Відкрита артеріальна протока

Визначення. Відкрита артеріальна протока — це функціонуюча судина, яка з'єднує легеневу артерію з нисхідною частиною аорти.

Патогенез. Високий легеневий судинний опір у плода зумовлює скидан­ня крові справа наліво (з легеневої артерії в аорту через артеріальну боталову протоку). Тому бідна на кисень кров з ПШ, минаючи нерозправлені легені плода, потрапляє в нисхідну частину аорти і до плаценти, де відбувається насичення її киснем. Однак після народження дитини відбувається зниження судинного опору, в результаті чого кров із аорти через відкриту артеріальну протоку потрапляє в легеневу артерію, проходить через мале коло кровообігу і повертається в ліве передсердя. Тягар артеріовенозного шунтування несе на собі ЛП і ЛШ, оскільки кров, що надходить в аорту, збільшується на ту час­тину, яка надходить через протоку в легеневу артерію. Об'ємне навантажен­ня на ЛШ, який нагнітає кров у велике і мале коло кровообігу, призводить до лівошлуночкової СН. Як правило, артеріальна протока після народження дитини закривається і не функціонує, а незакриття її призводить до розвит­ку цього захворювання. Порушення гемодинаміки призводить до легеневої гіпертензії, а потім до лівошлуночкової СН.

До факторів ризику відкритої артеріальної протоки належать червінка у матері, народженя на більшій висоті над рівнем моря, недоношеність, жіноча стать, обтяжена спадковість.

Протягом перших 15 год артеріальна протока перестає бути гемодина-мічно значною, а протягом 2-3 тиж. повністю облітерується. У дорослих від артеріальної протоки залишається тільки фіброзний тяж — артеріаль­на зв'язка. Якщо артеріальна протока залишається відкритою більше 3 міс. У доношених або більше 12 міс. у недоношених дітей, то її самостійне за­криття малоймовірне.

Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.39.

 

Алгоритм 2.39. Стандарти критеріїв діагностики відкритої артеріальної протоки [13]

Хворі скаржаться на задишку, набряки на ногах, виникає збільшення печінки, асцит, ціаноз

2. Пульс швидкий (сеііег) і великий (п^пив), коли відбувається скидання крові зліва направо. Позитивний венний пульс, вени на шиї набухлі, пальці мають вигляд барабанних паличок

Межі відносної тупості серця зміщуються вліво, інколи вверх

4. Аускультативні критерії: над легеневою артерією і під лівою ключи­цею прослуховується систоло-діастолічний (машинний) шум. При зростанні легеневої гіпертензії інтенсивність шуму зменшується, хоч загальний стан хворого погіршується. II тон над аортою послаблений

5. ЕКГ-критерії: нормальне положення електричної вісі серця, іноді спо­стерігається подовження інтервалу Р-С). У разі значного скидання крові ви­никають ознаки перевантаження ЛШ і лівого передсердя

6. Рентгенологічні критерії: збільшення розмірів ЛШ і лівого передсер­дя, посилення легеневого судинного малюнку, вибухання висхідної частини аорти, збільшення розмірів ПШ при високій легеневій гіпертензії

7. ЕхоКГ-критерії Критерії одномірного режиму:

— збільшення діаметру аорти;

— сіА/ЛП> 1;

— виражений гіперкінез стінок аорти;

— дилатація порожнини ЛШ, ПШ і правого передсердя Критерії двомірного режиму:

— ті ж ознаки, що при М-скануванні;

— у дітей можлива безпосередня візуалізація протоки із супрастерналь-иого або парастернального доступу

Критерії допплер-ЕхоКГ:

— виявлення аномального потоку в легеневій артерії;

— виявлення аномального потоку в нисхідному відділі аорти Кольорова допплер-ЕхоКГ (найбільш інформативний метод):

— високошвидкісна цівка впродовж бокової стінки ствола легеневої ар­терії в напрямку її клапана;

— аномальний потік у нисхідному відділі аорти та легеневої артерії ма­лої швидкості