Тема 2. Наукове знання та його особливості

1. Феномен науки. Критерії науковості

2. Функції наукового знання

3. Проблема класифікації наук

Тема 3. Основні історичні етапи розвитку науки

1. Передумови виникнення науки

2. Основні етапи розвитку науки

3. Особливості класичної науки

4. Революція в природознавстві і формування некласичної науки

5. Постнекласична наука як вияв постмодерну

Тема 4. Структура наукового пізнання

1. Основні структурні елементи науки

2. Емпіричний, теоретичний та метатеоретичний рівні пізнання

3. Форми наукового пізнання: ідея, проблема, факт, гіпотеза, теорія, концепція

4. Інші структурні елементи науки

Тема 5. Динаміка науки, теоретичні моделі та закономірності розвитку

1. Кумулятивна модель розвитку науки

2. Діалектико-матеріалістична модель

3. Проблема росту знань у К. Поппера

4. Концепція розвитку знань Т. Куна

5. Науково-дослідна програма І. Лакатоса

6. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда

7. Еволюційна модель С. Тулміна

8. Загальні закономірності розвитку науки

Тема 6. Методологія наукового пізнання

1. Поняття методології

2. Філософія та її роль у науковому пізнанні

3. Діалектичний і метафізичний методи мислення та дослідження

Тема 7. Методи наукового пізнання

1. Поняття методу. Класифікація методів

2. Наукові методи емпіричного дослідження

3. Методи теоретичного дослідження

4. Загальнологічні методи

5. Системний підхід у науковому пізнанні

Тема 8. Новації в сучасній науці

1. Загальні характеристики сучасної науки

2. Синергетика як нова стратегія наукового пошуку

3. Глобальний еволюціонізм і сучасна наукова картина світу

4. Проблема позанаукового знання

5. Осмислення взаємозв’язків наукових і соціальних цінностей як умова сучасного розвитку науки

ВСТУП

Магістерська підготовка, яка орієнтована на підготовку фахівців у сфері науково-дослідної роботи, висуває нові вимоги щодо глибокого усвідомлення студентами-магістрантами сутності наукового пізнання, аналізу науки як специфічної форми пізнання, духовного виробництва і соціального інституту; ознайомлення із загальними закономірностями розвитку науки, її структурою, рівнями, методологією і методами наукового пізнання. На це розрахована нова навчальна дисципліна «Філософія і методологія наукового пізнання».Проблеми наукового пізнання також детально вивчаються в курсі філософії для аспірантів.

Дисципліна базується на знанні філософії, перш за все на таких її розділах як теорія пізнання, діалектика, на соціології, основах наукового дослідження і забезпечує формування світоглядної позиції майбутнього науковця, озброює філософськими основами та методологією наукового пізнання, забезпечує кваліфіковане проведення наукових досліджень, написання наукових робіт.

Курс передбачає проведення лекційних, семінарських занять та самостійної роботи. Вивчення курсу завершується заліком.

У процесі засвоєння навчальної дисципліни магістрант повинен

знати:

− структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку, методологію наукового пізнання;

− глобальні тенденції зміни наукової картини світу, світоглядні, методологічні та інші філософські основи сучасного наукового знання;

− проблеми, пов’язані з впливом науки і техніки на розвиток сучасної цивілізації;

уміти:

− орієнтуватися в складних філософських питаннях сучасної науки і способах їх вирішення; застосовувати отримані знання в процесі наукових досліджень;

− передбачувати та аналізувати з етичної точки зору наслідки наукової діяльності, обґрунтовувати і відстоювати пріоритет етичних цінностей.

ТЕМА 1. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

 

1.Філософія науки як галузь філософського знання

2. Історія становлення філософії науки