6,49
	Шлакової на цементно-піщаному розчині		0,64	0,70	8,12	8,76
	Теплоізоляційні матеріали
	Сосна та ялина впоперек волокон		0,14	0,18	3,87	4,54

Продовження додатка Г

	Дуб поперек волокон		0,18	0,23	5,0	5,86
	Плити деревноволокнисті та деревностружкові		0,07 0,11	0,08 0,13	1,67 2,95	1,81 3,26
	Плити пінополістирольні екструзійні		0,037 0,038 0,041	0,037 0,043 0,049	0,40 0,47 0,59	0,40 0,54 0,73
	Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті		0,053 0,050	0,059 0,054	0,58 0,48	0,66 0,54
	Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому		0,041 0,039	0,042 0,040	0,36 0,42	0,37 0,43
	Вироби з жорсткого пінополіуретану		0,040 0,041 0,05	0,040 0,041 0,05	0,40 0,53 0,67	0,42 0,55 0,70
	Матеріали покрівельні і гідроізоляційні
	Матеріали бітумні, бітумно-полімерні		0,17	0,17	4,56	4,56
	Асфальтобетон		1,05	1,05	16,43	16,43
	Руберойд		0,17	0,17	3,53	3,53
	Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові		0,38	0,38	8,56	8,56
	Плита керамічна для підлоги		0,96	1,1	11,63	12,55

ДОДАТОК Д

Коефіцієнтзменшення n для розрахунку тепловтрат

Огороджувальні конструкції	Коефіцієнт
Зовнішні стіни і покриття, перекриття горищні (з покрівлею зі штучних матеріалів) і над проїздами
Перекриття над холодними підвалами, що сполучаються з зовнішнім повітрям, перекриття горищні (з покрівлею з рулонних матеріалів)	0.9
Перекриття над неопалювальними підвалами зі світловими прорізами в стінах	0.75
Перекриття над неопалювальними підвалами без світлових прорізів у стінах, розташованих вище рівня землі	0.6
Перекриття над неопалювальними технічними підвалами, розташованими нижче рівня землі	0.4

ДОДАТОК Е

Таблиця специфікації матеріалів і устаткування

Позиція	Позначення, ГОСТ	Найменування	Кількість	Маса одиниці, кг	Примітка
I

 

 

ДОДАТОК Ж

Значення R _∑пр та 1/R _{∑ пр} для перекриття над неопалювальними підвалами

Тип перекриття	Конструктивні шари	δутепл	R ∑пр	_ 1 _ R ∑пр
Паркетна підлога з утеплювачем STROPROCK на перекритті з залізобетонної плити товщиною 120мм	Дубовий паркет – 0,020м; бетонна стяжка – 0,040м; утеплювач - плита STROPROCK; залізобетонна плита-0,12м; штукатурка вапняно-піщана – 0,015м.		1,7 2,17 2,64	0,59 0,46 0,38
Паркетна підлога з утеплювачем STROPROCK на перекритті з пустотної залізобетонної плити товщиною 220-260мм	Дубовий паркет – 0,020м; бетонна стяжка – 0,040м; утеплювач - плита STROPROCK; залізобетонна плита-0,22- 0,26м; штукатурка вапняно-піщана – 0,015м.		1,82 2,27 2,72	0,55 0,44 0,37
Паркетна підлога з утеплювачем STROPROCK на перекритті ребристому з пустотілих штучних виробів висотою 240мм з верхньою бетонною плитою товщиною 300мм	Дубовий паркет – 0,020м; бетонна стяжка – 0,040м; утеплювач - плита STROPROCK; перекриття ребристе з пустотілих штучних виробів висотою 0,240м з верхньою бетонною плитою товщиною 0,3м; штукатурка вапняно-піщана – 0,015м.		1,87 2,38 2,88	0,53 0,42 0,35

 

 

ДОДАТОК И

Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої α_в та зовнішньої поверхонь α_з огороджувальних конструкцій

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м^2 К)
αв	αз
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношені висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b ≤ 0,3 h/b > 0,3	8,7 7,6
Перекриття горищ та холодних підвалів	8,7
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі	8,7
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи	8,0

 

ДОДАТОК К

Значення R _∑пр та 1/R _∑пр для заповнення віконних і дверних прорізів

 

Заповнення прорізів	Покриття	Відстань між склом, мм	R ∑пр	_ 1 _ R ∑пр
Склопакети двокамерні з СПО з алюмінієвою рамкою (“Білозір’я зерно” с.Хауни)		2 х 8	0,47	2,13
Те ж саме (“Ариса” м. Київ)		2 х10	0,48	2,08
Те ж саме (“Bars C^o LTD м.Київ)		2 х10	0,54	1,85
Те ж саме (“Інтерпром” м.Київ)		2 х10	0,51	1,96
Склопакет однокамерний (СПО з алюмінієвою рамкою) з тепловідкидним покриттям на склі (“Ариса” м. Київ)	полімерна плівка LOW-E		0,49	2,04
Те ж саме (“Ліко Холдінг”м. Київ)	Те ж саме		0,51	1,96

 

 

Продовження додатка К

Те ж саме (однокамерний з алюмінієвою рамкою, наклеєна плівка ТМ-20) (“Сакура” м.Київ)	Те ж саме		0,54	1,85
Склопакет однокамерний (СПО з алюмінієвою рамкою) з тепловідкидним покриттям на склі (“Ариса” м. Київ)	“тверде” покриття, Швеція		0,49	2,04
Те ж саме (МП “Інкомпарк” м. Кіровоград)	“тверде” покриття, Pilkington Англія		0,47	2,13
Те ж саме (“Укрпласт- Епос” м.Київ)	Те ж саме		0,48	2,08
Те ж саме (“Новолакс” м. Вінниця)	Те ж саме		0,48	2,08
Те ж саме (заповнення аргоном) (“Серго” м. Київ)	Те ж саме		0,5	2,00
Те ж саме (“Интербизнес” м.Сімферополь)	“тверде” покриття, “Saint Gobain” Франція		0,52	1,92
Те ж саме (“Вікнопласт” м. Київ)	“тверде” покриття, Pilkington Англія		0,45	2,22
Те ж саме (“Спецпроектмонтаж” м.Харків)	Те ж саме		0,5	2,00
Те ж саме (“Вітрола” м.Київ)	“мягке” покриття “Стекло-тон” Україна		0,49	2,04
Зовнішні двері та ворота дерев’яні одинарні			0,29	3,45
Те ж, подвійні			0,58	1,72
Внутрішні двері одинарні			0,46	2,17

 

 

ДОДАТОК Л

Розрахункові температури внутрішнього повітря та кратності або величини вентиляційного обміну в приміщені

Найменування приміщень	Розрахункова температурара в приміщені, tв,°С	Кратність або величина вентиляційного обміну (витяжка), м^3/(год× м^2)
Житлова кімната квартири
Кухня з газовою плитою
Ванна індивідуальна
Суміщений санітарний вузол
Індивідуальний туалет
Сходова клітка		-

 

 

ДОДАТОК М

Таблиця розрахунку тепловтрат приміщеннями будівлі

 

Номер приміщення

Назва приміщення

Внутрішня температура tв , ^оС

Огороджувальна конструкція приміщення

Різниця температур, t в- t з, ^оС

Коефіцієнт n

Коефіцієнт теплопередачі, К, Вт/(м К)

Додаткові тепловтрати на орієнтацію в частках від основних втрат (1+∑b)

Тепловий потік через конструкцію, Q а, Вт

Втрати теплоти ерез вхідні двері сходових клітин, Q в, Вт

Загальні втрати тепла, Q, Вт

Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря приміщення

Позначення

Орієнтація

Розміри, м

Площа, А, м^2

І поверх

Всього для І поверха: ∑=

ІІ поверх (аналогічно ІІІ поверх) (аналогічно ІV поверх)

Всього для ІI поверха: ∑=

V поверх

Всього для V поверха: ∑=

 

Всього для всієї будівлі: ∑=

 

ДОДАТОК Н

Таблиці для гідравлічного розрахунку трубопроводів систем водяного опалення при перепадах температури води в системі: 95-70°С, 105-70°С і К_ш = 0.2 мм.

Втрати тиску на тертя на 1 м, Па	Кількість води, що проходить, кг/год (верхній рядок), і швидкість руху води, м/с (нижній рядок), по трубах сталевих звичайних водопровідних (ГОСТ 3262-75*) умовним проходом, мм
1.0	10.0 0.015	34.0 0.027	82.0 0.04	0.041	0.043	0.052	0.063	0.072	0.083	0.096	0.109
5.0	43.3 0.063	80.3 0.064	0.077	0.095	0.104	0.125	0.152	0.171	0.196	0.226	0.255
10.0	54.9 0.08	0.094	0.113	0.138	0.152	0.181	0.220	0.247	0.283	0.326	0.367
15.0	64.5 0.094	0.118	0.141	0.172	0.188	0.225	0.272	0.305	0.350	0.402	0.453
20.0	75.6 0.11	0.138	0.164	0.200	0.219	0.262	0.317	0.355	0.406	0.466	0.525
24.0	83.4 0.122	0.152	0.181	0.220	0.241	0.288	0.348	0.390	0.446	0.512	0.576
28.0	90.7 0.132	0.165	0.196	0.239	0.262	0.312	0.377	0.422	0.483	0.555	0.624
32.0	97.6 0.142	0.177	0.211	0.257	0.281	0.335	0.405	0.452	0.518	0.594	0.668
36.0	0.152	0.189	0.225	0.273	0.299	0.356	0.430	0.481	0.550	0.631	0.710
40.0	0.161	0.200	0.237	0.289	0.316	0.376	0.454	0.508	0.581	0.666	0.749

Продовження додатка Н