Основи побудови складних систем.

Процес математичного моделювання – вивчення явищ за допомогою математичних моделей.

Є 4 етапи цього процесу:

1) Етап синтезу моделі. На основі мети математичного моделювання, яку дослідник ставить перед собою, обирається математичний апарат, підхід до синтезу. Математичний апарат:

1. Детермінований (прямий опис);

2. Імовірнісний (описує статичні закономірності процесу);

3. Нечіткою логікою (на базі логіки)

Цей етап завершується записом у математичних термінах уявлень про зв’язки у об’єктному моделюванні.

2) Аналіз математичної моделі. На даному етапі за допомогою математичного апарату отримуються вихідні дані про моделі, які порівнюються з результатами здобутими експериментальним шляхом.

3) Перевірка адекватності синтезованої моделі – з’ясування того, чи відповідає побудована гіпотетична модель критерію практики (наскільки реальні результати відповідають теорії).

Якщо відхилення відходить за професійні межі, то така модель є неприйнятною. Кожен критерій має свою галузь застосування.

4) Ідентифікація моделі. Передбачає знаходження таких параметрів моделі, за яких її вихідна інформація є порівняною в межах точності спостережень з результатами спостережень явищ, які моделюються.

Приклад:

Гіпотеза 1. Кількість інформації «у», що зафіксувалася в пам’яті людини пов’язана з кількістю вхідної інформації «х».З логарифмічної функції у=lgx випливає, що зі збільшенням інформаційного потоку зростання вхідного потоку уповільнюється. Надмірна кількість інформації, що надходить немає сенсу.

Гіпотеза 2. Уявлення про предмет пізнання зв’язане з кількістю вхідної інформації про нього нелінійною функцією.

y=1-

y - уявлення про предмет пізнання;

b - поріг чутливості щодо інформації, яка надходить;

х – кількість вхідної інформації про предмет.

З цього співвідношення випливає, що пізнання про предмет монотонно зростає зі зростанням х, наближаючись до 1.

Особливими точками першої і другої функції є точка (1;0), де ці функції =0. Це означає, що один неізольований факт не несе інформації про уявлення про предмет.

Два факти про предмет до формули (1) дадуть рівень пізнання у=0,5, точка х=7,3 є коренем такої системи: y=lgx

y=1-

і свідчить про достатню повноту вхідної інформації.

Якщо ми в колективі, де є не більше 8-ми людей, тов. такому колективі ще можливе утримання єдності інтересів.

Гіпотези можуть бути використані під час синтезу моделей системи для оцінки повноти та інформації про систему, що закладається у модель, яка синтезується.

		ЦС

 

 

Рис. 8.1Ієрархічна модель системи зв’язку

 

ЦС – центральна станція

БС – базова станція

АС – абонентська станція

- паразитні зв’язки (перехресні завади)

Горизонтальні зв’язки на даному рівні це паразитні зв’язки.

Обмежуючись розглядом задачі електромагнітної сумісності, можна вважати, що крім вертикальних звязків, які визначають організацію зв’язку і керування існують також горизонтальні та перехресні зв’язки, які не передбачаються схемою організації зв’язку, хоча вносять характерну для електромагнітної сумісності специфіку в процес функціонування системи зв’язку в цілому.