Семінарське заняття №14 за темою «види, функції та роль кредиту»( 2 години).

Мета: визначити теоретичні знання студентів з теми, вміння аналізувати та оцінювати проблемні ситуації, активізувати пізнавальну діяльність при обговорюванні питань.

 

Студент повинен знати: сучасні форми та види кредиту, особливості їх реалізації в ринковій економіці; місце та роль процента у банківській діяльності, зміст основних видів банківського процента - облікового, депозитного, позичкового, міжбанківського, облігаційного, їх зв'язок та взаємозамінність.

Студент повинен вміти: розв'язувати тести та аналізувати проблемні ситуації, приймати участь в обговорюванні питань теми.

 

Етапи проведення заняття:

1. Ознайомлення з ходом семінарського заняття.

2. Пояснення критеріїв оцінювання знань студентів.

3. Основна частина (фронтальне опитування).

4. Виступи з доповідями та повідомленнями.

5. Економічний диктант з метою оцінки загального рівня знань за темою.

6. Оголошення підсумків заняття.

7. Пояснення домашнього завдання.

Питання для обговорення:

1. Функції кредиту як прояв сутності кредиту та економічного середовища, у якому він існує.

2. Форми кредиту, їх переваги та недоліки.

3. Види кредиту та їх характеристика.

4. Банківський кредит як переважний вид кредиту.

5. Лізинговий кредит.

6. Іпотечний кредит.

7. Суть відсотка за кредит та його види.

8. Фактори впливу на процентну ставку за кредит.

9. Роль кредиту в ринковій економіці.

10. Розвиток кредитних відносин в економіці України.

Питання для підготовки доповідей та повідомлень:

1. Кредит і його функції

2. Розвиток кредитних відносин в Україні.

3. Розвиток форм та видів кредиту.

4. Кредитні гроші.

Методичні рекомендації:

Функції кредиту - це прояв його сутності. Функції кредиту характеризують ту «роботу», яку він виконує в суспільстві. Виділяють такі функції кредиту:

Перерозподільна. Передбачає перерозподіл тимчасово вільної вартості, яка раніше була розподілена і передана у власність економічним суб'єктам. Перерозподіл вартості через механізм кредитування не змінює її власника, тому що кошти надаються в тимчасове користування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту.

Контрольно-стимулювальна. Контрольна складова цієї функції кредиту включає економічний аналіз та оцінювання стану контрагентів, визначення кредитоспроможності позичальника, прогнозування можливих ризиків. На цьому ґрунті визначаються відповідні умови кредитування, які оформляються кредитною угодою. Необхідність дотримання умов кредитування стимулює економічну поведінку суб'єктів кредиту.

Капіталізації вільних грошових доходів. Суть цієї функції полягає у трансформації завдяки кредиту грошових заощаджень та нагромаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позичковий капітал.

Свої функції кредит може успішно виконувати лише в ринкових умовах, саме тоді сутність кредиту і закономірності його руху проявляються найповніше.

Вивчаючи тему, треба з'ясувати зміст понять «форма кредиту» та «вид кредиту». Проявом кредиту є форма позиченої вартості, у якій вона рухається між кредитором і позичальником. Розрізняють форми кредиту товарну (натурально-речову) та грошову. Вид кредиту - це підрозділ форми кредиту, що об'єднує ряд кредитів за їх спільними ознаками.

Слід звернути увагу, що в товарній формі кредит виступає як комерційний, лізинг, споживчий.

У грошовій формі, яка має більш широке застосування, ніж товарна, отримують та надають кредити банки, уряди, міжнародні фінансово-кредитні установи.

Види кредиту можна класифікувати залежно від суб'єктів кредиту, сфери економіки, у яку спрямовуються позичені кошти, за терміном надання кредиту, його галузевою спрямованістю, цільовим призначенням тощо. Залежно від суб'єктів виділяють банківський кредит, державний кредит, комерційний кредит, міжнародний, приватний. Суб'єктами кредитних відносин є у банківському - банк, у державному - держава, у міжгосподарському - господарські структури, у міжнародному - резиденти різних держав, у приватному - одним із суб'єктів є приватна особа. Виробничий кредит використовується для поповнення та формування основного та оборотного капіталу, а споживчий - задоволення особистих потреб людей.

При вивченні теми треба звернути увагу на зміст основних видів кредиту, таких, як банківський, державний, споживчий, міжнародний, комерційний, лізинг; на галузеву спрямованість кредиту, його надання за укрупненими об'єктами тощо. Треба розуміти межі кредиту як балансування попиту і пропозиції на кредит за допомогою ринкової процентної ставки.

Особливу увагу необхідно звернути на питання ролі кредиту в ринковій економіці. Роль кредиту - це результат «роботи» його функцій, що проявляється у забезпеченні потреб додатковими коштами позичальників для нормального здійснення виробничої та іншої діяльності, грошових розрахунків, уникаючи неплатежів, запровадження передових технологій та новітньої техніки у виробництво, вирішення житлової проблеми тощо.

Необхідно чітко усвідомити, що сьогоднішні гроші цінніші, ніж майбутні, оскільки вони можуть бути розміщені в кредити чи інвестиції і принести додатковий дохід. Концепція вартості грошей у часі полягає в тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку, якою зазвичай є норма процента. Майбутня вартість грошей являє собою суму інвестованих у теперішній час коштів, у яку вони перетворяться через певний проміжок часу з урахуванням певної процентної ставки. Визначення майбутньої вартості грошей характеризує процес нарощення їх вартості (компаундинг), який полягає у приєднанні до їх початкової суми нарахованої суми процентів. Теперішня вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових коштів, приведену з урахуванням певної процентної ставки до теперішнього періоду часу. Визначення теперішньої вартості грошей характеризує процес дисконтування їх вартості, який здійснюється через віднімання від майбутньої вартості відповідної суми відсотків (дисконтної суми або «дисконту»).

Основним інструментом оцінювання вартості грошей у часі є процент (відсоток), тобто плата за користування позичковим капіталом, його ціна. Сутність процента визначається його функціями. Виконуючи розподільну функцію, функцію збереження позичкового капіталу та стимулюючу функцію, процент впливає на ділову активність суб'єктів господарювання.

Джерелом сплати процента є прибуток підприємця, що створюється із застосуванням позичкового капіталу у процесі виробництва, чи дохід фізичної особи або держави. Кількісним визначенням процента є процентна ставка (норма процента) - відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножену на 100. Процентна ставка є вартістю позички для позичальника і винагородою для кредитора (позикодавця) за інвестицію.

Оскільки позичковий капітал переважно концентрується в банках, які є посередниками між кредиторами і позичальниками, то розрізняють проценти на вклади і проценти за кредитами. Процентна ставка за кредитами вища за процентну ставку на депозити, унаслідок чого виникає маржа, яка є одним з основних джерел доходів банків. Розраховуючи суми процентів за банківськими вкладами, треба мати на увазі, що згідно зі статтею 1061 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 p. № 435-IV проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Ця норма не поширюється на банківські кредити, за якими при нарахуванні процентів за користування день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем.

Процентну ставку можна класифікуватиза такими ознаками:

1) за врахуванням чинника інфляції;

2) за рівнем стабільності процентної ставки в межах періоду нарахування;

3) за рівнем забезпечення нарахування певної річної суми процентів;

4) за умовами формування.

Відповідно розрізняють: а) номінальні і реальні процентні ставки; б) плаваючі і фіксовані; в) періодичні і ефективні; г) базові і договірні.

Особливу увагу слід приділити питанням місця та ролі процента у банківській діяльності. Для цього потрібно з'ясувати зміст різних видів банківського процента - облікового, депозитного, позичкового, міжбанківського, облігаційного, зрозуміти їх зв'язок та взаємозамінність. Треба знати, що у разі не встановлення розміру процентів у Депозитному договорі банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Також потрібно з'ясувати, які чинники і в якому напрямі впливають на рівень банківського процента.

Далі слід розібратись, що розуміють під терміном «активи», які з них є фінансовими, а які матеріальними. Потрібно з'ясувати, як на формування портфеля активів впливає рівень багатства (доходів) економічних суб'єктів, рівень дохідності окремих активів, рівні їх ризиковості та ліквідності, вартість інформації про окремі активи та їх емітентів. Треба знати, що ступінь реагування величини попиту економічного суб'єкта щодо придбання окремих видів активів на зміну обсягу його майна (доходу) називається еластичністю попиту. Залежно від цієї еластичності розрізняють активи нижчого і вищого порядку.

Вивчаючи ризикову та строкову структури процентних ставок, необхідно усвідомити, чому процентні ставки є неоднаковими на різні види активів, а також чому за інших рівних умов рівень процентної ставки зростає зі зростанням строку позички і, навпаки, знижується при його скороченні.

Питання для самоконтролю:

1. Які критерії покладені в основу класифікації форм і видів кредиту?

2. Назвіть основні відмінності комерційного кредиту. Чим пояснюється обмежена сфера його застосування?

3. Чому процент за кредит є важливим елементом кредитних відносин?

4. Назвіть фактори, що впливають на величину процентної ставки. Які з них є визначальними?

5. Які існують види процентних ставок?

6. Поясніть механізм реалізації пере розподільчої функції кредиту.

7. Який існує взаємозв’язок та відмінності між поняттями “функції кредиту” і “роль кредиту”?

 

Тести для перевірки знань:

1. Який вид кредиту може бути реалізований в товарній формі:

А) банківський;

Б) комерційний;

В) міжнародний;

Г) споживчий.

2. Що є джерелом сплати позичкового проценту:

А) позиковий капітал;

Б) дохід кредитора;

В) дохід на позиковий капітал;

Г) прибуток позичальника.

3. Який вид кредиту виконує емісійну функцію:

А) комерційний;

Б) банківський;

В) державний;

Г) міжнародний.

4. Банківський кредит за строками погашення поділяється на:

А) достроково;

Б) короткостроковий;

В) водночас;

Г) довгостроковий.

5. Банківський кредит за строками користування поділяється на:

А) водночас;

Б) короткостроковий;

В) достроковий;

Г) довгостроковий.

6. Функції кредиту:

А) інформаційна;

Б) ревізійна;

В) перерозподільча;

Г) контрольна.