Методичні вказівки до змісту дипломної роботи

Вступ

У вступі до дипломної роботи слід розкрити такі питання:

– актуальність теми (значення якісного обліку, аналізу і аудиту (контролю) для діяльності підприємства тощо);

– мета та завдання дипломної роботи. Наприклад. Метою даної дипломної роботи є вивчення і оцінка теоретико-методичних та практичних підходів щодо організації та методики обліку, аналізу і контролю матеріальних активів та обґрунтування пропозицій з їх удосконалення.

Мета дипломної роботи досягається шляхом виконання таких завдань:

– розкриття економічної характеристики матеріальних активів, їх оцінки та класифікації;

– дослідження стану первинного, синтетичного та аналітичного обліку матеріальних активів; порядку (методики) формування звітності про матеріальні активи на підприємстві;

– проведення ретроспективного та прогнозного аналізу матеріальних активів;

– розкриття організації та методики контролю матеріальних активів;

– оцінка ступеня автоматизації обліку, аналізу та контролю матеріальних активів на підприємстві;

– формулювання пропозицій з удосконалення організації і методики обліку, аналізу та контролю матеріальних активів на базі дослідження;

– дослідження організації охорони праці в досліджуваному підприємстві;

– об’єкт дослідження (Наприклад. Об’єктом дослідження є процес розрахунків з дебіторами);

– предмет дослідження (Наприклад. Предметом дослідження є теоретичні засади та діюча практика бухгалтерського обліку та аналізу дебіторської заборгованості);

– коротка характеристика підприємства (установи), яке є базою дослідження (організаційно-правова форма, підпорядкованість, основні напрямки діяльності або операцій). Варто зупинитися на тих особливостях організації та технології підприємства, які впливають на організацію та методику обліку, аналізу і аудиту (контролю);

– інформаційна база дослідження (нормативні акти, посібники, підручники, монографії, статті);

– методи дослідження (загальнонаукові – аналіз, синтез, індукція, дедукція та спеціальні (порівняння, групування, структурно-динамічний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, факторний аналіз тощо);

– коротка характеристика змісту кожної структурної частини дипломної роботи (починаючи від вступу і закінчуючи додатками).

Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 5 сторінок.

Основна частина

 

Основна частина роботи готується за погодженим із керівником планом. Як правило, починається вона з економічної характеристики об’єкту обліку, аналізу і аудиту (контролю). Тут необхідно дати визначення об’єкту, розглянути підходи до його класифікації, визнання та оцінки за нормативними документами (положеннями, стандартами, методичними вказівками, інструкціями тощо) та відображеними у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі.

Далі розкривається організація та методика обліку об’єкта на базі дослідження. Тут слід приділити увагу структурному підрозділу, що виконує основну облікову функцію, розподілу обов’язків з обліку на базі дослідження (особливо щодо первинного обліку), документообігу, формі обліку, яка застосовується (журнально-ордерна, меморіально-ордерна, комп’ютеризована, тощо), наказу про облікову політику, робочому плану рахунків, порядку подання звітності, проведенню інвентаризації. У кінці підрозділу слід вказати на недоліки в організації облікового процесу на базі дослідження, зокрема, звернути увагу на своєчасність впровадження змін до чинних нормативних документів та запровадження нових вимог до обліку Міністерства фінансів України, Державного казначейства або Національного банку України.

Методику бухгалтерського обліку краще розкривати за його етапами – первинний, синтетичний та аналітичний, формування показників звітності. Розглядати варто фактичні господарські операції, що здійснювалися на базі дослідження за останній рік (в окремих випадках за погодженням з керівником та завідувачем кафедри – три роки).

При характеристиці первинного обліку (документуванні) рекомендується навести кореспонденцію рахунків за даними первинних документів. За підсумками характеристики аналітичного та синтетичного обліку обов’язково подати кореспонденцію рахунків згідно регістрів досліджуваного підприємства (установи) (Аналіз рахунку, Картка рахунку, Журнал, Меморіальний ордер тощо). Кореспонденцію рахунків слід узагальнити у табличному вигляді (додаток 8).

Порядок формування показників фінансової, статистичної та податкової звітності щодо об’єкту обліку варто висвітлити окремим підрозділом.

Аналітичний розділ дипломної роботи потрібно розпочати ретроспективним аналізом («горизонтальним» – оцінкою динаміки; «вертикальним» – структурно-динамічним) за даними бази дослідження за три останніх роки. Слід вказати завдання аналізу, переваги та недоліки застосованих методик. Окремо необхідно зупинитися на зіставності даних, адже процес реформування обліку в Україні ще не завершився і постійно оновлюються чинні вимоги або вносяться нові до показників, які вказуються у звітності. Крім того на базі дослідження могли за власною ініціативою змінити облікову політику або облікову оцінку. Усі розрахунки необхідно навести у табличній формі і доповнити графічними ілюстраціями, що найбільш доречні в кожному випадку. Наприклад, для ілюстрації змін у структурі краще скористатись секторними діаграмами, а для динаміки – звичайним графіком, або використати інтегрований підхід – стовпчикові діаграми.

Далі проводиться параметричний аналіз (аналіз коефіцієнтів). Тут варто традиційну методику розрахунку коефіцієнтів на основі балансу, звіту про фінансові результати доповнити коефіцієнтами, розрахованими на підставі звіту про рух грошових коштів, і порівняти отримані результати. Крім того, під час аналізу, як правило, не використовуються примітки до фінансових звітів, які надають можливість зробити розрахунки за так званим «оптимістичним» та «песимістичним» сценаріями. Наприклад, запаси або основні засоби бази дослідження є заставою за отриманий в банку кредит. За песимістичним сценарієм можна розрахувати фінансові коефіцієнти, вважаючи, що власність на ці активи отримав банк і саме таким чином погашене зобов’язання по кредиту та відсотках.

Порівнювати отримані результати параметричного аналізу з «оптимальними» значеннями коефіцієнтів слід дуже обережно, адже вони можуть не стосуватися галузі, до якої відноситься база дослідження, або взагалі бути розрахованими не для умов України.

Факторний аналіз доцільно проводити за показниками, щодо яких спостерігається негативна динаміка, для визначення негативно діючих чинників (факторів). Їх варто розділити на зовнішні та внутрішні за відношенням до бази дослідження, щоб обґрунтувати пропозиції щодо усунення негативних чинників на базі дослідження.

Прогнозний аналіз надає можливість оцінити майбутню динаміку показників бази дослідження.

За підсумками проведеного аналізу розробляються конкретні заходи, які дозволять покращити результати діяльності бази дослідження.

Розділ, присвячений контролю або аудиту, повинен передбачати чітке визначення суб’єктів його здійснення, їх функцій, обов’язків, прав, відповідальності. Організаційні аспекти контролю можуть бути узагальнені у вигляді організаційної моделі, яка включає завдання, джерела контролю, методи здійснення, оформлення результатів та прийоми наступного контролю. У разі аудиту доцільно використати програми оцінки системи внутрішнього контролю та підтвердження показників обліку і звітності, оцінки ефективності управлінських рішень тощо. Далі за окремими завданнями контролю або аудиту описується методика їх досягнення на базі дослідження, отримані результати.

Пропозиції з удосконалення організації і методики обліку, звітності, аналізу і аудиту (контролю) повинні базуватися на недоліках, виявлених у попередніх розділах, та бути обґрунтованими. Доречно пояснити, які переваги отримає база дослідження внаслідок усунення цих недоліків.

Обов’язковим є розділ «Охорона праці» в якому передбачається чотири підрозділи: 1) організація та управління охороною праці об'єкта, що розглядається в дипломній роботі; 2) організація безпечних умов праці; 3) розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на робочих місцях; 4) організаційні заходи із забезпечення пожежної безпеки.

В першому підрозділі потрібно розглянути організацію служби охорони праці; запропонувати наявність галузевих інструкцій на робочих місцях структурних підрозділів, технологічних регламентів та стандартів; зробити перелік видів інструктажів; описати проведення навчання працівників; зазначити наявність основних облікових документів, що використовуються для ідентифікації шкідливих, небезпечних виробничих факторів; розглянути економічне стимулювання покращення охорони праці на об'єкті господарювання; вивчити план організаційно-технічних заходів впровадження системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві – запропонувати структурне регулювання результативності системи забезпечення безпеки і умов праці, розбити на окремі елементи, вказати хто за що відповідає.

В другому підрозділі дати ергономічну оцінку робочих місць, засобів праці, механізмів, інструментів; розглянути режим праці та відпочинку працівників; провести перелік потенційних небезпек, шкідливих і небезпечних виробничих чинників: характеристика метеорологічних параметрів на робочих місцях, їх відповідність нормативним значенням; наявність вентиляції, кондиціювання; робоче виконання світильників і штучного освітлення в приміщеннях; наявність джерел шуму та вібрації, електромагнітних полів тощо; здійснити розрахунок інтегральної бальної оцінки важкості праці; визначити безпеку праці при виконанні основних видів робіт.

В третьому підрозділі провести обчислення коштів на придбання засобів індивідуального захисту працівників, спецодягу, пристроїв, що нормують параметри мікроклімату, освітленість, шум і т.д.; зробити розрахунок заходів з поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці; провести калькуляцію витрат на забезпечення заходів з покращення умов праці та охорони праці в цілому.

В четвертому підрозділі дослідити протипожежний захист на підприємстві; розглянути вимоги пожежної безпеки при утриманні територій, будівель, приміщень, інженерного обладнання: електрообладнання, електричного освітлення, опалення; вказати клас приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою, наявність первинних засобів пожежогасіння (кількість, види, розміщення).

Зарубіжний досвід обліку, аналізу та аудиту (контролю) може бути розглянутий за рішенням керівника дипломної роботи у окремому підрозділі, якщо це є актуальним для бази дослідження.

Додаткові вимоги до змісту за окремими темами дипломних робіт наведені у додатку 4.

Можна взяти до уваги інший підхід до написання дипломної роботи. У додатку 5 представлено плани декількох тем дослідження та подано коротку характеристику їх основної частини.

Висновки

 

У висновках слід зробити підсумки проведеного дослідження. Послідовність викладення висновків визначається поставленими у вступі завданнями (починаючи від економічного змісту і закінчуючи шляхами удосконалення обліку, аналізу (аудиту) об’єкту дослідження). Висновки повинні містити не тільки просту констатацію фактів (яку форму обліку застосовує підприємство, які документи оформлює тощо), а й власну оцінку як нормативних вимог до обліку, аналізу, аудиту (контролю), так і організації та методики обліку, аналізу, аудиту (контролю), на підприємстві. Обсяг висновків не повинен перевищувати 5 сторінок.

 

 

Захист дипломної роботи

Захист дипломної роботи проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) згідно Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Терміни роботи ДЕК встановлюються відповідно до навчального плану та графіка навчального процесу, затвердженого ректором університету. Державній екзаменаційній комісії повинні бути подані: дипломна робота; рецензія на неї; форма №У-9.03 та відгук керівника про роботу студента під час дипломування; лист-клопотання та лист-відгук; роздатковий матеріал, підписаний виконавцем, керівником та рецензентом.

Захист проводиться згідно з графіком, який складається випусковою кафедрою, затверджується ректором університету та оголошується за місяць до початку роботи ДЕК. Переносити встановлені строки захисту не дозволяється.

Порядок захисту дипломної роботи наступний. Секретар представляє дипломника і оголошує тему. Слово надається дипломнику. У своїй доповіді він підкреслює актуальність обраної теми, називає мету та завдання роботи, дає коротку характеристику об’єкту досліджень та розкриває зміст роботи.

Головну увагу в доповіді слід приділяти результатам дослідження та обґрунтуванню пропозицій. Обов’язковим компонентом доповіді повинні бути результати критичної оцінки стану обліку, аналізу, аудиту (контролю) та напрямки їх удосконалення.

Під час доповіді студент повинен користуватися графічним матеріалом, що міститься в роздатковому матеріалі.

Як альтернативу – використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій із застосуванням програм для роботи із комп’ютерними презентаціями. Дані програми являють собою набір слайдів, що містять текстову, графічну, звукову, чи іншу інформацію, які автоматично змінюють один одного через певні проміжки часу, або за вказівкою доповідача. Комп'ютерна презентація допомагає донести до аудиторії потрібну інформацію, спрощує процес її сприйняття, наглядно демонструє графіки, схеми, діаграми і тощо.

Після закінчення доповіді секретар ДЕК зачитує рецензію і студент дає відповіді на зауваження рецензента.

Тривалість доповіді до 10 хвилин. Після чого члени ДЕК, а також присутні на захисті, ставлять дипломнику питання. Всі питання спрямовані на з’ясування науково-теоретичного та професійного рівня економічної підготовки студента. Загальна тривалість захисту дипломної роботи близько 30 хвилин.

Після закінчення прилюдного захисту проводиться закрите засідання ДЕК, на якому обговорюються результати захисту. Після цього голова ДЕК оприлюднює результати захисту та оголошує про присвоєння кваліфікації.

Рішення Державної екзаменаційної комісії є вирішальним і не оскаржується.

 

 

Додаток 1