Побудова діаграм за допомогою Майстра діаграм.

Діаграма може будуватися на активному листі або на новому.

Для побудови діаграми на активному листі треба скористатися майстром діаграм, нажавши кнопку Мастер диаграмм на панелі інструментів Стандартная. Курсор при цьому перетворюється в мініатюрну діаграму. Нажавши ліву кнопку миші, треба тягти курсор доти, поки рамка під діаграму не набере потрібного розміру. При відпусканні кнопки миші на екрані з'явиться вікно діалогу Мастер диаграмм – шаг 1 з 4. Майстер діаграм створює діаграму в загальному випадку на чотири кроки.

Для створення діаграми на новому листі треба виконати команду Вставка\Диаграмма\На новом листе. У книзі створюється новий лист діаграм з ім'ям Діаграма…,у верхньому рядку якого виводиться панель інструментів Диаграмма, у якій є кнопка Мастер диаграмм. При натисканні цієї кнопки на екран виводиться вікно діалогу Мастер диаграмм – шаг 1 з 4. Для кожного кроку виводиться своє вікно діалогу, у якому можна задати параметри для побудови діаграми.

На першому етапі Мастера диаграмм (шаг 1 з 4) користувач повинен вибрати графік за типом та зовнішнім виглядом.

Якщо перед викликом Майстра були виділені дані для побудови, то при натисканні й утриманні мишкою кнопки Перегляд результату можна побачити, яким буде майбутній графік.

Кнопка Далі виконує перехід до другого кроку (Мастер диаграмм – шаг 2 з 4), де визначається діапазон даних для побудови графіка й те, як ці дані розташовані в таблиці - у рядках або в стовпцях.

Якщо дані були виділені, то їхній діапазон автоматично вказується в зоні Діапазон, якщо ж вони не були виділені, то необхідно нажати на синьо-білу-червону кнопку праворуч у зоні Діапазон, виділити необхідні дані в таблиці й знову нажати на цю кнопку для повернення до другого кроку Майстра.

Після натискання кнопки Далі відкривається третій крок: Мастер диаграмм – шаг 3 з 4. Тут визначаються параметри майбутнього графіка.

Вкладка Заголовки використовується для визначення заголовків усього графіка (зона Название диаграммы) і заголовків для осей графіка (зони Ось Х, Ось У та Ось Z, якщо будується об'ємний графік).

Вкладка Подписи данных використається у випадку, якщо необхідно на графіку показати значення даних.

Показчик Значения розміщає дані для Y на графіку;

покажчик Доля(для кругової діаграми) розміщає значення відсотків даних Y від їхньої загальної суми;

покажчик Категория розміщає дані Х;

покажчик Категория и доля розміщає й значення відсотків даних Y від їхньої загальної суми, і дані Х;

покажчик Размеры пузырьков – використається для побудови пухирчастої діаграми.

вкладка Легенда використовується для показу/скасування показу умовних позначок для графіка й місця їхнього розміщення.

вкладка Оси використовується для показу/скасування показу відповідних осей на графіку.

Якщо значок v є, то вісь показана, якщо немає - не показується.

Вкладка Таблица данных використовується для лінійних графіків і гістограм для показу під графіком таблиці, відповідно до якої побудований графік.

Для такого показу необхідно позначити покажчик Таблица данных.

Вкладка Линии сетки використовується для показу/скасування показу основних або додаткових ліній на графіку (необхідне потрібно позначити або зняти значок).

На четвертому кроці (Мастер диаграмм – шаг 4 з 4) визначається місце розміщення побудованого графіка: він може розміщатися або на окремому листі, або на поточному.

Після вибору натискається кнопка Готово, і побудова графіка завершується.

На кожному кроці у вікні роботи майстра можна повернутися на крок назад (кнопка Назад) або припинити побудову діаграми (кнопка Отмена).

Завдання

Частина

1. Відкрити вікно діалогу «Формат чисел» і проаналізувати всі чисельні формати: від формату «Загальний» до формату «Додатковий». В окремому стовпці таблиці ввести ряд чисел, грошових значень і дат, а також значень часу і відрекомендувати їх в різних форматах.
2. Ввести в комірки двох суміжних стовпців електронної таблиці декілька пар дійсних чисел. Відформатувати числа, а потім їх скласти, перемножити і розділити, використовуючи стандартні функції СУММ, ПРОИЗВЕД і операцію ділення (/) відповідно.
3. Активізувати контекстне меню рядка стану Excel і послідовно розрахувати і оцінити підсумкові значення (Середнє, …, Мінімум і Сума) по кожному з виділених стовпців.
4. Ввести в електронну таблицю наступні дані:

	A	B	C	D
	Ціна (Ц)	Кількість (К)	Усього (У)	Сплатити (С)
	40,10
	20,50
	35,30
	10,50

Використовуючи засоби Майстра функцій, ввести в комірки C2 і D2 функції СУММ і ЕСЛИ, які реалізують наступні формули:

 

У= Ц*К, С=

 

Функції скопіювати. Дані зберегти у файлі.

1. Виконати автозаповнення комірок вибраних рядків електронної таблиці текстовими і числовими даними, які змінюються в межах заданого інтервалу, наприклад:

Понеділок, …, неділя

Січень, …, грудень

1-й тиждень,..., 4-й тиждень

1-20, з кроком 2 і т.д.

Частина.

Побудувати графік (варіанти графіків розташовані нижче)

Варіанти графіків

Варіант 1.

Побудувати таблицю і графіки для функції:

у = log_ax

для значень аргументу: 1/8,1/4, 1/2, 1, 2, 4, 8, при а=0,5; а=0,7; а=1,5; а=2.

Варіант 2.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

у = cos(x); у = cos(3x); у = cos(x/3); у = cos(x-3)

для х є[-2π; 2π], х змінюється з кроком π/6.

Варіант 3.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = sin(x); y = sin(x+5); y = sin(x-5); y = sin(x)-5

для х є [-2π; π], х змінюється з кроком π/8.

 

Варіант 4.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = e^x; y = e^x-2; y = e^x/2; y = e^x/2

для х є [1,82; 0,02], х змінюється з кроком 0,2.

 

Варіант 5.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = tg(x); y = tg(x)+2; y = tg(x)-2; y = 2tg(x)

для х є [-π/3; π/3], х змінюється з кроком π/24.

 

Варіант 6.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = log_ax,

для значень аргументу: 1/16,1/8, 1/4, 1, 4, 8, 16, при а=0,2; а=0,8; а=1,3; а=1,8.

 

Варіант 7.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = cos(x); y = cos(5x); y = cos(x/5); y = cos(x-5)

для х є [-2π; 2π], х змінюється з кроком π/4.

 

Варіант 8.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = sin(x); y = sin(x+2); y = sin(x-2); y = sin(x)-2

для х є [-2π; π], х змінюється з кроком π/8.

 

Варіант 9.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = e^x; y = e^x-4; y = e^x/4; y = e^x/4

для х є [2; 0,03], х змінюється з кроком 0,1.

 

Варіант 10.

Побудувати таблицю і графіки для функцій:

y = tg(x); y = tg(x)+3; y = tg(x)-3; y = 3tg(x)

для х є [-π/3; π/3], х змінюється з кроком π/16.

 

Частина.

Створити електрону таблицю в Excel відповідно до заданого варіанту інженерно-технічної задачі гірничого виробництва. Виконати розрахунки та зберегти їх.

 

Варіанти завдань.

1. Обчислити значення кута зрушення по простяганню при зміні потужності шару m: 0,55 м ≤ m ≤ 1,15 м, Δm = 0,1 м. Глибину розробки прийняти Н = 630 м.

 

2. Загальна тривалість процесу зрушення визначається за вираженням

,

де с – середня швидкість подвигання забою лави,

Н – глибина розробки,

ψ і δ - кут повних зрушень і граничний кут по простяганню при забої, що рухається.

Обчислити загальну тривалість процесу зрушення при різних значеннях середньої швидкості подвигання забою лави при таких параметрах: Н = 510 м, ψ = 30⁰, δ = 80⁰, 1,5 м/хв ≤ с ≤ 2,5 м/хв.

 

3. Вага поїзда (кн) за умовою рушання порожнього состава з місця на підйом на прямолінійній ділянці визначається за формулою

,

де Р_э – зчіпна вага електровоза,

y – розрахунковий коефіцієнт зчеплення коліс із рейками при рушанні рудничного електровоза;

W_п – основний питомий опір руху порожніх вагонеток,

i – уклон колії, %;

Q_min – мінімальне прискорення поїзда при рушанні з місця.

Обчислити вагу поїзда при зміні розрахункового коефіцієнта зчеплення коліс y (0,07 ≤ y ≤ 0,24). Інші параметри прийняти рівними: W_п = 8 Н/кН, i = 3%, Q_min = 0,03 м/с², Р_э = 70 кН.

 

4. Вага поїзда (кн) за умовою рушання порожнього состава з місця на підйом на прямолінійній ділянці визначається за формулою

,

де Р_э – зчіпна вага електровоза,

y – розрахунковий коефіцієнт зчеплення коліс із рейками при рушанні рудничного електровоза;

W_п – основний питомий опір руху порожніх вагонеток,

i – уклон колії, %;

Q_min – мінімальне прискорення поїзда при рушанні c місця.

Проаналізувати вплив уклону колії i (1 ≤ i ≤ 5) на величину ваги поїзда для електровозів типу 5АРВ2М при наступних параметрах: W_п = 7 Н/кН, y = 0,09, Q_min = 0,04 м/с², Р_э = 50 кН.

 

5. Вага поїзда (кн) за умовою рушання порожнього состава з місця на підйом на прямолінійній ділянці визначається за формулою

,

де Р_э – зчіпна вага електровоза,

y – розрахунковий коефіцієнт зчеплення коліс із рейками при рушанні рудничного електровоза;

W_п – основний питомий опір руху порожніх вагонеток,

i – уклон колії, %;

Q_min – мінімальне прискорення поїзда при рушанні з місця.

Проаналізувати вплив основного питомого опору руху порожніх вагонеток на величину ваги поїзда для електровозів типу 3КР-600 при наступних параметрах: 3 Н/кН ≤ W_п ≤ 8 Н/кН, y = 0,077, Q_min = 0,011 м/с², i = 5%, Р_э = 30 кН.

 

6. Обчислити наступний крок обвалення порід основної покрівлі при зміні коефіцієнта міцності порід основної покрівлі ().

V_доб – середня швидкість подвигання очисного забою в добу, V_доб = 3,2 м/доб,

a – кут падіння шару, a = 20⁰,

h_p – розмір зони активного розшарування порід покрівлі, h_p = 3,77 м.

 

7. Обчислити наступний крок обвалення порід основної покрівлі при зміні середньої швидкості подвигания очисного забою V_доб (2,4 м/доб ≤ V_доб ≤ 4,8 м/доб).

a – кут падіння шару, a = 13⁰,

h_p – розмір зони активного розшарування порід покрівлі, h_p = 3,8 м

– коефіцієнт міцності основної покрівлі, = 6.

 

8. Визначити висоту розвитку зони тріщинуватості за формулою

,

де a і b – коефіцієнти, що залежать від фізико-механічних властивостей порід,

a=1,1*10³; b=1,032*10³

m – потужність шару, що виймається, m=2,

k_v – коефіцієнт збільшення обсягу порід у зоні плавного прогину, k_v = 1,006 ÷ 1,002.

 

9. Визначити крок торпедування залежно від глибини ведення робіт за формулою

,

де Н – глибина ведення робіт,

h _во – потужність шару покрівлі, яка є важко обвалюється,

σ_р – міцність порід на розтягання,

γ - питома вага порід у масиві.

Контрольний розрахунок виконати при наступних даних: 600 ≤ Н ≤ 800 м, h _во = 10 м, σ_р = 6 МПа, γ = 40 кН/м³.

 

10. Буравлення підривних шпурів виробляється із простору, який находиться при забої в покрівлю в ряд паралельно лінії очисного забою. Довжина шпурів (м) визначається за формулою:

,

де h_о.в – необхідна висота обвалення шарів покрівлі,

η_{в. ш} – коефіцієнт використання шпуру.

,

де т_ш – потужність шару, що виймається,

k_р – коефіцієнт розпушення порід, що обвалюються, k_р =1,2).

Визначити довжину шпурів при наступних даних: η_{в. ш} = 0,9, 2,6 м ≤ т_ш ≤ 4 м.

 

 

Контрольні запитання

1. У якому порядку формується таблиця-документ?
2. Які особливості введення заголовку таблиць-документів?
3. Яким засобом може виконуватись установлення ширини стовпця та висоти рядка електронної таблиці?
4. Як можна формувати порядковий номер записів та відформатувати дані стовпців?
5. Як перевірити правильність результатів розрахунку за формулою?
6. Яким чином виконується обрамлення таблиці та її кольорове оформлення?
7. Які типи і види діаграм можна створювати за допомогою Майстра Діаграм? Проаналізуйте операції 1-4 кроків роботи Майстра.
8. Чим принципово відрізняються гістограми від кругових діаграм?
9. Яким вимогам повинні задовольняти дані, відображені в графічній формі?
10. Яким чином вводяться цільові діапазони даних, необхідних для побудови діаграм?
11. Які режими формування рядів діаграми вам відомі? Як системні назви рядів замінюються фактичними?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5