Різко зменшити вживання кухонної солі (натрію хлориду).

Таблиця 2.7

Склад дієти для корекції дисліпідемій

 

Інгредієнти	Рекомендоване вживання
Насичені жири	< 7% від загального числа калорій
Поліненасичені жири	До 10% від загальної кількості калорій
Мононенасичені жири	До 20% від загальної кількості калорій
Загальна кількість білків	25-35% від загальної кількості калорій
Вуглеводи	50-60% від загальної кількості калорій
Клітковина	20-30 г/добу
Білок	Приблизно 15% від загальної кількості калорій
Холестерин	< 200 мг/дл
Загальна кількість їжі	Збалансована дієта (з урахуванням енергетичних затрат людини). Загальна калорійність повинна сприяти утриман­ню бажаної маси тіла і запобігати її збільшенню

Практично зменшення вживання насичених жирних кислот досягається за рахунок різкого обмеження чи повної відмови від вживання тваринних жи­рів (масло, сметана, жирне молоко, креми, морозива). Зменшення холестери­ну відбувається за рахунок обмеження або відказу від яєчних жовтків та суб­продуктів (печінка, нирки, мозок), жирних сортів м'яса. Крім того, необхідно відмовитися від вживання ковбас і сосисок, в яких багато «прихованих», або проміжних жирів.

Основними харчовими продуктами повині стати фрукти, овочі, злако­ві (каші на воді), вівсяні та ячмінні висівки, макарони, чорний хліб, куряче м'ясо, риба, знежирені молочні продукти, рослинне масло, трохи горіхів. По­ліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) омега-6 містяться в соняшниковому, ку­курудзяному або соєвому маслі, омега-3 — в морській рибі; мононенасичені жирні кислоти — в соняшниковому чи оливковому маслі.

Останнім часом багато уваги приділяють середземноморській дієті. Основ­ними складовими середземноморської дієти є оливкове масло, морська риба, овочі, фрукти, хліб, макарони, часник, а також сухе вино. Як показано в дея­ких дослідженнях, «сувора» дієта та фізичні тренування при ІХС є дуже ефек­тивними. Зниження до нормального рівня холестерину вже через рік може зменшити стенозування вінцевих артерій та нормалізувати ендотеліальну дисфункцію судин, що може призводити до зменшення смертності на 60%. Поряд з цим слід відзначити, що харчові добавки неефективні в лікуванні дис-ліпопротеїнемій. Вплив антиоксидантів (вітамін С, Е, бета-каротин) на розви­ток атеросклерозу вивчалось у декількох рандомізованих дослідженнях. При цьому було встановлено, що застосування антиоксидантів супроводжується збільшенням ризику серцево-судинних ускладнень.

У Ліонському дієтичному дослідженні [1999] показано, що дотримання се­редземноморської дієти запобігає виникненню повторних загострень ІХС піс­ля першого ІМ. Вплив омега-3 ПНЖК на коронарний атеросклероз свідчить про те, що вживання продуктів, які містять поліненасичені жирні кислоти, сповільнює прогресування коронарного атеросклерозу. Водночас доказовою медициною не визначено суттєвого впливу бета-каротидного компонента на розвиток основних ССЗ.

Стосовно вживання свіжих овочів і фруктів рекомендації Американської кардіологічної асоціації наступні: їх необхідно вживати 5 разів на день. Харчо­ві продукти необхідно варити, тушкувати, але не смажити.

Потреба в калоріях для здорової людини складає в середньому 2000 ккал/ добу. Щоб схуднути на 1 кг протягом 1 тиж., необхідно відмовитись від 1000 ккал. Слід пам'ятати, що біфштекс сприяє виділенню 800 ккал, смажена свиняча грудинка — 900 ккал, порція морозива з наповнювачем — 400 ккал, 100 г мигдального торту — 500 ккал.

Щоб нормалізувати масу тіла, в переважній більшості випадків обмежують калорійність їжі до 1200-1500 ккал/добу. Бажано не їсти після 18-19 год. При сильному відчутті голоду можна з'їсти небагато овочів чи фруктів або випити сік з м'якоттю. За 1 год. ходьби зі швидкістю 5 км/год. «спалюється» біля 300 ккал.

У людини потреба в солі складає 200 мг/добу, а ми вживаємо 13-14 г/добу (тобто в 60-70 раз більше норми!).

3. Фізичні тренування мають велике значення для лікування ССЗ. Хво­рим, які чекають на пересадку серця, рекомендовані фізичні навантаження, а при ІМ з другого дня призначають фізичні вправи.

При ССЗ хворим рекомендується щодня або 4-5 раз на тиждень займатися фізичними тренуваннями впродовж 20-30 хв з такою інтенсивністю, щоб ви­никала слабка задишка, а ЧСС досягала 100-130 за 1 хв. Згідно з рекомендаці­ями американських медиків, достатньо щодня проходити 2,5 км за 30 хв. Якщо хворий здатний бігати, то можна займатись плаванням у басейні, тренуванням на тренажерах. Під впливом фізичного навантаження відбувається тренування міокарду, покращення функції судин, м'язи отримують більше кисню із крові. У хворих на АГ понижується артеріальний тиск (AT) завдяки збільшенню син­тезу депресорних факторів, а при атеросклерозі зменшується вміст ХС та під­вищується ХС ЛПВЩ, збільшується кількість антитромбоцитарних факторів.

Отже, будь-яка лікувальна програма без фізичних тренувань недостатньо ефективна. Знаменитий український хірург М. М. Амосов на основі власного досвіду і власної розробленої методики рекомендував кожну фізичну вправу повторювати 100 разів щодня, а для профілактики захворювань суглобів вико­нувати не менше 300-400 рухів у кожному хворому суглобі.

4.Необхідно нормалізувати масу тіла (при ожирінні ІМТ потрібно змен-
шити до 25-30 кг/м²; при надлишковій масі тіла — до 25 кг/м²; обвід талії
в нормі складає менше 102 см для чоловіків і менше 88 см для жінок).