Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів

Див. Глава 2 Розділ VII-1 «ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ ЛИСТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ» Див. Розділ VII. ЗУ«ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ»

 

ЗУ «Про третейські суди» Стаття 55. Виконання рішення третейського суду Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Стаття 57. Примусове виконання рішення третейського суду Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".   Інші статті ЗУ охоплює цпк!!!

 

Глава 2 ЦПК ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ ЛИСТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ Стаття 389-7. Видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду 1. Питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. 2. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.(ДУБЛЮЄ Ч.1 СТ.56 ЗУ) 3. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. 4. Надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється у порядку, передбаченому статтями 391-398 цього Кодексу. Стаття 389-8. Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду 1. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається у письмовій формі і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником. 2. У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист; 3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження; 4) дата і місце прийняття рішення третейським судом; 5) дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою; 6) вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо). 3. До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду додаються: 1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена; 2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; 3) документ, що підтверджує сплату судового збору; (Пункт 3 частини третьої статті 389-8 в редакції Закону N 3674-VI від 08.07.2011) 4) копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду; 5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви. 4. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, подана без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору повертається особі, яка її подала, чи залишається без руху в порядку, встановленому статтею 121 цього Кодексу. (Частина четверта статті 389-8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3674-VI від 08.07.2011) Стаття 389-9. Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду 1. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.(ДУБЛЮЄ Ч.1 СТ.56 ЗУ) 2. При розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до одного місяця з дня її надходження до суду.(ДУБЛЮЄ Ч.2 СТ.56 ЗУ) 3. При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 389-10 цього Кодексу. 4. Якщо до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, суд на підставі пункту 4 частини першої статті 201 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду. Стаття 389-10. Підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду 1. Суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; (УТОЧНЕНО В ЗУ!!!) 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.(ДУБЛЮЄ Ч.6 СТ.56 ЗУ) Стаття 389-11. Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі 1. За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення. 2. В ухвалі суду мають бути також зазначені: 1) найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення; 2) ім'я (найменування) сторін третейського спору; 3) дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист; 4) вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі. 3. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом. 4. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку. 5. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.(ДУБЛЮЄ Ч.7 СТ.56 ЗУ) У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції. 6. Ухвала про видачу виконавчого листа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її постановлення. (ДУБЛЮЄ Ч.3 СТ.56 ЗУ)   7. Сторона, на користь якої виданий виконавчий лист, одержує його безпосередньо у суді. (ДУБЛЮЄ Ч.4 СТ.56 ЗУ)   8. Після розгляду судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського суду. (ДУБЛЮЄ Ч.4 СТ.56 ЗУ)   (Кодекс доповнено розділом VII-1 згідно із Законом N 2979-VI від 03.02.2011)

 

 

Отже, третейські суди відрізняються від судів загальної юрисдикції за наступними ознаками: (взято з усіх параграфів розділу підручника!!!).

1.Розглядаючи справу та постановляючи рішення по справі, третейські судді керуються лише законом. В той же час, за природних обставин держава не надає третейським суддям правових гарантій їх незалежності, як суддям офіційних судових установ, вони не користуються статусом судді, не існує спеціального порядку притягнення третейських суддів до відповідальності тощо. 2. При визначенні правової природи судового рішення за результатами розгляду справи в порядку третейського судочинства слід виходити з того, що третейський суд не здійснює правосуддя, не входить до системи національних судів, а є алтернативною формою цивільної юрисдикції. На підтвердження такої правової позиції можна навести рішення Конституційного Суду України №19 – рп/2010 від 9 вересня 2010 р в якому наголошується, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур в системі судів загальної юрисдикції діють спеціалізовані суди, до яких належать господарські, адміністративні суди. Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Виходячи з цього рішенню третейського суду не притамання така ознака, як виключність, а саме рішення може бути предметом судового контролю. 3. Рішення третейського суду є обов'яз­ковим для сторін, однак така обов'язковість дещо відрізняється від тієї, що притаманна актам судів загальної юрисдикції та госпо­дарських судів, зважаючи на особливу пра­вову природу третейського суду. З цієї причини у Законі України «Про третейські суди» відсутні положення про обов'язковість рішення третейського суду і відповідальності за його невиконання. Тому рішення третейського суду не може розглядатися як акт обов'язковий для виконання особами, що не є сторонами третейської угоди. Адже, укла­даючи третейську угоду, сторони наділяють визначений ними третейський суд правом розглянути спір, що виник між ними, і прий­няти рішення, яке стосуєтьея його суті. 4. Що стосується змісту рішення третейського суду, то законом, на відміну від вимог до змісту рішень, які приймаються, зокрема в порядку цивільного судочинства, не передбачено існування в судовому рішенні третейського суду таких частин, як вступна, описова, мотивувальна та резулятивна.