ТОП 10:

Інновації, перспективи та пропозиції розвитку управління касовим виконання місцевих бюджетів України за видатками



 

 

Розумне та раціональне витрачання бюджетних коштів завжди було найголовнішим фактором стабільного економічного розвитку будь-якої держави. Ця функція в сучасних умовах зосереджується в руках окремих державних організацій, однією з яких виступає Державне казначейство України. Зважаючи на те, що в Україні розвиток казначейської системи виконання бюджетів відбувався прискореними темпами, склалася ситуація, коли діюча система вимагає глобального удосконалення, що пов’язане з часовим відставанням сутності інституту казначейства, яке було започатковане з перших років незалежності, та тією роллю, яку він матиме відігравати в сучасних соціально-економічних умовах.

Слід відмітити недоліки, що виникають під час казначейського виконання бюджету:

1) наявність такої плановості, що не відповідає практичному застосуванню;

2) необґрунтоване відволікання коштів з економіки;

3) постійний ріст кредиторської заборгованості бюджетних установ;

4) невизначеність функцій головних розпорядників;

5) повільне проходження грошових коштів;

6) неповне використання переваг автоматизації казначейського механізму обслуговування державного бюджету;

7) існування «ручного» регулювання виділення асигнувань;

8) можливість недотримання фінансово-господарської дисципліни та корупції в стосунках між головними розпорядниками та територіальними органами Казначейства;

9) відсутність чіткого розмежування повноважень щодо контролю за виконанням місцевих бюджетів, а також відповідальність за виконання бюджетів між розпорядниками бюджетних коштів та державними органами влади на місцях;

10) неефективне та нецільове використання бюджетних коштів;

11) недостатність своєчасної, достовірної та детальної інформації про стан виконання бюджету, яка необхідна для прийняття рішень щодо управління бюджетним процесом та приведення обсягів фактичних видатків бюджету у відповідність з наявними ресурсами;

12) часткова невідповідність між показниками виконання місцевих бюджетів і показниками соціально-економічного розвитку території.

Здійснивши аналіз даних та розглянувши зарубіжний досвід, можна запропонувати такі шляхи розвитку управління касовим виконанням місцевих бюджетів України за видатками.

Щоб уникнути проблем, які виникають під час реєстрації зобов'язань з виконання місцевих бюджетів, та проблем, які виникають у прийнятті до виконання платіжних доручень від одержувачів та розпорядників бюджетних коштів з виконання місцевих бюджетів,слід надати право органам ДКСУ виступати третьою стороною при складанні та підписанні угод, договорів. Це дасть змогу уникнути багатьох проблем, ще на початку оформлення документів бюджетною установою.

Щоб уникнути проблеми, яка виникає у віддалених сільських та селищних пунктах, потрібно зробити виїзне робоче місце. Це дасть змогу ефективніше використовувати бюджетні кошти та задовольняти інтереси та потреби всіх учасників бюджетного процесу.

Ефективна діяльність казначейських органів щодо обслуговування місцевих бюджетів можлива лише за наявності досконалої законодавчо-нормативної бази. Тому потрібно переглянути суперечливі закони та законодавчі акти, спростити процеси.

Удосконалення потрібно здійснювати одночасно у двох напрямах: шляхом прийняття нових нормативних актів з метою правового врегулювання неврегульованих аспектів діяльності з виконання бюджетів та шляхом внесення змін до вже діючих нормативних актів для забезпечення їхньої відповідності Бюджетному кодексові України, нівелювання неузгодженостей і суперечностей положень даних актів із чинним законодавством України, передусім ― податковим, банківським законодавством, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Важливе значення для забезпечення вдосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками належить пошуку більш ефективних шляхів управління бюджетними коштами. Основною передумовою підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів є запровадження повнофункціонального казначейського обслуговування місцевих бюджетів як за доходами, так і за видатками. Це прискорило розрахунки за коштами місцевих бюджетів, посилило контроль за витрачанням коштів, дозволило забезпечити покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання місцевих бюджетів, шляхом:

- надання органами Державної казначейської служби безвідсоткових короткотермінових та середньострокових позичок місцевим бюджетам за рахунок змобілізованих на єдиному казначейському рахунку фінансових ресурсів;

- виділення бюджетних асигнувань здійснюється з урахуванням зареєстрованих в обліку ДКСУ зобов`язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- запровадження програмно-цільового методу;

- посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів, за неефективне управління бюджетними коштами. У результаті чого існують

невикористані кошти і кредиторська заборгованість.

Щоб уникнути проблеми, яка виникла через відсутність єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку операцій, які здійснюються у державному секторі між розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів та у органів Державної казначейської служби, слід розробити та удосконалити єдині національні положення ( стандарти ) бухгалтерського обліку та єдиний план рахунків, тобто потрібна модернізація системи бухгалтерського обліку у держаному секторі та у тому числі запровадження Інституту державних бухгалтерів.

Удосконалення системи фінансової звітності дасть можливість одержати на якісно новій основі всю досяжну повну інформацію про державний сектор країни та зіставити бюджетні показники з аналогічними показниками інших країн. Для внутрішніх користувачів така інформація може стати предметом серйозного аналізу, на якому буде базуватися планування і розробка податково-бюджетної політики, оцінка впливу діяльності державного сектора на економіку країни.

Створення уніфікованої організаційно-інформаційної облікової системи, дієвість і ефективність якої можна забезпечити шляхом модернізації фінансово-бухгалтерських служб суб'єктів державного сектора, що буде передбачати посилення їхнього статусу, розширення повноважень і підвищення відповідальності керівників служб за стан ведення бухгалтерського обліку та ефективності використання бюджетних коштів.

Створення уніфікованої організаційно-інформаційної облікової системи сприятиме оптимізації казначейського обслуговування Державного бюджету України, удосконаленню взаємодії всіх учасників бюджетного процесу, розвитку електронного документообігу.

Збільшити доступ населення до інформації про виконання бюджету, аналітичних даних. Це збільшить прозорість та створить нову ланку контролю за діяльністю як ДКСУ так і місцевих органів влади, що не може не вплинути позитивно на розвиток регіону.

Потрібно здійснити проектування та впровадження систем електронних сховищ даних та запровадження програмних інструментальних засобів накопичення, систематизації, агрегації та аналізу звітних даних з метою аналітичного опрацювання масиву облікової інформації у процесі моніторингу виконання бюджетів.

Слід розробити та запровадити системи віддаленого обслуговування клієнтів в пакетному та он-лайновому режимах, включаючи мережу Інтернет, з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У процесі виконання бюджету доцільно використовувати інтенсивні методи регулювання потоків бюджетних ресурсів, зокрема в частині: розробки й використання дієвого стабільного законодавства, спрямованого на стимулювання раціонального, ефективного й економного використання бюджетних коштів, досягнення максимально можливих результатів із мінімальними витратами; пошуку та використання новітніх сучасних технологій організації й управління бюджетними коштами; заохочення розпорядників бюджетних коштів у скороченні малоефективних видатків; обмеження бюджетних коштів на здійснення видатків, пов’язаних з обслуговуванням державного боргу; формування засад фінансової культури й відповідальності на всіх стадіях бюджетного процесу кожного його учасника.

ДКС, яка, як уже зазначалося, є одним із основних органів процесу виконання бюджету, займає в цьому визначальне місце. Оскільки саме цей орган веде облік і здійснює контроль в сфері державних фінансів, то усі вищезгадані перетворення повинні бути наслідком проведення реформ саме казначейством. Це є необхідною, хоча й не єдиною, умовою для підвищення ефективності управління державними фінансами. Усі учасники бюджетного процесу повинні бути поставлені в такі зовнішні умови, які об’єктивно здатні їх зацікавити в раціональній поведінці, у діях, які відповідають інтересам споживачів бюджетних послуг.

Щоб підвищити ефективність казначейського обслуговування бюджетів різних рівнів через продуктивність персоналу органів ДКСУ, необхідно переглянути питання оплати праці в органах Державного казначейства, враховуючи виконувану працівниками контрольну й економічну роботу, їхню відповідальність при виконанні бюджету за доходами і видатками.

Таким чином, органи Державної казначейської служби в рамках реформування управляння видатками повинні забезпечити:

1) субсидіарність: розмежування бюджетних повноважень «знизу вгору»,

максимально можлива децентралізація повноважень;

2) формалізація: заміна «неписаних традицій» усіма офіційними правилами, що визнаються й виконуються;

3) тверді бюджетні обмеження: «зароблене» не вилучається, «незароблене» не покривається;

4) конкурентне середовище: мобільність бюджетних ресурсів, їх залежність від результативності діяльності і якості управління бюджетними коштами;

5) управління ризиками: обмеження зростання витрат, відповідальна бюджетна політика, стабілізаційні фонди.

Для підвищення ефективності управління бюджетними коштами на місцевому рівні доцільним є залучення тимчасово вільних бюджетних коштів та їхніх залишків у розпорядників із метою здійснення першочергових бюджетних видатків, недопущенні касових розривів у процесі виконання бюджетів. Для цього необхідно:

1) надати право органам ДКСУ на місцях використовувати різноманітні інструменти управління бюджетними коштами, залучати вільні залишки загального і спеціального фондів бюджетів, а також надавати гарантії;

2) ввести до структури обласних управлінь ДКСУ відділ управління бюджетними ресурсами, який аналізуватиме наявні ресурси, прийматиме рішення про обсяги залучення, проведення обліку, складання звітності про залучення коштів;

3) визначити на державному рівні норматив ризику залучення коштів та механізм операційного відшкодування залучених коштів;

4) чітко визначити й розподілити функції між учасниками бюджетного процесу, особливо між органами ДКСУ та Міністерства фінансів України.

Висновки до розділу 3

 

 

Роль казначейства є тісно пов'язана з виконанням національного бюджету, але роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство тільки виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов'язання або оплату урядових видатків).

Більшість країн має банківську систему касового виконання бюджету, за якої банки на чолі з Центральним, Національним, загальнодержавним тощо є головним касиром держави. В основі цієї системи лежить принцип єдності каси, тобто всі бюджетні кошти надходять на один єдиний рахунок міністерства фінансів або казначейства у Центральний банк, з якого здійснюються всі витрати держави. Така система функціонує у Швеції, Німеччині, США, Ізраїлі, Росії.

Досвід зарубіжних країн на практиці довів, що ефективне управління бюджетними коштами, яке має на меті досягнення відповідності між надходженнями та платежами, можливе лише за умови їх централізації на рахунках Державного казначейства в Центральному банку.

Європейські держави на сьогоднішній день мають багато проблем по управлінню місцевими бюджетами та по їх казначейському обслуговуванню.

Розумне та раціональне витрачання бюджетних коштів завжди було найголовнішим фактором стабільного економічного розвитку будь-якої держави. Ця функція в сучасних умовах зосереджується в руках окремих державних організацій, однією з яких виступає Державне казначейство України. Зважаючи на те, що в Україні розвиток казначейської системи виконання бюджетів відбувався прискореними темпами, склалася ситуація, коли діюча система вимагає глобального удосконалення, що пов’язане з часовим відставанням сутності інституту казначейства, яке було започатковане з перших років незалежності, та тією роллю, яку він матиме відігравати в сучасних соціально-економічних умовах.

Важливе значення для забезпечення вдосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками належить пошуку більш ефективних шляхів управління бюджетними коштами. Основною передумовою підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів є запровадження повнофункціонального казначейського обслуговування місцевих бюджетів як за доходами, так і за видатками. Це прискорило розрахунки за коштами місцевих бюджетів, посилило контроль за витрачанням коштів, дозволило забезпечити покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання місцевих бюджетів.

Удосконалення системи ефективного управління коштами державного бюджету та процедур попереднього контролю за їх витрачанням, розробка нової політики бухгалтерського контролю та звітності, чітке визначення та розподіл функцій між учасниками бюджетного процесу, створення Єдиного комплексу, технічних та програмних засобів інформаційної системи Державного казначейства є основними напрямками реалізації поставлених завдань розвитку управління казначейським виконанням місцевих бюджетів.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів Державного казначейства у частині обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями.

Ефективна діяльність казначейських органів щодо обслуговування місцевих бюджетів можлива лише за наявності досконалої законодавчо-нормативної бази. Тому потрібно переглянути суперечливі закони та законодавчі акти, спростити процеси.

Підбиваючи підсумки, слід сказати, що казначейське виконання бюджету дало позитивний ефект, тому що така форма роботи забезпечує ощадливе, обов'язково цільове використання коштів державного бюджету. Це, у свою чергу, дало можливість здійснювати державний контроль і оперативно розпоряджатися фінансовим ресурсами держави, ефективно їх перерозподіляти і маневрувати державними коштами, створювати можливість накопичення ресурсів для реалізації державних програм і зобов'язань.

 


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Оскільки місцевий бюджет серед інститутів місцевих фінансів відіграє основну роль у забезпеченні виконання функцій і завдань місцевими органами, то упродовж останніх років було приділено багато уваги посиленню його впливу на економіку і соціальну сферу як інструменту перерозподілу валового внутрішнього продукту, фіскальної діяльності, забезпечення громадських послуг і економічного зростання. Розвязання цих проблем тісно повязане з утворенням системи самостійних бюджетів, удосконаленням міжбюджетних відносин та запровадженням нових способів формування доходів і та здійснення видатків.







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.125.162 (0.011 с.)