Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів

-Див. Глава 1 Розділу VII-1 ЦПК «ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ» - Див. Розділ VII «ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ» ЗУ «Про третейські суди» від 11.05.2004 № 1701-IV.

Застосування терміну «оскарження рішення третейського суду» є неправиль­ним!

Для третейських рішень не передбачена можливість їх апеляційного або каса­ційного оскарження та перегляду за нововиявленими обставинами. У цьому аспекті слід погодитись з обгрунтованою критикою якої була піддана термінологія, яка використовується у ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389^1 ЦПК, а саме термін оскарження рішення третейського суду. Застосування цього терміну стосовно третейського рішення є абсолютно неправиль­ним, оскільки існує суттєва різниця між інститутами оскарження і оспорювання.

 

Надання учасникам процесу права оскаржити судове рішення є однією з гарантій права на справедливий та неупереджений розгляд справи передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

 

 

Стаття 51 Закону встановлює загальне правило, що рішення третейського суду є остаточним й оскарженню не підлягає.

Однак з цього правила законода­вець встановлює окремі винятки, коли рішення може бути оскаржене та скасо­ване судом. (ч.1 ст.51) Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Стаття 389-1 ЦПК. Оскарження рішення третейського суду 1. Сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.(ДУБЛЮЄТЬСЯ Ч.2 СТ.51 ЗУ) 2. Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом. 3. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. 4. Суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 і 5 частини другої статті 122 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених законом. 5. Рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, може бути оспорено сторонами до суду відповідно до міжнародного договору України та/або Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Стаття 389-2 ЦПК. Форма і зміст заяви про скасування рішення третейського суду 1. Заява про скасування рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її представником. 2. У заяві мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, а також ім'я (найменування) її представника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 4) найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення; 5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення; 6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується; 7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського суду; 8) зміст вимоги особи, яка подає заяву; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви. У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо). 3. До заяви про скасування рішення третейського суду додаються: 1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Під «належним чином завіреною копією» розуміється, щодо рішення постійного діючого третейського суду - копія завірена головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена.     Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена; 2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; 3) документи, які подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду; 4) документ, що підтверджує сплату судового збору; (Пункт 4 частини третьої статті 389-2 в редакції Закону N 3674-VI від 08.07.2011) 5) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника; 6) копії заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду. 4. Заява про скасування рішення третейського суду, подана без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору повертається особі, яка її подала, чи залишається без руху в порядку, встановленому статтею 121 цього Кодексу. (Частина четверта статті 389-2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3674-VI від 08.07.2011)