Припинення трудового договору за згодою сторін

У законопроекті збережені норми щодо припинення трудових правовідносин у зв’язку із закінченням їх строку (ст. 96). Слід зазначити, що однією з особливостей строкових трудових правовідносин та підставою для їх припинення є закінчення строку трудових правовідносин (ст. 76). При припиненні таких трудових правовідносин юридичне значення має спрямованість волі сторін на укладання строкового трудового договору та його припинення по закінченні встановленого строку, якщо інше не буде встановлено законом чи згодом угодою сторін.

Слід зазначити, що для припинення трудового договору у зв’язку з закінченням строку його дії необхідний складний фактичний склад: по-перше, факт закінчення строку договору; по друге, волевиявлення хоч однієї із його сторін на припинення трудового договору.

Тому, на наш погляд, у ч. 1 ст. 96 проекту ТК доцільно передбачити, що про розірвання строкового трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії працівник має бути попереджений про це у письмовій формі не менше ніж за три дні до звільнення. Ініціатива щодо припинення такого трудового договору може бути як з боку працівника так і роботодавця.

Законопроектом передбачено припинення трудових правовідносин за згодою сторін (ст. 97). Ця підстава відбиває як принцип свободи праці та свободи трудового договору так і договірний характер праці: за угодою сторін укладається трудовий договір і за їх згодою він припиняється у будь-який час. Для звільнення за цією підставою необхідно волевиявлення сторін трудового договору. Анулювання такої домовленості можливе лише за спільної згоди сторін трудового договору.

Зазначена норма передбачає, що бажання розірвати трудовій договір є добровільним та взаємним і засновано саме на угоді сторін трудового договору, а не на “згоді” сторін, як це передбачено у законопроекті (ч. 1 ст. 95). Оскільки трудовий договір це угода, яка укладається роботодавцем і працівником з метою визначення змісту трудових правовідносин (ст. 64), тому і підставою її припинення має бути саме угода, що досягається між роботодавцем і працівником.

Почасти припинення трудового договору за угодою сторін використовується для ухилення від виконання імперативних норм, які регулюють порядок звільнення працівників із ініціативи роботодавця. Саме тому для забезпечення захисту прав працівника під час звільнення за цією підставою у проекті ТК доцільно передбачити письмову форму такої угоди, в якій визначається підстава припинення трудового договору, дата звільнення працівника з роботи та інші умови, за яких припиняється дія трудового договору за вказаною підставою.

Важливо врахувати, що спільна ініціатива сторін має місце і при припиненні трудового договору у зв’язку з переведенням працівника (за його згоди чи на його прохання) на роботу до іншого роботодавця (статті 86, 99, 257). У випадку переведення (як підстави зміни трудових правовідносин) юридичне значення має також спрямованість волі сторін. Причому необхідно не тільки волевиявлення працівника, а й роботодавця щодо прийняття на роботу цього працівника, і згода роботодавця на припинення трудового договору з цим працівником у порядку переведення до іншого роботодавця.

На наш погляд, у ст. 97 ТК доцільно передбачити таку підставу звільнення, як переведення працівника з його згоди чи на його прохання до іншого роботодавця та перехід в іншу організацію на виборну посаду.

Вперше як підстави припинення трудових правовідносин, незалежних від волі сторін, передбачено припинення трудових правовідносин:

— у разі смерті роботодавця - фізичної особи (ст. 118);

— у разі смерті працівника (ст. 119);

— на підставі настання надзвичайних обставин (ст. 121).