Технічна характеристика люксметра Ю116

Умовне позначення комбінації насадок на фотоелементі	Коефіцієнт поглинання світлофільтра	Діапазон вимірювань, лк.
Без насадок з відкритим фотоелементом		5...30 17...100
Напівсферична насадка із світлофільтрами КМ		50...300 170...1000
Напівсферична насадка із світлофільтрами КР		500...3000 1700...10000
Напівсферична насадка із світлофільтрами КТ		5000...30000 17000...100000

 

6.4.Порядок виконання експеріментальної частини практичного заняття

Протягом одного практичного заняття кожен студент має можливість оцінити рівень освітлення (природного або суміщеного) за своїм робочим столом та оцінити його відповідність санітарно-гігієнічним вимогам (табл. 6.1).

Зазвичай робота виконується у такій послідовності:

– встановити фотоелемент з потрібною комбінацією насадок на робочу поверхню.

– встановити вимірник люксметра з футляром у горизонтальне положення на максимальній відстані від фотоелемента, щоб тінь від людини, яка проводить вимірювання, не падала на нього, ввімкнувши кнопку шкали з відповідним діапазоном вимірювання. Коректором відрегулювати положення стрілки приладу на нульовій поділці шкали.

– приєднати фотоелемент до вимірника і розпочати вимірювання. Показання приладу в поділках шкали помножити на коефіцієнт поглинання світлофільтра.

За невідомого рівня вимірюваної освітленості, пошуки чутливості приладу починають з установлення на фотоелемент насадок у послідовності КТ КР КМ та перемикання по черзі двох шкал 0...100 і 0...30 на кожній комбінації насадок.

Після закінчення вимірювань від’єднати фотоелемент від вимірника, надіти на нього насадку КТ та покласти в футляр.

Якщо йдеться про оцінку рівня природного освітлення слід здійснити майже одночасно вимір освітленості ззовні Е_з.

Використовуючи формулу (6.9), вище наведений теоретичний матеріал, а також табл.6.1 або табл. 6.2 визначається нормоване значення КПО (е_н).

Наприклад, для навчальної аудиторії при бічному освітленні КПО (е_н^ІІІ) відповідно до табл.6.2 дорівнюється 1,4; коефіцієнт світлового клімату для м. Миколаєва m = 0,9; коефіцієнт сонячного клімату при орієнтації світлових отворів за азимутом 136…225 град С = 0,7. Тоді нормоіване значення коефіцієнта природної освітленості дорівнюється

е_н = е_н^ІІІ · m · С = 1,4 · 0,9 · 0,7 = 0,88.

Надалі виконується аналіз отримання результатів дослідження природного (суміщеного) освітлення у виробничому приміщенні щодо їх відповідності існуючим нормативним значенням.

 

Література

1. СНиП - ІІ - 4- 79 Естественное и искусственное освещение.

2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2000. – 320 с.

3. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони раці. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

Практичне заняття № 7

Тема заняття. Дослідження швидкодії оператора за допомогою таблиць Платонова (2 години).

Мета заняття: оволодіти методикою дослідження ефективності роботи оператора при обробці оперативної інформації за допомогою таблиць Платонова.

Загальні відомості

З даною частиною практичного заняття студенти можуть познайомитись при підготовці до заняття, скориставшись електронним варіантом методичного забезпечення практичних занять з курсу «Основи охорони праці», що знаходяться в університетській мережі.

В процесі трудової діяльності оператор в системі “людина-машина-середовище” отримує від машини або виробничого середовища інформацію, на яку він повинен відповісти певними діями. Інформація може бути надана у вигляді звукових, світлових та інших формалізованих сигналів або в результаті безпосереднього спостереження за робочими органами машини.

Один із основних показників надійності роботи оператора – це час його реакції або швидкість передачі інформації від органів контролю на органи управління технічним засобом або технологічним процесом. Особи із недостатньо швидкою реакцією створюють більше аварійних ситуацій, часто не можуть швидко та безпечно виконати окремі види робіт.

У формуванні швидкодії основна роль належить оперативній пам'яті, можливості переключатися, об'єму і концентрації уваги, у зв'язку з чим доцільним є використання спеціальних методик, що дають змогу здобути кількісну оцінку наведених психофізичних процесів.

Одною з ефективних методик є використання так званих таблиць Платонова. За величиною проміжку часу, витраченого на виконання завдання, роблять висновок про швидкість переключення уваги.

Зовнішній вигляд таблиць Платонова наведено на рис. 7.1. Зазвичай вони виконуються виконуються у вигляді набору червоно-чорних чисел на рис. 4.1 червоні числа умовно виділені підкреслюванням). Таблиці мають координатні позначки (за принципом шахової дошки). Робота студентів з таблицями пов'язана з відшуком червоних чисел у висхідному порядку, а чорних у низхідному. Можливі різні варіанти проведення тестування за допомогою таблиць Платонова.

При дослідженні використовуються: червоно-чорні таблиці Платонова, секундомір, а також пристрої, за допомогою яких в процесі проведення дослідження можливо визначити перешкодостійкість оператора до поміх різного типу магнітофон із записами певних поміх, звукогенератор, працюючий вентилятор і т. ін.).

 

	19	8		24		15	6
	23	4			1		13
				12	22		11
	9			2			3
		2		16
				21		10	25
	12			18	20		14
	а	b	с	d	е	f	g

 

Рис. 7.1. Приклад виконання таблиці Платонова

Порядок виконання робот

Протягом одного практичного заняття дослідження швидкодії оператора за допомогою таблиць Платонова доцільно виконати у два етапи.

Перший етап дослідження виконується при умовно-необмеженій тривалості з метою визначення тривалості наступних досліджень.

Студентам роздають по одній червоно-чорній таблиці Платонова. За сигналом викладача вони повинні розпочати проробку таблиці в такому порядку: записуючи значення чисел, необхідно їх закоординувати, послідовно чергуючи червоні і чорні цифри. При цьому червоні числа вишукуються у зростаючому порядку від 1 до 25 (24), а чорні - навпаки у спадаючому порядку від 24 (25) до 1.

По завершенні роботи студент називає своє прізвище, а викладач по секундоміру озвучує витрачений на дослідження час, який записується студентом.

Відносно таблиці, наведеної на рис. 4.1, результат дослідження фіксується у такій формі:

Червоні: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, …, 25

e2 d4 g4 b2 b5 g1 d3 b1 a4 g6

Чорні: 24, 23, 22, 21, 20, 19, 18, 17, 16, …, 1

f2 e5 b4 e4 e1 f5 c3 a6 g5 c6

Витрачений час τ_i =…, с

Дане випробовування дозволяє викладачеві визначити доцільну тривалість наступних досліджень.

Другий етап дослідження складається із декількох із декількох тестувань (як правило, чотирьох) з послідовним зменшенямтривалості кожного.

Студенти отримуютиь чергові таблиці і за сигналом викладача у термін, вим призначений, виконують проробку.

Фіксація чергових тестувань виконується як продовження попередніх у вигляді, аналогічному для першого тестування.

Після завершення процедури тестування студенти обмінюються роботами і виконують їх перевірку з метою визначення кількості допущених помилок, якими вважаються:

1) невірне визначення координат того чи іншого числа;

2) відсутність координат числа внаслідок неуважності студента або закінчення часу випробування;

3) порушення умови послідовного чергування координат червоних і чорних чисел (тобто спостерігається неоднакова кількісить закоординованих червоних і чорних сичел);

4) інші порушення умов тестування.

Результати перевірки робіт (кількість помилок та кількість вірних відповідей кожного студента заносяться в зведений протокол дослідження, представлений в табл.7.1.

 

Таблиця 7.1. Протокол дослідження швидкодії оператора

Параметри   ПІБ

Номер випробування

τi, c

gi

qi

кі

τ = …., с

τ = …., с

τ = …., с

τ = …., с

gi

qi

кі

gi

qi

кі

gi

qi

кі

gi

qi

кі

1.....

2.....

3.....

.

.

.

n.....

 

Надалі визначається коефіцієнт ефективності роботи для кожного випробувача за допомогою залежності.

, (7.1)

 

де – τ_i тривалість роботи з таблицею і-го випробуваного; τ– середня групова тривалість дослідження; g_i – кількість вірних відповідей і-го випробуваного; q_i – кількісить невірних відповідей і-го випробуваного; n – кількість студентів, що прийняли участь у дослідженні.

Враховуючі, що на другому етапі виконання роботи середня груповаа тривалість дослідження являється постійною величиною, коефіцієнт ефективності роботи випробуваних в тестуваннях, починаючи з другого, розраховуються за виразом

(7.2)

 

Значення розрахованих коефіцієнтів ефективності заноситься у відповідні стовпці табл. 7.1.

Один із можливих варіантів графічної інтерпретації здобутих результатів дослідження наведено на рис. 7.2 і рис. 7.3. Цифрові позначення на координатному полі відповідають порядковому номеру випробуваного відповідно з табл. 4.1.

 

Рис. 7.2. Залежність коефіцієнтів ефективності операторів К_е від тривалості дослідження: а – умовно-необмежена тривалість дослідження (перший етап дослідження);б – регламентована тривалість дослідження (другий етап дослідження); 1,2,3, …, 8 – порядкові номери учасників дослідження відповідно до табл. 7.1.

 

 

Порівнюючи здобуті дані, можна визначити індивідуальні можливості оператора та ступінь його придатності до роботи у системах обробки інформації різного типу.

Для визначення перешкодостійкості оператора по відношенню до поміх різного типу тестування може проводитись при наявності поміх різного типу, що генеруються одним із мождивих джерел: звукогенератором, магнітофонним записом, роботою певних пристроїв. Подальша обробка здобутих даних проводиться за тим же принципом.

 

Список рекомендованої літератури

1. Беляков Г.И. Практикум по охране труда. – М.: Колос, 1999. – 192 с.

2. Эргономика. Лабораторные работы / Под ред. Г.Ф. Дуганова. – К.: Вища школа, 1976. – 176 с.

 

Питання до іспиту з дисципліни

 

1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
3. Основні поняття у галузі охорони праці.
4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв’язок з іншими дисциплінами.
5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
7. Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
8. Основні положення Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
9. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
10. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
11. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
12. Органи державного управління охороною праці.
13. Органи державного нагляду за охороною праці.
14. Розслідування та облік нещасних випадків.
15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
17. Розслідування та облік аварій.
18. Відшкодування збитку робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
19. Штрафні санкції відносно підприємств.
20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці”.
22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
26. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
27. Види виробничого освітлення.
28. Нормуваня природного та штучного освітлення.
29. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
30. Фізичні характеристики шуму.
31. Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
32. Вплив шуму на організм людини.
33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
34. Інфразвук та ультразвук, його джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
35. Основні параметри та види вібрації.
36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
37. Вплив вібрації на організм людини.
38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
39. Нормування іонізуючого випромінювання. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
40. Електромагнітні випромінювання, що пов’язані з експлуатацією комп’ютерної техніки (рентгенівське, оптичне та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
41. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
42. Фактори, що спливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
43. Основні види електричних травм.
44. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
45. Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
46. Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
47. Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами.
48. Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
49. Показники пожежовибухонебезпечності.
50. Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю.
51. Електробезпека приміщень з використанням персональних комп’ютерів і відеодисплейних терміналів
52. Установки та засоби гасіння пожеж.
53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ