Сутність і значення оцінки кредитоспроможності підприємства. Підходи до аналізу кредитоспроможності.

Кредитор для надання кредиту підприємству оцінює його кредитоспроможність. Оскільки найбільш поширеним видом кредиту є банківський, то аналізом кредитоспроможності займаються банки. Результатом систематично невірно здійснюваної оцінки кредитоспроможності позичальників може служити погіршення фінансового стана банку, у гіршому - до повного краху. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Метою аналізу банком кредитоспроможності позичальника є мінімізація кредитних ризиків, забезпечення ліквідності банку та підвищення ефективності кредитних вкладень.

Не існує ні єдиної методики оцінки кредитоспроможності позичальника, ні єдиного підходу до її побудови. При оцінюванні кредитоспроможності банки використовують методику, розроблену і затверджену НБУ. При цьому кожен банк вносить в неї свої корективи.

У світовій практиці існує 3 варіанти підходу до оцінювання кредитоспроможності:

1. Робота з декількома критеріями, які розглядаються за ступенем важливості. Кожному критерію встановлюється граничне значення. Для потенціального позичальника розраховують встановлені критерії та порівнюють їх значення з граничними. Умови кредитування встановлюють залежно від того, скільки і яких критеріїв не відповідає граничним значенням.

2. Робота з одним критерієм полягає у зведенні багатокритеріальної задачі до однокритеріальної. Наприклад, банком розглядається показник загальної ліквідності підприємства-позичальника.

3. Змішаний підхід є комбінацією перших двох і передбачає розробку ієрархічної структури критеріїв, які за певної методики зводяться до одного узагальнюючого показника.

Оцінювання кредитоспроможності позичальника передбачає ряд експертних оцінок та оцінювання фінансового стану підприємства. Тобто, здійснюється суб’єктивна та об’єктивна оцінка платоспроможності позичальника. Суб’єктивна оцінка означає оцінювання підприємства (час, який пройшов з моменту реєстрації, чим займається, хто керівники тощо) та його кредитна історія (характер кредитних відносин з банком).

Об’єктивна оцінка здійснюється за даними фінансової звітності на останню звітну дату в 2 етапи: 1)обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан підприємства позичальника; 2) оцінювання та узагальнення показників і визначення класу позичальника.

В цілому оцінювання фінансового стану підприємства здійснюється за такими напрямками: обсяг реалізації, прибутки і збитки, рентабельність, показники ліквідності, грошові потоки (рух коштів на рахунках позичальника), склад та динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, собівартості продукції.

Показники, які характеризують фінансовий стан підприємства при оцінюванні кредитоспроможності поділяють на такі групи:

1) показники ліквідності (коефіцієнти швидкої, поточної та загальної ліквідності) і коефіцієнти мобільності (відношення мобільних активів до необоротних активів. Мобільні активи – це грошові кошти, поточні фінансові інвестиції, векселі одержані;

2) показники ділової активності та прибутковості;

3)показники фінансової стійкості;

4) показники забезпечення кредиту.

 

1 9. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства.

Метою комплексного оцінювання є обґрунтування узагальнюючого висновку про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності з метою прийняття певного управлінського рішення.

Основні методи комплексного фінансового аналізу підприємства: горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний, порівняльний аналіз, трендовий аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, факторний аналіз.

Оцінювання ФСП здійснюється за групами показників, які характеризують:

1)майновий стан підприємства, ліквідність й платоспроможність, фінансову стійкість, рентабельність й ділову активність, місце підприємства на ринку капіталів. В процесі оцінювання ФСП використовують експрес аналіз та деталізований аналіз наступних показників:.

2) показникии оцінки майнового стану: кошти, що їх підприємство має у розпорядженні (валюта балансу), коефіцієнт реальної вартості майна, коефіцієнти зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів, коефіцієнт придатності основних засобів, фондовіддача і фондомісткість..

3) Показники прибутковості: прибутковість діяльності підприємства інвестицій у звичайні акції, прибутковість інвестицій, прибутковість активів, прибутковість операційної діяльності тощо.

4) Показники ліквідності та платоспроможності: величина власного капіталу, абсолютна, поточна, швидка і загальна ліквідності, перспективна платоспроможність;

5) Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства: коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами, коефіцієнт автономії (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт концентрації ВК), коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт структури фінансування необоротних активів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт поточних зобов’язань, коефіцієнт страхування бізнесу

6)показники ділової активності: коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності запасів, коефіцієнта оборотності необоротних активів (фондовіддачі необоротних активів), коефіцієнта оборотності власного капіталу, тривалістьі операційного і фінансового циклу.

7) показники акціонерного капіталу: дохід на звичайну акцію, рентабельність акції..

В процесі комплексного аналізу здійснюють узагальнення результатів аналізу вищезгаданих показників з використанням дискримінантного аналізу. Цей показник дає змогу поєднати в одному показникові багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинники та визначити реальний та перспективний фінансовий стан підприємства, передбачивши можливе банктрутство. Прогнозування ймовірності загрози банкрутства підприємства можна здійснювати з використанням наступних моделей: Z-рахунок Альтмана, двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства, модель Спрінгейта, модель Ліса, модель Таффлера.: