Алгоритм 2.4. Вторинна профілактика ІХС шляхом застосування гіполіпідемічної терапії

 

Показник	Рівень показника	Медикаментозні засоби
ХСЛПНЩ	> 3,4 (> 130) "	Статин в оптимальній дозі; при недостатній ефективності можливе застосування нікотинової кислоти чи секвестрантів жовчних кислот
2,6(100) —3,3 (129)	Статин в оптимальній дозі
<2,6(< 100)	Допоміжно знижувати дозу не потрібно. Пацієнт приймає попередню дозу статину. Контроль за рівнем ліпідів крові (1 раз на 6 міс.)
Триглі-цериди — 2,3 ммоль/л	При ХС лпнщ < 2,6 ммоль/л	Нікотинова кислота в дозі 2 г/добу (і більше) чи фібрат
При ХС ЛПНЩ > 2,6 ммоль/л	Статин в оптимальній і навіть високій дозі + допоміжно нікотинова кислота
ХСЛПВЩ< 1,0 ммоль/л	При ХС ЛПНЩ < 2,6 ммоль/л	Фібрат чи нікотинова кислота (2 г/добу і більше)
При ХС ЛПНЩ > 2,6 ммоль/л	Статин в оптимальній дозі, при недостатньому ефекті збільшити до максимальної дози + допоміжно призначити нікотинову кислоту

Помилки та необгрутовані призначення препаратів при невиконанні рекомендацій доказової медицини

1. Розвиток рабдоміолізу частіше спостерігається при проведенні комбіно­ваної терапії статинами та фібратами (чи цитостатиками), тому не слід засто­совувати такі комбінації препаратів.

2. Небажано призначати нікотинову кислоту при цукровому діабеті та по­дагрі.

Профілактика атеросклерозу. Первинна профілактика атеросклерозу перебачає зменшення факторів ризику розвитку захворювання:

— раціональне харчування, обмеження вживання жирів і вуглеводів, від­мова від тютюнопаління;

— регулярні фізичні вправи (3-5 разів на тиждень), ходьба;

— досягнення «ідеальної» маси тіла (зменшення її на 10%);

— вживання не більше 30 г етанолу на день;

— корекція артеріальної гіпертензії;

— корекція вуглеводного обміну;

— дотримання дієти (зниження частки ненасичених жирів на 10% від за­гальної калорійності);

— зниження споживання холестерину до 300 мг/день;

— більш часте споживання риби (бажано із північних морів, в жирі якої міститься значна кількість поліненасичених омега-3 жирних кислот, що ма­ють протиатерогенну дію); вживання більшої кількості свіжих овочів і фрук­тів, грубої клітковини та соєвих продуктів при їх добрій переносимості;

— психологічна корекція з застосуванням психорелаксаційних програм. Вторинна профілактика атеросклерозу передбачає тривале застосування

антиатеросклеротичних препаратів статинів (протягом 0,5-1 року або постій­но), котрі сповільнюють розвиток захворювання, його ускладнень, подовжу­ють тривалість життя.

Таким чином, первинна профілактика (загальноприйняті рекомендації) та своєчасна рання діагностика атеросклерозу з подальшим застосуванням ста-тинів призводять до зменшення рівнів загального ХС, підвищення ХС ЛПВЩ, нормалізації функції ендотелію, зниження рівнів СРБ та AT, покращення якос­ті життя, зменшення ризику розвитку IM, інсультів, РСС. Ці значні досягнення в лікуванні та профілактиці атеросклерозу дозволяють з більшою впевненістю дивитись у майбутнє суттєвого зменшення епідемії атеросклерозу на початку XXI століття.

 

ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Визначення. Ішемічна хвороба серця (ІХС) — це складова синдрому коро­нарної недостатності з розвитком гострої або хронічної дисфункції серця, яка характеризується абсолютною або відносною невідповідністю між потребою серцевого м'яза в кисні і його постачанням коронарними артеріями.

ІХС стала епідемією XX і XXI століття. Близько 6 млн людей в Україні страждають на ІХС.

У всьому світі від ССЗ за рік помирає 17 млн людей. Тільки в Китаї від ССЗ щоденно помирає 7000 пацієнтів (кожні 29 с помирає 1 пацієнт). Від РСС в США помирає за рік 300000, в Європі — 350000 пацієнтів.

Етіологія. Основним фактором розвитку ІХС є атеросклероз коронарних артерій (спостерігається в 95%), для якого характерні:

— спазм вінцевих артерій (здебільшого відбувається на фоні атеросклерозу);

— тромбоз коронарних артерій.

Відомо, що оклюзію коронарних артерій можуть викликати інші захворю­вання (табл. 2.9).

Таблиця 2.9