Законнність та дисципліна. Способи забезпечення законності в держу правлінні.

Дисципліна – свідоме додержання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки у держаному та суспільному житті.

У дисциплінарному статуті органів прокуратури поняття Дисципліна немає. В дисциплінарному статуті ОВС є поняття Службова дисциплінА, у статуті ЗСУ – Військова Дисципліна.

Основні риси дисципліни:

- наявність певної системи норм, правил поведінки людей;

- вказана система сформована набагато раніше, ніж система законодавства;

- існування певних різновидів дисципліни в залежності від варіантів людських колективів;

- нерідко норми дисципліни не закріплені в чинному законодавстві.

Спільні риси між законністю та дисципліною:

- загальна мета;

- законність не повинна суперечити правилам дисципліни, і навпаки, правила поведінки повинні знаходитися в межах правового поля;

- законність забезпечується дотриманням дисципліни;

- законність є одним із способів захисту дисципліни;

- і законності, і дисципліні притамання єдині способи їх забезпечення.

Відмінні риси між законністю і дисципліною:

- дисципліна забезпечується за рахунок дотримання не тільки правових, а й моральних норм;

- законність є формально визначеною, у иой час як дисципліна нерідко проявляється у суб’єктивних уявленнях людей про те, якою вт=она повинна бути;

- держава має змогу впливати на стан законності, у той час як на дисципліну вона впливає меншою мірою;

- якщо законність тісно пов’язана з державою, то дисципліна переважно з громадянським суспільством;

- розрізняють спеціальні види дисципліни, в той час як законність однорідна;

- законність характеризує зовнішню позасистемну діяльність держорганів та їх представників, а дисципліна- їх внутрішню системну діяльність.

Гарантії забезпечення законності – обумовлені чинним законодавством та розвитком суспільного життя фактори, що забезпечують дотримання законності.

Види гарантій:

1) загальні – об’єктивні умови суспільного розвитку, в яких здійснюється правове регулювання(політ, економ, культур, історичні умови);

- політичні – розвиток демократії, гласності, принципу поділу влади, доступ до інформації – створення правової держави;

- економічні – рівень розвитку ринкових відносин, виробництва, добробут населення;

- ідеологічні – рівень розвитку правосвідомості, заснованої на повазі до прав і свобод громадян, рівень правової культури;

2) спеціальні – пра=ояв суто правової діяльності;

- стан законодавства, його стабільність та відповідність розвитку відносин у суспільстві;

- рівень діяльності з попередження і припинення правопорушень;

- діяльність правоохоронних органів, і перш за все прокуратури;

- доступність і якість правосуддя;

- ефективність контролю за реалізацією правових актів.

Способи забезпечення дисципліни і законності:

- контроль;

- нагляд (є специфічним);

- звернення громадян.

Контроль поділяється:

- державний (президент, парламент, суд, ін органи);

- громадський (обєднання громадян, профспілки, ЗМІ, ОМС, з боку окремих громадян).

Нагляд:

- адміністративний (пожежний, санітарний);

- прокурорський.

Форми звернення громадян:

- пропозиції

- заяви

- скарги.

 

Неправомірна поведінка

Ознаки неправомірної поведінки:

- здійснюється у сфері права;

- має антиправову природу;

- є формою несвободи чи свавіля;

- входить до механізму правового регулювання тільки як юридичний факт.

Ознаки правомірної поведінки:

- застосовується у сфері права;

- показує правову природу;

- є формою свободи у механізмі правового регулювання.

Основні причини виникнення протиправної поведінки:

- чинники суб’єктивного характеру – низький рівен правосвідомості, правової культури, правовий нігілізм, деформації у ціннісних орієнтаціях людей;

- конкретні протиріччя, які існують у суспільстві;

- недоліки у правовому регулюванні, неефективна діяльність правоохоронних органів тощо.