Узагальнене уявлення про обирану професію

Різноманітна інформація, зібрана учнем, про різні аспекти трудової діяльності дозволяє підліткам і їхнім вихователям виявити, краще усвідомити особливості професії в тому чи іншому конкретному випадку. Природно, що вибір професії, виявлення її особливостей, відповідність внутрішньому бажанню — досить складний і тривалий процес. При цьому типові помилки багато в чому можуть бути пов'язані з недостатнім рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності (якщо він спостерігається в підлітка) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дати об'єктивну характеристику власного ставлення. На цьому тлі бачення проблеми як би спрощується, а до варіантів можливих рішень ставляться поверхневі вимоги.

При побудові планів одержання професійного утворення необхідно орієнтувати підлітків на глибокий аналіз їхньої реальної ситуації, формувати в них реалістичні чекання у відношенні можливості задоволення найбільш важливих потреб молодої людини на різних етапах професійного становлення. Соціологи виявили, що в дівчат у цілому більш ідеалізоване, чим у юнаків, уявлення про сферу праці. Наступний життєвий досвід, зміна демографічного статусу помітно змінюють оцінки багатьох професій. Профілактика наступних розчарувань складається у формуванні правильних уявлень про професію на ранніх етапах вибору трудового шляху.

Зразкова схема вивчення обраної професії по аспектах:

1. Загальні зведення про професію:

- значення і поширення професії на ринку праці;

- перспективи розвитку професії, її соціально-суспільна значимість.

2. Характеристика процесу праці:

- сфера (область) діяльності;

- основні професійні обов'язки фахівця, робочі операції;

- робоча поза, засоби праці, пристосування, інструменти;

Практичні поради

1. Емоційно-лабільна особистість, що володіє артистичністю, високою комунікабельністю, легкою співпрацею в різних соціальних ролях при досить високому інтелекті може вибирати серед таких професій, як журналістика, дипломатична, театрально-артистична і педагогічна діяльність, робота гіда і перекладача. При недостатньому інтелекті, але перевазі наочно-образного мислення можна рекомендувати роботу вихователя в дитячому саду і початковій школі, секретарську роботу й у сфері обслуговування.

2. Сильному типу особистості, акцентованому по спонтанному, експансивному, не конформному і експлозивному варіанті, при високому інтелекті можна рекомендувати роботу, зв'язану з реалізацією організаторських функцій. При низькому інтелекті - роботу, де службова ієрархія менш виражена. Наприклад, робота, зв'язана з особистою відповідальністю за транспортні засоби, де створюється ілюзія більшої) самостійності. Варто враховувати не витривалість цих людей до монотонії.

3. Обличчям з перевагою формально-логічного мислення при високому, інтелекті підійде робота, зв'язана з точністю інформації, практичністю цілей, посидючістю, стійкістю інтересів: інженерна робота, економіка, статистика. При низькому інтелекті: ремесла, столярний і слюсарна праця, шевське і швейне діло, праця кушніра й електрика, прикладне мистецтво.

4. Сензітивним, тривожно-недовірливим, песимістичним і интровертованим особистостям з перевагою вербального інтелекту психолог може порадити наступні напрямки роботи: мовознавство, філософія історія, література, психологія, психіатрія, медицина. При невисокому інтелекті: догляд за хворими, збереження архівів, видача книг, довідок, документів.

5. Особливо складною є консультування облич з хиткою психікою, з одностороннім виявом інтелектуальних можливостей зі заниженим інтелектом (щира інтелектуальна чи недостатність педагогічна занедбаність). При загальному заниженому інтелекті іноді виявляються визначені локальні здібності: гарний окомір, спритність диференційованих рухів рук і т.п. За результатами діагностики, психолог може рекомендувати роботу, пов'язану з ремеслами, творчістю і т.п. Важливо враховувати, що добре адаптовані до визначеного; соціальні ніші розумово обмежені обличчя згодом усе більше компенсують свою неповноцінність, розвивають і розширюють свої здібності, чого не відбувається при їхній ізоляції.

6. Інваліди з порушеннями опорно-рухового апарата, що володіють різним інтелектом, вимагають індивідуалізованого підходу з урахуванням обмежень фізичного плану і пережитих людиною комплексів.

7. Якщо, навчаючись в старших класах школи, юнак чи дівчина мають намір самі вибирати собі професію, що по тим чи іншим причинам не цілком улаштовує їхніх батьків, то в цьому випадку батькам треба:

- спробувати зрозуміти, чому їхня дитина прийняла саме таке рішення, а не те, що пропонують батьки;

- постаратися відшукати такі вагомі аргументи на користь професії, що захищається, що відповідали би потребам і інтересам їхньої дитини.

8. Якщо батьки скаржаться на те, що в їхньої дитини слабко розвинуті які-небудь інтереси і потреби, практичний психолог повинен поставити точний діагноз мотивації дитини, а потім пропонувати рекомендації по практичному вирішенню проблеми. Після постановки діагнозу проблема нерідко виявляється не такою, який уявлялася спочатку. Наприклад, у батьків може скластися помилкове враження про те, що в їхньої дитини немає особливих, ціннісних інтересів, тоді як насправді може виявитися, що такі інтереси є, просто батьки про них не знають. Нерідко при цьому з'ясовується, що батьки не додають серйозного значення інтересам дитини, і він їх ховає від батьків, що змушує його займатися чимось зовсім іншим.

4. Форми позаурочної роботи з професійної орієнтації школярів:

- змагання з технічної творчості, виставки моделей, технічні вікторини;

- зустрічі з представниками різних професій;

- вечора профорієнтації;

- збір інформації про перспективи розвитку і потреби народного господарства в кадрах;

- виставки «Усе про професію»;

- робота в кружках і секціях радіоелектроніки, автоматики, технічній кібернетиці, картингах, авіа-, судо-, автомоделювания, юних техніків, художньої творчості й ін.;

- екскурсії в профтехучилища на тему «Як одержати робочу спеціальність?»;

- диспути, бесіди «Що потрібно знати, вибираючи професію?», «Країні потрібні професіонали, як ними стати?» і ін.;

- спільні з дітьми батьківські збори «Здатності людини і професія»;

- дослідницька робота на пришкільній ділянці оранжереї, птахофермі й ін.;

- «Свято праці», «Свято першої борозни», «Тиждень саду», «День врожаю»;

- факультативи по інтересах до майбутньої професії;

- стенд «Як продовжити утворення й одержати спеціальність?» і ін;

- класну годинник «Що я знаю про майбутню професію?», «Хочу, можу і потрібно, при виборі професії», «Захист професії»;

- вікторина «Хто більше знає професії і про професії»;

- конкурс творів «Трудова біографія моєї родини»;

- шкільні кооперативи «Новорічні іграшки», «Ляльковий одяг», «Сувеніри»;

- школа молодих менеджерів;

- активна участь у шкільному самоврядуванні;

- колективні творчі справи;

- участь у художній самодіяльності;

- шефська робота з молодшими школярами й ін.

Вправа «Порадник»

Е. Пряжникова, кандидат педагогічних наук

Н. Пряжников, доктор педагогічних наук

Дана вправа являє собою спеціально організовану спрощену процедуру групової експертної оцінки з елементами гри.

Ланцюг вправи — одержання узагальнених представлень професійному майбутньому кожного з учасників на підставі групових рекомендацій, зроблених товаришами-однокласниками.

Методика може проводитися з класом, але більш ефективно вона проходи в групі, що складається з 12-15 чоловік. Час проведення - від 15 до 25 хвилин.

1. Всі учасники виривають із зошитів чисті листочки.

2. Листочки кладуть вертикально і поділяють на три рівні стовпчики, тобто роблять бланк (див. табл. 2).

3. Кожен учасник записує на своєму бланку прізвища й імена всі» присутніх у класі (чи в групі) під диктування ведучого. Важливо, щоб усі присутні були записані в тому самому порядку у всіх учасників.

4. Всім учасникам дається таке завдання: напроти кожного прізвища (включаючи власну) написати найбільш придатні для даної людини професії і навчальні заклади, який можна було б порекомендувати. Бажано не пропускати нікого. Бажано також поставитися до цього завдання як можна серйозніше і не писати дурості. На все це приділяється приблизно, 7-10 хвилин.

5. Ведучий збирає листочки і підводить підсумки. Береться перший листочок і зачитується перша за списком прізвище. Потім зачитується професія, що рекомендується, і навчальний заклад. Після цього береться другий листочок, зачитується це ж прізвище і відповідні рекомендації і т.д. Після того як прочитані всі рекомендації для першого за списком що учиться, ведучий переходить до другого і потім до наступним.

При підведенні підсумків ведучий може порадити учнем уважніше прислухатися до рад своїх товаришів, а щось, може бути, позначити для себе в зошиті. По нашому досвіді, у середньому 5 — 7 чоловік звичайно дійсно щось для себе записують (правда, в основному це підлітки-дівчата).

На жаль, при проведенні цієї вправи можливі дурні жарти, коли хтось «рекомендує своїм товаришам «туалети чистити» і Т.л. ведучий просто це не зачитує. Якщо усе-таки виявиться, що хтось у класі попросить не зачитувати рекомендації своїх однокласників, зроблені для нього, то ведучий повинний спокійно задовольнити це прохання. Потрібно запропонувати цьому учаснику після уроку самому подивитися на ради, що дали йому товариші. Визнаємося, що в нас поки таких випадків не було, але вони цілком можливі.

«Острів»