Розділ IIІ Політичний розвиток П’ятої республіки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ IIІ Політичний розвиток П’ятої республіки



3.1. Президентство Шарля де Голля……………………………..….с. 31

3.2. Травнево-червнева соціально-політична криза 1968 р., її

наслідки…………………………………………………….....…с. 42

3.3. Політика П’ятої республіки у 1970-2011 рр…………………...с. 47

Висновки………………………………………………………………...…..с. 59

Джерела та література………….…...……………………………………... с. 61

 

 

Вступ

Сучасна епоха характеризується дуже великим інтересом до минулого, до тих подій, які проходили в нестабільній політичній обстановці. Особливу увагу звертають події, які відбувалися у післявоєнний період по всьому світу, тим паче у Старій Європі, яка стала об’єктом різноманітних політичних подій. Так, закінчення Другої світової війни з політичної арени відтіснило передові держави світу, такі як Німеччина, Франція та Великобританія на другий план, а на перший – вийшли СРСР та США.

Події, які відбувалися у післявоєнній Франції викликають дуже велику зацікавленість вчених та людства. Саме у цій країні відбувалися ті політичні та історичні події, які на сьогодення складають невід’ємну частину існування геополітичної системи у світі.

Актуальністьвивчення становлення та розвитку П’ятої республіки во Франції являє собою велике значення. Саме при зароджені П’ятої республіки, яка виникла унаслідок кризи Четвертої республіки та завдяки діям на той час найвпливовішого політика Шарля де Голля і прийняттю Конституції 1958 р., дало дуже активний поштовх для виходу Франції як держави на міжнародну арену, покращення стосунків з іншими державами, особливо з СРСР. Ті конституційно-правові заходи і реформи, які проводилися урядом і згідно прийнятою Конституції 1958 р. дало можливість подальшому розвитку проблемного існування колоніальної імперії Франції, а саме у формі вже незалежних країн, які до цього були колоніями республіки. Існування П’ятої республіки (з 1958 р. і по сьогодення) дає можливість краще зрозуміти політичну систему і структуру цієї країни, її прагнення для посилення впливу на світовій арені. Ті соціально-економічні заходи, які проводилися різними політичними урядами чітко показують усьому світу економічну тенденцію розвитку країни, що у своїй мірі відобразилася на стосунках населення і держави. У цей час починає набувати дуже активний розвиток студентський рух, який бореться за покращення своїх конституційних і соціальних прав.

Об’єктомкурсової роботи є соціально-економічний та політичний розвиток Франції з 1958 р. і по сучасність (2011 р.).

Предметомє зовнішня політика Франції та її участь у міжнародних відносинах.

Хронологічні межіохоплюють середину ХХ століття і початок ХХІ століття, а також попередні періоди, зокрема існування Четвертої республіки, для кращого висвітлення необхідності встановлення нового конституційно-правого режиму, а також для розуміння самої проблематики.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі джерельної бази, здійснити комплексне історичне дослідження розкрити основи політичного розвитку Пятої республіки Франції та визначити соціально-економічні умови її існування.

Завдання:

- показати передумови переходу Франції до П’ятої республіки;

- розкрити політичні причини виникнення П’ятої республіки у Франції;

- висвітлити конституційний процес П’ятої республіки;

- проаналізувати політичну діяльність Шарля де Голля;

- охарактеризувати зародження та наслідки кризових явищ у республіці;

- дати оцінку політичному та соціально-економічному розвитку П’ятої республіки на сучасному етапі.

Теоретико-методологічною основою роботиє комплексне всебічне дослідження окресленої теми на принципах історизму й об’єктивності. При написанні роботи широко використовувалися наступні методи дослідження: історичний, системний, структурно-функціональний, логічний, методи аналізу та синтезу.

Проблема становлення та розвитку П’ятої республіки у вивченні всесвітньої історії знайшла висвітлення у низці наукових досліджень і періодичних видань.

В роботі використано літературу, яка спрямована на розкриття теми П’ятої республіки в сучасній історіографії, її практичне значення у вивченні розвитку соціальних і політичних відносин між державою і громадянами, а також соціально-економічного розвитку держави.

Вивченням становлення та розвитку П’ятої республіки займалося багато вчених та істориків, великий вклад для подальшого розуміння зробили й самі учасники тих подій. Так, Жискар д’Естен у своїй праці «Французи. Роздуми про долю народу» писав: «Древняя страна могла в одночасье распрощаться с демократией, деградировав до уровня латиноамериканских республик, где армия силой навязывает государству свои решения. И одной искры хватило бы, чтобы французская Нация испепелила саму себя в пожирающем огне кровавой междоусобицы. И вот, в годину суровых испытаний, Франция «прошлого, настоящего и будущего» призывает к власти генерала де Голля, символа и главу французского Сопротивления, пользующегося непререкаемым авторитетом отца Наци» [12, c. 17]. Сам Шарль де Голль заявляв, що «Демократические принципы и опыт требуют, чтобы все ветви власти — и исполнительная, и законодательная, и судебная — были четко разграничены и полностью уравновешены и чтобы над возможной политической несогласованностью верховенствовал национальный арбитр, способный обеспечить дух преемственности в условиях существования разношерстных по партийному составу правительств…» [10, c. 98]. Із вітчизняних істориків про події, які відбувалися у П’ятій республіці висловлювалися наступним чином: Арсеньєв Е. А. писав, що «Конституція 1958 р. дуже скупо регламентувала систему місцевого управління. Разом з тим французька (континентальна) модель місцевого управління стала зразком для наслідування в більшості країн світу», Анохина-Московченко В. І. стверджувала, що «Президентство де Голля дало Франції не тільки міцну економіку і «важкий» франк, а й великі можливості на міжнародній арені…У цей час найактивніше починають розвиватися франзузько-радянські відносини…, особливо в економічній сфері» [1, c. 320].

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 62 сторінок, з них основного тексту 58 сторінка. Список використаних джерел та літератури складається з 25 найменувань на 2 сторінках.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.2.190 (0.006 с.)