Поняття “фінансової стійкості” та основні методи її оцінки

Фінансова стійкість – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому зовнішньому середовищі, що гарантує постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого рівня. Фінансова стійкість характеризує такий стан підприємства за якого воно вільно формує фінансові ресурси, маневрує та ефективно використовує, здійснюючи прибуткову діяльність.

Основною метою аналізу фінансової стійкості є оцінювання стабільності функціонування підприємства у поточному періоді та на перспективу.

Основні завдання аналізу – своєчасне виявлення і усунення недоліків у фін. діяльності підприємства. та пошук резервів зміцнення платоспроможності; прогнозування можливих фінансових результатів, виходячи з реальних умов господарської діяльності під-ва та наявності власних і позикових ресурсів; розробка конкретних заходів підвищення ефективності використання фін. ресурсів з метою зміцнення фінансової стійкості.

Підходи ходи до оцінювання фінансової стійності: 1)оцінювання фінансової стійкості підприємства на основі аналізу співвідношення власного й позикового капіталу;2)оцінювання фінансової стійкості підприємства за функціональною ознакою; 3) оцінювання фінансової стійкості підприємства, яке базується на співвідношенні фінансових і нефінансових активів.

Всі показники оцінки фінансової стійкості можна поділити на 2 групи: абсолютні і відносні. Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їхніх значень з базисними величинами, а також у вивченні їхньої динаміки за звітний період і за кілька років.

В рамках першого підходу, який є основним розраховують наступні показники:

Коефіцієнт автономії - (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт концентрації ВК, який представляє собою відношення ВК до сукупної вартості всіх пасивів (до сукупного капіталу):

Кав=ВК/СК>=0,5 ↑; Сукупний капітал = ВК +ПК.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта автономії: Кфз= Ск/ВК (≤ 0,5) ↓.

Коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт фінансового левереджу) – характеризує співвідношення позикового та власного капіталу у структурі джерел фінансування формування активів підприємства. Даний коефіцієнт вважається одним з основних індикаторів фінансової стабільності. Чим вище значення даного коефіцієнта, тим вище ризик вкладення капіталу в підприємство. ПК/ВК (<0,5) ↓.

Коефіцієнт фінансової стійкості: Кфс= ВК/ПК ((> 0,1)↑.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів: КдзПК= ДПК/ДП, де ДП=ВК+ДПК (< 0,5) ↓

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань: Кдз=ДПК/ПК (< 0,2) норматив.

Коефіцієнт поточних зобовя’зань: Кпз=КПК/ПК (>0,5) ↑.

Наведений перелік показників не можна вважати вичерпним. При цьому необхідно встановити ступінь забезпеченості підприємства виробничими запасами, основними засобами, рівень їх зносу та реальну вартість майна. Розраховуємо коефіцієнт реальної вартості майна: Крвм=ОЗ+ЗЗ/А >0,5 ↑. Коефіцієнт накопичення амортизації (коефіцієнт зносу), який визначається відношенням суми накопиченого зносу до первісної вартості основних засобів та нематеріальних активів.

Для характеристики структури розподілу власного капіталу розраховують коефіцієнт маневреності.: Км= ВОК/ВК (>=0,5 ↑) і показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто, у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами.

Крім того, розраховують забезпеченість матеріальних оборотних коштів джерелами фінансування: 1)коефіцієнт забезпеченості оборотних активів класними оборотними коштами: КзОА= ВОК/ОА= (> 0,1) ↑; 2. Коефіцієнт забезпеченості запасів і затрат ВОК: КзЗЗ=ВОК/ЗЗ=(> 0,2) ↑; 3. Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів: КсфНА =ДПК/НА (<1). Показує, яка частка необоротних активів сформована за рахунок ДПК (довгострокових позикових коштів).

Надлишок або нестача джерел фінансування формування активів (запасів) є одним з критеріїв оцінки фінансової стабільності підприємства, в відповідності з яким виділяють чотири типи фінансової стійкості: типи фінансової стійкості.:1)абсолютно стійкий фінансовий стан за якого власні оборотні кошти більші за запаси і затрати; 2)нормальна фінансова стійкість. Власних оборотних коштів вистачає на формування запасі і затрат (ЗЗ); 3) критичний фінансовий стан за якого підприємство має повні проблеми з платоспроможністю; 4) катастрофічний фінансовий стан за якого запаси і затрати більше власних оборотних коштів.. Підприємство знаходиться на грані банкрутства.