Змістовий модуль ІІ. Методологія наукового пізнання.

Сутність науково-пізнавальної діяльності. Структура науково-пізнавальної діяльності. Об’єкт і суб’єкт наукового пізнання. Філософські засади побудови наукових теорій. Стиль наукового мислення. Методологічний арсенал науки. Сутність наукового методу пізнання. Типологія наукових методів. Метод емпіричного, теоретичного та експериментального дослідження. Філософська методологія, її евристичний, світоглядний і прогностичний потенціал. Філософія техніки. Аксіологічні аспекти розвитку науки і техніки

Техніка як єдність об’єктивації функцій практичної діяльності людини та її знань про природу. Техніка і суспільство. Прогрес техніки і технології. Екологічні та економічні аспекти розвитку науки і техніки. Критика технологічного детермінізму і технократизму.

Альтернативні можливості використання результатів розвитку науки, техніки і технології. Аксіологічна суверенність науки і соціальна відповідальність учених за долю людства. Соціальні умови забезпечення оптимального співвідношення науки, техніки і технології.

Т е м а 5. Методологічний арсенал науки.

Наука як теорія і як метод. сутність наукового методу пізнання. Структура наукового методу. Типологія наукових методів. Гносеологічні та історичні засади типологізації наукових методів. Загальна і спеціальна характеристика методів емпіричного, теоретичного та експериментального дослідження. Метод і методологія. Співвідношення методики і методології.

Філософська методологія, її евристичний, світоглядний і прогностичний потенціал.

Т е м а 6. Онтологічні засади науки.

Проблема об’єктивної і суб’єктивної реальності в науці. Емпірична, фізична і теоретична реальність. Рівні і форми організації реальності. Емпіричний і теоретичний об’єкти науки. Наукове пізнання простору і часу. Проблема детермінізму. Наукова картина світу. еволюціонізм у сучасній науковій картині світу.

Т е м а 7. Засади філософії техніки.

Техніка як єдність об’єктивації функцій практичної діяльності людини та її знань про природу. Технологія і природні взаємодії. Людина як творець і об’єкт технічної цивілізації. Техніка і суспільство. наукова і технічна творчість. Співвідношення продуктивного і репродуктивного в науково-технічній творчості.

Багатоманітність форм взаємодії наукової і технічної творчості. Виникнення і розвиток технічних наук. Технічні науки від промислової революції XVIII ст. до науково-технічної революції ХХ ст. Становлення технічних знань сучасного типу. Технічні науки механічного, теплотехнічного, електротехнічного, інформаційно-кібернетичного, космотехнічного циклів. Прогрес техніки і технології і зміна форми, змісту і характеру праці. Місце і роль людини у виробництві у процесі перетворення науки у безпосередню продуктивну силу.

Сцієнтизм та натисцієнтизм – протилежність світоглядні оцінки сучасної науково-технічної революції та її соціальних наслідків. Екологічні та економічні аспекти розвитку науки і техніки. Критика технологічного детермінізму і технократизму.

Науково-технічна діяльність як космопланетарний фактор.

Т е м а 8. Аксіологічні аспекти розвитку науки і техніки.

Історичне формування уявлень про специфіку цінностей наукового дослідження. Альтернативні можливості використання результатів розвитку науки, техніки і технології. Аксіологічна суверенність науки і соціальна відповідальність учених за долю людства.

Соціальні умови і детермінанти забезпечення оптимального співвідношення науки техніки і технології.

Взаємозв’язок функцій науки та її ціннісних орієнтирів. Цінності науки і техніки і мотиви науково-технічної творчості. Критика абсолютистських домагань науки. Етос наукового товариства. Етика науково-технічної діяльності. Моральна відповідальність ученого за наслідки його професіональної діяльності. Етика наукової критики і наукових дискусій. Гуманізація науково-технічної діяльності.