Лікування основного захворювання

Оксигенотерапія є основним елементом інтенсивного лікування, але вона малоефективна, оскільки спостерігається високий рівень шунтування крові в легенях

При ЧД більше ЗО за 1 хв та Ра0₂ нижче 70 мм рт. ст. проводять інтуба-цію трахеї та штучну вентиляцію легень і часткову емульсійну вентиляцію легень з перфтораном.

Прональна позиція (хворий лежить на животі) покращує оксигенацію за рахунок розправлення ателектазів

Крок 2

Проводять пульс-терапіюглюкокортикостероїдами з метою зменшен­ня проникливості альвеол і підтримання АТ на оптимальному рівні:

— метилпреднізолон по 1000 мг в/в у продовж 3-х діб

Крок З

Зменшення легеневої обструкції за допомогою р-адренолітиків:

— неселективних (орципреналін, іпрадол);

— селективних (фенотерол, сальбутамол)

Крок 4

Корекцію АТ при значному його зниженні: —- добутамін 15 мг/кг/добу в/в крапельно;

— інфузійна терапія (реополіглюкін, рефортан, альбумін)

Крок 5

Інша терапія захворювання:

1) перфторан — 1-2 мл/кг/добу в/в крапельно, якщо є жирова або амніо-тична емболія — 5-8 мл/кг/добу;

2) амброксол (лазолван, муколван) по 10-30 мл/кг/добу в/в або інгаля­ційно;

3) гепарин, фраксипарин, клексан п/ш в середніх терапевтичних дозах

3 метою профілактики тромбоутворень;

4) ліпін-ліофілізованийяєчнийфосфатидилхолін інгаляційно 10-15 мг/кг

4 дози на добу впродовж 7-10 діб та одночасно в/в болюсно 10-15 мг/кг З рази на добу протягом 7-10 діб;

5) нітрогліцерин, нітро, ізокет в/в крапельно в оптимальних дозах;

6) штучна вентиляція легень, краще неінвазивна вентиляція легень, що запобігає виникненню ускладнень

Наводимо протокол терапії гострого тяжкого респіраторного синдро­му, розроблений спеціалістами Pálmela Youde Nethersole Eastern Hospital (Гонконг) [2003]:

Антибактеріальна терапія:

• левофлоксацин по 500 мг 1 раз/добу внутрішньовенно або перорально;

• кларитроміцин по 500 мл 2 рази/добу + амоксицилін/клавуланат по 375 мг З рази/добу (при підозрі на туберкульоз, а також дітям і вагітним).

Рибавірин і метилпреднізолон

Приєднують до антибактеріальної терапії дану комбінацію препаратів у таких випадках:

• рентгенологічні ознаки розповсюдженої або двосторонньої пневмонічної інфільтрації;

• відсутність позитивної рентгенологічної динаміки;

• лихоманка, яка зберігається більше 2 діб від початку терапії;

• рентгенологічні, клінічні або лабораторні ознаки прогресування захворювання;

• Sa0₂ < 95% при диханні навколишнім повітрям.

Режим дозованої глюкокортикоїдної терапії (курс лікування — 21 день):

• метилпреднізолон по 1 мг/кг 3 рази/добу внутрішньовенно протягом 5 діб;

• впродовж наступних 5 діб метилпреднізолон по 1 мг/кг 2 рази/добу внут­рішньовенно;

• протягом наступних 5 діб преднізолон по 0,5 мг/кг 2 рази/добу перо­рально;

• протягом наступних 3 діб — преднізолон по 0,5 мг/кг/добу перорально; протягом наступних 3 діб по 0,25 мг/кг/добу перорально.

Режим дозування рибавірину (курс лікування 10-14 діб):

• рибавірин по 400 мг 3 рази/добу внутршіньовенно протягом 3 діб (або до стабілізації стану хворого);

потім рибавірин по 1200 мг 2 рази/добу перорально. Пульс-терапія метил преднізолоном:

• проводять у випадку лімфоцитопенії або при поглибленні негативної рентгенологічної динаміки зниження Sa0₂;

• пульс-терапія проводиться з використанням метилпреднізолону 1000 мг/ добу внутрішньовенно протягом 2 діб, а потім продовжують терапію глюко-кортикоїдами у стандартному режимі.

Схема терапії, яка визнана однією з найбільш ефективних за даними ре­зультатів лікування хворих на тяжкий гострий респіраторний синдром у Центральних госпіталях провінції Гуандун [2003]:

•левофлоксацин по 200 мг 2 рази/добу внутрішньовенно + азитроміцин по 600 мг/добу внутрішньовенно;

мінтерферон а по 3 млн ОД/добу внутрішньовенно;

• при відсутності динаміки і наростанні вираженості клінічних і рентге­нологічних симптомів призначають метилпреднізолон внутрішньовенно по 160 мг при ураженні однієї долі та 320 мг або 720 мг при ураженні двох долей протягом 5-14 діб;

• при 8а0₂< 96% призначають інгаляції вологим киснем (3-5 л/хв);

• при неефективності допоміжної вентиляції вивчають можливість засто­сування штучної вентиляції легень та призначення пацієнту імуноглобулінів або/чи імуномодуляторів.

Профілактика ГРДС — це запобігання розвитку захворювань, які спричи­няють його виникнення.

Список рекомендованої літератури

1. Авдеев С. Н. Комбинированная терапия ипратропиумом и Р₂-агонистами при обострении хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. — 2008. — № 5. — С. 101-106.

2. Амосова Е. Н., Коноплева Л. Ф. Хроническое легочное сердце: сущность понятия и гетерогенность патогенеза морфофункционального состояния сердца и сосудов, клини­ческого течения различных форм // Укр. пульмонол. журнал. — 2002 — № 1. — С. 29-33.

3. Артеріальні, венозні тромбози та тромбоемболії. Профілактика та лікування // Кровообіг та гемостаз. — 2005. — № 1. — С. 5-22.

4. Багрий А. Э., Дядык А. И., Моногарова Н. Е., Вишнивецкий И. И. Легочная гипертензия и хроническое легочное сердце (Cor pulmonale) // Новости медицины и фармации. — 2008. — № 241. — С. 55-62.

5. Возианова Ж. Н., Шкурба А. В. Инфекционно-токсический шок // Острые неотложные состояния в практике врача. — 2007. — № 5. — С. 27-33.

6. Денисюк В. I., Денисюк О. В. Тромбоемболія легеневої артерії: стандарти діаг­ностики, лікування та профілактики згідно рекомендацій доказової медицини // Прак­тична ангіологія. — 2010. — № 2(31). — с. 43-45.

7. Денисюк В. І., Денисюк О. В. Доказова внутрішня медицина: Таємниці, стан­дарти діагностики та лікування. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 706 с.

8. Денисюк В. І., Денисюк О. В. Гострий респіраторний дистрес-синдром діагнос­тики та інтенсивного лікування // Острые неотложные состояния в практике врача. — 2010. — № 2. — С. 5-7.

9. Исследование CONCEPT — анализ эффективности комбинированных препа­ратов для лечения бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журнал. — 2007. — № 2. — С. 42-45.

10. Лещенко И. В. Медикаментозная терапия стабильного течения хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. —■ 2008: — № 3. — С. 73-83.

11. Малая Л. Т., Хворостинка В. Н. Терапия. — Харьков: Факт, 2001. — 1032 с.

12. МОЗ України. Наказ № 128 від 19.03.2007 р. Про затвердження клінічних про­токолів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія». — К. — 2007.

13. Новые рекомендации по лечению и профилактике бронхиальной астмы. Global initiative for Asthma. GINA // Здоров'я України. — 2007: — № 3, 4, 6.

14. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов. — М.: Мед. лите­ратура, 2001. — Т. 3. — 464 с.

15. Овчаренко С. И., Капустина В. А. Бронхолитическая терапия в лечении обострения хронической обструктивной болезни легких // Consilium medicum. — 2007. — № 4. — С. 8-11.

16. Передерій В. Г., Ткач С. М. Основи внутрішньої медицини. — Вінниця: Нова книга, 2009. — Т. 1.— 640 с; — Т. 2. — 784 с.

17. Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо гострої тромбоем­болії легеневої артерії// Внутрішня медицина. — 2008. —№ 5-6 (11-12). — С 107-111.

18. Савула М. М, Сливка Ю. І. Саркоїдоз органів дихання // Мистецтво лікуван­ня. — 2005. — № 1 (Січень). — С. 42-47.

19. Середюк Н. М. Внутрішня медицина. / За ред. Є. М. Нейко. — К: Медицина, 2009. — 1104 с.

20. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За ред. Ю. М. Мостового. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 480 с.

21. Федосеев Г. Б., Трофимов В. И., Ровкина Е. И., Яковлева В. К. Бронхиаль­ная астма и инфекция: диагностика и принципы лечения // Пульмонологія. — 2008. — № 5. — С. 86-93.

22. Фещенко Ю. И., Дзюбик А. Я., Капитан Г. Б. Пневмонии у взрослых // Док­тор. — 2004. — № 2. — С. 17-21.

23. Фещенко Ю. И., Яшина Л. А. Хронические обструктивные заболевания лег­ких // Доктор. — 2004. — № 2. — С. 27-30.

24. Фещенко Ю. И., Яшина Л. А. Бронхиальная астма // Доктор. — 2004. — №2. —С. 31-34.

25. Цой А. Н., Архипов В. В. Новые концепции применения комбинированных препаратов для терапии бронхиальной астмы. Исследование CONCEPT // Пульмоно­логия. — 2005. — № 3. — С. 83-89.

26. Чучалин А. Г. Хронические обструктивные болезни легких. — М.: ЗАО из-во Бином, 1999. —512 с.

27. Чучалин А. Г., Белевский А. С, Черняк Б. А. и др. Качество жизни больного хронической обструктивной болезнью в России: Результаты многоцентрового популяци-онного исследования «ИКАР-ХОБЛ» // Пульмонология. — 2005. — № 1. — С. 93-102.

28. Шартанова Н. В. Кромоны и астма // Consilium Medicum, Ukraina. — 2008. — № 2; 9. — С. 26-29.

29. Шмелев Е. Н. Ингаляционные кортикостероиды при стабильной хроничес­кой обструктивной болезни легких: эволюция взглядов // Пульмонология. — 2008. — № 5. — С. 108-112.

30. Шулутко Б. И., Макаренко С. В. Стандарты диагностики и лечения внутрен­них болезней: 2-е изд. — СПб.: Элби-СПб, 2004. — 800 с.

31. Яковлев С. В., Яковлев В. П. Современная антимикробная терапия // Consilium medicum. — 2005. — № 1. — С. 50-70.

32. Яковлева О. О., Біктіміров В. В., Семененко I. Ф., Тактика вибору антибіоти­ків. — Вінниця: Нова книга, 2010. — 200 с.

33. Кардіологія / Под ред. Гриффика Б., Тополя Э. Пер. с англ. — М.: Практика, 2008. — 1248 с.

34. Кемпл И. А., Феннерти А., Миллер А. Руководство Британского торакально­го общества по ведению больных с предполагаемой тромбоэмболией легочной арте­рии // Пульмонологія. — 2005. — № 4. — С. 19-41.

35. Kohler Н-Р. Тромбоемболія легеневої артерії // Внутрішня медицина. — 2007. — № 4. — С. 82-90.

36. Milenevic В. Современные принциы диагностики и лечения негоспитальной

терапии // Внутрішня медицина. — 2007. — № 2. — С. 70-76.