Змістовий модуль № 2: Відносини батьків та дітей

Тема № 6: Особисті немайнові права та обов‘язки батьків та дітей.

 

Мета самостійної роботи: засвоїти питання щодо поняття та підстав виникнення батьківських правовідносин, змісту батьківських прав та обов’язків.

Час, що відводиться на самостійну роботу: 2 години

Навчальні питання:

1. Підстави виникнення батьківських правовідносин. Визначення та реєстрація походження дитини.

2. Зміст батьківських прав та обов'язків.

3. Встановлення походження дитини і запис батьків дитини.

4. Встановлення батьківства (материнства). Оспорювання батьківства (материнства).

5. Особисті права та обов`язки батьків та дітей.

6. Відповідальність батьків за неналежне виховання дітей.

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку. В сімейному законодавстві закріплено презумпцію батьківства чоловіка матері дитини. Студенту слід знати в чому значення закріпленої презумпції. При вивченні питання слід зорієнтуватися в суб’єктах, які можуть оспорювати батьківство (ст.ст. 136-138 СК України). Слід також знати на підставі яких документів визначається походження дитини від осіб та існуючі порядки встановлення (закріплення) походження дитини.

Задача № 1.

У листопаді 2010 року Остапенко В. звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, мотивуючи вимоги тим, що він з відповідачкою, Лучко В., перебував у шлюбі, від шлюбу мають сина Остапенко О. У листопаді 2009 року їх шлюб було розірвано. З серпня 2009 року сторони не проживали разом і їх син постійно проживав разом з матір’ю. Лучко В. постійно чинила перешкоди позивачу у спілкуванні з сином, у зв’язку з цим він змушений був звернутися до органу опіки та піклування для встановлення способу його участі у вихованні сина.

17 грудня 2009 року комісією з питань захисту прав дитини було винесено рішення, яким були встановлені дні спілкування позивача з малолітнім сином. Незважаючи на рішення, відповідачка продовжує перешкоджати позивачу у здійсненні його права на спілкування з дитиною. Зокрема, при неодноразових спробах позивача забрати сина на встановлений рішенням органу опіки та піклування період – з п’ятниці на суботу кожної неділі, виявлялось, що із дитсадка дитину або забирали значно раніше ніж встановлено в закладі, або її зовсім не приводили до дитсадка. Також відповідачка без поважних причин перевела дитину із одного дошкільного закладу до іншого.

Позивач просив зобов’язати відповідачку припинити дії, які порушують його сімейні права, заборонити відповідачці забирати сина з дошкільного навчального закладу до 18 год. у вівторок, четвер та п’ятницю без погодження із позивачем за умови задовільного стану здоров’я дитини, зобов’язати відповідачу приводити сина до дошкільного навчального закладу у вівторок, четвер та п’ятницю кожного тижня за умови задовільного стану здоров’я дитини.

Яке рішення має ухвалити суд? Чи вплине на рішення суду наявність медичної довідки про наявність у дитини неврозу та пояснення Лучко В. про те, що, коли син ночував у батька мав поганий настрій та знаходився в депресивному стані? Якими нормативними актами врегульовано питання здобуття дитиною дошкільної освіти?

Література:

1. Сімейний кодекс України. Науково-практичний коментар / Зорислава Ромовська. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Правова єдність: [Алерта]: [КНТ]: [Центр учбової літератури], 2009. – 432 с.

2. Багач Е.М., Білоусов Ю.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / Авт. колектив Багач Е. М., Білоусов Ю. В., Ватрас В. А., Давидова Н. О., Кодинець А. О. - К.: Ліга 2010. - 577 с.

3. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2002. — № № 21—22, 42. — Ст. 135 (з наступними змінами і доповненнями).

4. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - № 40. – Ст. 356 (з наступними змінами і доповненнями).

5. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2004. — № № 40—41, 42. — Ст. 492 (з наступними змінами і доповненнями).

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при роз­гляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.07 р. № 11

 

Тема № 7: Майнові права та обов‘язки батьків та дітей.

 

Практичне заняття № 4: Майнові права та обов‘язки батьків та дітей.

Мета самостійної роботи: засвоїти питання щодо взаємних прав та обов’язків батьків та дітей, способів та форм виконання батьками аліментних заобовязань.

Час проведення: 2 години

Час, що відводиться на самостійну роботу: 4 години

Навчальні питання:

1. Права батьків на майно

2. Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

3. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину

4. Звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

В юридичному розумінні батьки та діти є самостійними учасниками майнових відносин. Правовий режим майна батьків та дітей визначено статтями 173-175 СК України. Студентам слід знати, що в СК України закріплено презумпцію права власності батьків на спірне майно. Для того, щоб зрозуміти, що таке презумпція слід звернутися до відповідної літератури з цивільного процесу. Студентам слід знати, яку функцію виконує презумпція права власності батьків на спірне майно у разі виникнення спору. При вивченні першого навчального питання цієї теми слід проаналізувати ситуацію, коли дитина проживає в житловому будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності її батькам, і визначитися з правовим режимом користування квартирою.

При дослідженні питання щодо обов'язку матері та батька утримувати дитину слід визначити підстави виникнення такого обов’язку, строк існування такого обов’язку, а також форми та порядок його виконання, звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину. Цим питанням присвячена Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р., оскільки суди в своїй діяльності керуються приписами відповідних постанов Пленуму ВСУ, тому при підготовці слід використати даний документ.

Задача № 1.

16 серпня 2010 року Степова Р. звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів посилаючись на те, що відповідач є батьком неповнолітньої дочки Степової С. 14 травня 2010 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Неповнолітню дочку залишено проживати разом із нею. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини, а тому просила стягнути з нього аліменти на утримання дочки в розмірі 500 гривень щомісячно. 16 листопада 2010 року, змінивши і доповнивши свої позовні вимоги, позивачка просила стягувати з відповідача аліменти в розмірі 30% його доходу на утримання дитини та на своє утримання в розмірі 20% його доходу щомісячно.

Відповідач заперечував проти позову оскільки його матеріальне становище не дає йому можливості виплачувати аліменти: ним було отримано кредит на придбання двохкімнатної квартири, який він зобов’язаний погашати щомісячно в розмірі 2995,60 грн., він також повинен оплачувати комунальні послуги, часто хворіє, його батьки є пенсіонерами і потребують допомоги, з його заробітної плати вираховуються податки і збори. Матеріальної допомоги він також не може надавати оскільки погашає молодіжний кредит на отримання житла. Виходячи з цього просив ухвалити рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дочки в розмірі 1000 грн., а у позові про стягнення аліментів на утримання дружини, відмовити.

Яке рішення і на підставі яких норм має ухвалити суд? Які обставини приймаються до уваги судом при вирішенні справ про стягнення аліментів на утримання одного з колишнього подружжя?

Задача № 2.

16 серпня 2010 року Степова Р. звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів посилаючись на те, що відповідач є батьком неповнолітньої дочки Степової С. 14 травня 2010 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Неповнолітню дочку залишено проживати разом із нею. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини, а тому просила стягнути з нього аліменти на утримання дочки в розмірі 500 гривень щомісячно. 16 листопада 2010 року, змінивши і доповнивши свої позовні вимоги, позивачка просила стягувати з відповідача аліменти в розмірі 30% його доходу на утримання дитини та на своє утримання в розмірі 20% його доходу щомісячно.

Відповідач заперечував проти позову оскільки його матеріальне становище не дає йому можливості виплачувати аліменти: ним було отримано кредит на придбання двохкімнатної квартири, який він зобов’язаний погашати щомісячно в розмірі 2995,60 грн., він також повинен оплачувати комунальні послуги, часто хворіє, його батьки є пенсіонерами і потребують допомоги, з його заробітної плати вираховуються податки і збори. Матеріальної допомоги він також не може надавати оскільки погашає молодіжний кредит на отримання житла. Виходячи з цього просив ухвалити рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дочки в розмірі 1000 грн., а у позові про стягнення аліментів на утримання дружини, відмовити.

Яке рішення і на підставі яких норм має ухвалити суд? Які обставини приймаються до уваги судом при вирішенні справ про стягнення аліментів на утримання одного з колишнього подружжя?

Задача № 3.

Яковенко П. подала позов до Яковенко М. про зміну розміру аліментів, вказавши, що з відповідача на підставі виконавчого листа, виданого 20 грудня 2002 року стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина Яковенко О. М., в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття. Однак такий розмір аліментів не забезпечує задоволення всіх потреб сина, а тому просить постановити рішення про визначення аліментних зобов’язань у твердій грошовій сумі замість визначених судовим рішенням і стягуваних аліментів у частковому відношенні до заробітку.

Яке рішення має ухвалити суд? Які обставини має врахувати суд при вирішенні цієї справи? Чи є визначення аліментних зобов’язань у твердій грошовій сумі збільшенням розміру аліментів?

 

Задача № 4.

Позивачка Райко К. звернулася до суду з позовом про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Просила стягнути з відповідача пеню у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з 30 березня 2009 року по 19 липня 2010 року. Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням З-ого районного суду від 16 вересня 2009 року було постановлено стягувати з відповідача Райко В. аліменти на утримання неповнолітнього сина З., у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, та стягнення аліментів на користь позивачки в розмірі 1/10 частини його доходу. Згідно довідки-розрахунку державного виконавця К-ого відділу ДВС від 06 грудня 2010 року, станом на 31 січня 2010 року заборгованість по двох виконавчих листах З-ого районного суду № 2-2220 про стягнення аліментів з Райко В. на користь Райко К. складає 1959 грн. 47 коп. Згідно довідки-розрахунку державного виконавця від 01 грудня 2010 року заборгованість Райко В. по сплаті аліментів за період з 31 січня 2010 року по 31 липня 2010 року становить: на утримання сина - 2789 грн. 43 коп., на утримання Райко К. – 450 грн. 38 коп.

Відповідач вказав, що заборгованість по аліментах на утримання дитини за період з 30 березня 2009 року по 16 вересня 2009 року виникла до винесення рішення З-им районним судом про стягнення аліментів, тому його вини в цьому немає. Його вина у виникненні заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року також відсутня, оскільки він перебував на обліку в С-ому міському центрі зайнятості як безробітній і отримував дохід, з якого утримувалися аліменти, однак його було недостатньо для виплати аліментів у повному розмірі.

Яке рішення має ухвалити суд? Визначте умови стягнення неустойки за несплату аліментів. Який порядок обрахування пені?

Література:

1. Сімейний кодекс України. Науково-практичний коментар / Зорислава Ромовська. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Правова єдність: [Алерта]: [КНТ]: [Центр учбової літератури], 2009. – 432 с.

2. Багач Е.М., Білоусов Ю.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / Авт. колектив Багач Е. М., Білоусов Ю. В., Ватрас В. А., Давидова Н. О., Кодинець А. О. - К.: Ліга 2010. - 577 с.

3. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2002. — № № 21—22, 42. — Ст. 135 (з наступними змінами і доповненнями).

4. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - № 40. – Ст. 356 (з наступними змінами і доповненнями).

5. Закон України від 02.06.2005 року «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»// Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 26.

6. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року// Право України. – 1994. - № 7-8.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р

 

Тема № 8: Права та обов‘язки інших членів сім‘ї та родичів.

 

Мета самостійної роботи: засвоїти питання щодо прав та обов’язків інших членів сім’ї та родичів.

Час, що відводиться на самостійну роботу: 2 години

Навчальні питання:

1. Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів

2. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів

Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Під особистими немайновими правовідносинами інших членів сім'ї та родичів слід розуміти - врегульовані нормами сімейного права відносини між іншими членами сім'ї та родичами стосовно їх особистих немайнових благ та інтересів.

Суб'єктний склад особистих немайнових правовідносин, що виникають між іншими членами сім'ї та родичами складають: баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок та фактичні вихователі (особи, у сім'ї яких виховувалась дитина).

Глава 22 СК України регулює відносини, пов'язані з утриманням інших членів родини, визначенням розміру та порядку сплати аліментів на їх користь. Слід визначитися з підставами та умовами виникнення аліментних зобов'язань інших членів сім’ї та родичів, окрім батьків та дітей. Так, обов'язок мачухи, вітчима по утриманню падчерки, пасинка, виникає лише за сукупності наступних умов:

1) спільного проживання разом з падчеркою чи пасинком;

2) малолітності та неповнолітності падчерки чи пасинка;

3) потреби у матеріальному забезпеченні падчерки або пасинка;

4) відсутності у падчерки та пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або наявності поважних причин, з огляду на які ці особи не можуть надавати їм належного утримання;

5) наявності достатніх матеріальних засобів мачуха чи вітчима для надання матеріальної допомоги своїй падчерці та пасинку.

За такою схемою слід опрацювати всі інші підстави виникнення аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів, встановити по відношенню до кого встановлено такий обов’язок.

Література:

1. Сімейний кодекс України. Науково-практичний коментар / Зорислава Ромовська. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Правова єдність: [Алерта]: [КНТ]: [Центр учбової літератури], 2009. – 432 с.

2. Багач Е.М., Білоусов Ю.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / Авт. колектив Багач Е. М., Білоусов Ю. В., Ватрас В. А., Давидова Н. О., Кодинець А. О. - К.: Ліга 2010. - 577 с.

3. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2002. — № № 21—22, 42. — Ст. 135 (з наступними змінами і доповненнями).

4. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - № 40. – Ст. 356 (з наступними змінами і доповненнями).

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р