Система органів управління транспортом і звязком, їхні повноваження.

Перелік основних нормативно-правових актів,

Які регулюють діяльність електроенергетичної галузі

1. Закон України від 16.10.1997 №575/97 – ВР «Про електроенергетику»;

2. Закон України від 02.06.2005 № 2633-ІV «Про теплопостачання»;

3. Закон України від 01.07.1994 №74/94 «Про енергозбереження»;

4. Закон України від 05.04.05 №2509-IV «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу»;

5. Закон України від 20.02.2003 №555-IV «Про альтернативні джерела енергії»;

6. Закон України від № 14.01.2000 №1391-XIV «Про альтернативні види палива»;

7. Указ Президента України від 04.04.1995 №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України»;

8. Указ Президента України від 03.12.2001 №1169/2001 «Про додаткові заходи щодо реформування електроенергетичної галузі»;

 

 

Перелік основних нормативно-правових актів,

Які регулюють діяльність нафтогазового та торфодобувного комплексу

1. Закон України від 12.07.2001 №2665-III «Про нафту і газ»;

2. Закон України від 15.05.1996 №192-96/ВР «Про трубопровідний транспорт»;

3. Закон України від 14.01.2000 №1391-XIV «Про альтернативні види палива»;

4. Закон України від 08.07.2010 №2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу»;

5. Закон України від 06.02.2007 №605-V «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо підприємств магістрального трубопровідного транспорту»;

6. Закон України від 17.02.2009 №993-VI «Про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо зняття заборони на приватизацію житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту»;

7. Закон України від 03.06.2008 №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»;

8. Закон України від 04.03.2004 №1578-IV «Про внесення змін до Закону України «Про нафту і газ»;

9. Указ Президента України від 25.02.1998 №151/98 «Про реформування нафтогазового комплексу України»;

 

 

Перелік основних нормативно-правових актів,

Які регулюють діяльність вугільно-промислового комплексу

 

1. Гірничий закон України від 06.10.1999 № 1127-ХІV;

2. Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2.09.2008 №345-VI;

3. Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» від 21.05.2009 №1392-VI;

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.1997 №189 «Про затвердження особливостей застосування Типової форми контракту з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності, під час укладання контрактів з директорами шахт Міністерства вугільної промисловості»;

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 №280 «Про хід структурної перебудови вугільної промисловості»;

 

 

Перелік основних нормативно-правових актів,

Які регулюють діяльність ПЕК (Паливно-енергетичний комплекс)

 

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV;

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV;

3. Митний кодекс України від 11.07.2002 №92-IV;

4. Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III;

5. Закон України від20.04.2000 №1682-ІІІ «Про природні монополії»;

6. Закон України від 14.09.1999 № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції»;

7. Закон України від 23.06.2005 №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

8. Закон України від 01.06.2000 №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

9. Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»;

10. Закон України від 01.06.2010 №2289-VI «Про здійснення державних закупівель»;

11. Указ Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»;

12. Указ Президента України від 06.04.2011 №382/2011 «Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України»;

 

 

Перелік основних нормативно-правових актів,

Нафтогаз України

 

Національна акціонерна компанія «Нафтога́з Украї́ни» — найбільша компанія України. Провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу країни.

 

НАК «Нафтогаз України» — вертикально-інтегрована нафтогазова компанія, що здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Понад 97% нафти і газу в Україні видобувається підприємствами Компанії.

 

«Нафтогаз України» здійснює переробку газу, нафти та конденсату на п'яти газопереробних заводах (ГПЗ), що входять до складу Компанії, виробляючи на них скраплений газ, моторні палива та інші типи нафтопродуктів. Компанія має фірмову мережу автозаправних станцій.

 

Також органи, що здійснюють нагляд:

Система органів управління транспортом і звязком, їхні повноваження.

 

Систему органів управління транспортом очолює Міністерство інфраструктури України. Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

 

Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).

Завдання:

- здійснення державного управління транспортним комплексом України;

- реалізація державної політики становлення та розвитку транспортного комплексу України для забезпечення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях;

- забезпечення взаємодії та координації роботи усіх видів транспорту;

- створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств всіх форм власності;

- забезпечення входження транспортного комплексу України до європейської та світової транспортної системи.

 

Структура Міністерства:

· Сектор аналітичного забезпечення роботи Міністра та колегії (Патронатна служба)

· Сектор з питань взаємодії з ЗМІ та громадкістю

· Управління персоналу

· Департамент економіки та фінансів

· Департамент політики розвитку інфраструктури транспорту та туризму

· Департамент безпеки

· Департамент державної політики в галузі залізничного транспорту

· Департамент державної політики в галузі морського та річкового транспорту

· Департамент стратегічного розвитку автомобільних доріг

· Департамент правового забезпечення

· Департамент міжнародного співробітництва

· Департамент державної власності

· Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням

· Управління контролю та діловодства

· Відділ бухгалтерського обліку та звітності, бюджетного фінансування

· Режимно-секретний сектор

· Сектор мобілізаційної роботи

 

Міністерством керує Віце-прем'єр-міністр України — Міністр інфраструктури України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

· Державна авіаційна служба України

· Державна автотранспортна служба України

· Державна служба автомобільних доріг України

· Державна служба зв'язку України (реорганізовано)

· Державна служба морського та річкового транспорту України

· Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

· Державне агентство України з туризму та курортів

 

 

Державна авіаційна служба України та Державна автотранспортна служба України — центральні органи виконавчої влади України, утворені 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.

Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність цих служб через Міністра інфраструктури України, але не оперативно, а через нормативні акти.

 

Державна служба автомобільних доріг України, або Укравтодор — центральний орган виконавчої влади.

Основні завдання

• підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері дорожнього господарства та забезпечення її реалізації;
• розроблення і реалізація стратегії розвитку дорожнього господарства;
• підготовка та організація виконання з питань, що належать до його компетенції, державних програм розбудови транспортних коридорів, забезпечення надійного і безпечного руху автомобільними дорогами загального користування (далі — автомобільні дороги), вдосконалення і забезпечення розвитку дорожнього господарства;
• здійснення відповідно до законодавства державного регулювання і контролю у сфері дорожнього господарства, державного управління автомобільними дорогами;
• організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, відповідного інженерного облаштування, об'єктів дорожнього сервісу та інших споруд.

 

Укравтодор реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

 

Рішення Укравтодору, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

 

Державна служба зв'язку України — центральний орган виконавчої влади України, утворений 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.

Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність цієї служби через Міністра інфраструктури України, але не оперативно, а через нормативні акти.

6 квітня 2011 року Президент України ліквідував службу, поклавши її функції на Міністерство інфраструктури України.

8 квітня 2011 року Президент України вніс зміни до попереднього рішення, поклавши функції ліквідованої служби на Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

 

Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

Створення Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу було визначено постановою уряду Юлії Тимошенко від 13 серпня 2007 року № 1083. Згідно з постановою новостворений орган має розпочати свою роботу з 1 січня 2008 року і працювати до кінця 2012 року. 24 грудня Кабінет міністрів України призначив Євгена Червоненка головою Національного агентства з питань Євро-2012. В листопаді того ж року агентство було ліквідовано, його функції перерозподілені.

Агентство було відновлено в квітні 2010 урядом Миколи Азарова.

9 грудня 2010 — підтверджений статус цього агентства, як центрального органу виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність цього агентства через Міністра інфраструктури України, але не оперативно, а через нормативні акти. До сфери агентства належить й затвердження планів робіт та здійснення розподілу завдань щодо організації чемпіонату Європи. Також воно отримує право брати участь у підготовці проектів законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативних документів центральних та місцевих органів виконавчої влади. Ця ж сама структура здійснюватиме моніторинг виконання законів України, актів Кабміну та інших розпоряджень, а також проводитиме статистичні дослідження з питань, що належать до її компетенції. Також агентство отримує право координувати діяльність структурних підрозділів з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи. Його обов'язок − забезпечити висвітлення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо підготовки до Євро-2012 інформувати громадськість в Україні та за кордоном щодо ходу підготовки.

 

Державне агентство України з туризму та курортів (Держтуризмкурорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів.