Загальні принципи побудови та організації мовлення



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальні принципи побудови та організації мовлення



 

Мовленням називають організацію та розповсюдження за допомогою систем, мереж та засобів електричного зв’язку різноманітних повідомлень (контенту), призначених для широких прошарків населення з метою інформування, ідеологічного впливу, освіти, культурного виховання та відпочинку. Сукупність інформації, завершеної в тематичному відношенні, називають мовною передачею. Різноманітні види передач (новини, репортажі, концерти і т.д.), об’єднані в послідовність, називають програмою мовлення. За видом повідомлень, що передаються, розрізняють звукове та телевізійне мовлення.

У мовленні тісно пов’язані дві сторони: художня (творча) – формування та виконання змісту програм та технічна – формування та перетворення електричних сигналів, що відображають зміст програм, та доведення цих сигналів до споживача [1, 2].

Процес організації програм звукового і телевізійного мовлення показаний на рис. 1.1. Готують програми головні редакції. Якість передач контролюється як на етапі випуску, в ефірній апаратній, так і окремими відповідним службами.

Відділ випуску складає розклад програм мовлення, стежить за його дотриманням, вносить зміни в програми мовлення. Сформовані в центрах формування програми надходять у мовну мережу, яка є частиною системи мовлення.

Сукупність технічних засобів, які дозволяють сформувати програми і передати їх споживачам, − це система мовлення. До технічних засобів відносять обладнання радіобудинків і телецентрів, передавальних радіо- і телевізійних станцій, вузлів дротового мовлення, ліній зв'язку та ін.

Рисунок 1.1 – Схема організації мовлення

 

Сукупність технічних засобів, які дозволяють передавати електричні сигнали звукового мовлення з виходу мікрофона до антени передавача (або до абонентської розетки дротового мовлення), називають електричним каналом звукового мовлення (ЕКЗМ) або каналом передачі звукових сигналів телебачення. Складовими частинами ЕКЗМ є тракти формування програм, тракти первинного і вторинного розподілу програм.

Сукупність технічних засобів від входу радіопередавача до виходу радіоприймача (в т.ч. телевізійного приймача), включаючи передавальну і приймальну антени, трасу поширення радіохвиль від передавального до прийомного пристрою, називають радіоканалом.

Технічною і технологічною основою виробництва та випуску програм є апаратно-студійний комплекс (АСК).

У загальному випадку в АСК можуть входити:

− технічна апаратна (ТА) - сполучна ланка як між апаратними і студіями, так і між АСК і лінією зв'язку;

− апаратно-студійний блок (АСБ), який складається в загальному випадку із студії, звукорежисерської апаратної і технічної апаратної. В АСБ здійснюють первинний запис фрагментів передачі й окремих творів на аналогових або цифрових стереофонічних та багатоканальних магнітофонах (або пристроях що їх замінюють) звичайно зі складною художньою обробкою сигналів. Кінцевий продукт АСБ − фонограми-оригінали окремих творів і фрагментів звукових передач;

− апаратна зведення і монтажу фонограм (АЗМФ), у якій зводять аналогові або цифрові багатоканальні фонограми і монтують стереофонічні фонограми з художньою обробкою сигналів. Кінцевим продуктом АЗМФ є фонограми-оригінали закінчених творів або їх великих фрагментів;

− блок підготовки передач (БПП), який служить для підготовки з фонограм-оригіналів окремих творів і великих фрагментів з помірною художньою обробкою сигналів або без неї, а також закінчених передач;

− апаратно-програмний блок (АПБ), який забезпечує випуск програм через АЦ у ефір або їхню подачу в канали зв'язку. В АПБ завершують остаточне компонування передач, які складаються з великих закінчених фрагментів або цілих передач, заставок, дикторських уставок, позивних, у процесі випуску передачі в ефір або подачі в канали зв'язку. Кінцевий продукт АПБ - сигнал передачі, що надходить через АЦ у канали зв'язку;

− апаратна (ділянка) технічного контролю (АТК), у якій здійснюють технічний контроль вхідних, вихідних, а також проміжних сигналів АСК;

- кімната прослуховування (КП), призначена для суб'єктивної оцінки якості підготовлених звукових передач. Експерти (художня рада) дають оцінку якості програми і рекомендують (або не рекомендують) її для мовлення або передачі в телерадіофонд;

− апаратна прискореного перезапису (АП) ("тиражування") фонограм, призначена для підготовки фонограм-копій, для обміну програмами;

− комплекс збереження фонограм (Ф), призначений для довгострокового та оперативного збереження фонограми творів і передач та видачі цих фонограм (або сигналів) в окремі служби АСК для підготовки програм;

− апаратна підготовки репортерських фонограм (АПРФ), яка служить для розшифровки репортерських аналогових або цифрових фонограм і підготовки репортажів, придатних для включення в радіомовну або телевізійну програму;

− апаратна (ділянка) реставрації фонограм (АРФ) - приналежність позакласних АСК. У ній відновлюють фонограми фонду, технічна якість яких знижується до критичних меж, і реставрують старі і непридатні до відтворення фонограми. Кінцевий продукт - відновлена або реставрована фонограма, передана у фонд;

− позастудійні засоби (ПЗ) радіобудинку або радіотелецентру - автозвукопередвижки, які об’єднують у собі в мініатюрі можливості апаратно-студійного блоку, апаратної монтажу фонограм і частково апаратно-програмного блоку і призначені для запису, підготовки передач на місці подій і передачі їх у вигляді фонограми або по каналах зв'язку в АСК. До позастудійного відносяться репортерські аналогові та цифрові магнітофони комплекти;

− служби контролю якості і ремонту апаратури (СКР), які забезпечують підтримку всіх технічних засобів АСК у робочому стані.

Кожна апаратна оснащена необхідним відповідним звукотехнічним та іншим устаткуванням.

Технологічний цикл підготовки і випуску програми радіомовлення, від моменту одержання завдання передачі в ефір, припускає вивчення літератури, матеріалів фонду (фонотеки) по каталогу, терміналу банку даних і шляхом прослуховування, текстову підготовку програми, репетицію, запис оригіналів (включаючи репортаж), зведення і монтаж фонограми (фонограм) передачі, прослуховування, затвердження на художній раді, передачу в ефір і (або) по каналах зв'язку і при необхідності − передачу фонограми у фонд (фонотеку) з реєстрацією в банку даних і каталозі фонду.

Тракт формування програм містить у собі звукове обладнання студійної, мовної (або програмної) і центральної апаратних радіобудинку або телевізійного центру.

Обладнання трактів звукової частоти радіобудинку дозволяє формувати програми звукового мовлення, а також використовується для телевізійних передач. Технічний рівень студій формування програм радіомовлення і студій звукозапису може бути різним - від пересувних, призначених для запису рекламних кліпів, і музичних студій середнього рівня до професійних студій з аналоговою або цифровою обробкою і записом сигналу.

Обладнання розміщується в спеціальних приміщеннях, які одержали назву апаратних. Апаратні містять комплекс обладнання, призначеного для мікшування, обробки, підсилення, запису, контролю і комутації сигналів мовлення і зв'язку. В залежності від призначення апаратні тракту формування програм мають своє типове устаткування.

АСК телецентру являє собою сукупність телевізійних студій і телевізійних апаратних. Основні структурні одиниці АСК: апаратно-студійні блоки (АСБ), апаратно-програмні блоки (АПБ), апаратні відеозапису (АВЗ), апаратні позастудійних програм (АПЗП), центральна апаратна (ЦА).

Для телецентрів, як і для радіобудинків, апаратно-студійний блок є основною ланкою АСК. Устаткування АСБ виконує функції по формуванню й обробці телевізійних сигналів, формуванню комбінованих зображень із зображень від декількох джерел із застосуванням різноманітних художніх ефектів і засобів переходу від одного зображення до іншого. В АСБ здійснюються також формування й обробка сигналів звукового супроводу, комутація і контроль сигналів і зображень у всіх основних точках АСБ. До складу АСБ входять телевізійна студія (Ст), технічна апаратна (ТА), апаратні відеорежисера (АВР) і звукорежисера (АЗР).

Телевізійна студія обладнана освітлювальними приладами, у ній встановлені передавальні телевізійні камери, мікрофони, відеомонітори, може бути встановлений пульт диктора. По периметру студії розташовані звукові колонки для озвучення студії і антени, необхідні при використанні радіомікрофонів. У великих телевізійних студіях може встановлюватися до восьми передавальних телевізійних камер.

В апаратній відеорежисера розташовується пульт відеорежисера, за допомогою якого здійснюється обробка телевізійних сигналів, формуються комбіновані зображення. Для контролю зображень у різних точках тракту використовуються відеомонітори. Забезпечується можливість службового зв'язку режисера із студією та іншими апаратними АСБ. Склад обладнання апаратної звукорежисера аналогічний складу обладнання студійної апаратної АСК радіобудинку. Додатково в апаратній встановлені відеомонітори.

У технічній апаратній знаходяться пульт відеоінженера, відеомонітори і шафи з блоками устаткування камерних каналів, звукового супроводу, електроживлення і синхронізації. Відеоінженер контролює передачу кольору, відповідність параметрів формованого сигналу вимогам телевізійного стандарту, здійснює дистанційне керування передавальними телевізійними камерами.

В якості джерел сигналу в АСБ та ЦА можуть використовуватися відеомагнітофони, цифрові ефірні станції, HDD-програвачі, студійні DVD програвачі. Для ефективності роботи АСБ потрібні також пульти комутації і дистанційного керування відеомагнітофонами і шафи, у яких розташовуються блоки коректорів ліній, цифрових мультиплексорів, декодерів та ін.

Центральна апаратна − головний комутаційно-розподільний вузол телецентру, призначений для взаємного з'єднання апаратних, які входять до складу АСК, а також для з’єднання з розподільною мережею телевізійного мовлення. Повноколірні телевізійні сигнали разом із сигналами звукового супроводу з АСБ, АВЗ, ТКА, АВП через блоки вхідних підсилювачів надходять на вхідні шини комутатора передач. Вхід комутатора передач підключений до АПБ. Одночасно сигнали можна комутувати у відділ технічного контролю (ВТК). Сигнали з АПБ (або інших апаратних) по шинах надходять на вхід комутатора програм, з його виходу − у розподільну мережу телевізійного мовлення. За допомогою комутатора можна сформувати на виході центральної апаратної кілька програм телевізійного мовлення.

Для синхронності і синфазності роботи АСК застосовують систему точного часу, та окремі сигнальні лінії синхрогенераторів, які формують опорний сигнал для всіх без винятку пристроїв, що входять в телевізійний тракт.

Зазначимо, що в малих телекомпаніях окремо не виділяються приміщення під апаратну відеорежисера та окрему апаратну звукорежисера. А в процесі формування таких передач як новини чи динамічні студійні передачі розділення режисерів по різним апаратним є неприпустимим через можливість затримок та збоїв в роботі.

На сьогодні існують окремі компанії, які займаються розробкою системи та інсталяцією обладнання АСБ на замовлення. Як правило, такі компанії забезпечують подальшу технічну справність працюючого АСБ. Це , наприклад, фірми "ЭРА", "ТРАКТЪ" (Росія) [3, 4], або MacHOUSE Audio-Video (Україна) [5].

1.2 Апаратно-студійний блок

Для телецентрів, як і для радіобудинків, апаратно-студійний блок є основною ланкою АСБ. Устаткування АСБ виконує функції по формуванню й обробці телевізійних сигналів, формуванню комбінованих зображень із зображень від декількох джерел із застосуванням різноманітних художніх ефектів і засобів переходу від одного зображення до іншого. В АСБ здійснюються також формування й обробка сигналів звукового супроводу, комутація і контроль сигналів і зображень у всіх основних точках АСБ.

Загальний план апаратно-студійного блоку зображено на рис. 1.2.

 

 

Рисунок 1.2 – Загальний план АСБ

Технічною і технологічною основою виробництва та випуску програм телевізійних новин є апаратно-студійний комплекс (АСБ). У загальному випадку до нього входять (рис 1.2):

− ефірна студія, в якій розташовані камери і об'єкти телевізійної зйомки (рис. 1.3);

 

 

Рисунок 1.3 – Ефірна студія

 

− приміщення для режисерської бригади (рис. 1.4) ;

 

 

Рисунок 1.4 – Пост звукорежисера

 

− центральна апаратна (рис. 1.5);

 

Рисунок 1.5 – Центральна апаратна

 

− монтажна – приміщення, в якому відбувається процес редагування відео (рис. 1.6);

 

 

Рисунок 1.6 – апаратна монтажна

 

− мовна студія, для запису тексту для сюжетів теленовин;

− комутаційна апаратна.

 

АСК телецентру являє собою сукупність телевізійних студій і телеві-зійних апаратних. Основні структурні одиниці АСК: апаратно-студійні блоки (АСБ), апаратно-програмні блоки (АПБ), апаратні відеозапису (АВЗ), апаратні позастудійних програм (АПЗП), центральна апаратна (ЦА). Апаратні відеомонтажу (АВМ).

Студією можна назвати не тільки стаціонарний телевізійний павільйон, який розташований на території телецентру, але і комплекс на базі пересувної телевізійної станції (ПТС), яка містить режисерські та технічні приміщення в середині фургона, а об'єкти зйомки яких розташовані на території виїзду. Це один із найскладніших, в плані професійної роботи, з існуючих видів телевізійних студій, так як місце виїзної зйомки взагалі не адаптоване для телебачення.

Незважаючи на істотну відмінність вищеописаних комплексів, всі вони мають ідентичну структуру.

В телестудії обов'язковими є два апаратних приміщення – режисерська апаратна та інженерна апаратна. Важливо щоб режисерські та інженерні апаратні були поблизу від знімального павільйону. У будь-якій студії обов'язково є зворотній зв'язок, так як вихід в ефір – це робота з глядачами, режисерами, звукорежисерами, освітлювачами і т.д. Це приховані навушники для тих, хто бере участь в програмі, відео- та звукові монітори.

Розміри телестудії. Для зйомки випусків телевізійних новин, де в кадрі повинен бути лише ведучий, або ведучий і кілька гостей, тобто максимум три людини, розміри зйомочного майданчика можуть бути невеликими. Для великих стаціонарних студіях національного, або місцевого масштабу, де кількість декорацій і апаратури велика, розміри повинні бути в рази більшими.

Стандартні розміри студій для теленовин приведені в табл. 1.1 [4].

 

 

Таблиця 1.1 – Розміри ефірних студій

Найменування студій Призначення Оптимальна кількість виконавців Висота, м Площа підлоги, м2
Мовна Інформаційні передачі 2...4 3,2...3,5 26...30
Велика Телевізійна Музичні, літературно-драматичні передачі і зйомка з великим числом сценічних майданчиків, з складним оформленням 10...12,5 450...600
Середня телевізійна Музичні, літературно-драматичні передачі і зйомка з невеликим числом ігрових майданчиків з нескладним декораційним оформленням 8,6
Мала телевізійна Музичні, літературно-драматичні передачі малих форм з малим числом (один-два) сценічних майданчиків 6,5

 

 

Ефірна апаратна АСБ

Апаратно-студійний блок призначений для формування ТВ програм або їх фрагментів шляхом запису або прямої передачі в ефір і зазвичай розглядається як закінчена самостійна технологічна одиниця. Якщо врахувати, що зазвичай в АСБ створюються програми різного тематичного спрямування – і музичні, і новинні, та ін., то набір необхідного технологічного устаткування в АСБ повинен бути більшим різноманітним.

АСБ розроблений, виходячи з концепції, що АСБ – це складова частина єдиної цифрової системи ТВ компанії і частину обладнання, що забезпечує широкий спектр технологічних можливостей АСБ для організації найрізноманітніших і складних телевізійних трансляцій і записів які відбуваються в інших підрозділах.

Основним джерелом зовнішніх для АСБ сигналів (формат SDI) є комутаційна матриця центральної апаратної (CAR). Для вибору джерел на робочому місці відеорежисерів є панель управління центральної матрицею. Можливе підключення також ряду та інших зовнішніх ліній.

До складу основного обладнання АСБ входять 4 камери, однак, кабельні комунікації та контрольне обладнання повинно давати можливість нарощування до 6 - 8 стаціонарних камер. Студійні відеокамери з'єднуються з базовими станціями 26 pin кабелем – система мультикор (тріаксіальні системи дорожче і їх застосування виправдане, якщо камера розташовується далеко від базової станції – більше 100м.). У студійну конфігурацію камери входить: базова станція, камерний адаптер, панель управління. Камера може комплектуватися 5-дюймовим видошукачем. Базова станція включає всі необхідні складові і функції камерної системи, має SDI вихід і забезпечує високу якість зображення. Виходи відеосигналу формату SDI базових станцій студійних камер підключаються до відеомікшера. Сигнали від зовнішніх джерел через підсилювачі-розподільники також надходять на відеомікшер. Варто зауважити, що всі відеосигнали, що надходять на студійний відеомікшер, повинні бути синхронізовані, тільки в цьому випадку може відбуватися "чиста" комутація. Синхрогенератор встановлений в АЦ, синхронізація джерел здійснюється паралельним способом через підсилювачі-розподільники.

Відеомікшер повинен мати достатню кількість входів відеосигналів SDI і кілька комутаційних лінійок. Перша з них – програмна, призначена для подачі вибраного відеосигналу безпосередньо на програмний вихід відеомікшера. На додаткових лінійках проводиться плавна зміна відеозображень. У мікшера повинні бути виходи Tally, які з'єднуються з однойменними входами на камерних каналах і системних відеомоніторах в студійному і інженерному блоках (сигнал Ефір), комутатор (aux) – для набору відеосигналу на вхід титрувальної системи або процесора спецефектів, які працюють в режимі GenLock, пропускаючи відеосигнал "крізь себе". На ринку представлена ​​достатня кількість пристроїв виведення титрів та графіки. Фактично, кожна компанія пропонує не окремі пристрої, а платформи, які є базою для цілої групи різних за своїми функціональними особливостями знакогенераторів. Подібний підхід дозволяє сконфігурувати систему, найбільш точно для відповідності конкретним потребам користувача. Крім того, продуманий вибір базової моделі і додаткових опцій дозволяє оптимізувати фінансові витрати на систему підготовки титрів та графіки, не переплачуючи зайвих грошей за невживані функції.

Для резервування тракту відеомікшера застосовується матричний комутатор (8Х8), на входи якого підключаються ті ж джерела, що і на відеомікшер.

Виходи мікшера і комутатора подаються на автоматичний перемикач обходу – при зникненні сигналу з мікшера, він автоматично перемикається на сигнал з матриці. Другий вихід мікшера підключений на вхід комутатора, що підвищує гнучкість технологічного використання відеотракту апаратної. Крім матричних комутаторів до складу, як відео, так і звукового обладнання включені панелі ручної комутації сигналів.

Сигнал вихідного тракту подається на матрицю в АЦ і запис програм з АСБ проводиться на відеосервер в АЦ, один з виходів комутатора резерву також підключений до центральної матриці.

У АСБ встановлений дисковий рекордер (один вхід на запис, два незалежних виходи – відтворення). У будь-якому режимі роботи АСБ – запис програми або ефір – дисковий рекордер і центральний відеосервер резервують один одного.

Для візуального контролю сигналів джерел і вихідних програм АСБ оснащена кольоровими цифровими і аналоговими моніторами. В якості системи моніторингу можливе використання мультиекранів процесора з достатньою кількістю входів (наприклад – 8). Така система може замінити моніторну стіну з декількох моніторів з усіма системами службової індикації та контролю аудіосигналів.

Звукове обладнання так само повинно забезпечувати виробництво самих різних програм. Аудіосигнали із дискового рекордера і матриці АЦ підключені до аудіомікшера звукорежисера, в якості додаткових пристроїв можуть використовуватися касетна дека, CD-програвач та ін..



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.55.103 (0.014 с.)