Незворотні або слабозворотні ураження органів-мішеней.

7. Об'ємне перевантаження в результаті:

• неадекватного діуретичного лікування;

• прогресування ХНН;

• зловживання натрієм;

• гіперальдостеронізму. Причини несправжньої АГ:

• ізольована офісна АГ («білого халата»);

• відмова від використання великої манжетки при наявності великої руки;

• псевдогіпертензія.

Поряд з цим причиною резистентної форми гіпертонічної хвороби можуть бути:

— застосування глюкокортикостероїдів, карбеноксолону, фенілбутазону, що може викликати псевдогіперальдостеронізм (затримка натрію, гіперволе-мія, гіпокаліємія з метаболічним алкалозом, пригнічення плазмінного реніну);

— статеві гормони, пероральні контрацептиви, що містять естрогени і про­гестерон;

— інколи вплив раси (частіше зустрічається в афроамериканців);

— прийом чоловіками естрогенів для лікування раку передміхурової за­лози, застосування напівсинтетичних андрогенів для лікування ендометріозу у жінок;

— препарати, що активують симпатичну НС (норадреналін, адреналін, дофамін, фенілефедрин, що застосовується для лікування глаукоми, шоку);

— більшість аноретиків (які містять ефедрин, фенілпропаноламін), проти­кашльові засоби (в яких містяться високі дози оксиметазоліну, фенілефедрину);

— НПЗП (індометацин, піроксикам, напроксен), які підвищують середній АТ на 5 мм рт. ст. і більше, в той час як інгібітори циклооксигенази-2 (целекок-сиб, рофекоксиб) не призводять до підвищення АТ;

— трициклічні антидепресанти (амітриптилін тощо) перешкоджають гіпо­тензивному ефекту р-адреноблокаторів.

Чим більше факторів ризику резистентності до лікування наявні у хворих на гіпертонічну хворобу, тим частіше вона виникає.

При резистентній формі АГ показане допоміжне обстеження для визначен­ня причин резистентності до фармакотерапії.

Таблиця 2.40

Діагностичні методи, які не слід застосовувати при гіпертонічній хворобі [40]

 

Заходи	Клінічні рекомендації	Рівень доказовості
Ангіографія ниркових артерій з селективним забором крові на вміст реніну та альдостерону	Не показана хворим з уже встановленим діагно­зом гіпертонічної хвороби, оскільки пов'язана з високим ризиком виникнення ускладнень. Необхідно орієнтуватись на провідний симпто-мокомплекс у клінічній картині захворювання, а також на відсутність: • патологічних шумів у проекції ниркових арте­рій; • патології при неінвазивних дослідженнях (ультразвукове дуплексне сканування ниркових артерій); • гіповолемії (гіперальдостеронізм) і підвищення активності реніну в плазмі крові	Немає даних
Пункційна біопсія нирок	Не показана хворим при відсутності даних (анамнезу, фізикального, інструментально-лабо­раторного досліджень) на користь ренопаренхі-матозної АГ	Немає даних

Основною метою лікування хворих на АГ є максимальне зниження ризи­ку розвитку серцево-судинних ускладнень.

• Для досягнення цієї мети необхідне зниження АТ і контроль усіх інших модифікованих факторів ризику:

• АТ необхідно знизити до рівня < 140/90 мм рт. ст і нижче при гарному самопочутті всіх пацієнтів на АГ;

• цільовий АТ < 130/80 мм рт. ст. повинен бути у пацієнтів, хворих на цук­ровий діабет, і у хворих з високим/дуже високим ризиком при асоційованих клінічних станах (перенесений інсульт, ІМ, ниркова дисфункція, протеїнурія).

Лікування. До немедикаментозних методів належать: 1) зниження та норма­лізація маси тіла шляхом зменшення калорійності їжі та збільшення фізичних на­вантажень («менше їсти та більше ходити чи бігати»); 2) зменшення вживання солі до 4-5 г/добу (більшість людей вживає 10-15 г/добу); 3) фізичні аеробні тренуван­ня викликають зниження АТ у більшій мірі, ніж дієтичні заходи (за винятком хво­рих з ожирінням); 4) методи релаксації (аутогенне тренування, навчання поведін­ки при стресах) позитивно впливають на психологічний стан хворих; 5) відмова від тютюнопаління, яке різко підвищує ризик АГ та знижує антигіпертензивний ефект препаратів; 6) обмеження чи припинення вживання алкоголю (доза не по­винна перевищувати 30 мл спирту на день); при вживанні алкоголю в кількості, еквівалентній 60 мл на день, спостерігається підвищення АТ на 11/5 ммрт. ст. у чоловіків і на 5/2 мм рт. ст. у жінок та збільшення частоти інсультів. Отже, не-медикаментозні методи лікування АГ цілком вкладаються в поняття здорового способу життя. Без виконання вказаних правил часто виникає рефрактерна форма АГ. Тому завдання лікаря — пояснити хворому необхідність їх виконання.

Таблиця 2.41

1-2 ЧР	Зміна стилю життя	Зміна стилю життя впродовж кількох тижнів; якщо АТ не досяг цільо­вого — медикаментозне лікування	Зміна стилю жит­тя + негай­не медика­ментозне лікування
>з чр метаболіч­ний синдром або ЦД	Зміна стилю життя	Зміна стилю життя та можливе ме­дикаментозне лікування	Зміна стилю життя + медикаментозне лікування	Зміна стилю життя + негайне медика­ментозне лікування
Зміна стилю ЖИТТЯ+ медика- ментозне лікування
Відомі серцево-судинні захворю­вання або хвороби нирок	Зміна стилю життя +негайне медикаментозне лікування

Примітки: ГХ — гіпертонічна хвороба; ЧР — число ризиків