Структура, зміст і обсяг дипломної (випускної) роботи магістра

Дипломна (випускна) робота магістра як оригінальне теоретико-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг дипломної (випускної) роботи магістра має бути в межах 90-110 сторінок машинопису формату А4.

Рекомендується така структура ДРМ:

· зміст;

· вступ;

· основна частина (3 розділи)

· висновки;

· список використаних джерел

· додатки

Зміст включає в себе перелік основних структурних частин роботи (вступ, розділи і підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки) з посиланням на номер сторінки, з якої кожна з них розпочинається. Назви розділів та підрозділів у змісті повинні повністю відповідати наведеним в тексті роботи. Зміст роботи повинен відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження.

У вступі до дипломної (випускної) роботи магістра обґрунтовується актуальність обраної теми, наводиться загальна характеристика стану дослідження даної проблеми, нез'ясованих її аспектів, чітко формулюються основна мета і завдання роботи, окреслюється методика та інформаційна база дослідження. Зокрема, обґрунтування актуальності досліджуваної теми варто робити у формі критичного аналізу та порівняння відомих науці напрямів розв'язання проблеми. Крім того, особливу увагу слід звернути на доцільність роботи з точки зору можливості досягнення практичних результатів для конкретних економічних одиниць чи національної економіки в цілому. При формулюванні мети роботи слід уникати слів „вивчення” чи „дослідження”, які вказують не на саму мету, а способи її досягнення. Інструментарій аналізу, використаний в роботі, необхідно оформити не як простий перелік загальнонаукових та специфічних методів, а в тісному взаємозв'язку із досліджуваними явищами та процесами. Це дасть змогу переконатися в логічності вибору саме цих, а не інших, методів для вирішення проблеми. Вступ за обсягом не повинен перевищувати 3-5 сторінок.

Основна частина роботи складається із 3 розділів, поділених на підрозділи, а при потребі - пункти та підпункти. Кожен розділ розпочинається з нової сторінки.

В першому розділі здійснюється виклад основних теоретичних та методологічних аспектів дослідження проблеми. Зокрема, розкриваються поняття та сутність аналізованого явища чи процесу, відстежуються основні етапи дослідження питання у вітчизняній та зарубіжній літературі, окреслюються дискусійні та нерозв'язані проблеми у вивченні явища чи процесу. В цьому розділі відстежуються основні тенденції розвитку окремих секторів чи суб'єктів національної економіки або економічної системи. Розділ фактично визначає інструментарій дослідження, який буде використаний в наступних структурних частинах роботи. Тому вже на цьому етапі студентові варто вказати переваги та вади кожного з методів, який слугуватиме досягненню мети роботи. Йдеться, зокрема, про структуру та припущення для побудови економічних моделей, рівень їх достовірності та можливі труднощі при оцінці параметрів моделі, неточності, пов'язані з використанням тих чи інших формул, або відсутність єдиної точки зору щодо пояснення причин чи наслідків економічного явища. Розділ може завершуватись загальними міркуваннями з приводу перспективних напрямів дослідження обраної проблеми.

Другий розділ в основному має практичне спрямування і містить результати самостійного економічного, фінансового, статистичного та правового аналізу попередньо зібраної інформації. З цією метою вивчаються матеріали монографічної літератури, періодики, офіційні звіти державних органів влади, звітність підприємств та організацій, дані соціологічних досліджень тощо. У розділі наводяться власні чи скореговані економічні моделі та формули, формуються дослідницькі гіпотези, які слід піддати глибшому аналізу та перевірці. Для повноти висвітлення досліджуваної проблеми та наочності необхідно навести в тексті таблиці, що характеризують динаміку розвитку економічного явища, чи представити ключові тенденції з допомогою графічних моделей. Слід, однак, пам'ятати, що виклад матеріалу не повинен бути суто описовим, оскільки метою будь-якого дослідження є пояснення економічних явищ. На основі вивчення та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити функціональні зв'язки між окремими елементами національної економіки та встановити доречність підтримання чи припинення існування такої залежності.

У третьому розділі магістрант повинен навести конкретні науково обґрунтовані рекомендації щодо напрямів усунення недоліків та покращення результатів діяльності окремих фірм, вдосконалення економічної політики уряду, важелів здійснення інституційних перетворень тощо. Пропозиції можуть також стосуватися механізмів адаптації світового досвіду до умов вітчизняної економіки. Якщо, за погодженням із науковим керівником, основна частина роботи складається із двох розділів, то зазначені рекомендації можуть виступати основою заключних параграфів другого розділу.

Висновки повинні містити узагальнений виклад основних проблем за темою роботи, оцінку рівня досягнення мети, поставленої у вступній частині, міркування з приводу практичної цінності роботи в цілому та потенційної ефективності авторських рекомендацій, а також опис нових дослідницьких проблем, виявлених в процесі написання роботи. Висновки дипломної (випускної) роботи магістра не повинні перевищувати 5-10% загального її обсягу.

Додатки мають на меті вивільнити основний текст роботи від матеріалів допоміжного характеру, якими можуть бути:

1) проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

2) таблиці і рисунки, що займають повну сторінку;

3) звітність підприємств, організацій чи державних установ тощо.

Додатки є необов'язковим компонентом дипломної (випускної) роботи магістра і виділяються в разі потреби. Кількість додатків не обмежується, але надмірний їх обсяг також є небажаним.

Розділ „Список використаних джерел” включає складений згідно з чинними правилами перелік використаних джерел.