Розподіл вантажних автомобілів по технологічно сумісних групах

Тип рухомого складу	Технологічно сумісні групи по базових моделях автомобілів
Вантажні автомобілі	ИЖ	УАЗ ЕрАЗ	ГАЗ	ЗИЛ, КАЗ, Урал	МАЗ, КамАЗ, КрАЗ

 

Трудомісткість окремих видів ТЕ і ТР визначається по формулах:

 

Тто-₂ = tто-2ск Nто _{- 2}, ТЩОс = tЩОсск NЩОс, Ттр = Lзагщ tрск / 1000,

Тто-₁ = tто-1ск Nто _{- 1}, ТЩОт = tЩОтск NЩОт,

 

де tто-2ск tто-1ск tЩОсск tЩОтск tтрск - скоректовані трудомісткості, відповідно ТЕ-2, ТО-1, ЕОс, ЕОт і ТР, ч-час.

 

Трудомісткість усіх ЩО за рік рівна:

Тщо = 0,2 tто-2ск 2 Асо = 0,2 tто-2ск Nсез о.

 

для автомобілів КамАЗ: Тсез. о = tсезо камаз-5320 К2 2 А камаз,

 

Загальна трудомісткість усіх ТЕ і ТР рівна:

Тто-р = Тщо с+Тщо т+Тто-1+Тто-2+Тр+Тсезю. о, ч-час.

 

План витрати експлуатаційних і ремонтних матеріалів

План матеріально-технічного постачання розробляється з метою визначення потрібної кількості матеріальних ресурсів для забезпечення нормальної роботи автомобільного парку при виконанні встановленого плану перевезень. Планом визначається потреба підприємства в автомобільному паливі, мастильних і обтиральних матеріалах, автомобільних шинах, запасних частинах до автомобілів, матеріалах для ТО і ремонту рухомого складу.

Потреба в паливі на здійснення перевезень вантажів розраховують окремо по кожній марці палива на основі лінійних норм витрати палива по кожній марці рухомого складу.

Для бортових вантажних автомобілів або автопоїздів нормоване значення витрати палива визначається по формулі:

Qн = 0,01(HL Lзаг + HP Pткм) (1 + 0,01 D),

де - Qн - нормативна витрата палива, л.;

- HL - лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля(для автопоїздів HL = HL авт + Hg Gпр, де HL авт - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля(тягача);

- Hg - норма витрати палива на додаткову масу причепа або напівпричепа, л/100 ткм;

- Gпр - власна маса причепа(напівпричепа), тонн), л/100 км;

- HP - лінійна норма витрати палива на транспортну роботу, л/100 ткм;

- Lзаг - загальний пробіг автомобілів цієї моделі, км;

- D - поправочний коефіцієнт(сумарна відносна надбавка або зниження) до норми у відсотках;

- P – вантажообіг.

Для вантажних бортових автомобілів і автопоїздів, що виконують роботу, що враховується в тонно-км, норма на 100 ткм встановлені залежно від виду використовуваного палива в наступних розмірах: бензин - 2 л; дизельне паливо - 1,3 л; стислий природний газ(СПГ) - 2 м3.

При роботі бортових автомобілів з причепами і сідельних тягачів з напівпричепами, лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда збільшується на кожну тонну власної маси причепів і напівпричепів залежно від виду палива в наступних розмірах: бензин - 2 л; дизельне паливо - 1,3 л; стислий природний газ(СПГ) - 2 м3.

 

Для автосамоскидів і автопоїздів самосвальных нормоване значення витрати палива визначається по формулі:

Qн = 0,01 HLапс Lзаг(1 + 0,01 D) + Hn nе,

де - HLапс - лінійна норма витрати палива автопоїзда самосвального

HLапс = HL + HР(Gпр + 0,5 q), л/100 км

де HL - базова лінійна норма автомобіля самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км;

- Hр - лінійна норма витрати палива на транспортну роботу і на додаткову масу причепа або напівпричепа, л/100 ткм;

- Gпр - власна маса причепа, напівпричепа, т;

- q - вантажопідйомність причепа, т);

- Lзаг - загальний пробіг автомобілів цієї моделі, км;

- Hn - додаткова норма витрати палива на кожну їзду з вантажем автомобіля самоскида, л/їзд. (0,25 л бензину, 1 л дизельного палива або 0,25 м3 природного газу);

- nе - кількість їзди з вантажем цієї моделі самоскида, їзд.;

- D - поправочний коефіцієнт(сумарна відносна надбавка або зниження) до норми у відсотках.

При роботі автомобілів самоскидів з самоскидними причепами лінійна норма витрати палива збільшується на кожну тонну власної маси причепа і половину номінальної вантажопідйомності: бензин - 2 л; дизельне паливо - 1,3 л; стислий природний газ(СПГ) - 2 м3.

Норми витрати палива підвищуються в наступних умовах:

· при роботі в зимову пору року: в помірній зоні - 5 міс. до 10%, в холодній зоні - 10 міс. до 15%;

· при почасовій роботі вантажних бортових автомобілів або їх постійна робота в якості технологічного транспорту - до 10%;

· робота в кар'єрах(з важкими дорожніми умовами), рух по полю(при сільгоспроботах), а також при вивезенні лісу(на лісових ділянках поза основною магістраллю) - до 20%;

· робота у важких дорожніх умовах в період сезонного бездоріжжя, снігових заметів - до 35% на термін не більше за один місяць.

Норми витрати палива знижуються в наступних випадках:

· при роботі на заміських дорогах з вдосконаленим покриттям, що знаходяться в задовільному стані, - до 15%;

При необхідності застосування одночасно декількох надбавок лінійна норма витрати палива встановлюється з урахуванням суми або різниці цих надбавок.

На внутрішньогаражні роз'їзди і технічні потреби АТП(техогляди, регулювальні роботи, обкатка двигунів після ремонту та ін.) нормативна витрата палива не повинна перевищувати 0,5% від загальної його кількості, споживаного АТП.

Лінійні норми витрати палива приведені в довідниках.

Норми витрати мастильних і обтиральних матеріалів розраховують окремо по кожному виду і марці матеріалів. До мастильних матеріалів відносяться олії для двигунів, трансмісійні олії, спеціальні олії і пластичні(консистентні) мастила. Норми витрати мастильних матеріалів встановлені на 100 л(м3 СПГ) загальної витрати палива, розрахованого по нормах для цього автомобіля. Норми витрати олій встановлені в літрах на 100 л(м3 СПГ) витрати палива, норми витрати мастил, відповідно в кілограмах на 100 л(м3 СПГ) витрати палива.

Норми витрати олій і мастил знижуються на 50% для усіх автомобілів, що знаходяться в експлуатації до трьох років(окрім автомобілів ВАЗ і іномарок). Норми збільшуються до 20% для автомобілів, що знаходяться в експлуатації більше восьми років. Витрата мастильних матеріалів при капітальному ремонті агрегатів автомобілів встановлюється в розмірі, рівному одній заправній місткості системи мастила цього агрегату.

Індивідуальні норми витрати олій і мастил приведені в довідниках.

Витрату обтиральних матеріалів визначають виходячи з норми витрат на одиницю рухомого складу(до 15 кг в рік) і середньооблікового парку автомобілів.

Потребу в автомобільних шинах розраховують окремо за кожним розміром шин в комплектах(покришка, камера, ободная стрічка):

Ni = Lріч i ni / Hшi,

де - Ni - потрібна кількість комплектів шин i -го найменування, од.;

- Lріч _i - річний пробіг рухомого складу, що експлуатує шини i -го найменування, км;

- ni - число коліс рухомого складу, од.;

- Hшi - нормативний пробіг шин i -го найменування, км (звичайні 80000 км).

Потреба в запасних частинах і матеріалах неможливо розрахувати в натуральному вираженні, оскільки нині номенклатура запасних частин, агрегатів і матеріалів для здійснення ТО і ремонту рухомого складу налічує більше 300 найменувань. У зв'язку з цим розрахунок роблять у вартісному вираженні, тобто визначають в цілому суму витрат на запасні частини і матеріали:

Нз _з.ч-м = Lріч Нз.ч-м Кз.ч-м / 1000,

де - Нз._ч-м - норми витрат на запасні частини і матеріали на 1000 км пробігу для конкретної марки рухомого складу, грн.;

- Lріч - річний пробіг цієї марки рухомого складу, км;

- Кз._ч-м - поправочний коефіцієнт, що враховує коригування норм витрат на запасні частини і матеріали по цій марці рухомого складу.

Норми витрат на запасні частини і матеріали встановлені для другої категорії умов експлуатації рухомого складу. При роботі в умовах першої категорії застосовують поправочний коефіцієнт 0,84, а в умовах третьої категорії - 1,25. Крім того, норми витрат збільшуються: для автосамоскидів, працюючих на коротких плечах(до 5 км), - на 20%, для автосамоскидів з двома причепами - на 25%, для бортових автомобілів з одним причепом - на 15%, для бортових автомобілів з двома причепами і самоскидами з одним причепом - на 20%. Норми витрат на запасні частини і матеріали приведені в довідниках.

Результати розрахунків заносять в таблицю 13.

Таблиця 13.

План матеріально-технічного постачання АТП

Найменування показників	Од. виміру.	Марки автомобілів	Всього по парку
1 марка	2 марка	…
ПАЛИВО ДЛЯ АВТОМОБІЛІВ Загальний пробіг автомобілів за рік Річний вантажообіг Кількість їзди з вантажем (для самоскидів) Норма витрати палива на 100 км пробігу на 100 ткм транспортної роботи на 1 їзду(для самоскидів) Витрата палива на пробіг автомобіля Витрата палива на транспортну роботу Загальна витрата на пробіг і транс. роботу Додаткова витрата на роботу в зимових умовах Витрата палива на внутрішньогаражні потреби Відсоток збільшення(зниження) витрати палива Разом загальна витрата палива Вартість 1 л палива Загальна вартість палива	км ткм   їзд. л/100 л/100 л/їзд. л л л   л   л   % л грн. грн.
МАСТИЛЬНІ І ОБТИРАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ А. олія для двигунів Загальна витрата олії Вартість 1 л олії Загальна вартість олії для двигунів Б. трансмісійна олія Загальна витрата олії Вартість 1 л олії Загальна вартість трансмісійної олії В. спеціальні олії Загальна витрата олії Вартість 1 л олії Загальна вартість спеціальної олії	л грн. грн.   л грн. грн.     л грн. грн.

 

 

Закінчення таблиці 13.

Найменування показників	Од. виміру.	Марки автомобілів	Всього по парку
1 марка	2 марка	…
Г. консистентне мастило Загальна витрата мастила Вартість 1 кг мастила Загальна вартість консистентного мастила Д. обтиральний матеріал Загальна витрата обтирального матеріалу Вартість 1 кг обтирального матеріалу Загальна вартість обтирального матеріалу РАЗОМ витрат на мастильні і обтиральні матеріали	кг грн. грн.   кг грн. грн. грн.
АВТОМОБІЛЬНІ ШИНИ Загальний пробіг автомобілів Кількість комплектів шин на автомобілі Нормативний пробіг одного комплекту Необхідна кількість комплектів шин Вартість одного комплекту шин Загальні витрати на автомобільні шини	км ед. км ед. грн. грн.
ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ І МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ТЕ І РЕМОНТУ РУХОМОГО СКЛАДУ Норма витрат на запасні частини на 1000 км пробігу Загальні витрати на запасні частини Норма витрат на матеріали на 1000 км пробігу Загальні витрати на матеріали Поправочний коефіцієнт Разом витрат на запасні частини і матеріали	грн. грн.   грн. грн. %   грн.

 

 

План по праці і заробітній платі

Розробка плану по праці і заробітній платі має на меті визначити необхідну кількість працівників усіх категорій, рівень продуктивності праці і фонди заробітної плати на планований період.

 

 

5.1 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати водіїв

Середньооблікова чисельність водіїв вантажного АТП (Nвод) визначаться по формулі:

Nвод = (АЧроб + АЧвто-р + АЧп-з) / Фвгод,

де АЧроб - кількість автогодин роботи водіїв на лінії, години.;

АЧвто-р - кількість автогодин участі водіїв в ТО і ремонті, година. (приймається виходячи з фактичної участі водіїв в ТО і ремонті, що склався на АТП); АЧп-з - кількість автогодин підготовчо-завершального часу у водіїв, година. (приймають з розрахунку 0,3 години на зміну, тобто АЧп-з = 0,3 АДроб); Фвгод - річний фонд робочого часу водіїв, година.

 

Фвгод =[Дк -(Дв + Дпр + Дотп + Дд.про + Дб + Дгос)]Тсм - Дпредпр,

де Дк - число календарних днів в році; Дв - число вихідних днів в році; Дпр - число святкових днів в році; Дотп - число днів основної чергової відпустки; Дд._о - дні додаткової відпустки; Дб - дні нез'явлень по хворобі(до 3% числа календарних днів в році); Дгос - дні нез'явлень у зв'язку з виконанням державних обов'язків(0,5 - 1% числа календарних днів в році); Тсм - тривалість робочої зміни(8 година при п'ятиденному робочому тижні і 6,7 години - при шестиденній), година.; Дпредпр - число передсвяткових днів в році(у ці дні тривалість робочого дня знижується на 1 годину).

 

Водіям, працюючим на автомобілях вантажопідйомністю до 3 тонн, відпустка надається у розмірі 21 календарного дня, а водіям, працюючим на автомобілях вантажопідйомністю понад 3 тонни, - 28 календарних днів. Крім того, особи пропрацювали в АТП більше 2-х років отримують додаткову відпустку у кількості 3 днів. При плануванні можна прийняти, що правом на додаткову відпустку користуються 2/3 персоналу, отже число днів додаткової відпустки приймають рівним 2 дням.

Загальний фонд заробітної плати водіїв складається з фонду основної зарплати і фонду додаткової заробітної плати.

Фонд основної заробітної плати водіїв складається з:

¨ плати за перевезені тонни вантажу;

¨ плати за виконані тонно-километры;

¨ плати за участь в ТО і ремонті автомобілів;

¨ надбавки за класність;

¨ доплат за експедицію, поєднання професій вантажника і інших;

¨ премій.

Відрядна розцінка за простій під навантажувально-розвантажувальними роботами за 1 тонну вантажу рівна:

 

Pm = Cчас tп- р / (qγ)

де Cчас - годинна тарифна ставка водія 3-го класу, грн.

q - середня(номінальна) вантажопідйомність автомобіля, тонн;

 

Відрядна розцінка за 1 ткм:

Pткм = (Tдв + tп-з) Cчас / (vт q γ β)

де Tдв - час в русі, рівне 1 година; tп-з - підготовчо-завершальний час, що доводиться на 1 годину руху(0,3 години); vт – швидкість технічна.

Плата за перевезені тонни і виконані тонно-километры визначається множенням об'єму перевезень вантажів і вантажообігу на відповідні відрядні розцінки. Сума плат за перевезені тонни і виконані тонно-километры складає відрядний фонд зарплати водіїв.

Участь водіїв в ТО і ремонті (ЗПто-рвод) оплачується відповідно до присвоєним їм кваліфікаційним розрядам ремонтних робітників(зазвичай по четвертому розряду) пропорційно відпрацьованому годиннику, тобто:

 

ЗПто-рвод = АЧвто-р СчасIV,

де СчасIV - годинна тарифна ставка ремонтного робітника 4-го розряду, грн.

Надбавка за класність складає для водіїв 2-го класу - 10%, для водіїв 1-го класу - 25% від годинної тарифної ставки за відпрацьований час і визначається по формулі:

 

Нкл = Счас АЧраб(0,25 Nвод1 / Nвод + 0,10 Nвод2 / Nвод)

де Nвод1, Nвод2 - чисельність водіїв, відповідно 1-го і 2-го класів(встановлюється за фактичними даними або приймається у розмірі 35% водіїв 1 класу і 30% водіїв 2 класи), чол.

Доплати за експедицію, поєднання професій вантажника, за роботу у вихідні дні і в нічний час умовно приймають у розмірі 25% від тарифного фонду заробітної плати.

Тарифний фонд заробітної плати водіїв рівний:

ЗПтарвод = Счас(АЧраб + АЧвто-р + АЧп-з)

Премії за виконання виробничих завдань можна прийняти в розмірі до 30% від відрядного фонду заробітної плати водіїв.

Розмір додаткової заробітної плати може бути прийнятий 12% від фонду основної заробітної плати.

Розрахунки зводять в таблицю 14.

 

 

Таблиця 14.

Чисельність водіїв і фонд заробітної плати

Найменування показників	Ед. измер.	Марки автомобілів	Всього по парку
1 марка	2 марка	…
Загальна трудомісткість роботи водіїв на лінії	ч-час
Трудомісткість підготовчо-завершальних робіт	година
Трудомісткість участі водіїв в ТЕ і Р	година
Всього годин роботи водіїв за рік	година
Річний фонд часу роботи одного водія	година
Кількість водіїв, всього в т.ч. - водіїв 1 класу - водіїв 2 класи - водіїв 3 класи	чол чол чол чол
Річний об'єм перевезень вантажів	тонн
Годинна ставка водія 3-го класу	грн.
Відрядна розцінка за перевезення 1 т вантажу	грн.
Заробітна плата за виконаний об'єм перевезень	грн.
Річний вантажообіг	ткм
Відрядна розцінка за 1 ткм	грн.
Заробітна плата за виконану роботу	грн.
Фонд відрядної ЗП водіїв	грн.
Тарифний фонд ЗП водіїв	грн.
Годинна тарифна ставка робочого 4-го розряду	грн.
Заробітна плата водіїв за участь в ТЕ і Р	грн.
Надбавка за класність	грн.
Інші доплати(25%)	грн.
Премії	грн.
Фонд основної заробітної плати водіїв	грн.
Фонд додаткової заробітної плати водіїв	грн.
Загальний фонд заробітної плати водіїв з районним коефіцієнтом(15%)	грн.
Середньомісячна заробітна плата 1 водія	грн.

 

 

5.2 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати

ремонтних робітників

Потрібна кількість ремонтних робітників визначає відповідно до виробничої програми і трудомісткості робіт по ТО і ремонту рухомого складу по формулі:

 

Nрр = (Тто-тр - АЧвто-р) / Фрргод,

де Фрргод - річний фонд робочого часу ремонтного робітника, година.

Фрргод =[Дк -(Дв + Дпр + Дотп + Дд.про + Дб + Дгос)]Тсм - Дпредпр.

При розрахунку дійсного фонду робочого часу ремонтного робітника тривалість відпустки приймають в середньому 21 календарний день, кількість невиходів по хворобах і держ. обов'язкам - 7 днів. Інші показники формули аналогічні водіям.

Загальний фонд заробітної плати ремонтних робітників складається з основної і додаткової заробітної плати. Фонд основної заробітної плати полягає:

¨ із заробітної плати за тарифом;

¨ з доплат до заробітної плати;

¨ з премій.

Заробітна плата за тарифом визначається виходячи з годинної тарифної ставки ремонтного робітника 4-го розряду(як найбільш поширеного розряду робіт при ТО і ремонті) і загальної кількості часу, відпрацьованого ремонтними робітниками:

ЗПрртар = СчасIV (Тто-тр - АЧвто-р).

Розмір доплат до заробітної плати складає 15% від зарплати за тарифом, премії за виконання виробничих завдань - 30% від зарплати за тарифом.

Додаткова заробітна плата ремонтних робітників може бути прийнята у розмірі 10% від суми основної заробітної плати.

Результати розрахунків зводять в таблицю 15.

Таблиця 15.

Чисельність і фонд заробітної плати ремонтних робітників

Найменування показників	Одиниці виміру	Вели-чина
Трудомісткість робіт по ТЕ і ремонту, виконуваних ремонтними робітниками	чол-год
Річний фонд часу 1 ремонтного робітника	година
Потрібна кількість ремонтних робітників	чол.
Годинна тарифна ставка робочого 4-го розряду	грн.
Заробітна плата ремонтних робітників за тарифом	грн.
Доплати	грн.
Закінчення таблиці 15.
Найменування показників	Одиниці виміру	Вели-чина
Премії за виробничі показники	грн.
Фонд основної заробітної плати ремонтних робітників	грн.
Фонд додаткової заробітної плати ремонтних робітників	грн.
Загальний фонд заробітної плати ремонтних робітників з урахуванням районного коефіцієнта	грн.
Середньомісячна заробітна плата 1 ремонтного робітника	грн.

 

 

5.3 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати

іншого персоналу АТП

До іншого персоналу АТП відносять:

¨ підсобно-допоміжних робітників;

¨ адміністративно-управлінський персонал(ИТР і службовці).

Кількість підсобно-допоміжних робітників умовно може бути прийнята у розмірі 30% від кількості ремонтних робітників. Середньомісячна заробітна плата цієї категорії робітників складає 1000 грн. Тоді загальний фонд заробітної плати підсобно-допоміжних робітників буде рівний:

 

ФЗПп-всп = Nп- всп 12 ЗПп-вспмес.

Чисельність адміністративно-управлінського персоналу визначається відповідно до штатного розпису. В цілях планування можна прийняти, що в чисельності цього персоналу інженерно-технічні працівники(ИТР) складають 60%(з середньомісячною заробітною платою 1300-3500), а службовці 40%(середньомісячна заробітна плата 900 грн.).

Нині в середньому АТП водії складають приблизно 60-70% загальної чисельності персоналу, ремонтні і допоміжні робітники - 20-30%, а адміністративно-управлінський персонал - 10-20%.

Якщо взяти до уваги, що чисельність водіїв, ремонтних і підсобно-допоміжних робітників розрахована і вона складає 80-90%, то уся чисельність працівників АТП складає 100%. З цієї пропорції можна визначити чисельність адміністративно-управлінського персоналу, а через їх середньомісячну заробітну плату - фонд зарплати цієї категорії працівників.

Продуктивність праці одного працівника АТП(ППАТП) вимірюється величиной загального доходу в рублях, що доводиться на одного среднесписочного працівника, зайнятого в основній діяльності. Продуктивність праці водіїв(ППвод) визначається діленням об'єму транспортної роботи(вантажообігу) на кількість водіїв в АТП. Продуктивність праці ремонтних робітників(ППрр) визначається відношенням трудомісткості робіт по ТО і ремонту, виконаних цією категорією робітників до середньооблікової кількості ремонтних робітників.

Результати виконаних розрахунків зводимо в таблицю 16.

Таблиця 16.

Звідний план по праці і заробітній платі АТП

Категорія працюючих	Середньо-облікова чисельність	Фонд заробітної плати	Средньо-місяч-на заробітна плата	Продук-тивність праці
Водії
Ремонтні робітники
Підсобно-допоміжні робітники
Інженерно-технічні працівники
Службовці
РАЗОМ чисельність персоналу АТП

 

План по собівартості перевезень.

Собівартість перевезень є комплексним економічним показником, що характеризує економічні результати і якість роботи АТП і є грошовим вираженням витрат, зроблених АТП на виробництво одиниці транспортної роботи.

Витрати на перевезення групують по статтях залежно від їх призначення.

Стаття " Основна і додаткова заробітна плата персоналу на АТП з нарахуваннями по соціальному страхуванню" включає: основну заробітну плату усіх працівників АТП, надбавки, доплати до заробітної плати, премії, нарахування на заробітну плату(38,5% від загального фонду зарплати).

У статтю витрат " Паливо для автомобілів" входить вартість усіх видів палива, використовуваних при експлуатації автомобілів на цьому АТП.

Витрати по статті " Мастильні і інші експлуатаційні матеріали" враховують витрати на цей вид ресурсів на АТП.

По статті " Технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу" планують витрати на ТЕ і ТР(капітальні ремонти виконують за рахунок засобів фонду амортизації). Сюди входить вартість матеріалів і запасних частин до автомобілів.

Витрати по статті " Відновлення зносу і ремонт автомобільних шин" визначають на підставі пробігу автомобілів, кількості шин, гарантійного пробігу однієї шини і вартості одного комплекту шин.

У статтю " Амортизація рухомого складу" входять амортизаційні відрахування, призначені для повного відновлення рухомого складу, які перераховуються на розрахунковий рахунок АТП. Суму амортизаційних відрахувань визначають відповідно до норм відрахувань залежно від вартості автомобіля і його амортизаційного(ресурсного) пробігу:

 

1). Зам = Цавт Нам /100; 2). Зам = Цавт Lр Нам / (1000 *100).

 

По першому варіанту розраховують амортизаційні відрахування для:

¨ вантажних автомобілів, вантажопідйомністю до 2 т;

¨ кар'єрних автосамоскидів;

¨ причепів і напівпричепів;

¨ легкових автомобілів(окрім автомобілів-таксі);

¨ автобусів особливо малого класу(завдовжки до 5 м) окрім маршрутних

таксі;

¨ відомчих автобусів;

¨ спеціальних автомобілів.

Для цих автомобілів норма амортизаційних відрахувань(Нам) встановлена у відсотках від первинної вартості автомобілів.

Для усіх інших автомобілів, витрати на амортизацію розраховують виходячи з норми амортизаційних відрахувань у відсотках від первинної вартості автомобілів на 1000 кілометрів ресурсного пробігу.

Величини норм амортизаційних відрахувань приведені в довідниках

У статтю " Загальногосподарські витрати" включають вартість електроенергії, теплової енергії; плату за користування землею; вартість змісту вищестоящих організацій по статутах і договорах; амортизацію на повне відновлення по інших основних фондах; плату за воду; медичне страхування і страхування майна, забруднення довкілля, зміст автомобілів хозобслуживания; плату по відсотках за короткостроковий кредит; податки: з власників транспортних засобів, на придбання транспортних засобів та ін.

Величина загальногосподарських витрат приймається виходячи з тієї, що склалася на АТП структурі відповідних витрат. В цілях планування ці витрати, умовно, можуть бути розраховані виходячи з наступної умови: 4,5 грн. накладних витрат на 1 автогодину роботи автомобілів.

Після того, як розраховані витрати по кожній статті, визначають собівартість автомобільних перевезень діленням суми витрат за змістом автомобільного парку за певний період часу(ΣЗ) на виконану за той же час транспортну роботу(Ргод).

Результати розрахунків зводимо в таблицю 17.

Таблиця 17.

 

Розрахунок собівартості вантажних автомобільних перевезень

Статті витрат	Сума витрат, грн.	Собівартість 1 ткм, грн/ткм
Заробітна плата працівників з нарахуваннями
Паливо для автомобілів
Мастильні і інші експлуатаційні матеріали
Технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу
Відновлення зносу і ремонт автомобільних шин
Амортизація рухомого складу
Загальногосподарські(накладні) витрати
РАЗОМ витрат

 

План по доходах, прибутку і рентабельності.

Валові доходи АТП ( Двал) визначаються підсумовуванням доходів, отриманих від усіх видів діяльності АТП(перевізної роботи Дпер, транспортно-експедиційних операцій Дтэо, навантажувально-розвантажувальних робіт Дн-р і інших робіт і послуг Дпр). Двал = Дпер + Дтэо + Дн-р + Дпр.

При визначенні доходів в основному використовують метод прямого рахунку. Доходи від вантажних перевезень при відрядній платні праці водіїв визначають як твір відрядного тарифу на об'єм виконаної транспортної роботи в тоннах. При почасовій оплаті доходи визначають складанням твору встановленого тарифу на кількість відпрацьованих годин і суми додаткової плати за кожен кілометр пробігу. При покилометровій оплаті доходи дорівнюють твору встановленого тарифу на загальний пробіг. Доходи від інших видів діяльності визначають множенням встановленого тарифу на відповідний об'єм робіт.

Тарифна політика АТП і її особливості в тому або іншому сегменті ринку залежать від цілей АТП і намічених шляхів їх досягнення.

Залежно від економічного стану АТП цілями ціноутворення є: реалізація за будь-яку ціну, що не виходить за нижній кордон застосування тарифів(стратегія виживання); завоювання лідерства на частці ринку; отримання максимального прибутку в найкоротший строк; завоювання лідерства за якістю транспортних послуг.

Кожною з поставлених цілей відповідає певна цінова політика. Першій меті відповідає орієнтація на низькі тарифи, другою - на невисокі тарифи, третьою і четвертою - на високі і дуже високі.

Методи встановлення тарифів найчастіше зводяться до двох підходів:

1. Встановлення тарифів за собівартістю. В цьому випадку до розрахункової величини собівартості перевезень додається планована норма рентабельності, тобто

Т = ΣЗ(1 + R/100),

де Т - встановлений тариф; ΣЗ - сума витрат на перевезення; R - планована норма рентабельності, %.

Верхня межа планованої норми рентабельності для автотранспортних підприємств складає 35%.

2. Встановлення тарифів по кон'юнктурі ринку. В цьому випадку розроблені тарифи АТП зіставляють з кон'юнктурою ринку, що складається. При цьому можливе встановлення тарифів по конкуренції і по співвідношенню попиту і пропозиції. У першому випадку тариф встановлюють відповідно до тарифів основних конкурентів і відповідно до якості транспортних послуг АТП, умов збуту і положення АТП на ринку. У другому випадку розроблені тарифи коригують відповідно до попиту на транспортні послуги, що складається, і пропозицій конкурентів.

Загальна сума прибутку АТП встановлюється підсумовуванням прибутку від виконання перевезень(за вирахуванням відрахувань на будівництво доріг), транспортно-експедиційних, навантажувально-розвантажувальних і інших робіт і послуг.

Балансовий прибуток АТП визначається як різницю між сумою доходів від усіх видів діяльності і сумою витрат:

 

Пбал =[(Дпер - 0,02Дпер) + Дтэо + Дп-р + Дпр] -(ΣЗпер + ΣЗтэо + ΣЗп-р + ΣЗпр)

де ΣЗпер,ΣЗтэо,ΣЗп-р,ΣЗпр - витрати, відповідно, на перевезення, транспортно-експедиційні операції, навантажувально-розвантажувальні і інші роботи; 0,02Дпер - відрахування у розмірі 2% від доходів по перевезеннях на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг.

При виконанні курсової роботи доходи і витрати від інших видів діяльності(транспортно-експедиційних операцій, навантажувально-розвантажувальних і інших робіт) приймаються за фактичними даними, а при їх відсутності - приймаються рівними нулю.

Прибуток є найважливішим показником, що визначає утворення фондів економічного стимулювання, внесків до бюджету і рівня рентабельності підприємства.

Рентабельність характеризує економічну ефективність використання основних виробничих фондів АТП і обігових коштів. Визначають загальну, розрахункову рентабельність і рентабельність виробництва.

Загальна рентабельність - це відношення суми балансового прибутку Пбал до планованої середньорічної вартості основних виробничих фондів Фосн і нормованих обігових коштів Ооб в межах нормативу:

Rобщ = Пбал / (Фосн + Ооб),

Цей показник розраховують у відсотках і використовують для загальної оцінки ефективності роботи підприємства.

Розрахункова рентабельність - це відношення планової суми балансового прибутку, зменшеного на суму плати за основні виробничі фонд і нормовані обігові кошти(у розмірі 2% від їх вартості), фіксованих платежів до бюджету(Фп) і платежів по відсотках за банківський кредит(Бкр) до планованої середньорічної вартості основних виробничих фондів Фосн і нормованих обігових коштів Ооб в межах нормативу:

Rрасч = Пбал - [n(Фосн + Ооб) + Фп + Бкр ]/ (Фосн + Ооб),

де n - норматив плати за основні виробничі фонди і нормовані обігові кошти(0,02).

Рентабельність виробництва визначає співвідношення між балансовим прибутком і витратами від перевезень.

Для визначення показників рентабельності необхідно розрахувати вартість основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів.

Вартість ОПФ визначається як сума вартості рухомого складу, визначувана множенням середньооблікової кількості автомобілів на балансову вартість одного автомобіля і вартості будівництва, що розраховується по нормативах питомих капітальних вкладень на 1 обліковий автомобіль.

 

Фосн = Асп (Цавт + Нуд), Нуд = Нудн Кт Кп Кх Ксс Кэ,

де Нуд - норматив питомих капітальних вкладень на 1 автомобіль; Нудн - нормативна величина нормативу; Кт, Кп, Кх, Ксс, Кэ - поправочні коефіцієнти, що коригують величину нормативу в залежності, відповідно, від типу рухомого складу, кількості причепів, способу зберігання автомобілів, середньодобового пробігу автомобілів, умов експлуатації.

Значення нормативу питомих капітальних вкладень і поправочних коефіцієнтів приведені в додатку 2.

Нормативи власних обігових коштів визначають в гривнях виходячи з середньодобової витрати окремих елементів оборотних фондів і необхідного їх запасу в днях:

Ооб = Зоб Ндн / Дпл,

де: Зоб - витрати виробництва згідно з кошторисом на планований період(рік) по цьому елементу обігових коштів, грн.; Ндн - норма запасу по цьому елементу обігових коштів, днів; Дпл - тривалість планованого періоду(365 днів).

Результати розрахунку нормативу власних обігових коштів заносимо в таблицю 18.

Таблиця 18.

Розрахунок нормативу власних обігових коштів