Категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога

Категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога

Клієнт: Я більше так не можу!

Психолог: Заспокойтесь і розкажіть, що трапилось.

Клієнт: Я у своєму класі почуваюся самотнім та непоміченим.

Психолог: А раніше, яке ставлення було однокласників до вас?

Клієнт: Так склалися обставини, що я з батьками переїхав в Житомир з іншого міста.

Психолог: А як прийняли вас у новому класі?

Клієнт: Я прийшов навчатись по середині навчального семестру, мене представив всім класний керівник. І я сів на вільне місце, точніше на останню парту, сам… зі мною вітаються лише декілька осіб, а решта мене ігнорує. При спробі заговорити з кимось то мене відганяють, роблять вигляд що мене немає перед ними.

Психолог: А ви намагалися якось ближче познайомитися з ними? Сподобатися їм? Можливо ви намагалися змінити свою поведінку?

Клієнт: Так, я намагався підійти до кожного, але з цього нічого не вийшло. Я стараюся навіть створювати про себе враження, що я розкутий, незалежний, але все одно нічого не допомагає. Одного разу мене помітили, але потім так висміяли, що тяжко згадувати про це.

Психолог: Я розумію, що вам тяжко згадувати той момент, але не могли б ви розповісти те, як ви тоді поводилися? Як відреагували не це ваші однокласники?

Клієнт: Дійсно, дуже тяжко згадувати цей момент…але вам я розповім… я старався змінити свою зовнішність. Одягнувся так, як одягаються мої однолітками, а також змінив зачіску… дізнавшись, на які теми спілкуються мої однокласники, підготувався до розмови…але як тільки я зайшов у клас і заговорив, то всі почали з мене глузувати і сміятися.

Психолог: Я розумію вашу ситуацію. Щоб допомогти вам адаптуватися у новому класі та налагодити спілкування з однокласниками, я вважаю доцільним провести діагностування міжособистісних відносин за методикою Т.Лірі. І потім ще провести тренінг.

Клієнт: Може не потрібно? Все стане ще гірше, якщо вони дізнаються, що я звернувся до вас.

Психолог: Не хвилюйтеся, ніхто ні про що не дізнається. Ця методика визначить ставлення ваших однокласників один до одного. І саме тоді я зможу зрозуміти їх ставлення до вас.

Клієнт: А як саме це все буде проходити і коли?

Психолог: Цю роботу з вашим класом я планую провести під час виховної години. Тому я звернуся до вашого класного керівника і попрошу її включити цю виховну годину у плани позаурочної роботи вашого класу і бути присутньою при проведенні методики.

Клієнт: Тепер мені більш зрозуміло, як буде проходити все, що ви запланували. Я б дуже хотів, щоб ви допомогли мені, та щоб змінилося ставлення однокласників до мене.

Психолог: Я буду старатися зробити все можливе, щоб допомогти вам.

 

Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою та визначення напрямків практичної роботи психолога

 

Напрямок практичної роботи	Обґрунтування
Діагностичний	· Спостереження за класом, щоб підтвердити ту інформацію, яка була отримана від клієнта при зверненні до психолога. · Проведення діагностики міжособистісних відносин(за методикою діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі), щоб вияснити як учні класу ставляться один до одного,і зрозуміти,чому у них таке ставлення до Андрія.
Корекційно-розвивальний	Тренінг «Круглого столу» щодо налагодження комунікативних навиків. Провести, щоб учні даного класу змогли більш вільно поспілкуватися один з одним, дізнатися щось нове та цікаве один про одного, та спробувати налагодити міжособистісні стосунки у класі та ставлення однокласників до Андрія.
Консультативний	Проведення консультації з клієнтом, через деякий час, щоб з’ясувати, як змінилося відношення класу до нього після проведення роботи психолога. Надання певних порад Андрієві (при необхідній на те потребі).

 

 

Визначення категорій та понять:

– Адаптація

– Спілкування

– Конфлікт

– Підлітковий вік

– Конформізм

Консультація з фахівцями

Стосовно даної проблеми консультація з фахівцями не потрібна!

2.4 Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів

Етап роботи	Методи та процедури	Необхідні ресурси
Знайомство з хлопчиком та ознайомлення з проблемною ситуацією. До визначення проблеми. Спостереження за класом, дослідження міжособистісних відносин хлопчика з однокласниками за методикою Т. Лірі, тренінг «Круглого столу», щодо налагодження комунікативних навиків	Бесіда з учнем. Спостереження за його поведінкою.	Кулькова ручка і записник, в який я занотовуватиму важливі для себе моменти, щоб в подальшій роботі увагу звернути саме на них.   - бланк із запитаннями; - кулькова ручка; - ватман; - кольорові ручки, маркери.
Підготовка та планування дослідження рівня міжособистісних стосунків за методикою Т. Лірі.	Аналіз літератури з проблеми. Визначення методологічних засад дослідження.	Методика міжособистісних стосунків Т. Лірі.
Організація та проведення дослідження за методикою міжособистісних стосунків Т. Лірі.	Спостереження за класом та виконання тестових завдань, передбачених методикою Т. Лірі.	Бланк з тестовими завданнями за методикою Т. Лірі. Кулькова ручка.
Підготовка та планування тренінгу «Круглого столу», щодо налагодження комунікативних навиків	Аналіз необхідної літератури. Складання плану проведення тренінгу.	Записник, ручка, необхідна література.
Організація та проведення тренінгу «Круглого столу» з даним класом.	Поведення тренінгу «Круглого столу» щодо налагодження комунікативних навиків	- ватман; - кольорові ручки, маркери.
Аналіз результатів дослідження. Підготовка розгорнутої характеристики міжособистісних стосунків у даному класі.	- якісний та кількісний аналіз отриманих данних; - Узагальнення результатів дослідження;	- опис процедури отриманих данних за методикою Т. Лірі; - література, що була використана.
Бесіда з досліджуваним за результатами проведеного дослідження.	- консультативна бесіда	- етичний кодекс психолога; - література з питань даної проблеми; - література з питань організації консультативного процесу;

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА Т. ЛІРІ

 

І. 1. Другие думают о нем благосклонно.

2. Производит впечатление на окружающих.

3. Умеет распоряжаться, приказывать.

4. Умеет настоять на своем.

 

ІІ. 5. Обладает чувством собственного достоинства.

6. Независимый.

7. Способен сам позаботиться о себе.

8. Может проявить безразличие.

III. 9. Способен быть суровым.

10. Строгий, но справедливый.

11. Может быть искренним.

12. Критичен к другим.

ІV. 13. Любит поплакаться.

14. Часто печален.

15. Способен проявить недоверие.

16. Часто разочаровывается.

V. 17. Способен быть критичным к себе.

18. Способен признать свою неправоту.

19. Охотно подчиняется.

20. Уступчивый.

VI. 21. Благородный.

22. Восхищающийся и склонный к подражанию.

23. Уважительный.

24. Ищущий одобрения.

VII. 25. Способен к сотрудничеству.

26. Стремится ужиться с другими.

27. Дружелюбный, доброжелательный.

28. Внимательный и ласковый.

VIІI. 29.Деликатный.

30. Одобряющий.

31. Отзывчивый к призывам о помощи.

32. Бескорыстный.

I. 33. Способен вызвать восхищение.

34. Пользуется уважением у других.

35. Обладает талантом руководителя.

36. Любит ответственность.

II. 37. Уверен в себе.

38. Самоуверен и напорист.

39. Деловит и практичен.

40. Любит соревноваться.

III. 41. Строгий и крутой, где надо.

42. Неумолимый, но беспристрастный.

43. Раздражительный.

44. Открытый и прямолинейный.

IV. 45. Не терпит, чтобы им командовали.

46. Скептичен.

47. На него трудно произвести впечатление.

48. Обидчивый, щепетильный.

V. 49. Легко смущается.

50. Неуверен в себе.

51. Уступчивый.

52. Скромный.

VI. 53. Часто прибегает к помощи других.

54. Очень почитает авторитеты.

55. Охотно принимает советы.

56. Доверчив и стремится радовать других.

VII. 57. Всегда любезен в обхождении.

58. Дорожит мнением окружающих.

59. Общительный и уживчивый.

60. Добросердечный.

VIII. 61. Добрый, вселяющий уверенность.

62. Нежный и мягкосердечный.

63. Любит заботиться о других.

64. Бескорыстный, щедрый.

I. 65. Любит давать советы.

66. Производит впечатление значимости.

67. Начальственно-повелительный.

68. Властный.

II. 69. Хвастливый.

70. Надменный и самодовольный.

71. Думает только о себе.

72. Хитрый и расчетливый.

III. 73. Нетерпим к ошибкам других.

74. Своекорыстный.

75. Откровенный.

76. Часто недружелюбен.

IV. 77. Озлобленный.

78. Жалобщик.

79. Ревнивый.

80. Долго помнит обиды.

V. 81. Склонный к самобичеванию.

82. Застенчивый.

83. Безынициативный.

84. Кроткий.

VI. 85. Зависимый, несамостоятельный.

86. Любит подчиняться.

87. Предоставляет другим принимать решения.

88. Легко попадает впросак.

VII. 89. Легко попадает под влияние друзей.

90. Готов довериться любому.

91. Благорасположен ко всем без разбору.

92. Всем симпатизирует.

VIII. 93. Прощает все.

94. Переполнен черезмерным сочувствием.

95. Великодушен и терпим к недостаткам.

96. Стремится покровительствовать.

I. 97. Стремится к успеху.

98. Ожидает восхищения от каждого.

99. Распоряжается другими.

100. Деспотичный.

II. 101. Сноб (судит о людях по рангу и достатку, а не по личным качествам).

102. Тщеславный.

103. Эгоистичный.

104. Холодный, черствый.

III. 105. Язвительный, насмешливый.

106. Злобный, жестокий.

107. Часто гневливый.

108. Бесчувственный, равнодушный.

IV. 109. Злопамятный.

110. Проникнут духом противоречия.

111. Упрямый.

112. Недоверчивый и подозрительный.

V. 113. Робкий.

114. Стыдливый.

115. Отличается чрезмерной готовностью подчиняться.

116. Мягкотелый.

VI. 117. Почти никогда и никому не возражает.

118. Ненавязчивый.

119. Любит, чтобы его опекали.

120. Чрезмерно доверчивый.

VII. 121. Стремится снискать расположение каждого.

122. Со всеми соглашается.

123. Всегда дружелюбен.

124. Всех любит.

VIII. 125. Слишком снисходителен к окружающим.

126. Старается утешить каждого.

127. Заботится о других в ущерб себе.

128. Портит людей чрезмерной добротой.

 

 

Для представлення основних соціальних орієнтації Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді круга, розділеного на сектори. У цьому крузі по горизонтальній і вертикальній осях позначені чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість. У свою чергу ці сектори розділені на вісім – відповідно більш приватним відносинам. Для ще тоншого опису круг ділять на 16 секторів, але частіше використовуються октанти, певним чином орієнтовані відносно двох головних осей.

Схема Т. Лірі заснована на припущенні, що чим ближчі результати випробовуваного до центру кола, тим сильніше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування) і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показників від центра кола вказує на адаптивність або екстремальність інтерперсональної поведінки.

Опитувальник містить 128 оцінних думок, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що думки, направлені на виявлення якого-небудь типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу.

 

Т. Лірі пропонував використовувати методику для оцінки спостережуваної поведінки людей, тобто поведінки в оцінці оточуючих ("зі сторони"), для самооцінки, оцінки близьких людей, для опису ідеального "Я". Відповідно до цих рівнів діагностики міняється інструкція для відповіді.

Максимальна оцінка рівня – 16 балів, але вона розділена на чотири ступені вираженості відношення:

0-4 бали – низька

адаптивна поведінка

5-8 балів – помірна

9-12 балів – висока

екстремальна поведінка до патології

13-16 балів – екстремальна

Різні напрями діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також зіставляти дані по окремих аспектах. Наприклад, "соціальне "Я"", "реальне "Я"", "мої партнери" і т.д.

Методика може бути представлена респонденту або списком (за абеткою або у випадковому порядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті твердження, які відповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини або його ідеалу.

В результаті робиться підрахунок балів по кожній октанті за допомогою спеціального "ключа" до опитувальника. Отримані бали переносяться на диско­граму, при цьому відстань від центру круга відповідає числу балів по даній октанті (від 0 до 16). Кінці векторів з'єднуються й утворюють особистісний профіль.

За спеціальними формулами визначаються показники за двома основними чинниками: домінування і дружелюбність.

Домінування = (I – V) + 0,7? (VIІІ + ІІ – IV – VI)

Дружелюбність = (VІІ – ІІІ) + 0,7? (VIII – ІІ – IV+VI)

Якісний аналіз отриманих даних проводиться шляхом порівняння дискограм, що демонструють відмінність між представленнями різних людей. С.В. Максимовим приведені індекси точності рефлексії, диференційованості сприйняття ступеня благополучності положення особистості в групі, ступені усвідомлення особистістю думки групи, значущості групи для особистості.

Методичний прийом дозволяє вивчати проблему психологічної сумісності і часто використовується в практиці сімейної консультації, групової психотерапії і соціально-психологічного тренінгу.

 

 

Типи відношення до оточуючих

 

I. Авторитарний

13-16 – диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на свою думку, не вміє приймати поради інших. Оточуючі відзначають цю владність, але визнають її.

9-12 – домінантний, енергійний, компетентний, авторитетний лідер, успішний у справах, любить давати поради, вимагає до себе поваги.

0-8 – упевнена в собі людина, але не обов'язково лідер, наполегливий і настирний.

 

II. Егоїстичний

13-16 – прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий, обачливий, незалежний, себелюбний. Труднощі перекладає на оточуючих, але сам відноситься до них дещо відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий.

0-12 – егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.

 

Ш. Агресивний

13-16 – жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий, агресивність може доходити до асоціальної поведінки.

9-12 – вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний, схильний у всьому звинувачувати оточуючих, глузливий, іронічний, дратівливий.

0-8 – упертий, наполегливий, настирний і енергійний.

 

IV. Підозрілий

13-16 – відчужений по відношенню до ворожого і злобного світу, підозрілий, образливий, схильний до сумніву у всьому, злопам'ятний, постійно скаржиться на всіх (шизоїдний тип характеру).

9-12 – критичний, зазнає труднощі в інтерперсональних контактах із-за підозрілості і боязні поганого відношення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, потайний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії.

0-8 – критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і навколишніх людей.

 

V. Підлеглий

13-16 – покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатися всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі провину, пасивний, прагне знайти опору в кому-небудь сильнішому.

9-12 – соромливий, покірливий, легко бентежиться, схильний підкорятися сильнішому без урахування ситуації.

0-8 – скромний, боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підкорятися, не має власної думки, слухняно і чесно виконує свої обов'язки.

 

VI. Залежний

13-16 – різко невпевнений у собі, має нав'язливі страхи, побоювання, турбується з будь-якого приводу, тому залежний від інших, від чужої думки.

9-12 – слухняний, боязливий, безпорадний, не вміє проявити опір, щиро вважає, що інші завжди мають рацію.

0-8 – конформний, м'який, чекає допомоги й порад, довірливий, схильний до захоплення оточуючих, увічливий.

 

VII. Доброзичливий

9-12 – доброзичливий і люб'язний зі всіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагне задовольнити вимоги всіх, "бути хорошим" для всіх без урахування ситуації, прагне до цілей мікрогрупи, має розвинені механізми витіснення і придушення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).

0-8 – схильний до співробітництва, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформний, слідує умовностям, правилам і принципам "хорошого тону" у відносинах з людьми, ініціативний ентузіаст у досягненні мети групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов, товариський, проявляє теплоту і дружелюбність у відносинах.

 

VIІІ. Альтруїстичний

9-16 – гіпервідповідальний, завжди приносить у жертву свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім, нав'язливий у своїй допомозі й дуже активний по відношенню до оточуючих, неадекватно приймає на себе відповідальність за інших (може бути тільки зовнішня "маска", що приховує особистість протилежного типу).

0-8 – відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне ставлення до людей проявляє у співчутті, симпатії, турботі, ласці, вміє підбадьорити і заспокоїти оточуючих, безкорисливий і чуйний.

 

Т Р Е Н І Н Г

Організований під час виховної години, в присутності класного керівника. Отримавши результати методики формується мета тренінгу і ставляться завдання, які повинні бути досягненні.

 

Заняття № 1.

Знайомство.

Під час знайомства важливо називати власні імена. Кожен учасник малює себе у вигляді будь-якого образу і підписує малюнок. Уміння малювати не оцінюється. Потім по колу учасники представляються та роз’яснюють, що зображено на малюнку. Тренер може запитати, що сподівається отримати кожен учасник. Під час знайомства можливо також використовувати самопрезентації по принципу: «Мій найкращій друг сказав би про мене…», «Я не хочу вихвалятися, але…».

Вправа «Метафора».

Кожному учаснику на аркуші паперу пропонується написати ім’я. Не обов’язково, щоб ім’я було справжнім. Під ім’ям пишеться метафора (образ особистості). Це може бути морська істота, одинокий подорожній в пустелі, меч на фоні голубого неба…

Після індивідуальної роботи учасники по черзі називають своє ім’я і представляють власний образ.

Тренер може ускладнити завдання, запропонувавши намалювати власний образ. Після презентації за допомогою скотчу малюнки закріплюють на дошці, створюючи «галерею» метафоричних портретів.

Вправа «Бінго».

Кожному учаснику дається аркуш паперу. Його необхідно скласти вертикально навпіл, а потім лише руками, без ножниць «вирізати» фігурку «Бінго» - силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» свою мрію, захоплення, улюблену музику, страву та бажане місце відпочинку.

- На наступному етапі учасники встають із свої місць і, підходячи один до одного, мають знайти і записати на своїх «Бінго» імена тих, з ким у них однакові одна або кілька позицій.

Після цього учасники повертаються у коло. Тренер ставить питання:

- Чи є такі учасники, в яких однаковими є всі позиції?

- У кого збіглася одна позиція?

- У кого збіглися декілька позицій?

- Чи є учасники, в яких усі позиції різні?

- Про що ми можемо сказати аналізуючи цю вправу?

- Що допомагає людям пізнавати одне одного?

Історія про рай і пекло.

Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки.

Але ручки цих ложок були дуже довгі - довші за руки.

«Так, це справді пекло», - сказав мудрець.

Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею. а люди, що були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситі, щасливі й веселі.

«Так це ж рай!» - вигукнув мудрець.

Запитання для обговорення:

1. Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були

в іншій?

2. Що зробили щасливі люди і були в змозі зробити нещасні?

3. Що допомогло людям у раю бути щасливими?

Мозковий штурм «Спілкування – це…».

Усі відповіді учасників записуються на картках. Після цього тренер узагальнює їх разом з підлітками. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо конфліктного спілкування. Тренер має обговорити цю проблему і підвести підлітків до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблему можна, лише ефективно спілкуючись.

Етюд «Посмішка по колу».

Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки. Така форма прощання може стати традиційним ритуалом за час роботи тренінгової групи

Вправа «Знайди пару»

Тренер роздає картки з назвами тварин і просить прочитати ці назви подумки. Завдання кожного: знайти свою пару, але при цьому не можна говорити (можна користуватися лише характерними рухами цих тварин).

Коли пара об'єдналася, потрібно лишатися поруч і не перемовлятися, поки всі інші теж не знайдуть свою пару.

Коли усі пари об'єдналися, тренер запитує по черзі у

кожної; «Хто ви?»

Після закінчення вправи можна поділитися враженнями про те, як учасники шукали собі пару.

Якщо в групі непарна кількість учасників, тренер теж бере участь у виборі.

Інформаційне повідомлення

«Три сторони спілкування» (5 хв.)

Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.

У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми); інтерактивну (організація взаємодії між людьми, наприклад, потрібно згодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника); перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного при спілкуванні та встановлення на цій основі порозуміння між ними).

Вправа «Невербальні етюди».

Учасники об'єднуються по 4-7 осіб. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 10 хв. Має показати без слів іншим учасникам групи.

Теми етюдів:

- розмова з батьками;

- весела вечірка;

- знову невдача;

- «новенький» у класі.

 

Тренер може запропонувати інші теми етюдів.

Запитання для обговорення

- Чи важко було готувати етюди?

- Які засоби ви використовували для розкриття теми свого етюду?

- Як ви почувалися під час виконання вправи?

Вправа «Хвилина»

Тренер звертає увагу учасників на поняття «хвилина часу». Багато це чи мало? Потім учасникам пропонується за сигналом заплющити очі і розплющити їх у той момент, коли, на їхню думку, хвилина закінчилася. Потрібно намагатися не рахувати секунди, а саме відчути довжину хвилини.

Тренер фіксує інтервал в одну хвилину і по закінченні

повідомляє про це учасників (подає сигнал).

Запитання для обговорення

- Хто розплющив очі раніше сигналу?

- Хто пізніше?

- Чи важко було виконувати завдання?

- Чому важливо розвивати в собі адекватне почуття часу?

Вправа «Я хочу сказати ровеснику…»

Тренер запитує учасників про їхній власний досвід виступів, про труднощі, які виникали під час цих виступів. Можливо, хтось зможе навести приклади вдалих та невдалих виступів відомих людей. Які найбільш та найменш вдалі моменти виступів запам'яталися, яка структура виступу, на думку учасників, є найкращою?

Інформація, яку можна використати під час обговорення:

Під час виступу оратора основна увага зосереджується на його зовнішньому вигляді (93%); водночас необхідно, щоб вербальна та невербальна інформації відповідали одна одній; під час виступу краще триматися природно (постать - струнка, жестикуляція - вільна, не занадто активна і не пасивна, міміка - жива, посмішка - обов'язкова, але не «гумова», погляд - на слухача, а не на стелю, підлогу чи у вікно, голос - природний, не

крикливий). При першому спілкуванні з людиною невербальній комунікації приділяється 55 % уваги, тембру голосу та інтонації - 38 % і інформації - лише 7 %.

Підготовка до виступу. Готуючись до виступу, потрібно усвідомити відповіді на такі запитання:

 

Хто - ким ти є для слухачів? До кого ти звертаєшся? Чому - якої мети маєш досягти? – що хочеш сказати? Як - яку форму матиме виступ?

Коли виступатимеш?

Як виступатимеш?

- продумай тему й основні моменти свого виступу;

- запиши виступ повністю;

- відкоригуй свій текст;

- підготуй тези виступу;

- визнач стиль виступу (хочеш звертатися до серця людей чи до їхнього розуму, посилатимешся на власні приклади чи на досвід інших, використаєш піднесений, емоційний стиль чи більш стриманий, холодний, користуватимешся нотатками чи говоритимеш без них).

Структура виступу: вступ, розвиток думки, завершення (скажи, про що говоритимеш; скажи це; скажи, про що говорив).

- На початку виступу завоюй увагу слухачів, здобудь

їхні симпатії та оголоси мету своєї промови.

- В основній частині не вживай більше 3-х аргументів.

- Під час завершення підсумуй сказане, зроби останній «штрих» (це може бути цитата, анекдот, гасло, питання, бачення майбутнього) і не забудь подякувати слухачам.

- Як боротися з хвилюванням: запиши виступ, але не вчи його напам'ять. Пам'ятай, що аудиторія налаштована позитивно. Попроси перед виступом, щоб тебе хтось послухав. Пам'ятай, що слухачі не знають про

твої страхи, і завжди можна скористатися паузою! Під час повідомлення бажано звертатися до плакатів «Як підготувати виступ», «Структура виступу», які тренер готує на підставі поданої вище інформації.

Ця вправа є дуже важливою для учнів з проблемною самооцінкою, у яких часто виникають труднощі при публічному виступі, в тому числі і при необхідності відповідати в клас або на екзамені.

Вправа «Дерево підсумків»

Учасникам тренінгу для підведення підсумків заняття пропонується взяти аркуші паперу рожевого та синього кольорів. На рожевому папері потрібно записати свої позитивні враження, на синьому – побажання щодо поліпшення роботи. При бажанні можна скористатися тільки одним кольором. По закінченні учасники підходять до малюнка дерева а наклеюють на нього свої аркуші.

Заняття 3.

Позитивне ставлення до себе та до життя.

Мета. Сприяти розвитку позитивної Я-концепції, розвивати позитивне мислення учасників тренінгу.

Після обговорення вражень від минулих занять тренер пропонує вправу «Індійські імена».

Інструкція. Ви знаєте, що в індійських племенах було прийнято давати імена, пов’язані з природними явищами. Такі імена часто відбивали суттєву рису (життєву позицію) людини. Наприклад, давалися імена «Швидка річка», «Ясний вогонь», тощо. Подивіться один на одного. Як вам здається, які імена можна придумати для учасників групи.

Усім вигадують нові імена. Той, кому пропонується ім’я, говорить згодний він з ним чи ні, якщо ні, йому придумують інше ім’я.

Тренер стежить за тим, щоб всі імена носили позитивний характер.

Інформування.

Ймовірно у кожної людини є своя власна теорія, яка стосується того. що саме робить її унікальною, що відрізняє її від інших людей. При цьому мимоволі виникає питання: «Чи поділяє оточення вашу думку про себе, чи бачать вас інші таким же?» Якщо вони уявляють вас інакше, то що ж лежить в основі їхнього сприйняття і оцінки?

Спробуємо з’ясувати це питання під час виконання наступного завдання. Візьміть кілька аркушів паперу і напишіть на одному з них своє ім’я. Після цього:

А) Дайте 10 відповідей на запитання «Хто я такий?». Зробіть це швидко, записуючи свої відповіді у тій формі, у якій вони приходили в голову. Запишіть Ії у стовпчик.

Б) Дайте відповідь на те саме питання, але так, як на вашу думку, відгукнулися б про вас мати або батько (виберіть одного).

В) Відповідайте на це питання так, як відповів би ваш друг (подруга).

Тепер порівняйте ці три набори відповідей і в письмовій формі вкажіть наступне:

· У чому виявляється подібність?

· Які розбіжності?

· Якщо є розбіжності, то як ви їх поясните.

· Якою мірою ми поводимося по-різному з різними людьми, і які ролі приймаємо на себе, спілкуючись з близькими людьми?

· Як пояснити ці розбіжності, виходячи з індивідуальних особливостей людей, тобто як їхні сподівання формують ті судження про вас, які ви їм приписали?

Вкажіть які з 10 відповідей вашої самохарактеристики стосувалися: фізичних якостей, психологічних особливостей, моральних якостей, соціальних ролей.

В другій частині вправи кожен учасник описує когось з членів групи, не називаючи прізвища, імена у випадковому порядку роздає тренер. Потім тренер збирає аркуші і зачитує їх. Усі визначають про кого йдеться.

Вправа завершується обговоренням.

Вправа «Ярлики.»

Оснащення: набори розрізаних картинок за кількістю груп, набори «корон». На кожній «короні» написаний один з поданих

виразів:

- «Усміхався мені».

- «Будь похмурим».

- «Корчи мені гримаси».

- «Ігноруй мене».

- «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років».

- «Підбадьорюй мене».

- «Кажи мені, що я нічого не вмію».

- «Жалій мене».

 

Тренер об'єднує учасників у групи по 5-7 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних по боках). Після цього

кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків, але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні».

Через 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання тренера: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?»

Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей.

Запитання для обговорення

- Чим у реальному житті можуть бути «корони»?

- Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

- Як часто ми стикаємось із ситуаціями навішування ярликів?

- Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

- Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?

- Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

- Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

 

Інформаційне повідомлення

Толерантна людина.

Поняття толерантності вперше почали вживати у XVIII

столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник і філософ Вольтер писав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів – як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросерде ставитись до інших. В арабському світі толерантність - це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персидському - ще й здатність до примирення.

У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших на власні думки та погляди. Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших таки ми, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Поділ людей на толерантних або інтолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Але здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак - забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають власної відповідальності на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори - чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами - особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших.

 

Вправа «Я - повідомлення»

Тренер надає підліткам інформацію про спілкування з використанням «Я -повідомлень».

Інформаційне повідомлення.

Важливо вміти проявляти толерантність під час спілкування. Це передбачає не тільки прийняття іншого, а й уміння підтримати і допомогти йому. В конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, з'являються проблеми з їх вираженням. Одним з ефективних

способів вирішення цієї проблеми є усвідомлення своїх

почуттів і здатність сказати про них партнеру. Саме цей

спосіб самовираження і називається «Я-повідомленням».

«Я-повідомлення» - це усвідомлення та проголошення власного стану, викликаного ситуацією, що склалася. Використання під час спілкування «Я-повідомлень» допомагає висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину (порівняйте: «Я дуже хвилююсь, коли тебе немає вдома об 11-й вечора» та «Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!»).

«Я-в