Тема: методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного та санітарно-хімічного дослідження

ТЕМА: МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБ ВОДИ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ТА САНІТАРНО-ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Оволодіти методикою санітарно-гігієнічного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріального та санітарно-хімічного аналізу.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічне, епідеміологічне та ендемічне значення води.

2. Джерела водопостачання, їх класифікація та порівняльна гігієнічна характеристика.

3. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання

4. Загальні вимоги до обладнання джерел місцевого водопостачання. Особливості будови та обладнання шахтної криниці, артезіанських свердловин, каптажу, локального водопроводу.

5. Правила відбору проб води для проведення хімічних та бактеріологічних досліджень.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти методику санітарно-гігієнічного обстеження джерела місцевого водопостачання.

2. Провести санітарне обстеження криниці та скласти санітарний паспорт вододжерела.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 178-191.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко — Львів, 2001. — С. 104-128.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища шк., 1999 – С. 142–144.

4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 1999 — С. 150-190.

5. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена- К.: Высшая школа, 1983. - С. 67-73.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — Г., Медицина, 1971. - С. 129-136.

7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Я.І. Гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2001 — С. 59-82.

8. І.В.Сергета. Практические навыки по общей гигиене. - Винница, 1997. - С. 9-12.

МЕТОДИКА виконання самостійної роботи

Протягом першої години практичного заняття, після контролю вихідного рівня знань та визначення загальної готовності до його проведення, студенти знайомляться зі схемою санітарного обстеження шахтної криниці та даними щодо санітарно-епідеміологічного стану району, в якому вона розташована.

Впродовж другої години студенти проводять санітарне обстеження криниці відповідно до схеми санітарного обстеження, складають санітарний паспорт вододжерела та обґрунтовують гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Функції води:

— фізіологічна (пластична, участь речовин і енергії, роль у підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги, участь у теплообміні і терморегуляції, транспортна функція та ін.);

— санітарна (умивання, приймання ванн);

— господарсько-побутова (прибирання, прання, зрошування зелених насаджень);

— промислова (у харчовій, хімічній, металургійній та ін. галузях);

— фізкультурно-оздоровча (купання, плавання, обтирання, лікувальні ванни, споживання мінеральних вод);

 

Класифікація джерел водопостачання:

1. Підземні:

— міжпластові напірні і безнапірні;

— верховодка;

— ґрунтові води,

— джерельна вода (витікає з водоносних шарів, що виклинюється на поверхню внаслідок зниження рельєфу).

2. Поверхневі води:

— проточні (річки, водопади);

— непроточні (озера, ставки, штучні відкриті водосховища).

3. Атмосферні води (дощова, снігова).

 

Визначення кількості води та дебіту шахтної криниці

Об’єм води у криниці визначають шляхом помноження площі перетину зрубу на висоту стовпа води. Виміри проводяться за допомогою рулетки.

Дебіт криниці визначають в ході проведення швидкого відкачування води насосом або вичерпування її відрами на основі підрахунку часу наповнення криниці до вихідного рівня.

Відбір проб води

Відбір проб води проводять у бутель об’ємом 5 л (на повний аналіз) або 2 л (на скорочений аналіз). Перед відбором проби бутель не менше двох разів ополіскують водою, яка підлягає дослідженню. Бутель заповнюють водою до верху. Перед його закриванням верхній шар води виливають для того, щоб під пробкою залишався невеликий шар повітря. При відборі проби складають супровідний документ, який вміщує дані про назву вододжерела, його місцезнаходження, дату та місце взяття проби, метеорологічні умови, температуру води, мету дослідження, посаду особи, що проводила відбір.

Каптаж – бетонований резервуар, побудований біля витоку джерела у підніжжі пагорба, гори, з вивідною трубою, через яку постійно витікає вода. Резервуар поділений стінкою певної висоти на дві камери. Перша камера слугує відстійником для піску, що вимивається джерелом, а в другій камері накопичується відстояна вода, яка постійно витікає через вивідну трубу. Місце витікання обладнане водовідвідним бетонованим лотком з нахилом в сторону струмка, річки.

Санація шахтного колодязя ― це комплекс заходів, який полягає у ремонті, очищенні та дезинфекції колодязя як споруди з метою запобігання забруднення води у ньому. З профілактичною метою санація колодязя проводиться перед введенням його в експлуатацію, а далі, за сприятливої епідемічної ситуації, періодично 1 раз на рік після очищення та поточного або капітального ремонту. Профілактична санація складається з двох етапів:

1) очищення та ремонту і 2) заключної дезинфекції. При заключній дезінфекції спочатку цямриння та внутрішню частини зрубу обробляють зрошувальним способом (зрошування з гідропульту 5% розчином хлорного вапна чи 3% розчином гідрохлориту кальцію). Потім вичікують, доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня, після чого проводять дезинфекцію підводної частини колодязя об'ємним способом (кількість хлорного вапна чи гідрохлориту кальцію з розрахунку 100 ― 150 мг активного хлору на 1 дм³ води у колодязі розчиняють у невеликому об'ємі води, освітлюють відстоюванням, виливають отриманий розчин у колодязь, воду у колодязі добре перемішують протягом 15-20 хвилин, колодязь закривають кришкою і залишають на 6-8 годин, не дозволяючи забір води з нього).

За несприятливої епідемічної ситуації (колодязь є фактором розповсюдження кишкових інфекцій), у разі лабораторно доведеного факту забруднення води у колодязі, або наочних ознак забруднення води фекаліями, трупами тварин, іншими сторонніми предметами, санацію проводять за епідпоказаннями.

СХЕМА САНІтарнОГО паспортУ

на вододжерело, що розташоване за адресою:___________________

1. Адреса та належність __________________________________________

2. Тип вододжерела (шахтний, трубчастий) _________________________

3. Місце розташування (місто, вулиця, будинок) _____________________

4. Рельєф місцевості _____________________________________________

5. Санітарний характер оточуючої території _________________________

6. Санітарний стан (зруб, навіс, кришка, огородження, наявність загального відра, улаштування глиняного замку) ___________________________

7. Рік побудови _________________________________________________

8. Глибина криниці ______________________________________________

9. Висота стовпа води ___________________________________________

10. Об’єм води _________________________________________________

11. Втрати води за добу (у відрах) _________________________________

12. Число людей, які використовують воду з криниці _________________

13. Дані лабораторного дослідження _______________________________

14. Очищений __________________________________________________

15. Хлорування проведене________________________________________

16. Гігієнічний висновок__________________________________________

17. Підпис посадової особи_______________________________________

 

Ситуаційні задачі

Задача 1

Колодязь, що побудований з цементних кілець, має діаметр 1,2 м. Глибина колодязя до поверхні води становить 20 м, до дна – 25 м. При контрольному викачуванні на протязі 15 хвилин рівень води в колодязі знизився на 0,5 м від початкового рівня, відновився протягом 20 хвилин після припинення викачування. Визначити дебіт колодязя.

Задача 2

Вода відібрана з шахтного колодязя, глибина якого від поверхні землі до поверхні води становить 14 м. Цябрини колодязя зроблені з дерева. Колодязь має навіс, кришку, обладнаний коловоротом з відром громадського призначення. Оточуюча колодязь ділянка не забруднена, огороджена. Проба води надіслана в лабораторію 20 червня поточного року, відібрана у дві склянки для санітарно-хімічного та бактеріологічного дослідження. Проби води опечатані, до них додається супровідний лист, в якому наводяться дані про стан колодязя та умови, при яких відібрана проба води. Результати лабораторного аналізу проб води такі: прозорість – 30 см за стандартним шрифтом, колірність – 40⁰ за шкалою двохромовокислого калію; запах при температурі води 20 і 60⁰ С – відсутній (1 бал); інтенсивність присмаку – 0 балів; осад – відсутній; сухий залишок – 400 мг/л; рН – 7,5; загальна твердість – 9 мг-екв/л СаО; залізо загальне – 0,25 мг/ л; сульфати – 80 мг/ л; фтор – 1,2 мг/ л; хлориди – 82 мг/ л; азот амонію – 0,1 мг/ л; азот нітритів – 0, 002 мг/ л; азот нітратів – 20 мг/ л; мікробне число – 200 КУО/см³; індекс БГКП – 4 КУО/см³. Дати гігієнічну оцінку якості води у колодязі і вирішити питання про придатність її для господарсько-питного використання.

Задача 3

Дані санітарно-топографічного опису: проба води доставлена з шахтної криниці, що розташована на околиці села П. Криниця розміщена біля ґрунтової дороги, на відстані 50м від молочно-товарної ферми, місцевість рівна. Криниця має добре обладнані зруб та глиняний замок, кришку, відра немає, глибина криниці становить 6м. Серед населення, яке використовує воду з криниці, зареєстровані випадки лептоспірозу.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:	Хімічні показники:	Мікробіологічні показники:
Колірність — 30° Запах — 2 Смак — 3	Окислюваність — 12 мг / дм^3 Нітрати — 50 мг / дм^3 Хлориди — 100 мг / дм^3 Твердість — 7 мг-екв / дм^3 Фтор — 1 мг / дм^3	Індекс бактерій групи кишкових паличок — 20 Загальне мікробне число — 600

 

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Задача 4

В 50-60 метрах від криниці розташований смітник. Криниця має дерев’яний зруб, який місцями прогнив. Зруб виступає над поверхнею ґрунту на 1м. Вода з криниці подається насосом. Захворювань серед населення, яке користується криницею, не спостерігається.

 

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:	Хімічні показники:	Мікробіологічні показники:
Колірність — 30° Запах — 3 Смак — 3	Окислюваність — 5,2 мг / дм^3 Нітрати — 40 мг / дм^3 Хлориди — 70 мг / дм^3 Твердість — 14 мг-екв / дм^3	Індекс бактерій групи кишкових паличок — 10 Загальне мікробне число — 800

 

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

 

Задача 5

В населеному пункті В. знаходиться шахтна криниця, проба води з якої доставлена на лабораторне дослідження. В 10м від криниці знаходиться автозаправочна станція, глиняного замка немає. Криниця має добре обладнаний зруб, кришку, відра немає, глибина криниці становить 12м. Вода використовується для задоволення питних та господарських потреб, інфекційних захворювань серед населення не зареєстровано.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:	Хімічні показники:	Мікробіологічні показники:
Колірність — 30° Запах — 4 Смак — 4	Окислюваність —1,5 мг / дм^3 Нітрати — 80 мг / дм^3 Хлориди — 170 мг / дм^3 Твердість — 10 мг-екв / дм^3	Індекс бактерій групи кишкових паличок — 20 Загальне мікробне число — 500

 

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Задача 6

На вулиці Н. Знаходиться шахтна криниця. Місцевість рівна. Санітарний стан задовільний. Кришки немає. Відро спільне. Територія навколо криниці не забруднена, глиняного замка немає. Глибина криниці становить 24м.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:	Хімічні показники:	Мікробіологічні показники:
Колірність — 30° Запах — 2 Смак — 3	Окислюваність — 12 мг / дм^3 Нітрати — 50 мг / дм^3 Хлориди — 100 мг / дм^3 Твердість — 10 мг-екв / дм^3 Фтор — 1 мг / дм^3	Індекс бактерій групи кишкових паличок — 10 Загальне мікробне число — 600

 

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Задача 7

Дані санітарно-топографічного описання: криниця знаходиться на відстані 40м від складу пестицидів, її глибина становить 5м, є спільне відро. Кришки та глиняного замка немає.

 

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:	Хімічні показники:	Мікробіологічні показники:
Колірність — 30° Запах — 3 Смак — 3	Окислюваність — 5 мг / дм^3 Нітрати — 40 мг / дм^3 Хлориди —170 мг / дм^3 Твердість — 8 мг-екв / дм^3 Сульфати — 40 мг / дм^3	Індекс бактерій групи кишкових паличок — 5 Загальне мікробне число — 500

 

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Задача 8

Вода застосовується для задоволення питних та господарських потреб. Серед населення спостерігаються кишково-шлункові захворювання. Криниця розташована в 10м від річки, вище за течією знаходиться пляж. Грунт місцевості піщаний. Забір води здійснюється з першого водоносного горизонту. Зруб криниці дерев’яний, місцями прогнилий, глиняного замка немає, настил навколо криниці знаходиться у задовільному стані. Є кришка. Відро загального користування.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:	Хімічні показники:	Мікробіологічні показники:
Колірність — 30° Запах — 4 Смак — 4	Окислюваність — 4 мг / дм^3 Нітрати — 50 мг / дм^3 Хлориди — 251 мг / дм^3 Твердість — 7 мг-екв / дм^3	Індекс бактерій групи кишкових паличок — 50 Загальне мікробне число — 1000

 

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Вихідний контроль рівня знань студентів

1. Назвіть основні фактори, що визначають вибір та можливість використання джерела водопостачання:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 185.

1). Ландшафтні умови

2). Хімічний склад атмосферного повітря

*3). Доступність вододжерела

4). Зручність транспортних шляхів

*5). Водоємність вододжерела

6). Рівень сонячної радіації

*7). Ступінь схильності вододжерела до впливу факторів довкілля

8). Близкість до морів та океанів

*9). Ступінь надійності вододжерела у санітарно-гігієнічному відношенні

 

2. Укажіть основні види джерел водопостачання:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 167, 168, 174.

1). Морська вода

*2). Підземні води

3). Тала вода

4). Мінеральна вода

*5). Поверхневі водні об'єкти

6). Океанічна вода

*7). Атмосферна вода

8). Дистильована вода

9). Інфільтраційна вода

 

3. Назвіть види підземних вод:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 168.

1). Піщано-гравійні води

*2). Верховодка

3). Інфільтраційні води

*4). ґрунтові води

5). Сифонні води

*6). Міжпластові напірні води

7). Міжпластові змішані води

8). Берегові води

*9). Міжпластові безнапірні води

 

4. Назвіть зони санітарної охорони джерел водопостачання:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 201.

1). Дослідна зона

*2). Зона посиленого режиму

3). Зона контролю

4). Господарська зона

5). Фізкультурно-оздоровча зона

*6). Зона обмежень

*7). Зона спостережень

8). Технічна зона

9). Інженерна зона

5. Назвіть скільки літрів води потрібно для повного аналізу води:

Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 187.

1). 1-2 л

*2). 3-5л

3). 5-7 л

4). 7-8 л

5). 2-4 л

6). 2-3 л

7). 6-7 л

8). 9-10 л

9). 8-9 л

6. Назвіть прилади, що необхідно використати для відбору проб води на хімічний аналіз:

Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 187.

*1). Батометр

2). Бутирометр

3). Аерометр

4). Аерометр чашковий

*5). Пляшка з тягарем та корком

6). Актинометр

7). Кататермометр

8). Анемометр крильчастий

9). Актинометр

 

7. Назвіть на скільки класів поділено поверхневі джерела залежно від якості води і методів водопідготовки:

Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 198.

*1). На 3 класи

2). На 2 класи

3). На 4 класи

4). На 10 класів

5). На 8 класів

6). На 5 класів

7). На 6 класів

8). На 7 класів

9). Не поділяють

 

На території присадибної ділянки в 20 м від житлового будинку знаходиться шахтний колодязь, в 10 м від убиральні, на відстані 15 м від будинку сусіда. Яка найменша відстань згідно санітарних норм повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення води?

*1). 30 м

2). 25 м

3). 20 м

4). 15 м

5). 10 м

Військовий підрозділ після військового маршу зупинився на 3 доби для відпочинку поряд з населеним пунктом. За даними санітарно-епідеміологічної, виявлено декілька джерел води. Необхідно вибрати джерело, яке найбільш відповідає гігієнічним вимогам до питної води у польових умовах.

1). Вода річна.

2). Вода джерельна.

*3). Вода артезіанських свердловин.

4). Дощова вода.

5). Вода шахтного колодязя.

При обґрунтуванні розміру 2-го поясу зони санітарної охорони джерел водопостачання враховується тривалість звільнення води від бактеріальних забруднень. За який період звільняються від бактеріальних забруднень підземні води?

*1). 200 діб

2). 3 доби

3). 5 діб

4). 50 діб

5). 400 діб

Шахтний колодязь розташований та території присадибної ділянки на відстані 20 м від житлового будинку, 10 м – від вбиральні, 15 м – від будинку сусіда. Яка найменша відстань, згідно з санітарними нормами, повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення води?

*1). 30 м

2). 10 м

3). 15 м

4). 25 м

5). 20 м

5. В місті Д функціонує система централізованого господарчо-питного водопостачання. Його джерелом є поверхнева водойма – річка К, яка за показниками якості води відноситься до ІІ класу вододжерел. При здійсненні поточного лабораторного контролю за якістю води в точці “перед надходженням води у зовнішню розподільчу мережу” місцевою СЕС було зафіксовано два поспіль відхилення якості води за показниками епідемічної безпеки. Що найвірогідніше є причиною погіршення якості води за епідемічними показниками:

1). Погіршення санітарного стану водойму – річки К.

2). Порушення правил відбору проб.

3). Незадовільне транспортування проби до лабораторії.

*4). Незадовільна робота очисних (головних) споруд водопроводу.

5). Застій води у розподільчий мережі.

Мешканці села Підлюте користуються водою з шахтного колодязя, розташованого на околиці. Колодязь має старе дерев’яне цябриння, кришку, спільного відра немає. Лабораторним аналізом води з цього колодязя виявлено підвищений вміст термостабільних кишкових паличок. Про що це свідчить?

*1). Фекальне забруднення.

2). Забруднення води вірусами.

3). Органічне забруднення.

4). Попадання забруднених вод.

5). Забруднення органічними речовинами тваринного походження

ТЕМА: МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБ ВОДИ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ТА САНІТАРНО-ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Оволодіти методикою санітарно-гігієнічного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріального та санітарно-хімічного аналізу.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічне, епідеміологічне та ендемічне значення води.

2. Джерела водопостачання, їх класифікація та порівняльна гігієнічна характеристика.

3. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання

4. Загальні вимоги до обладнання джерел місцевого водопостачання. Особливості будови та обладнання шахтної криниці, артезіанських свердловин, каптажу, локального водопроводу.

5. Правила відбору проб води для проведення хімічних та бактеріологічних досліджень.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти методику санітарно-гігієнічного обстеження джерела місцевого водопостачання.

2. Провести санітарне обстеження криниці та скласти санітарний паспорт вододжерела.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 178-191.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко — Львів, 2001. — С. 104-128.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища шк., 1999 – С. 142–144.

4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 1999 — С. 150-190.

5. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена- К.: Высшая школа, 1983. - С. 67-73.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — Г., Медицина, 1971. - С. 129-136.

7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Я.І. Гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2001 — С. 59-82.

8. І.В.Сергета. Практические навыки по общей гигиене. - Винница, 1997. - С. 9-12.

МЕТОДИКА виконання самостійної роботи

Протягом першої години практичного заняття, після контролю вихідного рівня знань та визначення загальної готовності до його проведення, студенти знайомляться зі схемою санітарного обстеження шахтної криниці та даними щодо санітарно-епідеміологічного стану району, в якому вона розташована.

Впродовж другої години студенти проводять санітарне обстеження криниці відповідно до схеми санітарного обстеження, складають санітарний паспорт вододжерела та обґрунтовують гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Функції води:

— фізіологічна (пластична, участь речовин і енергії, роль у підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги, участь у теплообміні і терморегуляції, транспортна функція та ін.);

— санітарна (умивання, приймання ванн);

— господарсько-побутова (прибирання, прання, зрошування зелених насаджень);

— промислова (у харчовій, хімічній, металургійній та ін. галузях);

— фізкультурно-оздоровча (купання, плавання, обтирання, лікувальні ванни, споживання мінеральних вод);

 

Класифікація джерел водопостачання:

1. Підземні:

— міжпластові напірні і безнапірні;

— верховодка;

— ґрунтові води,

— джерельна вода (витікає з водоносних шарів, що виклинюється на поверхню внаслідок зниження рельєфу).

2. Поверхневі води:

— проточні (річки, водопади);

— непроточні (озера, ставки, штучні відкриті водосховища).

3. Атмосферні води (дощова, снігова).