ТОП 10:

Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини



 

Назва заходів Клінічні рекомендації Рівень доказовості  
  Заходи щодо зміни способу життя дозволяють знизити АТ, зменшити потребу в антигіпертензивних препаратах і підвищити їх ефективність, знизити ризик серцево-судинних ускладнень В  
  Пацієнтам необхідно рекомендувати:    
  • дотримуватись дієти, що самостійно впливає на зниження АТ; В  
Зміна способу життя • нормалізувати масу тіла при надлишковій вазі (ІМТ > 25 кг/м2); А  
• збільшити фізичну активність за рахунок аеробних динамічних навантажень по 30-40 хв не менше 4-х разів на тиждень; А В  
  • зменшити вживання повареної солі до 5 г/добу (менше 6 г/добу, що еквівалентно 2,4 г/добу натрію в дієті); А В  
  • обмежити вживання алкоголю (етанолу < 30 г/добу у чоловіків і < 20 г/добу у жінок); В С  
  • збільшити вживання овочів і фруктів, зменшити вживання насичених жирів; В С  
  • припинити паління тютюну у будь-якомув вигляді; ВС
Зміни способу життя • зменшити вживання кави і продуктів, що мають у своєму складі кофеїн; В С
• використовувати психорелаксаційну терапію; с
  • проходити навчання в школах пацієнтів по АГ В
  Медикаментозна терапія знижує ризик серцево-судинних ускладнень і летального наслідку А
  Час призначення та об'єм медикаментозної терапії залежить від наявності факторів ризику, ураження органів-мішеней і супутніх хвороб В Д
  У більшості випадків показаний поступовий початок лікування; як правило, розпочинають з монотерапії або комбінації малих доз медикамен­тозних препаратів, при цьому цільового рівня АТ досягають протягом декількох тижнів А
Медика­ментозна Лікування гіпертонічної кризи: нифедипін 10 мг і/або каптоприл 25 мг субглінгвально. Для перентерального застосування — вазодилататори, антиадренергічні препарати, діуретики, гангліоблокатори, нейролептики; АТ потрібно знижувати на 25% в перші 2 год. Не слід знижувати АТ дуже швидко, щоб не розвилась ішемія мозку, нирок, міокарда Немає даних
терапія Хворим з неускладненою АГ на початку терапії необхідно призначити будь-який медикаментозний препарат із наступних класів: 1) тіазидові діуретики (малі дози); 2) АК; 3) інгібітори АПФ; 4) блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА II); 5) БАБ Допоміжними препаратами є: • альфа-адреноблокатори, які застосовують у поєднанні з БАБ при феохромоцитомі; • агоністи імідазолінових рецепторів А
  У хворих на АГ віком 55 років і старше або чорношкірих пацієнтів чи китайців гіпотензивну терапію ліпше починати з призначення АК або діуретика (!) А
  У хворих на АГ молодших 55 років антигіпертензивну терапію ліпше розпочинати з призначення інгібіторів АПФ або БРА II С  
  Якщо лікування АГ розпочато з АК або інгібіторів АПФ, то при виборі іншого антигіпертензивного препарату ліпше призначати БАБ чи БРА II В  
  Якщо лікування АГ розпочато з інгібітора АПФ або БРА II, то допоміжно призначають АК або тіазидовий діуретик В  
  При необхідності застосування 3-х препаратів кращою є комбінація інгібіторів АПФ, БРА II, АК і тіазидового діуретика В  
Медика­ментозна При необхідності додавання 4-го антигіпертензивного препарату використовують такі комбінації: • збільшення дози тіазидового діуретика або додавання діуретика іншого механізму дії; •БАБ; • селективні альфа-адреноблокатори С  
терапія БАБ не є препаратами вибору для стартової терапії АГ, однак вони можуть бути використані у молодих пацієнтів, особливо в таких випадках: • при стійкості до інгібіторів АПФ або наявності протипоказань до їх застосування (або БРА II); • у жінок репродуктивного віку; • у пацієнтів з ознаками підвищеної симпатичної активності С  
  При використанні БАБ у максимальних дозах знижен­ня дози повинно бути поступовим. БАБ неможна виключати при стенокардії або перенесеному ІМ С  
  Терапевтичні підходи до лікування ізольованої систолічної АГ такі ж, як при гіпертонічній хворобі А  
  При лікуванні хворих на АГ старших 80 років необхідно використовувати ті ж підходи, що у хворих старших 55 років А  
  Пацієнту необхідно забезпечувати щоденний контроль АТ, інформаційну підтримку, покращення способу життя д  
               

Стратегія вибору антигіпертензивних препаратів при АГ наведена в табл. 2.45.


Дотепер використовують ступінчату схему призначення антигіпертен­зивних препаратів, однак вона у порівнянні з минулими роками суттєво змі­нилась.

І ступінь включає можливість застосування мототерапії 5 груп антигіпер­тензивних препаратів, які здатні знижувати ризик ускладнень АГ. Багато кар­діологів розпочинають лікування АГ з застосування інгібіторів АПФ та АК. Разом з тим діуретики та БАБ найбільш вивчені як препарати, що здатні змен­шувати ризик виникнення ускладнень АГ. Однак нещодавно було проведено мета-аналіз застосування БАБ при АГ, в якому доведена здатність БАБ підви­щувати розвиток інсультів. Безумовно, будуть проведені допоміжні досліджен­ня з метою перевірки цього повідомлення та прийняття певного рішення.

На // ступені, при недостатній ефективності одного препарату, проводять заміну чи додавання другого препарату. В якості другого препарату частіше використовують діуретик.

/// ступень: допоміжне призначення третього препарату — це стандартна потрійна терапія. Наприклад, еналаприл + діуретик + АК.







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.29.190 (0.006 с.)