Університет сучасних знань (УСЗ) 2011

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

 

 

Кафедра психології та педагогіки

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни

для студентів спеціальності “Психологія”

освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

(денна, заочна)

Київ2011

Підготовлено кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології та педагогіки Паріновою Є.С.

 

Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки

Протокол № 3 від 28.10.2012.

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

Парінова Є.С. Навчальна програма дисципліни «Практикум з консультаційно-тренінгової роботи» (для магістрів). — К.: УСЗ, 2011. — 26с.

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Практикум з консультаційно-тренінгової роботи ”, плани семінарських занять, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольних робіт, теми контрольних робіт, список літератури.

 

 

Університет сучасних знань (УСЗ) 2011

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна дисципліна “Практикум з консультаційно-тренінгової роботи ” є складовою програми професійної підготовки магістрів, які навчаються в УСЗ. Вивчення даного курсу спрямовано на розвиток навичок самопізнання, саморегуляції та професійної компетенції. Курс “Практикум з консультаційно-тренінгової роботи” втілює практичне застосування отриманих в ході навчання теоретичних основ психологічної діяльності.

Психотренінг – це спосіб програмування моделі своєї поведінки і діяльності. Це активне групове навчання навикам спілкування в житті і суспільстві, адаптації до нових соціальних ролей. Даний курс безпосередньо пов'язаний з підтримкою психічного здоров'я людей і призначений для психологів, оскільки саме ця професія припускає роботу з широкими масами населення.

Мета курсу: ознайомлення і навчання студентів основним принципам і методам активної групової роботи.

Завдання курсу:

1. Розгляд теоретичних основ проведення психологічного тренінгу.

2. Вивчення сучасних методів проведення психотренінгів.

3. Освоєння основних підходів, технологій і методів групової і індивідуальної форм роботи.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточний і рубіжний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу.

Підсумковий контроль знань студентів у 1 семестрі – залік, у 2 семестрі – екзамен, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.

В основу оцінки знань студента покладені такі якісні характеристики:

Ø Широта й глибина знань в обсязі навчальної програми;

Ø Творче опанування теоретичного змісту курсу;

Ø Обґрунтованість і аргументованість відповідей, точність визначень;

Ø Самостійність і конструктивізм мислення.

Рівень знань студентів на заліку оцінюється за параметрами:

«Зараховано» – знання оцінюються як достатні, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. При відповіді на теоретичні питання допускають деякі неточності.

«Не зараховано» – виставляється, якщо студент не володіє більшістю питань програми, не орієнтується в основних поняттях дисципліни.

Рівень знань студентів на екзамені оцінюється за чотирьох бальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Оцінка відмінно виставляється студенту, який глибоко і змістовно оволодів матеріалом, що передбачений програмою, вичерпно, грамотно і логічно висвітлює питання теоретичних основ проведення психологічного тренінгу, сучасних методів проведення психотренінгів, основних підходів, технологій і методів групової і індивідуальної форм роботи. Вільно застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності лікаря-психолога. Правильно обґрунтовує свої рішення.

Оцінка добре виставляється студенту, який добре оволодів матеріалом програми, грамотно відповідає на питання, не допускає суттєвих неточностей. Правильно користується теоретичними положеннями при вирішенні практичних завдань. Добре володіє необхідними навичками надання психокорекційної та психотерапевтичної допомоги клієнтам.

Оцінка задовільно виставляється студенту, який поверхово знає лише основний матеріал, що розглядався на практичних заняттях. Допускає помилки при проведенні основних психотерапевтичних методик. Неточно дає формулювання і визначення понять. Непослідовно висвітлює матеріал програми. Виникають труднощі при застосуванні знань та вмінь у практичній роботі.

Оцінка незадовільно виставляється студенту, який не оволодів значною частиною програмного матеріалу, допускає суттєві помилки у визначенні основних положень курсу. Не володіє практичними навичками.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за стобальною шкалою, що використовується в УСЗ	Оцінка за національною шкалою
А	90 – 100	«5» («відмінно»)
В	80-89	«4» («дуже добре», вище середнього рівня з кількома помилками)
C	71 – 79	«4» («добре», в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
D	60 – 70	«3» («задовільно», непогано, але зі значною кількістю недоліків)
E	50-59	«3» («задовільно», виконання задовольняє мінімальні критерії)
F X	30 – 49	«2» («незадовільно») із можливістю повторного складання
F	0 - 29	«2» («незадовільно») із обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Дисципліни

«ПРАКТИКУМ З КОНСУЛЬТАЦІЙНО-ТРЕНІНГОВОЇ РОБОТИ»

№ п/п	Назва змістового модуля та теми
Змістовий модуль 1. Загальна характеристика та основні поняття психологічного тренінгу
Тема 1.	Мета, завдання, основні напрямки та історія розвитку психотренінгу
Тема 2.	Основні види тренінгових груп. Особливості формування груп
Змістовий модуль 2. Планування та методи психологічного тренінгу
Тема 3.	Планування тренінгу.
Тема 4.	Характеристика та зміст тренінгових методів.
Змістовий модуль 3. Практикум проведення тренінгу
Тема 5.	Особливості групової форми роботи та вимоги до особистості тренера. Характеристика Т-груп
Тема 6	Поняття, види, особливості та організація соціально-психологічного тренінгу (СПТ).
Тема 7	Тренінг сенситивності та впливу і протистояння впливу. Мотиваційний тренінг
Разом годин - 162

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

«ПРАКТИКУМ З КОНСУЛЬТАЦІЙНО-ТРЕНІНГОВОЇ РОБОТИ»

Змістовий модуль 2. Планування та методи психологічного тренінгу

Тема 3. Планування тренінгів

Завдання та план тренінгу. Система тренінгу. Час проведення тренінгу. Технічне обладнання. Посібники та друковані матеріали. Робота двох. Початок, перерви, закінчення. Вимоги до приміщення, де проводиться тренінг. Конспект тренінгу. Сценарії тренінгових занять. Загальна характеристика і зразковий сценарій тренінгових занять. Алгоритми і тренінгова робота. Ритуали. Приклади ритуалів в тренінгу. Ритуали і несвідомі механізми психіки. Приклади ритуалів: вітання, прощання, аплодисменти і т.д. Ефективність тренінгу. Самодіагностичні процедури в тренінгу. Методи підвищення ефективності тренінгових занять.

Література: [2,3,5,11,15,19,21,31,33]

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

Теми рефератів

1. Особливості роботи в малих та великих групах.
2. Взаємодія тренера та групи.
3. Взаємозв’язок мети тренінгу та структури грипи.
4. Особистісні якості керівника групи

Література: [1,3,5,7,10,13,14,15,17,18,22,24,34,35].

 

Змістовий модуль 2. Планування та методи психологічного тренінгу

Заняття 3. Тема: Планування тренінгів

Питання до обговорення:

• Завдання та план тренінгу.
• Система тренінгу.
• Час проведення тренінгу. Технічне обладнання.
• Робота двох. Початок, перерви, закінчення.
• Вимоги до приміщення, де проводиться тренінг.
• Сценарії тренінгових занять
• Алгоритми і тренінгова робота

Питання і завдання для самоконтролю

1. Вставте слово "можна" або не "можна" в пропозицію: "Розроблені досвідченими ведучими сценарії тренінгових занять......... в точності тиражувати у будь-якій групі". Поясніть свою точку зору.
2. Чому практичну психологію можна вважати сферою мистецтва? Чи згодні ви з цією думкою? Якщо ні, доведіть зворотне.
3. Чому практичну психологію можна вважати наукою? Чи згодні ви з цією думкою? Якщо ні, доведіть зворотне.
4. Чи можливо в мистецтві застосування алгоритмів? А в практичній психології?
5. Чи треба практичному психологові опановувати систему методів, методик, прийомів, техніки, якщо його головний інструмент - власна особа?
6. Як ви думаєте, чому у багатьох посібниках початківцеві ведучому тренінгу настійно рекомендується усе психотехніки і вправи спочатку випробувати на собі?

Теми рефератів

1. Сценарії тренінгових занять.
2. Загальна характеристика і зразковий сценарій тренінгових занять.
3. Алгоритми і тренінгова робота.
4. Ритуали. Приклади ритуалів в тренінгу.
5. Ритуали і несвідомі механізми психіки.
6. Ефективність тренінгу.
7. Самодіагностичні процедури в тренінгу.
8. Методи підвищення ефективності тренінгових занять.

Література: [2,3,5,11,15,19,21,31,33]

 

Питання і завданні для самоконтролю

1. Яке зрозуміле використане О. В. Немиринським при описі стадій групового процесу?
2. Назвіть і коротко охарактеризуйте етапи розвитку групи, запропоновані Л. М. Мітіною.
3. Вірно або невірно:

a. Кризи і розвитку групи є свідченням і умовою групового розвитку.

b. Конфліктів і групі слід уникати щоб то не було, оскільки вони руйнівні для групи.

c. Конфлікти між учасниками тренінгу за певних умов можуть бути корисними для ефективної роботи групи.

1. Як ви вважаєте, чи слід аналізувати в групі негативні емоції, що виникають у учасників але приводу деяких вправ? Поясніть чому.
2. Встаньте потрібні слова в пропозицію: "Основний результат четвертої (останньою) стадії групового процесу -...... стимулам, що провокують небажану поведінку, і....... самого себе за здатність до позитивних змін в поведінці".
3. Назвіть стадії розвитку груп із спонтанною динамікою.
4. Назвіть стадії розвитку груп з керованою динамікою.

Ведучий тренінгової групи

• Основні ролі того, що веде групи
• Cтилі керівництва групою
• Характеристика особисті групового тренера
• Підготовка провідних тренінгових груп

Питання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст ролей, які грає той, що веде групи, згідно з підходом І. Ялома.
2. Які п'ять основних ролей групового ведучого можна виділити (по С. Кратохвилу)?
3. Вставте потрібні прикметники в приведену нижче цитату з Т. Високіньска-Гонсер: "............ психотерапевт контролює (планує) хід занять, самостійно встановлює норми функціонування групи і виконує їх, дає поради і вказівки, здійснює інтерпретації.......... психотерапевт надає учасникам групи свободу вибору тим і напрямів дискусії, не починає дій і не прискорює їх, не нав'язує виконання норм - він використовує головним чином техніку відображення і тарифікації".
4. Чи згодні ви з твердженням, що той хто веде тренінгові групи ні за яких обставин не має права бути авторитарним? Доведіть свою точку зору.
5. Вірно або невірно:

a. Стиль потурання керівництва є самим непродуктивним і тому абсолютно неприйнятний для ведучого групи.

b. Не можна проводити прямих паралелей між стилями управління групою і конкретними тренінговими школами: набагато тісніше зв'язок стилю керівництва і особових особливостей ведучого.

c. У тренінгу можуть виникнути ситуації, коли ведучому доводиться відмовитися на якийсь період від демократичного стилю керівництва групою.

1. З яким з двох тверджень ви згодні:

a. Успіх роботи тренінгової групи визначається передусім системою вживаної психотехніки.

b. Розвиваючий і оздоровлюючий ефект виникає в тренінгової групі в результаті створення атмосфери емпатії, щирості, саморозкриття, що визначається в першу чергу особовими особливостями ведучого. Подумайте, чи правомірно виділяти тільки один чинник, що впливає на ефективність тренінгу.

1. У чому полягає найважливіше положення гуманістичного підходу до тренінгу?
2. Виділіть зі списку якостей, необхідних тому, що веде групи, три найважливіших. Обґрунтуйте свою точку зору. Прорангуйте якості, що залишилися, по мірі значущості.
3. Опишіть поетапну модель підготовки фахівців в області групової психологічної роботи.
4. Яке поняття розкривається в наступному визначенні: "....... - консультація стажиста, що навчається, що коригує, досвідченим фахівцем"?

Теми рефератів

1. Структуровані форми групової роботи.

2. Самопрезентація, зворотній зв’язок.

3. Мета та переваги групової форми роботи. Рольові позиції в групі.

4. Особистісні якості тренера.

5. Види тренерської компетенції.

6. Етичні проблеми тренінгової роботи.

Література: [1,2,4,6,9,11,23,25,28,31,37]

Теми рефератів

1. Поняття і коротка характеристика компетентності в спілкуванні. Розвиток компетентності в спілкуванні засобами СПТ.

2. Основні етапи та методологія соціально-психологічного тренінгу ділового спілкування.

1. Характеристика комунікативної установки членів групи за методикою В.В.Бойко.

Література: [1,2,4,6,9,11,12,16,20,23,25,26,28,31,36]

Заняття 9. Тема: Ритуали

Питання до обговорення:

• Зв'язок ритуалів і міфологем
• Ритуали і несвідомі механізми психіки
• Приклади ритуалів: вітання, прощання, традиційна схема заняття, оплески

Питання і завдання для самоконтролю

1. Про які "магічні" функції ритуалів повинен знати практичний психолог? У чому суть цих "магічних" функцій?
2. Які поняття розкриваються в наступних визначеннях:

a. "...... – встановлений традицією порядок виконання певних дій".

b. "...... – це свого роду поведінкова метафора, в якій одні предмети або дії замінені іншими, тобто виступають в значенні інших".

c. "...... – це не більше ніж одна з форм ігрової діяльності".

1. У чому полягає суть психотерапії знаковими системами?
2. Вставте потрібне слово в наступне твердження про зв'язок ритуалів і міфологем:

"Ритуал тоді є дієвим психологічним засобом, коли його знакова система виявляється......... наявній у людини міфології".

1. У чому полягає особливість сприйняття несвідомим ідіоматичних виразів? Чи може ця особливість бути використана практичним психологом?
2. Вірно або невірно наступне твердження:

a. "Ритуали завжди і за усіх умов виконують психотерапевтичну функцію".

b. "Якщо правила гри (ритуалу) приймаються на свідомому рівні (тобто відповідають міфології людини) і потрібним чином розуміються підсвідомістю (тобто їх буквальне значення співпадає з позитивною картиною майбутніх змін), то в результаті отримуємо корисний психотерапевтичний ефект".

c. "Ритуали не грають ролі психотерапевтичних прийомів, а тільки допомагають людині структуризувати свою життєдіяльність".

1. Поясніть суть психофізіологічного механізму дії "якоря" в ритуалі сточування зору нейролінгвістичного програмування.
2. Чи завжди ритуали виникають в тренінгової групі спонтанно або вони можуть бути запропоновані ведучим?
3. Наведіть приклади ритуалів, використовуваних в психологічних тренінгах.

Література: [1,2,4,6,9,11,12,16,20,23,25,26,28,31,36]

Знайомство. Надувна лялька. Сплутані ланцюжки. Чемпіонат боротьби на пальцях. Шестірка. Зустріч поглядами. Колективний рахунок. Будь-яке число. Вибір траєкторії. Коротка психологічна характеристика основних форм особисті на основі переваги геометричних фігур

Ігри, орієнтовані на отримання зворотного зв'язку: Мій портрет очима групи. Перша проба на роль. Дискусія в ролях один одного. Відповіді за іншого. Дзеркало, що мовчить і говорить. Рекламний ролик. Самосуд. Від торби та від в'язниці Страшнуватий суд. Стілець одкровень.

Ігри соціально-перцептивної спрямованості: Я знаю, що тобі приснилося. Зуби дарованого коня. Особистістий герб і девіз. Білі маги - Чорні маги. Шахи.

Комунікативні ігри: Катастрофа в пустелі. Шукаю друга. Альтернатива.

Психотехніки, спрямовані на допомогу в рішенні проблем: Розмова зі зміною по Медитації-візуалізації Судно, на якому я пливу. Мудрець з храму. Гірська вершина. зиции. Неказкові проблеми. Метафора проблеми.

Література: [1,2,4,6,9,11,12,16,20,23,25,26,28,31,36]

Питання для самоконтролю

1. Предмет, цілі і завдання курсу.

2. Історія розвитку психотренінга.

3. Основні зарубіжні і вітчизняні концепції і напрями.

4. Особливості комплектування груп.

5. Групові взаємини і взаємодії.

6. Групова динаміка.

7. Особа тренера.

8. Помилки проведення тренінгового процесу.

9. Психодіагностіка в психотренінговій роботі.

10. Особливості проведення розігріваючих ігор

11. Рольові ігри.

12. Діагностуючі гри.

13. Психодрама.

14. «Теорія поля» К.Левина.

15. Гештальт-терапія, загальна характеристика.

16. Психотехніки гештальт-терапії.

17. Т-групи.

18. Арттерапія.

19. Ігротерапія.

20. Казкотерапія.

21. Пісочна терапія.

22. Аутотренінг.

23. Тренінги саморегуляції.

24. Музикотерапія.

25. Естетотерапія.

26. Бібліотерапія.

27. Чим обумовлена різниця в підходах до визначення «Психотренінгу»?

28. Назвіть принципи покладені в класифікацію тренінгових груп.

29. Виділіть позитивні і негативні моменти еклектичного підходу.

30. Коли і яким чином була заснована в США Національна лабораторія тренінгу?

31. Які методи відстежування соціодинамічних процесів використовуються в психотренінгу?

32. Як відбувається процес встановлення принципів роботи в групі?

33. Що таке «розігріваюча» гра?

34. Приведіть приклади конкретних вправ з метою розігрівання групи.

35. У яких психологічних напрямах і з якою метою використовується ролева гра?

36. Які, на вашу думку, існують основні функціональні ролі в психодрамі? Назвіть основні принципи гештальт-терапії.

37. Дайте загальну характеристику концепції порушень гештальт-терапії.

38. Яка роль методів когнітивної терапії в тренінгу соціальних навиків?

39. Охарактеризуйте основні цикли взаємодії учасників один з одним в Т-групах.

40. Дайте порівняльну характеристику активній і рецептивній формам музикотерапії.

41. Визначите основні механізми дії в бібліотерапії.

42. Визначите історичне коріння російської казки

43. Поясніть, яке значення в корекційному процесі має малювання мандал.

44. Визначите біопсихологічні основи психотренинга.

45. Які допоміжні засоби спілкування, які сприяють поліпшенню настрою, поведінки і поліпшення психомоторики дітей ви знаєте?

46. Визначення СПТ.

47. СПТ як фактор розвитку компетентності в спілкуванні.

48. Співвідношення понять «групова психотерапія», «групова психокорекція», «груповий тренінг».

49. Форми тренінга: тренінг спілкування, тренінг сенситивності, ділового спілкування, тренінг спілкування у великій групі.

50. Цілі та задачі соціально-психологічного тренінгу.

51. Методи впливу в процесі проведення соціально-психологічного тренінгу.

52. Методика проведення соціально-психологічного тренінгу ділового спілкування.

53. Основні етапи проведення тренінгу.

54. Попередня діагностика комунікативної установки членів групи за методикою В.В.Бойко.

55. Основні етапи та методологія соціально-психологічного тренінгу ділового спілкування.

56. Особливості проведення тренінгу.

57. Процедура тренінгу.

58. Загальна характеристика тренінгу мотивації

59. Визначення поняття мотив і Мотивація.

60. Способи і засоби мотивації персоналу в організації.

61. Методики розвитку і формування позитивної мотивації персоналу в організації.

62. Методика розвитку позитивного впливу на особу.

63. Психологічне айкидо.

64. Методи протидії чужому впливу.

65. Протистояння маніпулятивній дії на особу.

66. Тренінг партнерського спілкування (ТПС). Визначення ТПС.

67. Вправи, направлені на розвиток навиків партнерського спілкування.

68. Тренінг ділового спілкування. Визначення ділового спілкування.

69. Вправи, направлені на розвиток навиків ділового спілкування.

70. Поняття та види соціально-психологічного тренінгу.

71. Цілі та задачі соціально-психологічного тренінгу.

72. Методи впливу в процесі проведення соціально-психологічного тренінгу.

73. Методика проведення соціально-психологічного тренінгу ділового спілкування. Основні етапи проведення тренінгу.

74. Основні етапи та методологія соціально-психологічного тренінгу ділового спілкування.

75. Феномен малої групи.

76. Різновид груп.

77. Принципи роботи: об’єктивації, активності, вільного простору.

78. Особливості роботи в малих та великих групах. Кількісний склад учасників.

79. Комплектування малої тренінгової групи. Вікова однорідність групи.

80. Прийоми та методи взаємодії.

81. Групові норми. Єдність і конкуренція в групі. Уточнення мотивації.

82. Групова динаміка.

83. Групова дискусія. Мета дискусії. Вибір тем. Функції дискусії.

84. Об’єкти діагностики: план роботи, розвиток групи, характер взаємовідносин, психічний стан учасників групи.

85. Проблема психологічного опору.

86. Рольова структура групи.

87. Стадії розвитку групи. Взаємодія тренера та групи.

88. Взаємозв’язок мети тренінгу та структури групи.

89. Особистісні якості керівника групи: автентичність, життєвий досвід.

90. Принципи тренінгу: Добровільність. Рівноправність. Активність. Дослідницька позиція. Конфіденційність.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. «Теорія поля» Курта Левіна.

2. Т-групи.

3. Історія розвитку групової терапії.

4. Тренінг соціальних і життєвих умінь.

5. Поведінковий тренінг.

6. Сучасний стан проблеми.

7. Повчальні тренінги.

8. Тілесно-орієнтована терапія.

9. Танцювальна терапія.

10. Аутотренінг.

11. Емоційно-вольове тренування.

12. Психорегулюючий тренінг для спортсменів.

13. Психом'язове тренування для дітей.

14. Психотонічний тренінг з музичним супроводом.

15. Суфістський напрям.

16. Методи Александера.

17. Естетотерапія.

18. Арттерапия.

19. Музикотерапія.

20. Кінотерапія.

21. Бібліотерапія.

22. Вокалотерапія.

23. Нейролінгвістичне програмування.

24. Психосинтез.

25. Позитивна психотерапія.

26. Використання нетрадиційного підходу.

27. Еклектичний підхід в груповій роботі.

28. Стадії розвитку психотренінгових груп.

29. Взаємозв'язок ефективності роботи групи і особи тренера.

30. Тренінги особового зростання.

Список рекомендованої літератури

Основна:

1. Авдєєва І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи: Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2007. — 304 с.

2. Амеліна С. М. Тренінги з розвитку умінь та навичок діалогового спілкування: Посібник. — Д.: Пороги, 2005. — 73 с.

3. Бакли Р. Теория и практика тренинга. — СПб.: Питер, 2002. — 352 с.

4. Большаков В. Ю. Психологический тренинг. — СПб., 1996.

5. Васильев Н. Н. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике. — СПб.: Речь, 2005. — 283 с.

6. Вереіна Л.В. Основи проведення соціально-психологічних тренінгів: навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 116 с

7. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. — М.,1999.

8. Горбушина О. Психологический тренинг. Секреты поведения. — СПб.: Питер, 2007. — 176 с.

9. Джонсон Д. В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування. — К.: КМ Академія, 2003. — 288 с.

10. Зайцева Т. В. Теория психологического тренинга: психологический тренинг как инструментальное действие. — СПб.: Речь, М.:Смысл, 2002

11. Захаров В. П., Хрящева Н. Ю. Социально-психологический тренинг: Учеб. пособие. — Л., 1989.

12. Игра в тренинге. Возможности игрового взаимодействия / Ред.Е. А. Леванова. — СПб.: Питер, 2007. — 208 с.

13. Ли Д. Практика группового тренинга. — СПб.: Питер, 2001. —224 с.

14. Ментс М. Эффективное использование ролевых игр в тренинге. — СПб.: Питер, 2001. — 208 с.

15. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч.посіб. — К.: МАУП, 2004. — 192 с.

16. Мороз Л. Основи професійно-психологічного тренінгу: У запитаннях та відповідях: Навч. посіб. — К.: Паливода, 2004. — 130 с.

17. Опалюк О. М., Сербалюк Ю. В. Культура спілкування. Психологічні основи професійного спілкування: Навч.-метод. посіб. — Кам’янець-Подільський, 2004. — 192 с.

18. Рудюк Н.Г. Тренінг формування мотивації учіння підлітків.– Чернівці: Рута, 2007. – 80с.

19. Торн К. Тренинг: Настольная книга тренера. — СПб.: Питер, 2001.-208 с.

20. Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика. — М.: Генезис, 2007. — 267 с.

Додаткова:

21. Александров А.А. Современная психотерапия. Курс лекций- СПб: «Академический проект», 1997.

22. Гиппиус С.В. Гимнастика чувств. Тренинг творческой психотехники. -М.,1967.

23. Групповая психотерапия /Подред. Б.Д. Карвасарского, С.М. Ледера. -М.: Медицина, 1996.

24. Деев Л. Психотерапия малых групп. -М.,1979.

25. Игры, обучения тренинг, досуг. /Под ред. В.В.Петрусинского. В 4-х кн. М.: Новая школа, 1994.

26. Карвасарский Б.Д. Психотерапевтическая энциклопедия. СПб., 1998.

27. Карвасарский Б.Д., Ледер С. Групповая психотерапия. -М.,1990.

28. Ковальчук М.А., Петровская Л.А. Проблема группового тренинга в зарубежной психологии / Вопросы психологии 1982 №2.

29. Либих С.С. Коллективная и групповая психотерапия -М.,1974.

30. Петровский А.В. К разработке социально – психологического подхода к групповой психотерапии // Групповая психотерапия при неврозах и психозах. Л., 1975.

31. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. М.: Прогрес, 1990.

32. Харин С.С. Искусство психотренинга. Заверши свой гештальт. – Минск., 1998.

33. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. М.: Физкультура и спорт., 1988.

34. Цзен Н.В. Психотехнические игры в спорте. –М.: Физкультура и спорт., 1985.

35. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение.— Л., 1985.

36. Киппер Д. Клинические ролевые игры и психодрама. — М., 1993.

37. Кроль Л. М., Михайлова Е. Тренинг о тренинге. — М.: Класс, 2002.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка………………………………………………………...
Тематичний план дисципліни…………………………………………………
Зміст дисципліни………………………………………………………………
Плани семінарських занять……………………………………………………
Питання для самоконтролю…………………………………………………...
Вказівки до виконання контрольних робіт…………………………………..
Теми контрольних робіт………………………………………………………
Рекомендована література…………………………………………………….

 

 

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

03150 Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3.

 

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

 

 

Кафедра психології та педагогіки

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни

для студентів спеціальності “Психологія”

освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

(денна, заочна)

Київ2011

Підготовлено кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології та педагогіки Паріновою Є.С.

 

Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки

Протокол № 3 від 28.10.2012.

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

Парінова Є.С. Навчальна програма дисципліни «Практикум з консультаційно-тренінгової роботи» (для магістрів). — К.: УСЗ, 2011. — 26с.

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Практикум з консультаційно-тренінгової роботи ”, плани семінарських занять, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольних робіт, теми контрольних робіт, список літератури.

 

 

Університет сучасних знань (УСЗ) 2011

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна дисципліна “Практикум з консультаційно-тренінгової роботи ” є складовою програми професійної підготовки магістрів, які навчаються в УСЗ. Вивчення даного курсу спрямовано на розвиток навичок самопізнання, саморегуляції та професійної компетенції. Курс “Практикум з консультаційно-тренінгової роботи” втілює практичне застосування отриманих в ході навчання теоретичних основ психологічної діяльності.

Психотренінг – це спосіб програмування моделі своєї поведінки і діяльності. Це активне групове навчання навикам спілкування в житті і суспільстві, адаптації до нових соціальних ролей. Даний курс безпосередньо пов'язаний з підтримкою психічного здоров'я людей і призначений для психологів, оскільки саме ця професія припускає роботу з широкими масами населення.

Мета курсу: ознайомлення і навчання студентів основним принципам і методам активної групової роботи.

Завдання курсу:

1. Розгляд теоретичних основ проведення психологічного тренінгу.

2. Вивчення сучасних методів проведення психотренінгів.

3. Освоєння основних підходів, технологій і методів групової і індивідуальної форм роботи.