Застосування прокінетиків, які стимулюють, координують моторику, посилюють перистальтику стравоходу та зменшують тонус нижньостравохідного сфінктеру, недостатньо ефективне

— метоклопрамід (церукал) по 10 мг 4 рази на день упродовж 4 тиж.;

— домперідон (мотиліум) селективний блокатор рецепторів допаміну) по 10-30 мг 4 рази на добу за 15-30 хв до їди;

— цизаприд (координакс) по 5-10 мг 3 рази на добу протягом 4 тиж. (ефективність препарата вища, ніж метоклопраміду або домперідону);

— до справжніх прокінетиків відносять також антибіотик кларитромі-цин по 5-10 мг/добу при Helicobacter pylori

Крок 4

Усунення жовчного рефлюкса При жовчному рефлюксі антисекреторні препарати, прокінетики та ан-тациди недостатньо ефективні. Стандартом його лікування є урсодезокси-холієва кислота, оптимальна доза — 500 мг/добу (чи 250 мг 2 рази на день) упродовж 2 міс.

Крок 5

Хірургічне лікування (не масове) Направлене на відновлення функціональної здатності нижньостравохід-ного сфінктера, однак воно часто малоефективне (з повторними рецидивами захворювання). Показаннями до хірургічного лікування ГЕРХ є повторні крово­течі, пептична структура стравоходу, стравохід Баррета з дисплазією епітелію високого ступеня, доведена неефективність адекватної медикаментозної терапії

 

Все більшого поширення набувають ендоскопічні методи лікування стра­воходу Баррета, які включають:

• мультиполярну електрокоагуляцію;

• лазерну деструкцію;

• фотодинамічну терапію;

• коагуляцію аргоновою плазмою;

• кріотерапію слизової оболонки.

Показання до хірургічного лікування хворих із стравоходом Баррета:

• резистентність до інтенсивної консервативної терапії;

• розвиток ускладнень;

• супутні захворювання травного тракту (кальцинозний холецистит, го­стрий апендицит), а також кила яєчників;

• високий ступінь дисплазії слизової оболонки.

Інгібітори протонової помпи при ГЕРХ не завжди ефективні, оскільки 10-20% пацієнтів резистентні до цих препаратів, що, мабуть, обумовлено генетич­ними особливостями таких хворих.

Тривалість лікування ерозивних форм ГЕРХ складає 4 тиж., при множин­них ерозіях — 8 тиж. При повільних загоєннях виразок подвоюють дозу ШП і збільшують тривалість лікування до 12 тиж. Підтримуюючу терапію ГЕРХ проводять у стандартній або половинній дозі впродовж 26 тиж, при ускладне­ній формі (кровотечі) — протягом 52 тиж. [4, 15, 16].

Таблиця 4.11

Порівняльна ефективність антирефлюксних стратегій лікування [42]

 

Ефективність	Спосіб лікування
Висока	ІПП 2 рази на день + АН,РГ один раз у другій половині дня
ІПП 2 рази на день
ІПП 1 раз на день + АН,РГ один раз у другій половині дня
ІПП + прокінетик для нормалізації моторики
ІПП один раз на день
Висока подвійна доза АН,РГ
АН,РГ + прокінетик для нормалізації моторики
АН,РГ два рази на день або прокінетик для нормалізації моторики
Низька	АН,РГ 1/2 стандартної дози

Примітки:

ІПП — інгібітори протонової помпи.

АН₂РГ — антагоністи Н₂-рецепторів гістаміну.

 

Тактика лікування ГЕРХ наведена на рис. 4.3.

Step down

Біер ир

 

 

ІПП у підвищених дозах

 

ІПП в стандартних дозах

Зміна способу життя та харчування

 

Антациди за вимогою

 

Прокінетики

І

Антагоністи Н₂-рецепторів у стандартних дозах

Антагоністи Н₂-рецепторів у підвищених дозах

 

Антагоністи Н₂-рецепторів
у підвищених дозах______

 

І

ІПП в стандартних дозах

Антагоністи Н₂-рецепторів
у стандарних дозах _______

ІПП у підвищених дозах

Рис. 4.3. Стратегія лікування ГЕРХ

Рекомендації третьої конференції Європейської групи по вивченню Helicobacter pylori при ГЕРХ [2005]:

1. Ерадикація Н. pylori не спричиняє розвитку ГЕРХ.

2. Інтенсивне пригнічення шлункової секреції сприяє розвитку гастриту з переважним ураженням тіла шлунка і може прискорити процес втрати спеці­алізованих залоз, що призводить до атрофічного гастриту.

3. Ерадикація Н. pylori запобігає розповсюдженню атрофічного гастриту та сприяє регресу атрофічних змін. Ефект її на метоплазію слизової оболонки кишечника залишається не визначеним.

4. В Азії виявлена обернена залежність між розповсюдженістю Н. pylori та ГЕРХ, однак причини цього зв'зку не з'ясовані.

5. У західних країнах ерадикаційна терапія у хворих на ГЕРХ не виявила впливу на результати терапії інгібіторами протонного насосу.

Тестування всіх хворих з цим захворюванням на хелікобактерну інфекцію не рекомендується, однак її необхідно виключити, якщо планується тривала підтримуюча терапія інгібіторами протонного насосу.

Таблиця 4.12