Дайте визначення поняття «дебіт»

Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 186.

*1). Потужність (л/год)

2). Об’єм води

3). Глибина

4). Швидкість течії

5). Ширина потоку

6). Час, за який відновиться вода

7). Площа кільця цямриння

8). Глиняний замок

9). Товщина шару води

 

9. На великих водогонах визначення залишкового хлору проводиться:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 201.

*1). Кожної години

2). Один раз на добу

3). Один раз на дві години

4). Кожної півгодини

5). Два рази на добу

6). Один раз на три години

7). Один раз в тиждень

8). Один раз на шість годин

9). Один раз на чотири години

 

10. Назвіть відстань, на якій водогінні труби повинні розміщуватися для запобігання замерзання або нагрівання:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 199.

*1). На глибині не менше ніж 1 м.

2). На глибині не менше ніж 0,5 м.

3). На глибині менше ніж 1 м.

4). На глибині менше ніж 0,5 м.

5). На глибині не менше ніж 1,5 м.

6). На глибині менше ніж 1,5 м.

7). На глибині не менше ніж 2 м.

8). На глибині менше ніж 2 м.

9). На глибині 10-20 см.

 

Проміжний контроль рівня знань студентів

1. Назвіть нормативи водопостачання:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 197.

*1). В житлових районах з вуличними водозабірними колонками - 30-50 л/добу на людину

2). В житлових районах з вуличними водорозбірними колонками - 10-30 л/добу на людину

3). В житлових районах з вуличними водорозбірними колонками - 60-90 л/добу на людину

*4). В будинках з внутрішньою каналізацією та водопроводом, але без ванни - 125-150 л/добу на людину

5). В будинках з внутрішньою каналізацією та водопроводом, але без ванни - 50-100 л/добу на людину

6). В будинках з внутрішньою каналізацією та водопроводом, але без ванни - 150-200 л/добу на людину

7). В будинках з централізованим гарячим водопостачанням - 150-250 л/добу на людину

8). В будинках з централізованим гарячим водопостачанням - 350-500 л/добу на людину

*9). В будинках з централізованим гарячим водопостачанням - 250-350 л/добу на людину

2. Назвіть схему водопроводу для обробки води з поверхневого джерела ІІ класу:

Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 191.

*1). Камера гасіння та камера реакції

*2). Насосна станція ІІ підйому

3). Аеротенки

*4). Відстоювання та швидка фільтрація

*5). Насосна станція І підйому

6). Фільтрація через аніообмінні смоли

*7). Резервуар чистої води

*8). Знезараження

*9). Береговий водоприймальний колодязь

 

3. Перерахуйте складові частини водопровідної системи:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 198.

*1). Споруди для забору води

2). Септики

3). Метантенки

4). Біофільтри

*5). Насосна установка для підйому води

*6). Очисні споруди

7). Аеротенки

*8). Водопровідна мережа

9). Градирні

 

4. Укажіть види водопровідних мереж:

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 169.

1). Дистанційна

2). Самопливна

*3). Тупикова

4). Регіональна

*5). Кільцева

6). Насосна

7). Зональна

8). Подвійна

*9). Змішана

5. Перерахуйте основні види джерел місцевого водопостачання:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 171.

*1). Артезіанська криниця

*2). Шахтна криниця

3). Водорозбірна колонка

*4). Дрібнотрубчаста криниця

5). Середньотрубчаста криниця

6). Ґрунтова криниця

*7). Глибокотрубчаста криниця

8). Водонапірна криниця

9). Інфільтраційна криниця

6. У супровідному документі, що додається до проби, наводяться дані про:

Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 187.

*1). Дата відбору проби (рік, місяць, число, година)

*2). Найменування та місце розташування джерела

*3). Місце відбору проб

*4). Температура води

*5). Лабораторія, в яку направляється проба

*6). Мета дослідження

7). Вік, стать особи, яка відправила пробу

*8). Посада і місце роботи особи, що направляє

*9). Метеорологічні умови

 

7. Назвіть етапи санітарного обстеження джерел водопостачання:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 185.

*1). Санітарно-топографічне обстеження джерела води

*2). Санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води

*3). Санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води

*4). Відбирання проб води для лабораторного дослідження

5). Санітарно-гігієнічне обстеження

6). Санітарно-хімічне обстеження

7). Водоємкість вододжерела

8). Дослідний етап

9). Етап планування та організації дослідження

 

8. Назвіть основні очисні споруди, що використовуються для проведення відстоювання:

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 134.

1). Септики

*2). Горизонтальні відстійники

3). Аеротенки

4). Біофільтри

*5). Вертикальні відстійники

6). Радіальні відстійники

7). Камери реакції

8). Камери аерування

9). Градирні

 

9. Назвіть фільтри за швидкістю фільтрування:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 180.

*1). Повільнодіючі

*2). Швидкі

3). Змішані

4). Однопоточні

5). Двопоточні

6). Середні

7). Надшвидкі

8). Напірні

9). Мікрофільтри

10. Назвіть показники, що характеризують епідемічну безпечність води:

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 80.

*1). Санітарно-мікробіологічні

*2). Санітарно-паразитологічні

*3). Санітарно-хімічні

4). Токсикологічні

5). Органолептичні

6). Показники радіаційної безпеки

7). Показники фізіологічної повноцінності

8). Об’єм води

9). Гідробіологічні

 

 

Кінцевий контроль рівня знань студентів

На території присадибної ділянки в 20 м від житлового будинку знаходиться шахтний колодязь, в 10 м від убиральні, на відстані 15 м від будинку сусіда. Яка найменша відстань згідно санітарних норм повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення води?

*1). 30 м

2). 25 м

3). 20 м

4). 15 м

5). 10 м

Військовий підрозділ після військового маршу зупинився на 3 доби для відпочинку поряд з населеним пунктом. За даними санітарно-епідеміологічної, виявлено декілька джерел води. Необхідно вибрати джерело, яке найбільш відповідає гігієнічним вимогам до питної води у польових умовах.

1). Вода річна.

2). Вода джерельна.

*3). Вода артезіанських свердловин.

4). Дощова вода.

5). Вода шахтного колодязя.

При обґрунтуванні розміру 2-го поясу зони санітарної охорони джерел водопостачання враховується тривалість звільнення води від бактеріальних забруднень. За який період звільняються від бактеріальних забруднень підземні води?

*1). 200 діб

2). 3 доби

3). 5 діб

4). 50 діб

5). 400 діб

Шахтний колодязь розташований та території присадибної ділянки на відстані 20 м від житлового будинку, 10 м – від вбиральні, 15 м – від будинку сусіда. Яка найменша відстань, згідно з санітарними нормами, повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення води?

*1). 30 м

2). 10 м

3). 15 м

4). 25 м

5). 20 м

5. В місті Д функціонує система централізованого господарчо-питного водопостачання. Його джерелом є поверхнева водойма – річка К, яка за показниками якості води відноситься до ІІ класу вододжерел. При здійсненні поточного лабораторного контролю за якістю води в точці “перед надходженням води у зовнішню розподільчу мережу” місцевою СЕС було зафіксовано два поспіль відхилення якості води за показниками епідемічної безпеки. Що найвірогідніше є причиною погіршення якості води за епідемічними показниками:

1). Погіршення санітарного стану водойму – річки К.

2). Порушення правил відбору проб.

3). Незадовільне транспортування проби до лабораторії.

*4). Незадовільна робота очисних (головних) споруд водопроводу.

5). Застій води у розподільчий мережі.

Мешканці села Підлюте користуються водою з шахтного колодязя, розташованого на околиці. Колодязь має старе дерев’яне цябриння, кришку, спільного відра немає. Лабораторним аналізом води з цього колодязя виявлено підвищений вміст термостабільних кишкових паличок. Про що це свідчить?

*1). Фекальне забруднення.

2). Забруднення води вірусами.

3). Органічне забруднення.

4). Попадання забруднених вод.

5). Забруднення органічними речовинами тваринного походження