Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений

5. ЕКГ-критерії: гіпертрофія ЛШ (пізніше, коли з'являється мораліза­ція, — гіпертрофія лівого передсердя), блокада лівої ніжки пучка Пса

6. ФКГ-критерії:

— реєструється грубий систолічний спадаючий шум ромбовидної форми над аортою або в точці Боткіна-Ерба, який проводиться на сонні артерії, на спину в міжлопаткову ділянку і, в меншій мірі, на верхівку серця;

— при значному розширенні ЛШ може виникати самостійний систоліч­ний шум на верхівці серця, який проводиться в аксілярну ділянку;

— при помірному ступені стенозу гирла аорти визначається систолічний тон вигнання над нею;

— систолічний шум клінічно поєднується з систолічним тремтінням аор­ти, яке визначається пальпаторно

ЕхоКГ-критерії

Критерії одномірного режиму:

— ущільнення та потовщення стінок аорти та стулок аортального кла­пана;

— зменшення систолічного розкриття аортальних стулок (в нормі 22 мм і більше);

— збільшення лівого передсердя;

— концентричне ремоделювання ЛШ;

— зниження УО при нормальній або збільшеній ФВ

Критерії двомірного режиму:

— ущільнення та потовщення стінок аорти та стулок аортального кла­пана;

— зменшення систолічного розкриття аортальних стулок;

— постстенотичне розширення аорти;

— концентричне ремоделювання камери ЛШ;

— збільшення лівого передсердя

8. Критерії допплер-ЕхоКГ:

— збільшення швидкості кровотоку через аортальний отвір (більше 1,5 м/с);

— зменшення площі аортального отвору (менше 2-3 см²) (визначається за формулою Горлінга);

— ознаки діастолічної дисфункції ЛШ, вираженість якої корелює з важ­кістю стенозу

9. Рентгенологічні критерії: розширення аорти, гіпертрофія ЛШ, звап-
нення клапану аорти _______________________________________________________

У більшості випадків клінічні симптоми аортального стенозу виникають після 50 років. Тривала компенсація вади забезпечується ГЛШ.

Для хворих з аортальним стенозом характерна класична клінічна тріада: стенокардія напруги, непритомність при фізичному навантаженні та СН. Піс­ля появи клінічних симптомів вади тривалість життя хворих рідко перевищує 5 років (після виникнення стенокардії — 5 років, після появи непритомнос­ті — приблизно 3 роки, після появи ознак СН — 1,5-2 роки). Тому виникнення будь-якого з цих симптомів є показанням до хірургічного лікування аорталь­ного стенозу. Розвиток ГЛШ при цій ваді серця теж є несприятливим фактором.

Згідно з рекомендаціями ААК/ЄТК [2006-2007] за даними ЕхоКГ-дослід-ження аортальний стеноз вважають важким при площі отвору < 1,0 см² (або ^< 0,6 см²/м² площі поверхні тіла); помірним — при площі отвору в межах 1.0-1,5 см² (або в межах 0,6-0,9 см²/м² площі поверхні тіла).

Лікування. Виникнення клінічних симптомів аортального стенозу є по­казанням до хірургічного лікування, яке може продовжити тривалість життя на 10-15 років. Медикаментозне лікування таких пацієнтів малоефективне. При цьому периферичні вазодилататори та діуретики слід призначати дуже обережно, оскільки відбувається посилення симптомів вади серця, а сер­цеві глікозиди — тільки при гіпертрофії ЛШ, коли КСО складає > 50 мл, а ФВ ЛШ < 35%.

Зазвичай призначають БАБ (карведилол), інгібітори АПФ, БРА II, стати-ни, антиагреганти та антикоагулянти. Однак БАБ при тяжкій стадії ХСН (коли площа аортального клапана < 1,0 см²) протипоказані.

Найпоширенішим методом оперативного лікування хворих з аортальним стенозом є балонна дилатація за відсутності звапнення клапану аорти при ФВ менше ніж 20%, яка покращує стан хворих, але не впливає на прогноз захворювання. Однак основним методом корекції стенозу аортального отво­ру є протезування аортального клапана. Показанням до операції є тяжкий аортальний стеноз (стенокардія, втрата свідомості, задишка) (рівень дока­зів В). Експерти США і Європи вказують, що оперативне лікування таких хворих повинно проводитись практично незалежно від величини ФК ЛШ. Це лікування проводять навіть людям похилого віку (старшим 80 і навіть 90 років).

 

Аортальна недостатність

Визначення. Аортальна недостатність — це ретроградний ток крові із аорти в ЛШ через змінений аортальний клапан.